(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 22
  • № 21
  • № 20/1
  • № 20
  • № 19
  • № 17-18
  • № 16/1
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
11/14
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Червень , 2017/№ 23

Матдопомога на оздоровлення: враховуємо «бюджетні» тонкощі

Ось і настало літо — улюблена пора для відпусток. А про що слід пам’ятати керівникам та бухгалтерам бюджетних установ, відправляючи працівників на відпочинок? Звичайно ж, про виплату їм матеріальної допомоги на оздоровлення. У бюджетній сфері встановлено свої правила надання такої допомоги. Тож далі поговоримо про них, а також з’ясуємо галузеві тонкощі надання «оздоровчих» працівникам-бюджетникам.

Отримання працівниками бюджетної сфери всіх виплат, у тому числі і матеріальної допомоги на оздоровлення, чітко регламентовано законами України, постановами КМУ та галузевими наказами. Важливі нюанси (порядок, умови та коло отримувачів) прописують також і в Положенні про надання матеріальної допомоги, що є додатком до колективного договору (див. лист Мінпраці від 28.07.2010 р. № 8109/0/14-10/13).

Для окремих категорій працівників-бюджетників надання матеріальної допомоги на оздоровлення є обов’язковим. До них належать, зокрема: держслужбовці, посадові особи місцевого самоврядування, педагогічні та науково-педагогічні працівники, працівники музеїв і бібліотек, медичні працівники тощо.

У загальному випадку «оздоровчі» виплачують при наданні щорічної відпустки в розмірі посадового окладу (ставки зарплати), установленого на момент виходу у відпустку. Проте деяким категоріям працівників бюджетних установ (держслужбовці, працівники, що виконують функції з обслуговування держорганів, посадові особи органів місцевого самоврядування) оздоровчу допомогу надають у розмірі середньомісячної зарплати.

Для тих працівників бюджетної сфери, для яких виплата допомоги на оздоровлення не є гарантованою, її надання оформлюють рішенням керівника та лише за наявності економії фонду оплати праці.

Надалі розглянемо детальніше порядок надання матеріальної допомоги на оздоровлення та визначення її розміру для окремих категорій працівників.

Держслужбовці

Нагадаємо, що Законом № 889 було суттєво змінено умови оплати праці державних службовців. Якщо раніше (ч. 1 ст. 35 Закону № 3723, п.п. 3 п. 2 постанови № 268), допомогу на оздоровлення такій категорії працівників можна було виплачувати як у розмірі посадового окладу, так і у розмірі середньомісячної зарплати (за наявності коштів у межах затвердженого фонду оплати праці), то з 01.05.2016 р. згідно зі ст. 57 Закону № 889 у разі оформлення щорічної основної відпустки держслужбовцям (тривалість якої, як і раніше, становить 30 календарних днів) виплачується грошова допомога в розмірі середньомісячної заробітної плати.

Отже, як бачимо, для держслужбовців обов’язково допомогу надають до щорічної основної відпустки. Тобто подією, у зв’язку з якою призначається матеріальна допомога на оздоровлення, є щорічна основна відпустка. Це означає, що в разі виходу державного службовця, скажімо, в додаткову відпустку у зв’язку з навчанням чи у відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку таку допомогу йому не виплачують.

Зауважимо, що гарантована матдопомога на оздоровлення виплачується держслужбовцям (та іншим працівникам-бюджетникам) раз на рік. Тому у випадку переведення держслужбовця із одного держоргану до іншого він має право на отримання оздоровчої допомоги лише один раз (див. лист Мінсоцполітики від 23.12.2016 р. № 1791/0/101-16/281).

Звідси робимо висновок: для вирішення питання про виплату грошової допомоги до щорічної відпустки на новому місці роботи треба отримати довідку (довільної форми) про те, отримував держслужбовець протягом року на попередньому місці роботи таку грошову допомогу чи ні.

Працівники, які виконують функції з обслуговування держорганів

Для «обслуговуючих» працівників держорганів виплату допомоги на оздоровлення передбачено Умовами № 15. Вона виплачується в обов’язковому порядку при наданні щорічної відпустки. Розмір такої виплатине вище за середньомісячну зарплату (п. 4 Умов № 15).

Нагадаємо: у 2016 році така допомога виплачувалася в розмірі, що не перевищує посадовий оклад працівника.

Посадові особи ОМС

Відповідно до ч. 5 ст. 21 Закону № 2493 посадовим особам органів місцевого самоврядування (далі — ОМС) надається оздоровча допомога при виході у щорічну відпустку в розмірі посадового окладу. Це означає, що така виплата при наданні відпустки зазначеній категорії працівників передбачена законодавством, отже, є гарантованою (обов’язковою).

Крім того, згідно з п.п. 3 п. 2 постанови 268 керівники ОМС мають право у межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки в розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

Рішення про виплату матдопомоги на оздоровлення приймає керівник ОМС, ураховуючи наявність коштів для її виплати. Так, якщо коштів не вистачає на виплату матеріальної допомоги в розмірі середньомісячної заробітної плати працівника, то допомогу може бути виплачено в розмірі посадового окладу. При цьому, як зазначалося вище, конкретний порядок надання матеріальної допомоги має бути встановлено в Положенні про надання працівникам матеріальної допомоги, що є додатком до колективного договору.

Рішення про виплату оздоровчої допомоги головам рад, їх заступникам приймає відповідна рада (п. 6 постанови № 268).

Таким чином, розмір «оздоровчої» допомоги для посадовців ОМС обмежено мінімальною та максимальною межами, а саме: допомогу на оздоровлення виплачують у розмірі посадового окладу, а за наявності коштів — у розмірі, що не перевищує середньомісячну зарплату. До того ж фахівці Мінпраці у листі від 16.10.2009 р. № 620/13/84-09 зазначили, що допомога на оздоровлення, яка гарантована ч. 5 ст. 21 Закону № 2493 та передбачена п.п. 3 п. 2 постанови № 268, — це одна і та ж виплата, яка обов’язково надається в розмірі посадового окладу, а за наявності коштів — не більше середньомісячної зарплати.

Якщо допомогу на оздоровлення виплачують у розмірі посадового окладу, то потрібно враховувати розмір посадового окладу в місяці виходу працівника у щорічну відпустку.

Якщо ж розмір допомоги обчислюють виходячи з розміру середньомісячної заробітної плати, то при визначенні розрахункового періоду відштовхуються від місяця надання щорічної відпустки. Розрахунковим періодом у такому разі будуть останні два календарні місяці, що передують місяцю виходу у відпустку ( абз 3 п. 2 Порядку № 100) (про нюанси обчислення суми оздоровчої допомоги на прикладі дивіться далі у цій статті).

Службовці ОМС

Для службовців ОМС оздоровча допомога — не обов’язкова виплата. Якщо керівник прийняв рішення про її виплату, то її розмір не повинен перевищувати середньомісячну зарплату (п.п. 3 п. 2 постанови 268). Якщо ж коштів, передбачених у кошторисі на виплату такої допомоги, недостатньо, то її можна виплатити в меншому розмірі виходячи з фінансових можливостей.

«Обслуговуючі» робітники органів держвлади та ОМС

Для робітників, які обслуговують органи держвлади та ОМС, виплата матдопомоги на оздоровлення передбачена в розмірі середньомісячної зарплати (п.п. «з» п. 2 наказу № 77). Для них така виплата є не обов’язковою, тому її виплачують за наявності коштів за рішенням керівника. При цьому вид допомоги наказом № 77 не конкретизовано, тобто це може бути будь-яка матеріальна допомога, у тому числі й на оздоровлення до щорічної відпустки, яку може отримати робітник протягом календарного року. При цьому якщо «обслуговуючий» робітник отримає матеріальну допомогу при виході у відпустку, то інші види допомоги протягом поточного року він не отримає (див. лист Мінсоцполітики від 15.03.2016 р. № 272/13/84-16).

Педагогічні працівники

Згідно з ч. 1 ст. 57 Закону про освіту держава гарантує виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки.

Важливо! Право на виплату такої допомоги мають педагогічні та науково-педагогічні працівники, перелік посад яких затверджений постановою № 963.


Зверніть увагу: працівникам, які ведуть викладацьку роботу, але не займають посади педагогічних (науково-педагогічних) працівників, матдопомога на оздоровлення не виплачується.

Допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу виплачується педпрацівникам (за основною посадою) лише за основним місцем роботи при наданні щорічних відпусток згідно з графіком відпусток незалежно від тижневого (річного) навчального навантаження або обсягу роботи, що виконується (див. лист Мінсоцполітики від 30.11.2011 р. № 1079/13/84-11). Ця матеріальна допомога є обов’язковою, і кошти на її виплату мають бути затверджені кошторисом. Під час формування фонду оплати праці на рік для кожного працівника передбачається одна допомога на оздоровлення.

Зважаючи на те, що для окремих педпрацівників, які мають відповідні звання (старший викладач, викладач-методист) або працюють у спеціалізованих закладах (із особливим режимом, з інвалідами та дітьми, які мають вади в розумовому або фізичному розвитку) тощо, посадові оклади формуються з урахуванням підвищень, нарахування їм оздоровчої допомоги здійснюється виходячи із підвищених окладів (див. лист Мінпраці від 05.11.2008 р. № 645/13/155-08).

Іншим працівникам установ та закладів освіти, які не обіймають посади педагогічних працівників, керівники мають право надавати в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах, матеріальну допомогу в сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік (п. 4 постанови № 1298 та п.п. 5 п. 4 наказу № 557). При цьому до матдопомоги, яка може бути виділена працівнику на рік, уключають як допомогу на оздоровлення, так і інші види матдопомоги (на соцпобут, лікування, крім допомоги на поховання).

Медичні та фармацевтичні працівники

Абзацом 3 п. 2 постанови № 524 медичним та фармацевтичним працівникам державних і комунальних закладів (установ) передбачена виплата допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу під час надання щорічної основної відпустки.

Така допомога для зазначеної категорії працівників є обов’язковою виплатою і кошти на її виплату необхідно передбачати в кошторисі закладу охорони здоров’я. При цьому під час формування фонду оплати праці на відповідний бюджетний рік для кожного працівника передбачається одна допомога на оздоровлення.

До медичних і фармацевтичних працівників належать особи, які допущені до медичної і фармацевтичної діяльності, а саме:

1) професіонали з повною вищою медичною і фармацевтичною освітою (у тому числі лікарі-інтерни);

2) фахівці з базовою вищою та неповною вищою медичною і фармацевтичною освітою усіх спеціальностей;

3) особи з повною та неповною вищою немедичною освітою, що допущені до медичної діяльності на посадах лікарів та середнього медичного персоналу згідно з наказом № 195.

Отже, допомогу на оздоровлення згідно з постановою № 524 виплачують тим медпрацівникам, які займають посади, наведені в Довіднику № 117 в розділах «Керівники», «Професіонали» і «Фахівці», у тому числі особам без медосвіти, які допущені до роботи згідно з наказом № 195.

Так, зокрема, посада статистика медичного відноситься до середнього медичного персоналу. Тому працівники, які займають цю посаду, мають право на виплату оздоровчої допомоги (див. лист МОЗ від 02.03.2017 р. № 10.1-13/Д-1/697-17/6006 «Щодо надання матдопомоги медичним працівникам»).

Увага! Згідно з абз. 4 п. 2 постанови № 524 допомога на оздоровлення надається медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів незалежно від відомчого підпорядкування.

А це означає, що зазначену допомогу надають незалежно від того, де працюють такі працівники (чи в закладах охорони здоров’я, чи навчальних закладах або закладах соцзахисту населення тощо).

Разом з тим оздоровчу допомогу відповідно до постанови № 524 не надають працівникам, які займають посади:

що не вимагають наявності медичної освіти (за винятком тих, що передбачені наказом № 195). До них належать, наприклад, медичні реєстратори, дезінфектори, молодші медичні сестри тощо;

професіоналів з вищою немедичною освітою, що допущені до медичної діяльності. Номенклатуру спеціальностей професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють у системі охорони здоров’я, затверджено наказом № 588. До них відносять: бактеріологів, зоологів, мікробіологів тощо.

Таким працівникам матдопомогу на оздоровлення можна виплатити на підставі п.п. 5.11 Умов № 308/519 (при цьому вона не є гарантованою виплатою). Згідно з зазначеною нормою керівники мають право надавати працівникам матеріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на поховання. Отже, цим працівникам «оздоровчі» можна виплатити згідно з п.п. 5.11 Умов № 308/519 та п. 4 постанови № 1298 за рішенням керівника закладу (установи) у межах фонду оплати праці (за наявності коштів).

Керівнику закладу виплата оздоровчої допомоги здійснюється за рішенням органу вищого рівня в межах наявних коштів на оплату праці (абз. 2 п. 1.6 Умов № 308/519).

Що стосується виплати «оздоровчих» сумісникам, то згідно з роз’ясненнями фахівців МОЗ та Профспілки медичних працівників, наданих у листах від 02.03.2017 р. № 10.1-13/Д-1/697-17/6006 (див. «Щодо надання матдопомоги медичним працівникам») та від 23.03.2012 р. № 10.01.67/773; № 03-93, матдопомогу на оздоровлення слід виплачувати лише за основним місцем роботи. Пояснення цьому МОЗ надає таке: згідно п. 3 постанови № 245 відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи, тобто окремо відпустка за сумісництвом не надається. Тому профільне Міністерство вважає, що й допомога на оздоровлення надається лише за основним місцем роботи.

Крім того, під час виплати «оздоровчих» медичним та фармацевтичним працівникам слід ураховувати той факт, що відповідно до п. 1.4 Умов № 308/519 розміри посадових окладів (тарифних ставок) визначаються за тарифними розрядами Єдиної тарифної сітки (далі — ЄТС), які встановлюються професіоналам, фахівцям залежно від наявної кваліфікаційної категорії, робітникам, — кваліфікаційного розряду в межах діапазону, визначеного для цих посад (професій) Довідником № 117, і відображаються в тарифікаційному списку (додаток 1 до Умов № 308/519).

У графі 12 тарифікаційного списку відображається посадовий оклад з підвищеннями, який, у свою чергу, затверджується у штатному розписі закладу охорони здоров’я у графі «Посадовий оклад (грн.)» відповідно до вимог постанови № 228. Зважаючи на це, матеріальна допомога, у тому числі й допомога на оздоровлення, яку передбачено постановою № 524, виплачується медичним і фармацевтичним працівникам у розмірі їх посадового окладу, визначеного у графі 12 тарифікаційного списку, тобто з урахуванням підвищень. Аналогічної думки з цього приводу дотримуються і фахівці МОЗ та Профспілки працівників охорони здоров’я у листі від 23.03.2012 р. № 10.01.67/773, № 03-93.

А як бути, якщо зайнятість неповна? Якщо медичний (фармацевтичний) працівник працює на умовах неповного робочого часу (наприклад, на 0,25; 0,5; 0,75 ставки), то розмір його оздоровчої допомоги визначають виходячи із фактично займаного посадового окладу, тобто пропорційно робочому часу. Це підтверджують і фахівці МОЗ у листі від 02.03.2017 р. № 10.1-13/Д-1/697-17/6006 (див.«Щодо надання матдопомоги медичним працівникам»). За їх роз’ясненнями, при визначенні розміру матдопомоги на оздоровлення медичним і фармацевтичним працівникам у розмірі посадового окладу треба враховувати і обсяг роботи за займаною посадою (0,25; 0,5; 0,75 ставки), який відображається у графі 13 тарифікаційного списку.

Важливий нюанс: виплата медичним та фармацевтичним працівникам матеріальної допомоги на оздоровлення згідно з нормами постанови № 524 не виключає можливості (за наявності коштів фонду оплати праці) виплати також матеріальної допомоги на оздоровлення, передбаченої п. 4 постанови № 1298 та п.п. 5.11 Умов № 308/519 (ср. 025069200). На це звернуло увагу Мінсоцполітики у листі від 22.06.2012 р. № 93/06/187-12.

Окремо хотілося б зазначити про виплату «оздоровчих» працівникам протитуберкульозних закладів. Так, відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону № 2586 та постанови № 174 працівникам протитуберкульозних закладів, які надають медичну допомогу хворим на туберкульоз, працюють із живими збудниками туберкульозу чи матеріалами, що їх містять, здійснюють догляд за хворими на туберкульоз та/або прибирання приміщень, у яких перебувають такі хворі, передбачена виплата матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу (ставки заробітної плати) один раз на рік.

Для зазначеної категорії працівників оздоровча допомога є обов’язковою виплатою (крім тих, кому її виплачують згідно з постановою № 524, наприклад, медпрацівники) і надається при виході у щорічну відпустку. Однак під час виплати цієї допомоги слід пам’ятати про застереження, яке зроблено постановою № 95: така виплата здійснюються за умови забезпечення у повному обсязі бюджетними коштами обов’язкових виплат із заробітної плати працівникам закладів охорони здоров’я.

Працівники «культурних» закладів

Відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону про культуру працівники у сфері культури мають право на допомогу на оздоровлення під час надання щорічної відпустки. Її нараховують у розмірі посадового окладу (ставки заробітної плати). Інших уточнень із цього приводу немає. Тому працівникам «культурних» закладів належить допомога для оздоровлення в розмірі посадового окладу, установленого при тарифікації.

Надалі розглянемо особливості надання «оздоровчих» для окремих працівників закладів культури.

Працівники клубних закладів. На виплату оздоровчої допомоги в розмірі посадового окладу мають право виключно ті працівники, які обіймають посади, зазначені в додатку до постанови № 1026, у державних і комунальних клубних закладах, парках культури та відпочинку, центрах (будинках) народної творчості, центрах культури та дозвілля, інших культурно-освітніх центрах. При цьому до клубних закладів відносять клуби, будинки культури, палаци культури та інші заклади культури, перелічені в п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону про культуру.

У додатку до постанови № 1026 підкреслюється, що допомога для оздоровлення не виплачується начальникам і працівникам підрозділів з фінансового, бухгалтерського, юридичного, господарського, матеріально-технічного забезпечення, режимно-секретного підрозділу, підрозділу з охорони праці та інших підрозділів, діяльність яких не віднесена до основних видів діяльності закладу.

Увага! Для отримання «оздоровчої» допомоги працівник повинен не лише обіймати посаду, що зазначена в додатку до постанови № 1026, а й працювати в закладах, визначених нормативно-правовими актами.

Працівники музеїв. Для цих працівників виплата «оздоровчих» у розмірі посадового окладу при наданні щорічної відпустки передбачена абз. 8 ч. 2 ст. 28 Закону про музеї та п. 4 постанови № 82. Причому право на матдопомогу на оздоровлення мають працівники музеїв, посади яких зазначено у Переліку, затвердженому постановою № 82.

Працівники бібліотек. Що стосується бібліотечних працівників, то для них виплата оздоровчої допомоги передбачена ч. 6 ст. 30 Закону про бібліотеки та п. 3 постанови № 84. Вона виплачується під час надання щорічної відпустки в розмірі посадового окладу. Право на таку допомогу мають виключно ті працівники, посади яких зазначено у Переліку, затвердженому постановою № 84. Крім того, згідно з роз’ясненнями фахівців Мінпраці, наданих у листі від 16.03.2010 р. № 278/13/84-10, право на виплату матдопомоги на оздоровлення мають працівники бібліотек, які працюють за сумісництвом.

Усі працівники культури. Працівникам «культурних» закладів, які не мають права на допомогу для оздоровлення згідно з постановами № 82, 84 та 1026, може бути виплачена матдопомога, передбачена п.п. «б» п. 3 наказу № 745. Тобто їм допустимо нарахувати матдопомогу, у тому числі і для оздоровлення, у сумі не більше ніж один посадовий оклад в рік (не бере участі в підрахунках матдопомога на поховання). Така допомога виплачується в межах фонду оплати праці.

Інші працівники бюджетної сфери (оплата праці за ЄТС)

Для усіх інших працівників-бюджетників (не перелічених вище) матеріальна допомога на оздоровлення — це необов’язкова виплата. Керівник бюджетної установи має право надавати працівникам матдопомогу, у тому числі на оздоровлення, у сумі не більше одного посадового окладу на рік у межах фонду оплати праці (матдопомога на поховання не бере участі при підрахунку), затвердженого в кошторисі такої установи. Про це йдеться у п.п. «б» п. 4 постанови № 1298.

До речі, накази № 557, 745 та Умови № 308/519 прийнято на виконання цієї постанови.

Особливості обчислення оздоровчої допомоги та відображення її у звітності

Якщо матдопомогу на оздоровлення надають у розмірі середньомісячної зарплати, то розрахунок здійснюють відповідно до норм Порядку № 100. У загальному випадку розрахунок здійснюють виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата ( абз 3 п. 2 Порядку № 100).

Також досить часто наших читачів цікавить таке запитання: що є подією для визначення розрахункового періоду: дата початку відпустки або дата наказу (розпорядження) керівника держоргану про виплату оздоровчої допомоги?

Відповімо: подія, з якою пов’язано виплату матдопомоги на оздоровлення, є щорічна основна відпустка. Це означає, що розрахунковим періодом для визначення суми оздоровчої допомоги є 2 календарні місяці, що передують місяцю виходу у відпустку. До речі, про це говорили фахівці Мінпраці у своєму листі від 04.08.2006 р. № 771/13/84-06. Тому, наприклад, якщо працівник йде у щорічну відпустку з 01.06.2017 р., а наказ керівника держоргану про надання такої відпустки датовано 18.05.2017 р., то розрахунковим періодом для визначення суми «оздоровчих» буде квітень — травень 2017 року (тобто 2 місяці, що передують відпустці з 01.06.2017 р.).

У разі якщо працівник не працював протягом двох останніх місяців, то середню зарплату розраховують виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи. Якщо ж працівник не працював останні 4 місяці, то середній заробіток розраховується виходячи із установленого в трудовому договорі посадового окладу ( абз. 4 п. 2, абз. 3 п. 4 Порядку № 100). А через особливості розрахунку матеріальної допомоги в розмірі середньої зарплати в такій ситуації (немає зарплати в розрахунковому періоді) розмір допомоги дорівнюватиме посадовому окладу.

Наприклад, з 12 червня 2017 року працівнику надають щорічну відпустку з виплатою матеріальної допомоги в розмірі середньомісячної зарплати. З 30 січня і по 1 червня 2017 року працівник перебував на лікарняному. Йому встановлено посадовий оклад у розмірі 2624 грн.

У наведеному прикладі в працівника немає заробітку, середню зарплату в цьому випадку розраховують виходячи з окладу, установленого працівнику. При цьому розмір матдопомоги визначають множенням середньоденної зарплати на середньомісячну кількість робочих днів. Розрахунок буде таким:

(2624 + 2624) : (19квітень + 20травень) х ((19квітень + 20травень) : 2) = 2624 грн.

Як бачимо, у ситуації коли в розрахунковому періоді немає заробітку для обчислення середньої зарплати, сума матеріальної допомоги дорівнюватиме посадовому окладу.

Для працівників, які нещодавно прийняті на роботу і в них немає двомісячного розрахункового періоду (працювали менше двох календарних місяців), середня зарплата розраховується виходячи із виплат за фактично відпрацьований час ( абз. 3 п. 2 Порядку № 100).

Виплати, що включаються до розрахунку середньої зарплати для виплати «оздоровчих» наведено у п. 3 Порядку № 100. Зазначимо, що усі виплати включаються в розрахунок у тому розмірі, у якому вони нараховані. У випадку якщо кількість робочих днів відпрацьовано неповністю, премії, винагороди, інші заохочувальні виплати враховують пропорційно відпрацьованому часу. Не включають до сумарного заробітку при розрахунку «середньої» виплати, які наведено у п. 4 Порядку № 100.

Також хотілося б нагадати про те, що у випадках підвищення посадових окладів відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення ( п. 10 Порядку № 100) (детальніше про порядок коригування читайте у газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 22, с. 24). Тому, наприклад, при виході посадової особи ОМС у відпустку у червні 2017 року для відпускних зарплату в розрахунковому періоді (червень 2016 року — травень 2017 року) до 26.05.2017 р. (дата підвищення окладу) слід відкоригувати на «травневий» коефіцієнт підвищення окладів. Також підлягатиме коригуванню і зарплата, яка враховується для розрахунку матдопомоги на оздоровлення в розмірі середнього заробітку. Якщо виплачена матдопомога у червні або надана до відпустки, що розпочинається з 1 червня (розрахунковий період квітень — травень 2017 року), то зарплату за квітень 2017 року — 25 травня 2017 року коригують на коефіцієнт підвищення окладів; з 26 по 31 травня 2017 року — не коригують.

Щодо відображення матдопомоги на оздоровлення у звітності зазначимо таке.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ відобразити суму матдопомоги до відпустки буде неважко. Адже разом із зарплатою ця сума відобразиться в одному рядку з ознакою доходу «101».

Що стосується ЄСВ-звіту, то в таблиці 1 оздоровчу допомогу відображають у рядках, передбачених для зарплати, загальною сумою за той місяць, у якому її нараховано. Те ж саме стосується і таблиці 6 Звіту. Це означає, що якщо суму матдопомоги до відпустки нараховано у червні 2017 року (до «червневої» відпустки), то вона відображається в одному рядку із зарплатою за червень 2017 року.

Оздоровчу допомогу не включають у МЗП 3200

Сума матдопомоги на оздоровлення не бере участі у порівнянні з мінімальною заробітною платою (далі — МЗП) у розмірі 3200 грн. Про це зазначено в листах Мінсоцполітики від 13.02.2017 р. № 322/0/101-17/282 і від 13.02.2017 р. № 294/0/101-17/282 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 8). Отже, таку виплату нараховують «зверху» МЗП. Причому це стосується як суми оздоровчої допомоги, яка виплачується працівникам у розмірі посадового окладу, так і тієї, що надається їм у розмірі середньомісячної зарплати (тобто незалежно від її розміру).

«Оздоровчі» для бюджетників: 10 важливих правил

Отже, як ви вже зрозуміли, при наданні оздоровчої допомоги працівникам бюджетних установ слід враховувати низку правил. Незважаючи на те, що для кожної бюджетної галузі існують свої нормативні «родзинки», проте є основні правила, які властиві всім видам «оздоровчих».

Ми нарахували таких правил 10 та пропонуємо їх переглянути на рисунку.

«Оздоровчі» для бюджетників: 10 важливих правил

Нормативні документи

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Закон про освіту — Закон України «Про освіту» від 23.05.91 р. № 1060-XII.

Закон про культуру — Закон України «Про культуру» від 14.12.2010 р. № 2778-VI.

Закон про музеї — Закон України «Про музеї та музейну справу» від 29.06.95 р. № 249/95-ВР.

Закон про бібліотеки — Закон України «Про бібліотеки та бібліотечну справу» від 27.01.95 р. № 32/95-ВР.

Закон № 889 — Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII.

Закон № 3723 — Закон України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII.

Закон № 2493 — Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 р. № 2493-III.

Закон № 2586 — Закон України «Про протидію захворюванню на туберкульоз» від 05.07.2001 р. № 2586-III.

Постанова № 1298 — постанова КМУ «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 р. № 1298.

Постанова № 245постанова КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.1993 р. № 245.

Постанова № 268 — постанова КМУ «Про впорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 р. № 268.

Постанова № 524 — постанова КМУ «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 11.05.2011 р. № 524.

Постанова № 963 — постанова КМУ «Про затвердження Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» від 14.06.2000 р. № 963.

Постанова № 1026 — постанова КМУ «Питання виплати працівникам державних і комунальних клубних закладів, парків культури та відпочинку, центрів (будинків) народної творчості, центрів культури та дозвілля, інших культурно-освітніх центрів доплати за вислугу років, допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань» від 09.12.2015 р. № 1026.

Постанова № 228Постанова КМУ «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» від 28.02.2002 р. № 228.

Постанова № 174постанова КМУ «Деякі питання оплати праці працівників протитуберкульозних установ» від 20.03.2013 р. № 174.

Постанова № 82постанова КМУ «Про реалізацію окремих положень частини другої статті 28 Закону України «Про музеї та музейну справу» від 22.01.2005 р. № 82.

Постанова № 84постанова КМУ «Про затвердження Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек» від 22.01.2005 р. № 84.

Постанова № 95постанова КМУ «Деякі питання оплати праці працівників закладів охорони здоров’я» від 25.03.2014 р. № 95.

Наказ № 77 — наказ Мінпраці «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» від 02.10.96 р. № 77.

Наказ № 557 — наказ МОН «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 р. № 557.

Наказ № 195наказ МОЗ «Про затвердження Переліку вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю» від 25.12.92 р. № 195.

Наказ № 588наказ МОЗ «Про атестацію професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють в системі охорони здоров’я» від 12.08.2009 р. № 588.

Наказ № 745 — наказ Мінкультури «Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки» від 18.10.2005 р. № 745.

Умови № 15 — Умови оплати праці працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування і працівників Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, Управління адміністративними будинками Державного управління справами, Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України, затверджені постановою КМУ від 18.01.2017 р. № 15.

Умови № 308/519 — Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Мінпраці та соціальної політики і МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519.

Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Інструкція № 5 — Інструкція за статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.

Довідник № 117 — Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 78. Охорона здоров’я), затверджений наказом МОЗ від 29.03.2002 р. № 117.

матеріальна допомога на оздоровлення, працівники бюджетної сфери додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті