Як бачимо із запитання, процедуру відкритих торгів на послуги щодо очищування проведено та договір про закупівлю укладено на підставі Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197-VII (далі — Закон № 1197).
Так, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 цього Закону договір про закупівлю — це договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону № 1197 договір про закупівлю укладається замовником у письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі — ЦКУ) та Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV (далі — ГКУ) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Зауважимо: згідно з ч. 5 ст. 40 Закону № 1197 умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦКУ договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Варто звернути увагу на те, що із зазначеною нормою ЦКУ кореспондує норма ч. 2 ст. 180 ГКУ. Одночасно зауважимо, що в ч. 3 ст. 180 ГКУ передбачено обов’язкове погодження сторонами господарського договору при його укладенні таких умов:
1) предмет (найменування (номенклатура, асортимент), кількість продукції (робіт, послуг), вимоги до їх якості);
2) ціна;
3) строк дії договору.
Важливо: істотні умови договору про закупівлю замовник не може змінювати після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі. Виключний перелік випадків, коли така зміна можлива, передбачений законодавцем у ч. 5 ст. 50 Закону № 1197.
Одночасно зауважимо, що відповідно до вимог ЦКУ договір є обов’язковим для виконання сторонами ( ч. 1 ст. 629).
Разом з тим згідно з ч. 1 ст. 526 ЦКУ зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно висуваються.
Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор — прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту ( ч. 1 ст. 527 ЦКУ).
При цьому відповідно до ч. 1 ст. 528 ЦКУ виконання обов’язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов’язання не випливає обов’язок боржника виконати зобов’язання особисто. Зауважимо, що із зазначеною нормою ЦКУ кореспондується ч. 1 ст. 194 ГКУ.
Таким чином, з комплексного аналізу вимог законодавства ( Закону № 1197, ЦКУ та ГКУ) випливає, що договір про закупівлю мають виконувати сторони договору, а саме: замовник та учасник — переможець процедури закупівлі (у нашому випадку — комунальні підприємства), окрім випадків, коли договір містить положення про те, що відповідні його умови виконують інша(-і) особа(-и), зокрема, про залучення субпідрядників.
Але як діяти замовнику в нашій ситуації, оскільки, як бачимо, з 01.07.2016 р. комунальні підприємства будуть припинені шляхом злиття в управляючу компанію, яка стане правонаступником зазначених комунальних підприємств району?
У такому випадку варто звернути увагу на положення чинного законодавства щодо правонаступництва юридичних осіб.
Так, у ч. 1 ст. 205 ГКУ передбачено, що господарське зобов’язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом.
У разі неможливості виконання зобов’язання повністю або частково зобов’язана сторона з метою запобігання невигідним для сторін майновим та іншим наслідкам повинна негайно повідомити про це уповноважену сторону, яка має вжити необхідних заходів щодо зменшення зазначених наслідків. Таке повідомлення не звільняє зобов’язану сторону від відповідальності за невиконання зобов’язання відповідно до вимог закону.
Зауважимо, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 205 ГКУ господарське зобов’язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб’єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов’язанням.
Процедурні питання щодо реорганізації суб’єктів господарювання врегульовані нормами ЦКУ, а саме: ст. 104 — 112 гл. 7 цього Кодексу.
Так, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників ( ч. 1 ст. 104 ЦКУ).
Таким чином, з 01.07.2016 р. до новоствореної шляхом злиття юридичної особи (управляючої компанії) перейдуть права та обов’язки юридичних осіб (комунальних підприємств), в тому числі всі зобов’язання за договорами про закупівлі, укладеними такими комунальними підприємствами. Оскільки потреба в наданні послуг щодо очищування триватиме до кінця 2016 року, такі договори про закупівлю не потрібно розривати/переукладати, а натомість варто внести до них відповідні зміни щодо назви, реквізитів нового контрагента-правонаступника.
Тобто вже зараз якомога скоріше замовникам необхідно оформити додаткові угоди до договорів про закупівлю послуг щодо очищування.
З огляду на це, як бачимо, проводити нові торги на закупівлю послуг з очищування замовникам не потрібно.
При цьому управляюча компанія має надати документи на підтвердження правонаступництва (завірені копії документів, які підтверджують реорганізацію комунальних підприємств району шляхом злиття в керуючу компанію, зокрема рішення уповноважених органів, установчі документи тощо).
Отже, після 01.07.2016 р. управляюча компанія буде боржником за вказаними договорами і залежно від умов договорів (якщо строк дії їх не закінчився в установленому законодавством порядку) має виконати зобов’язання, які перейшли внаслідок правонаступництва до компанії у повному обсязі.
Також нагадаємо замовникам: згідно з ч. 1 ст. 10 Закону № 1197 замовник має подати для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому цим Законом, такі документи:
— повідомлення про внесення змін до договору — у випадках, передбачених пп. 1, 2, 4, 5 та 8 ч. 5 ст. 40 Закону № 1197, — протягом 3 робочих днів з дня внесення змін;
— звіт про виконання договору — протягом 3 робочих днів з дня закінчення строку дії договору, його виконання або розірвання.
При цьому зазначені документи замовники оприлюднюють на веб-порталі: tender.me.gov.ua. Форми зазначених документів затверджені наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2014 р. № 1106.
Оскільки до договору про закупівлю внесено зміни лише в частині зміни назви однієї зі сторін договору та реквізитів цієї сторони, зазначене повідомлення про внесення змін не потрібно оприлюднювати на веб-порталі. Разом з тим, якщо сторони внесуть зміни до істотних умов договору у випадках, зазначених нами вище (а саме згідно з пп. 1, 2, 4, 5 та 8 ч. 5 ст. 40 Закону № 1197), то вже інформацію про такі зміни необхідно буде замовнику не забути вчасно оприлюднити. Але майте на увазі: в будь-якому випадку не забудьте оприлюднити звіт про виконання договору.
