(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 32/1
  • № 32
  • № 31
  • № 30
  • № 29
  • № 28/1
  • № 28
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
7/12
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Вересень , 2016/№ 33

Коли необхідно оприлюднювати звіт про укладені договори

Згідно із Законом України «Про публічні закупівлі» якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн. і закупівля проводилася без використання електронної системи закупівель, то необхідно оприлюднити звіт про укладені договори.
У зв’язку з цим виникли такі запитання:
1. Який період враховувати під час визначення 50-тисячної межі предмета закупівлі — за весь 2016 рік чи починаючи з дня введення в дію Закону, тобто з 01.08.2016 р.?
2. Яким чином оприлюднювати звіт у такій ситуації: перший договір на закупівлю електричної енергії укладено на 45 тис. грн. (закупівля здійснювалася до 01.08.2016 р.), після 01.08.2016 р. буде укладена додаткова угода (або новий договір) на 20 тис. грн.? Загальна річна вартість за цим предметом закупівлі — 65 тис. грн. На яку суму складати звіт про укладені договори?
3. Після 01.08.2016 р. укладено договір на кілька предметів закупівлі на загальну суму 30 тис. грн. Наприклад, у цьому договорі є один предмет закупівлі на суму 5 тис. грн. Загальна річна вартість за таким предметом закупівлі складає 50 тис. грн. Чи необхідно у такому разі оприлюднювати звіт на суму 30 тис. грн.?

Здавалося б, на перший погляд просте запитання про оприлюднення звіту щодо укладених договорів при здійсненні допорогових закупівель, нині викликає низку супутніх запитань. Як же діяти в тій чи iншiй ситуації, аби вчинити правильно та дотриматися норм законодавства?

До речі, таких запитань виникло ще бiльше після того, як Уповноважений орган з питань публічних закупівель — Мінекономрозвитку висловив свою думку з цього питання у листі від 15.07.2016 р. № 3302-06/21890-07 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2016, № 29, с. 4).

Зокрема, автори листа рекомендують замовникам оприлюднювати звіт про укладені договори у разі, якщо вартість предмета закупівлі у такому договорі дорівнює або перевищує 50 тис. грн. Але зауважте: листи Мінекономрозвитку не встановлюють норм права, а носять виключно рекомендаційний та iнформативний характер.

Отже, далі допоможемо замовникам визначитися, що робити в кожному конкретному випадку.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VII (далі — Закон № 922) у разі здійснення замовником публічних закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн. та менша за вартість, що встановлена в абз. 2 і 3 цієї частини, замовник обов’язково оприлюднює звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до ст. 10 цього Закону.

Як бачимо, норма про обов’язок замовника оприлюднити зазначений звіт визначає одну з умов такого обов’язку — вартість предмета закупівлі. Зазначимо, що згадка саме про вартість предмета закупівлі міститься у ч. 1 ст. 2 Закону № 922, яка в цілому регулює питання застосування цього Закону, та відштовхується саме від вартості предмета закупівлі, а не з загальної суми укладеного договору.

Тож звернемось до положень законодавства, що регулюють питання визначення предмета закупівлі.

Так, відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 предмет закупівлі замовники мають визначати в порядку, встановленому Уповноваженим органом.

Як передбачено п. 1 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 р. № 454, цей Порядок установлює спосіб визначення замовником предмета закупівлі відповідно до положень Закону № 922. Зауважимо, що згідно з ч. 7 ст. 2 Закону № 922 замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

Додамо, що Закон № 922 частково поширюється і на допорогові закупівлі в частині дотримання принципів здійснення публічних закупівель, а також оприлюднення звіту про укладені договори. Зокрема, одним із механізмів застосування цього Закону є оприлюднення звіту про укладені договори.

Форма звіту про укладені договори затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 р. № 490 (далі — наказ № 490). Така форма мiстить обов’язковi поля, які замовник заповнює шляхом унесення до них відповідної інформації. Так, згідно з формою звіту у пунктi 15 зазначається «ціна договору», а не «вартість предмета закупівлі у такому договорі».

Таким чином, ані Закон № 922, анi наказ № 490 не прив’язують зазначену вартісну межу в розмірі 50 тис. грн. до вартості саме предмета закупівлі в окремому договорі.

А отже, подiл замовником предметa закупівлі на частини та без оприлюднення звіту про укладені договори контролери можуть кваліфікувати як уникнення застосування Закону № 922.

З огляду на це, радимо замовникам при вирішенні питання щодо оприлюднення звіту про укладені договори в допорогових закупівлях виходити з вартості предмета закупівлі, яка планується у додатку до річного плану закупівель на поточний рiк, а не з суми окремого договору. У такому випадку в замовника не буде ризику поділу предмета закупівлі на частини з метою незастосування Закону № 922.

1. Тепер розберемося, за який період обчислювати вартість предмета закупівлі: загальну за весь 2016 рік чи починаючи з 01.08.2016 р.

Варто зазначити, що згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 922 цей Закон вводиться в дію для всіх замовників з 01.08. 2016 р.

Так, правило «закон зворотної сили не має» (lex ad praeterian non valet), сформульоване ще давньоримськими юристами.

Відповідно до ст. 58 Конституції України від 28.06.96 р. № 254к/96-ВР закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 5 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі — ЦКУ) акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом’якшує або скасовує цивільну відповідальність. Водночас у ч. 2 ст. 4 цього Кодексу вказано, що актами цивільного законодавства, зокрема, є закони України.

Зауважимо, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.99 р. № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.

Згідно з п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 922 процедури закупівель товарів, робіт та послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до його введення в дію.

При цьому в Законі № 922 немає посилання на те, що вiн поширюється на допорогові закупівлі, які замовник проводив до 01.08.2016 р.

Тож якщо згідно з додатком до річного плану закупівель, затвердженим замовником пiсля 01.08.2016 р., вартість предмета закупівлі товару, роботи або послуги дорівнюватиме/перевищуватиме 50 тис. грн., але буде меншою вартісних меж застосування Закону № 922, й замовник не буде проводити торги через Prozorro, то за такими предметами закупівель замовник має оприлюднити звіт про укладені договори.

2. Варто нагадати, що згідно з ч. 1 ст. 629 ЦКУ договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦКУ строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати свої обов’язки відповідно до договору.

Тож у разі якщо договір не припинив дію у встановленому законодавством порядку та зобов’язання за договором не виконані сторонами договору, то таке подальше виконання зобов’язань сторонами договору має здійснюватись з дотриманням норм ЦКУ.

Водночас відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦКУ акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

При цьому відповідно до ст. 11 ЦКУ цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з договорів та інших правочинів.

Тож ураховуючи, що Закон № 922 не містить норми щодо зворотної дії в часі на договори, вимоги цього Закону не поширюються на договори про закупівлю, укладені до введення його в дію для всіх замовників, тобто до 01.08.2016 р.

При цьому виконання зобов’язань сторонами договору без зміни умов договору про закупівлю, укладеного до набрання чинності Законом № 922, не потребує застосування норм цього Закону.

Отже, в разі внесення замовником змін до договору шляхом укладання додаткової угоди після вступу в дію Закону № 922, тобто після 01.08.2016 р., до таких правовідносин замовники повинні застосовувати норми цього Закону.

Таким чином, на договори, укладені до 01.08.2016 р., Закон № 922 не поширюється. Проте укладаючи додаткові угоди до таких договорів вже з 01.08.2016 р., замовникам варто враховувати чинне законодавство, в тому числі й Закон № 922, на момент укладання таких угод.

А тепер щодо ситуації, про яку зазначено у запитанні.

Незважаючи на те, що загальна вартість предмета закупівлі за рік складає 65 тис. грн., звіт про укладені договори не потрібно оприлюднювати.

До речі, якщо в замовника виникне потреба пiсля 01.08.2016 р. закупити той же самий предмет закупівлі (по якому вже укладено в цьому році договір) на суму, що дорівнює 50 тис. грн. або перевищує цю суму, то радимо таку закупівлю оформляти не шляхом внесення змін до попередньо укладеного договору, а шляхом укладання нового договору. При цьому вже за таким новим договором замовник повинен оприлюднити звіт про укладені договори.

3. Тепер щодо ситуації, коли замовником після 01.08.2016 р. укладено договір на кілька предметів закупівлі на загальну суму 30 тис. грн.

У такому випадку необхідно виходити з того, яка очікувана вартість такого предмета закупівлі запланована в додатку до річного плану закупівель, складеному з 01.08.2016 р. за Законом № 922 (ср. 025069200). Так, якщо така вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн., то замовнику необхідно буде оприлюднювати звіт про укладені договори, за умови, якщо замовник не використовує електронну систему закупівель.

Наостанок нагадаємо, що під час здійснення допорогових закупівель замовники повинні дотримуватися, зокрема, таких принципів здійснення публічних закупівель, установлених Законом № 922, як відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, а також запобігання корупційним діям і зловживанням.

публічні закупівлі, звіт про укладені договори, оприлюднення додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті