Теми статей
Обрати теми

Щодо здійснення закупівель філіями, участі філій у процедурах та правонаступництва

Лист від 26.02.2016 р. № 3302-06/5500-06

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення з питань у сфері державних закупівель щодо здійснення закупівель філіями, участі філій у процедурах та правонаступництва повідомляє.

Закон України «Про здійснення державних закупівель» (далі — Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Щодо закупівель філіями (представництвами, відокремленими підрозділами)

Визначення поняття «замовники» наведено в пункті 9 частини першої статті 1 Закону. Відповідно до частини першої статті 11 Закону комітет з конкурсних торгів утворюється замовником (генеральним замовником) для організації та проведення процедур закупівель.

Комітет з конкурсних торгів діє на засадах колегіальності та неупередженості членів комітету з конкурсних торгів. Членство в комітеті з конкурсних торгів не повинно створювати протиріччя між інтересами замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури закупівлі, наявність якого може вплинути на об’єктивність та неупередженість прийняття рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі.

При цьому частиною четвертою статті 11 Закону передбачено, що комітет з конкурсних торгів, зокрема, планує проведення процедур закупівель, складає та затверджує річний план державних закупівель, відповідно до якого здійснюється закупівля ( частина перша статті 4 Закону).

У свою чергу, відповідно до статті 95 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

З огляду на викладене, філії та представництва юридичних осіб, які не мають статусу юридичних осіб, не можуть від свого імені виступати замовником у процедурах закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до норм Закону. У зазначеному випадку замовником може виступати саме юридична особа, яка здійснює закупівлю через уповноважений належним чином відокремлений підрозділ.

Крім того, договір про закупівлю від імені юридичної особи — замовника підписують керівники філій та представництв на підставі довіреності, виданої відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, головна організація може створювати комітети з конкурсних торгів у філіях, представництвах та інших відокремлених підрозділах з метою забезпечення ефективного безперервного функціонування роботи замовника та його підрозділів як єдиного цілого. Водночас звертаємо увагу, що надання повноважень відокремленим підрозділам не може бути спрямоване на уникнення проведення процедур закупівель, передбачених Законом, головною організацією, що утворила такий відокремлений підрозділ.

Разом з тим наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2014 р. № 1106 затверджено форми документів у сфері державних закупівель та інструкції щодо їх заповнення.

Так, згідно з інструкціями щодо заповнення форм замовником зазначається, зокрема, інформація про замовника — повне найменування замовника (генерального замовника). При цьому замовник (генеральний замовник) визначається відповідно до пунктів 2, 9 частини першої статті 1 Закону.

Отже, в формах документів у сфері державних закупівель зазначається, зокрема, повне найменування юридичної особи. Тому, у разі якщо закупівля здійснюється відокремленим підрозділом юридичної особи, в формах документів у сфері державних закупівель вказується найменування юридичної особи із зазначенням такого відокремленого підрозділу або найменування відокремленого підрозділу із зазначенням такої юридичної особи.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи здійснює закупівлю згідно з вимогами Закону, то така закупівля здійснюється відповідно до складеного та затвердженого комітетом з конкурсних торгів відокремленого підрозділу юридичної особи річного плану закупівель.

Водночас цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт — 1 мільйон 500 тисяч гривень Згідно з частиною п’ятою статті 2 Закону забороняється укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

Тому, у разі якщо запланована очікувана вартість закупівлі по філіях (відокремлених підрозділах) юридичної особи сумарно дорівнює або перевищує межі, визначені в частині першій статті 2 Закону, проведення процедури закупівлі здійснює головна організація, що утворила філії (відокремлені підрозділи).

Крім того, головній організації (замовнику) з метою уникнення штучного поділу предмета закупівлі на частини доцільно володіти інформацією щодо запланованих філіями (відокремленими підрозділами) закупівель.

Щодо участі у процедурах закупівель відокремлених підрозділів

Відповідно до пункту 31 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі — учасник) — фізична особа, у тому числі фізична особа — підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка письмово підтвердила намір взяти участь у процедурі закупівлі та/або подала пропозицію конкурсних торгів, або цінову пропозицію, або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Поряд з цим згідно з частиною шостою статті 55 Господарського кодексу України (далі — ГК України) суб’єкти господарювання, зазначені у пункті 1 частини другої цієї статті, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

Відповідно до частини четвертої статті 64 ГК України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

З огляду на викладене, відокремлені підрозділи підприємства, які не мають статусу юридичних осіб, не можуть від свого імені брати участь у процедурах закупівель відповідно до норм Закону. Договір про закупівлю від імені юридичної особи — учасника підписують керівники філій та представництв на підставі довіреності, виданої відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, філії та представництва можуть брати участь у процедурах закупівель на підставі довіреності, виданої юридичною особою та від її імені.

Щодо правонаступництва

Згідно з частиною першою статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

Водночас злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи регулюються, зокрема, статтею 106 ЦК України.

Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону визначено, що договір про закупівлю — це договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

У свою чергу, згідно з частиною першою статті 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору ( частина перша статті 631 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, правонаступництва.

Таким чином, правонаступник замовника може вчиняти дії як щодо завершення процедур закупівель, розпочатих юридичною особою, яка припиняється в результаті реорганізації, так і у випадку виконання укладеного такою юридичною особою договору про закупівлю, за умови, що правонаступництво стосовно передачі прав та обов’язків особи, що припиняється (у тому числі за договором про закупівлю), оформлено в установленому законодавством порядку.

Директор Департаменту регулювання державних закупівель О. Стародубцев

Коментар редакції

Коли філії можуть бути замовниками та учасниками процедур закупівель? Чи можливо змінити одну із сторін договору про закупівлю?

Деякі бюджетні установи мають відокремлені підрозділи, які розташовані поза їх місцезнаходженням. Такі підрозділи діють як філії бюджетних установ — юридичних осіб та, відповідно, не є самостійними юридичними особами. Юридичні засади створення відокремлених підрозділів юридичної особи у вигляді філій та представництв визначені у ст. 95 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі — ЦКУ).

Отже, для того, щоб філія мало право здійснювати всі або частину функцій від імені юридичної особи — бюджетної установи, така установа видає довіреність керівнику філії. У свою чергу, за наявності такої довіреності керівники філій мають право укладати договори та інші правочини від імені юридичної особи — бюджетної установи, що їх створила, у межах наданих повноважень. При цьому діють такі підрозділи від імені та в інтересах юридичної особи, а не від імені філії або представництва.

Звичайно, у бюджетних установ, які мають у своєму складі структурні підрозділі (філії) без створення юридичної особи, виникають певні запитання щодо самостійної участі таких філій у процедурах закупівель, зокрема:

— чи можна створювати комітети конкурсних торгів у філіях;

— чи мають право філії самостійно брати участь у процедурах закупівель;

— чи необхідно враховувати головній організації потреби філії при складанні річного плану закупівель?

З огляду на ці запитання, автори листа, що коментується, спробували відповісти на них, керуючись вимогами Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197-VII (далі — Закон № 1197). Тож розглянемо кожну відповідь детальніше.

1. Створення конкурсних комітетів у філіях

Законом № 1197 передбачено, що процедури державних закупівель в установі організовує та проводить виключно комітет з конкурсних торгів.

Визначення поняття «комітет з конкурсних торгів», вимоги щодо його створення та діяльності викладено в п. 12 ст. 1, ст. 11 Закону № 1197 та п. 1 Типового положення про комітет з конкурсних торгів, затвердженого наказом Мінекономіки від 26.07.2010 р. № 916 (далі — Типове положення).

Так, комітет з конкурсних торгів (далі — конкурсний комітет) — це службові (посадові) та інші особи замовника (генерального замовника), призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівель згідно із Законом № 1197.

Оскільки ані Закон № 1197, ані Типове положення не обмежують кількість комітетів, які може створити установа, це питання бюджетна установа — головна організація вирішує самостійно.

Тому в таких організаціях, окрім конкурсного комітету як колегіального органу для прийняття рішень щодо здійснення державних закупівель, замовник може створювати конкурсні комітети у структурних підрозділах.

У такому випадку конкурсний комітет створюється у структурному підрозділі за дорученням головної організації та здійснює свою діяльність від її імені. Фактично це означає, що в організації може бути створено декілька конкурсних комітетів — конкурсний комітет при головній організації та конкурсні комітети у структурних підрозділах. При цьому головна організація повинна затвердити окремі положення про діяльність таких конкурсних комітетів, визначити перелік їх функцій та повноважень. Практичні поради щодо створення та діяльності конкурсних комітетів ми викладали в матеріалі «Добровільно/примусово або будні конкурсного комітету» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 29).

Але, прийнявши рішення створити конкурсний комітет у філії (структурному підрозділі), не забудьте: перш за все таке право необхідно передбачити в Положенні про структурний підрозділ.

2. Коли філія може бути замовником процедури закупівлі

Висновки, які наведені в листі, що коментується, свідчать про таке: при виконанні певних умов філія все таки має право самостійно виступати замовником процедур закупівель. Розглянемо, що це за умови.

Отже, для того щоб філія (структурний підрозділ) мала право здійснювати закупівлі товарів, робіт та послуг для власних потреб, необхідно виконати такі вимоги:

— по-перше, визначити право на створення конкурсного комітету у такому структурному підрозділі в Положенні про структурний підрозділ (або в іншому відповідному документі);

— по-друге, затвердити окремі положення про конкурсний комітет, створений при головній організації та в структурних підрозділах (філіях);

— по-третє, надати філії (структурному підрозділу) довіреність на її участь у процедурах закупівлі від імені бюджетної установи — головної організації (тобто доручення на здійснення таких дій філією від імені юридичної особи);

— по-четверте, керівник філії повинен також мати право підпису договорів про закупівлю від імені бюджетної установи — головної організації. Підписувати такі договори керівник філії має право на підставі довіреності, виданої юридичною особою — головною організацією відповідно до чинного законодавства.

З огляду на це, при виконанні таких умов філія матиме право виступати повноцінним замовником процедур закупівель. Водночас надання зазначених повноважень відокремленим підрозділам не може бути спрямоване на уникнення проведення процедур закупівель, передбачених Законом № 1197, головною організацією, що утворила такий відокремлений підрозділ.

У свою чергу, отримавши таке право, філія зобов’язана виконувати вимоги Закону № 1197 на загальних підставах та нести відповідальність за порушення вимог цього Закону.

Крім того, у листі, що коментується, роз’яснюється порядок заповнення документів у сфері державних закупівель, форми яких затверджено наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2014 р. № 1106, а саме:

1) у разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи самостійно здійснює закупівлю згідно з вимогами Закону № 1197, то така закупівля здійснюється відповідно до складеного та затвердженого комітетом з конкурсних торгів відокремленого підрозділу річного плану закупівель. Тобто річний план закупівель філія складає самостійно виходячи з власних потреб;

2) у формах документів у сфері державних закупівель зазначається, зокрема, повне найменування юридичної особи.

Тому, якщо закупівлю здійснює відокремлений підрозділ юридичної особи, у формах документів у сфері державних закупівель вказують найменування юридичної особи із зазначенням такого відокремленого підрозділу або найменування відокремленого підрозділу із зазначенням такої юридичної особи.

У разі якщо ж вищезазначені умови не виконані, філії юридичних осіб, які не мають статусу юридичних осіб, не можуть від свого імені виступати замовником у процедурах закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до норм Закону № 1197. У такому випадку замовником є сама юридична особа.

3. Закупівля головною організацією для потреб філій

У певних випадках головна організація, що утворила відокремлені підрозділи, може лише надати їм право на створення конкурсного комітету у такому структурному підрозділі, а не надати їм повноваження щодо участі у процедурах закупівель.

У таких випадках головна організація є замовником процедур закупівель та повинна володіти інформацією щодо запланованих філіями (відокремленими підрозділами) закупівель. Такою інформацією необхідно володіти для того, щоб виключити штучний поділ предмета закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедур закупівель, передбачених Законом № 1197.

Відповідно інформацію про очікувану вартість предметів закупівлі по філіях (структурних підрозділах) юридична особа визначає сумарно по таких філіях та заносить до свого річного плану закупівель. Саме на цьому важливому моменті акцентують увагу автори листа, що коментується.

У разі якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тис. грн., а робіт — 1 млн 500 тис. грн., процедури закупівель здійснює головна організація, що утворила філії (відокремлені підрозділи).

До речі, у таких випадках головній організації — замовнику доцільно предмет закупівлі визначати за окремими лотами, оскільки місце поставки товарів, робіт або послуг буде визначатися залежно від місцезнаходження філій (структурних підрозділів).

Нагадаємо, що замовники визначають окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками шостого — десятого знаків Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. № 457, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників шостої — восьмої цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 р. № 1749 (ср. ), а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.

4. Філія як учасник процедури закупівлі

У деяких випадках філії можуть виступати як учасники процедур закупівель. Але для того, щоб така філія вважалась учасником у розумінні Закону № 1197, необхідно виконання таких умов:

— філії можуть бути учасниками процедури закупівлі лише у разі, якщо вони отримали від юридичної особи — головної організації такі повноваження. Зазвичай такі повноваження викладають у Положенні про філію (структурний підрозділ), затвердженому юридичною особою;

— філії можуть брати участь у процедурах закупівель за наявності довіреності, виданої юридичною особою від її імені. Тобто філії не можуть від свого імені брати участь у процедурах закупівель відповідно до норм Закону № 1197;

— керівники філій підписують договір про закупівлю від імені юридичної особи — учасника на підставі довіреності, виданої відповідно до чинного законодавства.

5. Коли можна змінити одну із сторін договору про закупівлю

Останнім часом багато хто із замовників, виступаючи стороною договору про закупівлю, потрапив у ситуацію, коли він сам або його контрагент були реорганізовані чи ліквідовані. Тому як установу-замовника, так і його контрагента цікавить таке: яким чином буде виконаний такий договір про закупівлю, оскільки фактично відбувається зміна однієї із сторін договору?

Але оскільки законодавство у сфері держзакупівель, а саме Закон № 1197, не містить норм, які б визначали дії замовника та контрагента за укладеним договором про закупівлю щодо його виконання як у випадку ліквідації чи реорганізації контрагента, так, власне, і самого замовника, необхідно звернутися до ЦКУ.

Так, загальні питання щодо реорганізації суб’єктів господарювання визначено у гл. 7 ЦКУ (ст. 104 — 112 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦКУ юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Причому в разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦКУ кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, правонаступництва.

Таким чином, у разі зміни організаційно-правової форми юридичної особи нова юридична особа є правонаступником попередньої, до якої переходять права та обов’язки, у тому числі зобов’язання за договором, укладеним за результатами торгів.

Згідно з ч. 1 ст. 106 ЦКУ злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, — за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

З огляду на це, правонаступник кредитора (замовника) може вчиняти визначені Законом № 1197 дії:

— як щодо завершення процедури закупівлі, розпочатої юридичною особою, яка припиняється в результаті реорганізації,

— так і у випадку виконання укладеного такою юридичною особою договору про закупівлю,

за умови, що правонаступництво щодо передачі прав та обов’язків особи, яка припиняється (у тому числі за договором про закупівлю), оформлено в установленому законодавством порядку.

Також варто додати, що вирішення питань правонаступництва щодо конкретних прав та обов’язків юридичної особи при її реорганізації пов’язано з передавальним актом або розподільчим балансом. Такі документи мають містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов’язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами та затверджуються засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про реорганізацію юридичних осіб. Вимоги до оформлення правонаступництва передбачені ст. 107 ЦКУ. Отже, при реорганізації юридичної особи — замовника вся сукупність її прав та обов’язків переходить до юридичної особи — правонаступника згідно з передавальним актом.

Одним із прикладів правонаступництва щодо передачі прав та обов’язків особи, що припиняється, для замовників є процес добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст згідно із Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» від 05.02.2015 р. № 157-VIII.

Як передбачено в ч. 3 ст. 8 цього Закону, об’єднана територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов’язків територіальних громад, що об’єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об’єднаною територіальною громадою. При цьому юридична особа — сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі об’єднаної територіальної громади, є правонаступником прав та обов’язків усіх юридичних осіб — сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об’єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об’єднаною територіальною громадою.

З огляду на це саме такі юридичні особи, які є правонаступниками замовників, що об’єдналися в об’єднану територіальну громаду, можуть завершувати процедури закупівель, розпочаті такими замовниками, та продовжувати виконувати договори про закупівлю, що були укладені з їх контрагентами.

Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі