Нагадаємо, що з 1 січня 2017 року при розрахунку заробітної плати діє правило, яке встановлено абз. 3 ст. 31 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95 (далі — Закон про оплату праці). Звучить воно так: якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати (МЗП), то роботодавець має провести доплату до рівня мінімальної заробітної плати.
При цьому, якщо працівник не виконав повністю норму часу, то МЗП виплачується пропорційно відпрацьованому часу ( абз. 5 ст. 31 Закону про оплату праці).
Отже, нараховуючи наприкінці місяця працівнику зарплату, обов’язково потрібно порівняти нараховану за місяць суму з розміром МЗП (або з МЗП, розрахованою пропорційно відпрацьованому часу). І якщо вона виявиться меншою за 3200 грн. (пропорційно розраховану суму) — провести доплату до цієї суми.
Але, здійснюючи порівняння, важливо пам’ятати про ті виплати, які не беруть у ньому участі ( абз. 2 ст. 31 Закону про оплату праці). Це:
— доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я;
— доплата за роботу в нічний час;
— оплата за надурочний час;
— надбавки за роз’їзний характер робіт;
— премії до святкових та ювілейних дат.
Зазначені виплати не включають до загальної суми заробітної плати для забезпечення її мінімального розміру. Проте не тільки ці виплати не беруть участі в порівнянні зарплати з МЗП. Виплати, нараховані за невідпрацьований час та розраховані згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100), також не включають до МЗП. До таких виплат належать: відпускні (компенсація за невикористану відпустку), оплата часу перебування працівника на курсах підвищення кваліфікації і у відрядженні (якщо вони оплачені за середнім заробітком), оплата періоду тимчасової непрацездатності тощо.
Таку саму думку висловили фахівці Мінсоцполітики у листі від 13.02.2017 р. № 322/0/101-17/282 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 8, с. 17). Таким чином, виплати в розмірі середнього заробітку, що розраховуються згідно з Порядком № 100, не включаються до суми зарплати за відпрацьований час для порівняння з МЗП.
У випадку, який розглядається, мова йде про відрядження, тому зупинимося на особливостях оплати такого періоду, а також з’ясуємо, як ця оплата впливає на суму зарплати для цілей визначення доплати до МЗП.
На сьогодні правила оплати днів відрядження визначено ст. 121 КЗпП. Так, працівникам, направленим у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється згідно з умовами, визначеними трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати не може бути нижче середнього заробітку. Тому для оплати праці працівника за період відрядження треба порівняти суму середньоденного заробітку із сумою денного заробітку відповідно до умов трудового договору.
Важливо! Якщо денний заробіток вище середньоденної зарплати, то дні відрядження оплачують як звичайні робочі дні. У протилежній ситуації — за середньоденним заробітком.
Зауважимо, що при розрахунку денного заробітку ми ураховуємо усі складові, які працівник отримує згідно з умовами трудового, колективного договору у місяці, в якому його направляють у відрядження: оклад, доплати, у тому числі доплата до МЗП, надбавки, премії, які мають постійний характер (щомісячні, квартальні тощо), тобто нараховані працівникові елементи заробітної плати за відпрацьовані ним дні.
При розрахунку середньоденного заробітку згідно з Порядком № 100 до розрахунку включаються виплати, які наведено в п. 3 цього Порядку та які нараховані за 2 календарні місяці, що передують місяцю направлення у відрядження. Це: основна заробітна плата; доплати і надбавки (у тому числі доплата до МЗП); виробничі премії; винагорода за підсумками річної роботи та за вислугу років тощо. Не беруть участі в розрахунку середньої зарплати виплати:
— перелічені в п. 4 Порядку № 100;
— нараховані за час, протягом якого зберігався середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної та додаткової відпусток, відрядження тощо) ( абз. 2 п. 4 Порядку № 100);
— нараховані у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, вагітністю та пологами ( абз. 2 п. 4 Порядку № 100).
Таким чином, як при розрахунку денного заробітку, так і при визначенні середньоденної зарплати згідно з Порядком № 100 до розрахунку включається доплата до МЗП. При цьому, як зазначалося вище, під час нарахування заробітної плати відрядженому працівнику необхідно порівняти розмір його середньоденної заробітної плати з розміром його денного заробітку.
У випадку, якщо денний заробіток виявиться більшим за середньоденну зарплату і період відрядження ми оплатимо як звичайний робочий день, то й доплату до МЗП слід визначати в загальному порядку. Це означає, що в разі, якщо зарплата за відпрацьований час (у тому числі за період відрядження) менше 3200 грн., то ми нараховуємо доплату до МЗП.
Якщо ж середньоденна зарплата, визначена згідно з Порядком № 100, вийде більшою за денний заробіток, то період відрядження оплачується за середньоденною зарплатою. При цьому сума середньої зарплати за період відрядження не включається до суми зарплати за місяць для порівняння з МЗП. У той же час і МЗП потрібно визначити пропорційно відпрацьованому часу (без урахування днів відрядження). Доплата до МЗП визначається як різниця між МЗП за відпрацьований час (без урахування днів відрядження) і зарплатою за відпрацьований час (без урахування днів відрядження).
Пропонуємо на прикладі за умовами запитання читача закріпити все сказане.
Приклад. Працівник перебував у відрядженні з 13 по 16 березня 2017 року (4 робочі дні). Йому встановлено посадовий оклад у розмірі 1888 грн. (відповідно до 3-го тарифного розряду за ЄТС) та надбавку за класність у розмірі 25 % посадового окладу. У січні і лютому 2017 року відпрацьовано всі дні, передбачені графіком роботи, і сума зарплати з урахуванням доплати до МЗП становила 6400 грн. (3200січень + 3200лютий).
Спочатку визначимо середньоденну зарплату:
6400 грн. : 40 роб. дн. = 160 грн.,
де 40 — число відпрацьованих днів у січні — лютому 2017 року.
Далі розрахуємо розмір денної виплати. За березень 2017 року працівнику належать такі виплати:
— оклад — 1888 грн.;
— надбавка за класність — 472 грн. (1888 грн. х 25 %);
— доплата до МЗП — 840 грн. (3200 - (1888 + 472)).
Отже, розмір денної виплати становитиме:
(1888оклад + 472надбавка за класність + 840доплата до МЗП) : 22 = 145,45 (грн.),
де 22 — число робочих днів за графіком роботи в березні 2017 року.
Оскільки за розрахунками середньоденна зарплата вище денної (160 грн. > 145,45 грн.), період відрядження оплачуємо за середньоденною зарплатою. Сума оплати становитиме:
160 грн. х 4 роб. дн. = 640 грн.
Далі розрахуємо суму зарплати за відпрацьований час у березні 2017 року:
1544,73 + 386,18 + 687,27 = 2618,18 (грн.),
де 1544,73 — оклад за відпрацьовані 18 робочих днів (1888 грн. : 22 роб. дн. х 18 роб. дн.);
386,18 — надбавка за класність у розмірі 25 % від окладу (1544,73 грн. х 25 %);
687,27 — доплата до МЗП (3200 грн. : 22 х 18 роб. дн. - (1544,73 + 386,18)).
Загальна сума нарахованої зарплати за березень 2017 року становитиме 3258,18 грн. (2618,18зарплата за відпрацьований час + 640оплата періоду відрядження).
Як бачите, за березень МЗП визначено пропорційно відпрацьованим дням, а середній заробіток, за яким оплачується період відрядження, у порівнянні з МЗП участі не бере. При цьому в самому розрахунку середньоденної зарплати вже «сидить» доплата до МЗП, що була нарахована в розрахунковому періоді (січень — лютий 2017 року).
