(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
2/11
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Січень , 2016/№ 4

Новації Бюджетного кодексу — 2016

Наприкінці 2015 року двома законами, а саме Законом № 914 та Законом № 918, були внесені зміни до БКУ. У зв’язку з цим виникло чимало запитань, на які ми і дамо відповідь у цьому матеріалі.

Чому на нормативно-правові акти та рішення, прийняті на підставі і на виконання вимог БКУ, не поширюється дія законодавства щодо здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності?

Спочатку зазначимо, що Закон № 1160 визначає правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності. Статтею 1 цього Закону визначено, що державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності — це напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб’єктами господарювання. Тоді як БКУ визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин, а також відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Частиною 2 ст. 4 БКУ передбачено, що бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України. Якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у БКУ, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

Отже, поширення дії законодавства щодо здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності на нормативно-правові акти та рішення, прийняті на підставі і на виконання вимог БКУ, є неправомірним.

Тому саме з метою узгодження норм законів Верховною Радою України внесено відповідні зміни до БКУ.

Чи належать до власних надходжень кошти, що отримують вищі та професійно-технічні навчальні заклади від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг?

Так, належать.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 БКУ кошти, що отримують вищі та професійно-технічні навчальні заклади від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право; кошти, що отримують державні і комунальні вищі навчальні заклади, наукові установи та заклади культури як відсотки, нараховані на залишок коштів на поточних рахунках, відкритих у банках державного сектору для розміщення власних надходжень, отриманих як плата за послуги, що надаються ними згідно з основною діяльністю, благодійні внески та гранти належать до третьої підгрупи другої групи власних надходжень бюджетних установ.

До речі, витрачати кошти цієї підгрупи згідно із ч. 4 ст. 13 БКУ можна на організацію основної діяльності бюджетних установ.

Чи будуть у 2016 році надаватися з державного бюджету субвенція на підготовку робітничих кадрів та субвенція на забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру?

Ні, такі субвенції надаватись не будуть.

Внесеними змінами їх виключено з переліку трансфертів, що надаються з Державного бюджету України місцевим бюджетам ( ст. 97 БКУ).

Такі види субвенцій також виключено і з ч. 5 ст. 41 та ч. 2 ст. 77 БКУ, які регулюють питання затвердження державного та місцевих бюджетів.

Підготовка робітничих кадрів з 2016 року має проводитись за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Зазначимо, що забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету в рамках реалізації Міністерством охорони здоров’я відповідної бюджетної програми.

До речі, на цю мету в бюджеті на 2016 рік передбачено 3,2 млрд грн. Їх розподіл у розрізі областей та м. Києва затверджено додатком 5 до Закону про Держбюджет-2016.

Хто забезпечує виконання місцевих бюджетів?

Відповідно до ч. 1 ст. 78 БКУ Рада міністрів АР Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад або сільські, селищні, міські (міст районного значення) голови забезпечують виконання відповідних місцевих бюджетів.

При цьому місцеві фінансові органи здійснюють загальну організацію та управління виконанням відповідного місцевого бюджету, координують діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

Слід зазначити, що у сільських, селищних, міських (міст районного значення) радах, в яких не утворені виконавчі органи, виконання функції місцевого фінансового органу забезпечує голова ради ( п. 36 ч. 1 ст. 2 БКУ).

Чому виключені всі видатки, які можуть здійснюватися з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення, навіть на утримання органів місцевого самоврядування?

Змінами, внесеними до БКУ Законом № 914, виключено ст. 88 цього Кодексу, оскільки в рамках реалізації реформи міжбюджетних відносин з бюджетів сіл, селищ та міст районного значення не фінансуються видатки, які визначені функціями держави і передані на виконання органам місцевого самоврядування.

Видатки ж на утримання органів місцевого самоврядування здійснюються з усіх місцевих бюджетів. Це передбачено п. 2 ч. 1 ст. 91 БКУ.

З яких бюджетів здійснювати видатки на професійно-технічну освіту у 2016 році?

З 2016 року змінено механізм фінансування видатків на підготовку робітничих кадрів у професійно-технічних та інших навчальних закладах.

По-перше, джерелом фінансування таких видатків є кошти місцевих бюджетів, а не субвенція з державного бюджету.

По-друге, відповідно до п.п. «е» ч. 2 ст. 89 БКУ видатки на оплату послуг з підготовки кваліфікованих робітників на умовах державного та/або регіонального замовлення у професійно-технічних та інших навчальних закладах державної та/або комунальної власності, які розташовані на території міст обласного значення, здійснюються з бюджетів міст обласного значення, які розташовані на території інших населених пунктів — з відповідних обласних бюджетів ( п.п. «б» п. 2 ст. 90 БКУ) та бюджету м. Києва.

При цьому зазначимо: ст. 27 Закону про Держбюджет-2016 визначено, що Кабмін має забезпечити:

— передачу таких закладів з державної власності у комунальну;

— вжиття заходів щодо модернізації мережі таких закладів, не допустивши при цьому їх закриття чи перепрофілювання впродовж 2016 — 2018 років;

— за підсумками першого кварталу 2016 року проведення моніторингу фінансового забезпечення цих закладів та у разі необхідності — внесення пропозиції стосовно змін до бюджетного законодавства.

На які видатки можна спрямовувати медичну субвенцію?

Відповідно до ч. 1 ст. 1034 БКУ медична субвенція спрямовується на видатки місцевих бюджетів, передбачені у п. 3 ч. 1 ст. 89 та п. 3 ч. 1 ст. 90 цього Кодексу, і використовується закладами охорони здоров’я на оплату поточних видатків.

Зазначимо, що у п. 3 ч. 1 ст. 89 БКУ передбачені видатки на охорону здоров’я, а саме:

а) первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні широкого профілю, спеціалізовані медико-санітарні частини, пологові будинки, поліклініки і амбулаторії, загальні стоматологічні поліклініки, а також дільничні лікарні, медичні амбулаторії, фельдшерсько-акушерські та фельдшерські пункти, центри первинної медичної (медико-санітарної) допомоги);

б) програми медико-санітарної освіти (міські та районні центри здоров’я і заходи із санітарної освіти);

в) інші державні програми медичної та санітарної допомоги (територіальні медичні об’єднання, центри медичної статистики, автопідприємства санітарного транспорту, інші програми і заходи).

У п. 3 ч. 1 ст. 90 БКУ передбачені видатки на охорону здоров’я, а саме:

а) консультативну амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні республіканського АР Крим та обласного значення, центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, станції екстреної (швидкої) медичної допомоги);

б) спеціалізовану амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (спеціалізовані лікарні, поліклініки, включаючи стоматологічні, центри, диспансери, госпіталі для ветеранів війни, будинки дитини, станції переливання крові);

в) санаторно-курортну допомогу (санаторії для хворих на туберкульоз, санаторії для дітей та підлітків, санаторії медичної реабілітації);

г) інші державні програми медичної та санітарної допомоги (медико-соціальні експертні комісії, бюро судмедекспертизи, центри медичної статистики, територіальні медичні об’єднання, автопідприємства санітарного транспорту, бази спецмедпостачання, центри здоров’я і заходи санітарної освіти, регіональні заходи з реалізації державних програм, інші програми і заходи).

Слід зазначити, що з урахуванням внесених до БКУ змін у разі забезпечення у повному обсязі потреби у поточних видатках на бюджетний період за рахунок зазначеної субвенції та за умови відсутності простроченої бюджетної заборгованості за захищеними видатками закладів охорони здоров’я цю субвенцію дозволено спрямовувати і на капітальні видатки.

Також зазначена субвенція може спрямовуватися на здійснення заходів з оптимізації мережі закладів охорони здоров’я.

До якого бюджету зараховується екологічний податок?

Змінами, внесеними до БКУ Законом № 918, екологічний податок визначено одним із джерел формування спеціального фонду місцевих бюджетів (у 2015 році цей податок зараховувався до загального фонду місцевих бюджетів). При цьому нормативи його зарахування до відповідних місцевих бюджетів не змінено.

Так, згідно з п. 41 ч. 1 ст. 691 БКУ до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належить 80 % екологічного податку (крім екологічного податку, визначеного п. 161 ч. 2 ст. 29 БКУ), у тому числі:

— до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, — 25 %;

— до обласних бюджетів та бюджету АР Крим — 55 %;

— до бюджетів міст Києва та Севастополя — 80 %.

Також зазначимо, що такі кошти мають цільове призначення і згідно з ч. 6 ст. 47 Закону № 1264 кошти місцевих, АР Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, ресурсозберігаючих заходів, у тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров’я населення.

Нормативні документи

БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

Закон № 1160 — Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003 р. № 1160.

Закон № 914 — Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» від 24.12.2015 р. № 914-VIII.

Закон № 918 — Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо цільового спрямування екологічного податку» від 24.12.2015 р. № 918-VIII.

Закон про Держбюджет-2016 — Закон України «Про державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 р. № 928-VIII.

Закон № 1264 — Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.91 р. № 1264-XII.

Бюджетний кодекс додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті