(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
4/11
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Травень , 2016/№ 19

Щодо використання РРО при наданні платних послуг

Лист від 30.03.2016 р. № 1307/10/16-31-14-05-19

Головне управління ДФС у Полтавській області за результатами розгляду Вашого запиту <…> надає податкову консультацію відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, зі змінами та доповненнями.

Запитання. Національний природний парк є неприбутковою організацією.

Відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (ст. 22, 47), Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст. 41), постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 р. № 1913 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами природно-заповідного фонду» (із змінами) парк може надавати платні послуги.

Просимо надати податкову консультацію з питань:

1. Чи є потреба у використанні касового апарата при наданні платних послуг?

2. Які документи необхідно подати до місцевого органу ДПІ при започаткуванні платних послуг?

3. В які терміни і яку звітність подавати до органів фіскальної служби?

4. Які особливості оподаткування коштів, що надійшли від надання платних послуг установами природно-заповідного фонду (ПЗФ)?

Запитання 1. Чи є потреба у використанні касового апарата при наданні платних послуг?

Відповідно до норм пп. 1, 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі — ЗУ № 265/95-ВР), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування (останній Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій затверджено наказом Державної фіскальної служби України від 09.07.2015 р. № 485), з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно зі ст. 2 ЗУ № 265/95-ВР розрахункова операція — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни, зокрема, до п. 1 ст. 9 ЗУ № 265/95-ВР щодо обов’язкового застосування РРО та розрахункових книжок при наданні послуг підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ та організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку.

Зазначеним пунктом надано право проводити розрахунки у касах підприємств з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому законодавством порядку, винятково при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва.

Статтею 10 ЗУ № 265/95-ВР та відповідно постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 р. № 1336 затверджено перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (далі — Перелік), яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Згідно з пп. 24, 25 Переліку надано можливість суб’єктам туристичної та екскурсійної діяльності в разі надання послуг з організації прийому та обслуговування туристів в Україні, розрахунки за які проводяться у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків), а також надання туристичних та екскурсійних послуг за умови проведення розрахунків за межами стаціонарних приміщень та всім суб’єктам господарювання, які надають послуги з видачі дозволів на вилов риби і полювання, проводити розрахункові операції з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій без застосування реєстраторів розрахункових операцій і обмеження розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг).

Виходячи з вищевикладеного, при отриманні грошових коштів від юридичних та фізичних осіб за надані послуги в готівковій та безготівковій формі із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг з використанням платіжного терміналу, встановленого на місці проведення розрахунків (наданні послуги), зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки з використанням реєстратора розрахункових операцій, а в разі виключно надання послуг, які підпадають під дію пп. 24, 25 Переліку, — з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

У разі проведення розрахункових операцій з юридичними та фізичними особами виключно в безготівковій формі шляхом їх зарахування на Ваш банківський рахунок через установи банків шляхом оплати з банківського рахунка платника або з використанням спеціального платіжного засобу (платіжної картки) через платіжні термінали, встановлені в установах банків, реєстратор розрахункових операцій не застосовується.

Запитання 2. Які документи необхідно подати до місцевого органу ДПІ при започаткуванні платних послуг?

Пунктами 1, 2 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 р. № 417 (далі — Порядок), визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формах (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг та відповідно до вимог законодавства повинні застосовувати РРО, зобов’язані зареєструвати РРО відповідно до положень цього Порядку, виконати персоналізацію РРО, опломбувати РРО та перевести РРО у фіскальний режим роботи.

Реєстрації в органі доходів і зборів підлягають РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Державним реєстром РРО.

Реєстрація РРО здійснюється в органі доходів і зборів за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Суб’єкт господарювання, який є платником податку на прибуток, крім суб’єктів, які прийняли рішення про сплату та/або сплачують цей податок консолідовано, може реєструвати РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, які розташовані на території іншої, ніж такий суб’єкт, територіальної громади і є платниками податку на прибуток.

Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання подає до органу доходів і зборів:

— заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО (додаток 1) (далі — реєстраційна заява);

— копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;

— копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;

— копію договору суб’єкта господарювання з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО.

Реєстраційна заява має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізичною особою — підприємцем із зазначенням дати подання. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають обов’язковому заповненню.

Копії документів засвідчуються підписом керівника суб’єкта господарювання або особистим підписом фізичної особи — підприємця.

У разі подання реєстраційної заяви в паперовому вигляді суб’єктом господарювання пред’являються оригінали відповідних документів.

При поданні реєстраційної заяви в електронному вигляді оригінали таких документів пред’являються органу доходів і зборів разом із довідкою ЦСО про опломбування РРО та актом введення в експлуатацію.

Оригінали документів, крім реєстраційної заяви, повертаються суб’єкту господарювання, копії залишаються в органі доходів і зборів.

Суб’єкти господарювання, включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, можуть подавати реєстраційні заяви в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис».

Порядок та строки розгляду органами доходів і зборів реєстраційних заяв, поданих в електронному вигляді, є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих у паперовому вигляді.

До заяви про реєстрацію РРО додаються скановані копії документів, зазначені в абзаці 5.

У разі подання заяви в електронному вигляді суб’єкт господарювання може отримати довідку про резервування фіскального номера РРО та копію реєстраційного посвідчення засобами телекомунікаційного зв’язку на адресу своєї електронної пошти. Для цього в реєстраційній заяві суб’єкт господарювання зазначає спосіб отримання таких документів: в електронному вигляді на електронну пошту, адресу якої зазначено в заяві, або безпосередньо в органі доходів і зборів.

В разі проведення розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, відповідно до розд. II п. 1 п.п. 7 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 р. № 417, для реєстрації першої та наступних книг ОРО на господарську одиницю в органі доходів і зборів суб’єкт господарювання подає до цього органу:

заяву про реєстрацію книги ОРО за формою № 1-КОРО (додаток 3);

копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися книга ОРО;

книгу ОРО на господарську одиницю.

При поданні реєстраційної заяви суб’єктом господарювання пред’являється оригінал документа.

Запитання 3. В які терміни і яку звітність подавати до органів фіскальної служби?

Відповідно до вимог п. 7 ст. 3 ЗУ № 265/95-ВР суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані подавати до органів доходів і зборів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15-го числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.

Суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти), повинні подавати до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам’яті модемів, які до них приєднані.

Виходячи з вищевикладеного, при поданні до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв’язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам’яті модемів, які до них приєднані, подавати звітність в паперовому вигляді не потрібно.

В разі проведення розрахункових операцій без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій відповідно до вимог пп. 3 — 5 Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 р. № 13, передбачено обов’язкову подачу звітності в паперовому вигляді, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним, за формою № ЗВР-1 до органу державної фіскальної служби за місцем реєстрації розрахункових книжок.

Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі — неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;

установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами ( п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).

Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики, у строки, передбачені для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств ( п. 46.2 ст. 46 ПКУ).

Форма Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій затверджена наказом Міністерства доходів і зборів від 27.01.2014 р. № 85 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2014 р. за № 276/25053) (далі — наказ № 85).

До затвердження визначеного п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації здійснюється подання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій, затвердженого наказом № 85.

При цьому і до затвердження Кабінетом Міністрів України Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі — Реєстр) включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру для цілей подання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій у частині застосування ознаки неприбутковості слід керуватися наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2013 р. № 37 «Про затвердження Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій».

При поданні Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій слід враховувати вимоги п. 46.4 ст. 46 ПКУ, якими визначено, що якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам ПКУ з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

Платник податків у разі необхідності може подати разом з податковою декларацією додаток до такої декларації за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Такий додаток подається з поясненням мотивів його подання.

Зазначені роз’яснення надані листом ДФС від 04.01.2016 р. № 102/7/99-99-19-02-01-17.

Підпунктом 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлений порядок звітування неприбутковою організацією, яка протягом звітного періоду втратила право на застосування особливих правил оподаткування прибутку як неприбуткова організація.

Так, у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов’язана щоквартально подавати до контролюючого органу квартальну фінансову і податкову звітність (з наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розд. III ПКУ для неприбуткових організацій — платників податку на прибуток.

Запитання 4. Які особливості оподаткування коштів, що надійшли від надання платних послуг установами ПЗФ?

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами ( п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).

Відповідно до п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов’язана щоквартально подавати до контролюючого органу квартальну, фінансову і податкову звітність (з наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розд. III ПКУ для неприбуткових організацій — платників податку на прибуток.

Що стосується податку на додану вартість, то відповідно до п. 180.1 ст. 180 ПКУ для цілей оподаткування платником податку є:

1) будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному ст. 183 ПКУ цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено,

Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб’єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у п. 197.7 ст. 197 цього Кодексу;

4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

5) особа — управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Норми цього підпункту не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону;

6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст. 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної п. 181.1 ст. 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;

7) особа, що уповноважена вносити податок з об’єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

8) особа — інвестор (оператор), який веде окремий податковий облік, пов’язаний з виконанням угоди про розподіл продукції.

Також повідомляємо, що відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої — третьої груп.

Заступник начальника Ж. Кузнецова

Коментар редакції

Надання платних послуг: податкові наслідки

У листі, що коментується, ДФС роз’яснює, на які податкові наслідки необхідно очікувати установам природно-заповідного фонду, зокрема Національному природному парку, при наданні платних послуг. Але ці роз’яснення стануть у нагоді не лише зазначеним установам, а й усім бюджетникам, які надають платні послуги.

Розглянемо детальніше відповіді фіскальної служби, які наведені у цьому листі.

1. Чи є потреба у застосуванні касового апарата при наданні платних послуг?

Бюджетні установи, які при наданні платних послуг здійснюють розрахунки в готівковій формі, повинні з 01.01.2015 р. застосовувати РРО.

При цьому надано право проводити розрахунки у касах установ з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому законодавством порядку, винятково при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва. Такі вимоги передбачені у ст. 3 і 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (далі — Закон № 265).

Зазначені вимоги стосуються суб’єктів господарювання всіх форм власності, які при наданні послуг здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо). А отже, й бюджетні установи, які отримують плату за надані послуги в готівковій формі, повинні застосовувати РРО.

Разом з тим Закон № 265 містить винятки, коли суб’єкти господарювання (у тому числі й бюджетні установи) можуть обійтися без застосування РРО. Перелік таких випадків наведено у ст. 9 та 10 Закону № 265 (ср. 025069200). У межах цього коментаря не будемо на них зупинятися. Детальніше про всі ці випадки ми розповідали раніше в матеріалі «Шпаргалка по РРО для початківців» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 22).

А зараз зупинимося лише на винятках, передбачених в пп. 24 і 25 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336 (далі — Перелік № 1336).

Так, надано можливість проводити розрахункові операції з використанням розрахункових книжок (далі — РК) та книг обліку розрахункових операцій (далі — КОРО) без застосування РРО:

суб’єктам туристичної та екскурсійної діяльності в разі надання послуг з організації прийому та обслуговування туристів в Україні, розрахунки за які проводяться у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків), а також надання туристичних та екскурсійних послуг за умови проведення розрахунків за межами стаціонарних приміщень ( п. 24 Переліку № 1336);

— усім суб’єктам господарювання, які надають послуги з видачі дозволів на вилов риби і полювання ( п. 25 Переліку № 1336).

При цьому для форм і умов проведення діяльності, визначених у зазначених пунктах Переліку № 1336, не встановлюється граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з надання послуг.

Зазначимо, що право на отримання природними заповідниками, біосферними заповідниками, національними природними парками, регіональними ландшафтними парками, ботанічними садами, дендропарками, зоопарками, а також підприємствами, установами та організаціями, у підпорядкуванні яких перебувають території та об’єкти природно-заповідного фонду інших категорій, коштів від наукової, природоохоронної, туристсько-екскурсійної, рекламно-видавничої та іншої діяльності в межах заповідних територій та об’єктів, що не суперечить їх цільовому призначенню, передбачено ст. 47 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» від 16.06.92 р. № 2456-XII.

Перелік платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами природно-заповідного фонду, затверджено постановою КМУ від 02.06.2003 р. № 827.

З огляду на це, автори листа дійшли висновку: в разі виключно надання послуг, які підпадають під дію пп. 24 і 25 Переліку № 1336, установи природно-заповідного фонду здійснюють розрахунки з використанням РК та КОРО. Відповідно, при наданні такими установами інших платних послуг, дозволених законодавством (за умови здійснення розрахунків у готівковій формі), їм необхідно застосовувати РРО.

2. Які документи необхідно подати до місцевого органу ДПІ перед тим, як надавати платні послуги?

Якщо бюджетна установа планує надавати платні послуги та здійснювати розрахунки за готівку, для цього слід провести певну підготовчу роботу.

Зокрема, потрібно в органі ДФС зареєструвати РРО та КОРО.

Згідно з Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Мінідоходів від 28.08.2013 р. № 417, бюджетна установа для реєстрації РРО подає такі документи:

— заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО;

— копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;

— копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;

— копію договору установи з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО.

У разі проведення розрахункових операцій з використанням РК та КОРО для реєстрації першої та наступних КОРО на господарську одиницю у фіскальній службі бюджетна установа подає такі документи:

— заяву про реєстрацію КОРО за формою № 1-КОРО;

— копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися КОРО;

— КОРО на господарську одиницю.

Детально про те, як зареєструвати РРО та КОРО в органі фіскальної служби, ми розповідали в матеріалі «Шпаргалка по РРО для початківців» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 22).

3. У які терміни і яку звітність подавати до органів фіскальної служби?

Вимоги до порядку та строків подання звітності бюджетними установами для наочності наведемо в таблиці на с. 18 — 19.

Насправді перелік звітності, яку подають бюджетні установи до органів фіскальної служби, не обмежується тією, яка наведена у листі, що коментується. Оскільки залежно від того, платниками яких податків є бюджетна установа (ПДВ, екологічний податок, рентна плата), перелік звітності буде збільшено. Крім того, бюджетні установи також подають звіт з ЄСВ, звіт про податкові пільги.

Вимоги щодо подання звітності

Строк подання звітності

Підстави

Примітки

1

2

3

4

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані подавати до органу державної фіскальної служби звітність, пов’язану із застосуванням РРО та РК

Не пізніше 15-го числа наступного за звітним місяця (у разі, якщо не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку)

П. 7 ст. 3 Закону № 265

Суб’єкти господарювання, які використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти), повинні подавати до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані. Виходячи з вищевикладеного, при поданні до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв’язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані, подавати звітність в паперовому вигляді не потрібно

У разі проведення розрахункових операцій без застосування РРО з використанням РК та КОРО

Не пізніше 15-го числа наступного за звітним місяця за формою № ЗВР-1 до органу державної фіскальної служби за місцем реєстрації розрахункових книжок

Пп. 3 — 5 Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. № 13

Тобто у такому разі бюджетні установи обов’язково подають до органу державної фіскальної служби звітність у паперовому вигляді

Неприбуткові установи та організації, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації

У строки, передбачені для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств

П. 46.2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ)

Форму Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій затверджено наказом Міндоходів від 27.01.2014 р. № 85. До затвердження визначеного п.п. 133.4.3 ПКУ звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації слід подавати вищезазначений звіт

Неприбуткова організація, яка протягом звітного періоду втратила право на застосування особливих правил оподаткування прибутку як неприбуткова організація

У термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, слід подати звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції нецільового використання коштів

П.п. 133.4.3 ПКУ

З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов’язана щоквартально подавати до контролюючого органу квартальну фінансову і податкову звітність (з наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду. З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розд. III ПКУ для неприбуткових організацій — платників податку на прибуток

4. Які особливості оподаткування коштів, що надійшли бюджетним установам від надання ними платних послуг?

Як визначено в п. 133.4 ПКУ, не є платниками податку на прибуток неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, установлених цим пунктом.

Так, неприбутковою організацією є організація, що одночасно відповідає таким вимогам:

1) утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

2) установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;

3) установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);

4) внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Також обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами.

З огляду на це, кошти, які надійшли від надання платних послуг та є власними надходженнями як установ природно-заповідного фонду, так і інших бюджетних установ, не обкладаються податком на прибуток.

Але такий порядок не поширюється на ті неприбуткові організації, які порушать вищенаведені вимоги. Для них пп. 133.4.3 та 133.4.4 ПКУ передбачені спеціальні заходи впливу.

Що стосується необхідності реєстрації платниками ПДВ, то для бюджетних установ діють загальні правила, визначені п. 181.1 ПКУ.

Так, особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ).

Згідно із розд. V та XX ПКУ до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ — 20 %, ставкою 7 %, 0 % та звільнені (умовно звільнені) від обкладення ПДВ.

Отже, для цілей реєстрації платником ПДВ до оподатковуваних операцій належать операції, що підлягають оподаткуванню за ставками 20 %, 7 %, 0 % та звільнені (умовно звільнені) від обкладання ПДВ.

Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик

платні послуги, РРО додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті