(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
10/10
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Травень , 2017/№ 20

Розрахунок відпускних-2017: розбираємо нестандартні ситуації на прикладах

Літо ще не розпочалося, а більшість працівників уже будують плани щодо проведення своїх відпусток у «гарячий» період. Натомість у бухгалтерів бюджетних установ дійсно настає «гаряча» пора, адже перед ними постає дуже важливе завдання — розрахувати відпускні для кожного «відпускного щасливчика». Сама процедура розрахунку відпускних не складна, тим більше що правила розрахунку, установлені Порядком № 100, давно не змінювалися. Проте, виконуючи її, досить часто доводиться стикатися з нестандартними ситуаціями. Знайти вирішення допоможе ця стаття.

Розрахунок сум відпускних здійснюється відповідно до Порядку № 100.

Основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає нарахуванню за час відпустки, є середньоденна зарплата ( п. 5 Порядку № 100). Вона розраховується шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед початком відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року або меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових та неробочих днів, установлених законодавством).

Суму відпускних визначають шляхом множення отриманого результату на кількість календарних днів відпустки ( п. 7 Порядку № 100).

Відпускні розраховують за такою формулою:

В = Д x ЗП : (К - С - Ч), де:

В — сума відпускних;

Д — кількість календарних днів відпустки;

ЗП — сума заробітку, що включається до розрахунку середньої зарплати, нарахованого в розрахунковому періоді;

К — загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді (за 12 місяців — це 365 (у високосному році — 366) календарних днів або за інший менший період);

С — кількість святкових та неробочих днів згідно зі ст. 73 КЗпП, що припадають на розрахунковий період ( абз. 2 п. 7 Порядку № 100);

Ч — час, протягом якого працівник відповідно до чинного законодавства чи з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково в розрахунковому періоді ( абз. 6 п. 2 Порядку № 100).

Таким чином, для розрахунку суми відпускних необхідно визначити:

— розрахунковий період і кількість календарних днів у ньому;

— виплати, що нараховані в розрахунковому періоді і беруть участь у розрахунку середньої зарплати.

Але у сьогоднішньому матеріалі ми не будемо детально розповідати про теорію розрахунку відпускних, адже вона неодноразово висвітлювалася на сторінках нашого видання. Краще відразу перейдемо до розгляду практичних аспектів цього питання, зокрема, нестандартних ситуацій, які виникають при визначенні розрахункового періоду та переліку виплат для оплати часу відпустки.

Особливості врахування деяких періодів у розрахунку відпускних

Відпустки: без збереження зарплати та для догляду за дитиною до 3 (6) років

Час, протягом якого працівник відповідно до чинного законодавства або з інших поважних причин у розрахунковому періоді не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково ( абз. 6 п. 2 Порядку № 100), не включається до розрахункового періоду. Це означає, що для працівника, який перебував у відпустці без збереження заробітної плати та/або у відпустці для догляду за дитиною до 3 років (6 років за медичним висновком), період перебування у таких відпустках виключається із розрахунку відпускних.

При цьому що стосується відпустки без збереження зарплати, то виключатися повинні дні неоплачуваної відпустки, що надається як на підставі ст. 25 Закону про відпустки (відпустка без збереження зарплати, що надається в обов’язковому порядку), так і на підставі ст. 26 Закону про відпустки (відпустка без збереження зарплати за згодою сторін). Так само вважає й Мінсоцполітики (див. лист від 26.11.2012 р. № 1203/13/84-12).

Крім того, для державних службовців додамо: період відпустки без збереження заробітної плати, передбачений >ст. 10 Закону про державну службу (що надається на час участі у виборчому процесі) і п. 9 Прикінцевих положень Закону № 76 («примусова» неоплачувана відпустка, тривалість якої керівники відповідних державних органів визначають самостійно), виключають із загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді так само, як і зазначений вище період відпустки «за свій рахунок», наданий відповідно до ст. 25 і 26 Закону про відпустки.

Також підлягають виключенню із розрахункового періоду і дні неоплачуваного періоду, який надається працівнику на законних підставах, зокрема:

— дні огляду у МСЕК, уключаючи день установлення інвалідності (див. лист Мінсоцполітики від 06.09.2016 р. № 293/18/99-16);

— період після закінчення максимального строку, на який видається листок непрацездатності, до одужання дитини, підтверджений довідкою за формою № 138/0 (тому з батьків, хто доглядає хвору дитину).

Звернемо увагу на такий нюанс. Виключаючи з розрахункового періоду календарні дні відпустки без збереження зарплати, слід пам’ятати про святкові та неробочі дні, що припадають на період таких відпусток, із тим розрахунком, щоб не виключити один і той самий день двічі. Пояснимо на прикладі.

Приклад 1. Працівник бюджетної установи йде в щорічну відпустку на 24 календарних дні (далі — к. дн.) з 22.05.2017 р. Розрахунковим періодом для оплати відпустки є травень 2016 року — квітень 2017 року. У цьому періоді працівник перебував у відпустці без збереження зарплати з 6 по 12 березня 2017 року (7 к. дн.), тобто на період цієї відпустки припадає один святковий день — 8 березня. Отже, із загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді (365 к. дн.) слід виключити кількість святкових та неробочих днів, що припадають на розрахунковий період (11 к. дн.), а також 6 к. дн. відпустки «за свій рахунок» (8 березня як святковий день уже виключено). Сума зарплати, нарахованої працівникові за розрахунковий період, складає 40800,00 грн.

Кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку середньої зарплати, складає:

365 - 6 - 11 = 348 (к. дн.),

де 365 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді;

11 — кількість святкових і неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП, що припадають на розрахунковий період.

Середньоденна зарплата дорівнює:

40800,00 : 348 = 117,24 (грн.).

Сума відпускних становить:

117,24 х 24 = 2813,76 (грн.).

Також при розрахунку відпускних може виникнути ситуація, коли потрібно провести розрахунок середньої зарплати жінці, яка йде у щорічну відпустку відразу після виходу з відпустки для догляду за дитиною до 3 років. Як же розрахувати середній заробіток у такому випадку?

Відповідь проста: виходячи з посадового (місячного) окладу (тарифної ставки), установленого на момент виходу у відпустку ( абз. 3 п. 4 Порядку № 100). При цьому без урахування різних доплат, надбавок, премій тощо (див. лист Мінсоцполітики від 08.04.2016 р. № 383/13/84-16).

Важливо! Якщо в розрахунковому періоді не було заробітку не з вини працівника, середню зарплату розраховують виходячи з установленого посадового окладу (тарифної ставки).

Приклад 2. Працівниця бюджетної установи відразу після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку йде в щорічну відпустку тривалістю 14 к. дн. Щорічна відпустка надана з 15.05.2017 р. Розмір місячного окладу працівниці — 3872,00 грн. (14-й тарифний розряд). Розрахунковий період — травень 2016 року — квітень 2017 року.

Розрахуємо середньоденну зарплату:

(3872,00 x 12) : (365 - 11) = 131,25 (грн.),

де 12 — кількість місяців за рік.

Визначимо суму відпускних:

131,25 х 14 = 1837,50 (грн.).

При цьому варто зазначити, що якщо б жінка, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною, працювала на умовах неповного робочого часу ( ч. 8 ст. 179 КЗпП), то розрахунок суми відпускних провадився б виходячи із зарплати, нарахованої їй за розрахунковий період.

Простій

При розрахунку відпускних із загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді необхідно виключити календарні дні простою не з вини працівника, який оплачувався в порядку, установленому ст. 113 КЗпП (див. лист Мінпраці від 20.12.2007 р. № 929/13/84-07). Інакше кажучи, якщо дні простою оплачувалися виходячи з частини окладу (тарифної ставки), то їх виключають із загальної кількості днів, що беруть участь у розрахунку відпускних ( абз. 6 п. 2 Порядку № 100).

Увага! У загальному випадку час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Крім того, із розрахунку потрібно виключити і оплату за час простою. При цьому виключенню підлягає лише та оплата, яка проведена з частини окладу. Якщо простій не з вини працівника оплачений за середнім заробітком, то дні простою і його оплата беруть участь у розрахунку відпускних.

Також зауважимо, що якщо простій відбувся з вини працівника, то він не оплачується та з розрахункового періоду для визначення відпускних не виключається. Розглянемо вищенаведене на прикладах.

Приклад 3. Працівник іде у щорічну основну відпустку з 29.05.2017 р. на 24 к. дн. Розрахунковим періодом є травень 2016 року — квітень 2017 року. З 01.11.2016 р. по 30.11.2016 р. працівник не працював у зв’язку з простоєм не з його вини та отримав за цей час 2/3 тарифної ставки. Заробітна плата, нарахована за розрахунковий період, складає 35833,43 грн., у тому числі за час простою — 1912,00 грн.

Кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку середньої зарплати, складає:

365 - 30 - 11 = 324 (к. дн.).

Середньоденна зарплата дорівнює:

(35833,43 - 1912,00) : 324 = 104,70 (грн.).

Сума відпускних становить:

104,70 х 24 = 2512,80 (грн.).

Приклад 4. Припустимо що за умовами попереднього прикладу простій відбувся з вини працівника. Такий простій, як було зазначено вище, не оплачується. Сума зарплати, нарахованої працівникові за розрахунковий період, дорівнює 33921,43 грн.

Оскільки простій був з вини працівника, то дні такого простою з розрахункового періоду для розрахунку середньої зарплати не виключаються.

Кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку середньої зарплати, складає:

365 - 11 = 354 (к. дн.).

Середньоденна заробітна плата дорівнює:

33921,43 : 354 = 95,82 (грн.).

Сума відпускних становить:

95,82 х 24 = 2299,68 (грн.).

Прогул

З розрахункового періоду виключається тільки час, упродовж якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігалася або зберігалася частково зарплата ( п. 2 Порядку № 100). Час прогулу не належить до таких поважних причин, отже, не виключається з розрахункового періоду.

Приклад 5. Працівник бюджетної установи йде в щорічну відпустку з 15.05.2017 р. тривалістю 10 к. дн. Розрахунковий період — травень 2016 року — квітень 2017 року. Зарплата, нарахована за розрахунковий період, — 37840,00 грн. У розрахунковому періоді працівник з 6 по 10 лютого 2017 року був відсутній на робочому місці без поважної причини, про що був складений відповідний акт.

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді складає:

365 - 11 = 354 (к. дн.).

Середньоденна зарплата дорівнює:

37840,00 : 354 = 106,89 (грн.).

Сума відпускних становить:

106,89 х 10 = 1068,90 (грн.).

Крім того, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки до стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку, зараховується час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (у тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, заподіяного незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу).

Таким чином, період вимушеного прогулу включається до стажу, який дає працівнику право на щорічну відпустку. При цьому робочий рік (період), за який працівнику надається щорічна відпустка, відлічується з дня поновлення працівника на роботі.

Якщо до розрахункового періоду потрапляє період вимушеного прогулу, то до розрахунку заробітної плати для оплати відпусток необхідно включати суму оплати вимушеного прогулу. Так, відповідно до п. 3 Порядку № 100 при розрахунку середньої заробітної плати враховуються й виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (зокрема, за час вимушеного прогулу).

При цьому сума оплати вимушеного прогулу розподіляється між місяцями, на які припадає вимушений прогул, пропорційно робочим дням за графіком роботи установи в цьому періоді.

Робота на умовах неповного робочого часу

У цьому випадку визначальним фактором є те, з чиєї ініціативи було запроваджено неповний робочий тижденьпрацівника (за його заявою) чи роботодавця:

— якщо працівника за ініціативою роботодавця ( ст. 32 КЗпП) перевели на роботу на умовах неповного робочого тижня, то з розрахункового періоду виключають дні, протягом яких працівник не трудився при неповному робочому тижні (див. листи Мінсоцполітики від 25.05.2009 р. № 294/13/84-09 та від 07.08.2009 р. № 472/13/84-09);

— якщо ж працівник працює на умовах неповного робочого тижня за власним бажанням ( ст. 56 КЗпП) (у зв’язку із сімейними обставинами чи якщо він працює в установі за сумісництвом тощо), то середню зарплату для оплати часу відпусток обчислюють відповідно до норм п. 7 Порядку № 100 за загальними правилами, тобто не зменшують на кількість робочих днів, протягом яких працівник не працював при неповному робочому тижні.

Додамо, якщо працівник працює на умовах неповного робочого дня незалежно від того, з чиєї ініціативи він так працює, відпускні розраховуються в загальному порядку.

Отже, у випадку, коли працівник з незалежних від нього причин працював у режимі неповного робочого тижня, середньоденна заробітна плата для оплати часу щорічної відпустки провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року, зменшену на кількість святкових і неробочих днів, встановлених законодавством, а також на кількість робочих днів, протягом яких працівник не працював, при скороченому робочому тижні.

Вихідні дні із розрахунку вилучати не потрібно, оскільки відпустки надаються в календарних днях і оплачуються календарні дні відпустки.

Приклад 6. Протягом вересня 2016 року за ініціативою роботодавця на підставі ст. 32 КЗпП в установі було запроваджено режим неповного робочого тижня з графіком роботи: понеділок, середа, п’ятниця (по 8 годин щодня) при п’ятиденному робочому тижні (вихідні — субота та неділя).

З 29.05.2017 р. працівник установи йде у щорічну відпустку тривалістю 16 к. дн. Розрахунковий період травень 2016 року — квітень 2017 року. Заробіток, з якого обчислюються відпускні, становить 38538 грн.

Із розрахункового періоду слід виключити не тільки святкові й неробочі дні, а й невідпрацьовані протягом вересня вівторок та четвер (9 роб. дн.):

365 - 11 - 9 = 345 (к. дн.).

Середньоденна заробітна плата дорівнює:

38538,00 : 345 = 111,70 (грн.).

Сума відпускних становить:

111,70 х 16 = 1787,20 (грн.).

Прийняття на роботу не з першого календарного дня місяця

Як ви знаєте, право працівника на відпустку повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи в установі ( ч. 5 ст. 10 Закону про відпустки). Для обчислення середньої заробітної плати працівникові, який пропрацював в установі, організації менше року (наприклад, 7 місяців), середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка.

А як визначити розрахунковий період для такого працівника, якщо його було прийнято на роботу у перший робочий, але не перший календарний день місяця? Наприклад, працівника прийнято 3-го числа місяця (понеділок), а 1-го та 2-го числа — вихідні дні (субота та неділя). Відповідь на це запитання надали фахівці Мінсоцполітики у листі від 06.10.2014 р. № 493/18/99-14 (ср. 025069200). Згідно з їх роз’ясненнями, якщо перші календарні дні місяця були вихідними, а особа приступила до роботи в перший робочий день місяця, при розрахунку середньої зарплати такий місяць враховується повністю.

Приклад 7. Працівник прийнятий до установи 03.10.2016 р. З 22.05.2017 р. він іде у щорічну відпустку тривалістю 14 к. дн. Розрахунковим періодом, за який обчислюють відпускні, є жовтень 2016 року — квітень 2017 року. Зарплата, нарахована за розрахунковий період, дорівнює 21054,00 грн.

Визначимо кількість календарних днів, що враховуються при розрахунку відпускних:

212 - 5 = 207 (к. дн.),

де 212 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді (31 + 30 + 31 + 31 + 28 + 31 + 30).

Як зазначалося вище, жовтень 2016 року враховується повністю (31 к. дн.), оскільки 03.10.2016 р. (понеділок) — перший робочий день цього місяця (1 та 2 жовтня 2016 року (субота і неділя) — вихідні дні);

5 — кількість святкових і неробочих днів у розрахунковому періоді (14 жовтня 2016 року, 1, 7 січня, 8 березня та 16 квітня 2017 року).

Середньоденна заробітна плата становить:

21054,00 : 207 = 101,71 (грн.).

Сума відпускних:

101,71 х 14 = 1423,94 (грн.).

Особливості врахування окремих виплат у розрахунку відпускних

Премії та разові винагороди

При розрахунку відпускних премії включають до заробітку того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату ( п. 3 Порядку № 100). Причому це стосується виробничих премій, нарахованих як за місяць, так і за квартал або більший проміжок часу (півріччя, 9 місяців).

Також зауважте: не вважається разовою щомісячна премія, виплачена один раз на рік у зв’язку з відсутністю фінансових можливостей установи. Отже, така премія включається до розрахунку відпускних (див. лист Мінсоцполітики від 04.10.2016 р. № 1374/13/8416 // «Бюджетна бухгалтерія», 2016, № 41, с. 3).

Важливо! Премії включаємо до розрахунку в тому місяці, в якому їх нараховано.

Приклад 8. Працівнику надається щорічна відпустка з 29.05.2017 р. тривалістю 10 к. дн. Розрахунковим періодом є травень 2016 року — квітень 2017 року, в якому працівнику нарахували зарплату 42600,00 грн. і квартальну премію: у червні 2016 року — 200 грн., вересні 2016 року — 200 грн., грудні 2016 року — 200 грн., березні 2017 року — 250 грн.

Відразу зазначимо: квартальна премія, нарахована в червні 2016 року за II квартал 2016 року, в повному обсязі увійде до розрахунку середньої зарплати, незважаючи на те, що її нараховано за місяці, що не увійшли до розрахункового періоду.

Кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку середньої зарплати, складає:

365 - 11 = 354 (к. дн.).

Середньоденна заробітна плата дорівнює:

(42600 + 200 + 200 + 200 + 250) : 354 = 122,74 (грн.).

Сума відпускних становить:

122,74 х 10 = 1227,40 (грн.).

Одноразову винагороду за підсумками роботи за рік і за вислугу років уключають до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку за кожен місяць розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній рік (наприклад, у 2017 році за 2016 рік). Тобто одноразову винагороду розподіляють не між місяцями того року, за роботу в яких вона була нарахована, а між місяцями розрахункового періоду, за який здійснюється розрахунок середньої заробітної плати (див. лист Мінсоцполітики від 20.04.2017 р. № 1226/0/101-17/282 // «Оплата праці», 2017, № 8, с. 3). А отже, у загальному випадку (коли кількість місяців розрахункового періоду дорівнює 12) до розрахунку середньої зарплати потрапить уся сума одноразової винагороди.

У ситуації, коли у розрахунковому періоді кількість місяців менше 12, наприклад, через те, що працівник пропрацював менше року, то при розрахунку середнього заробітку для визначення відпускних враховують не всю суму одноразової винагороди, а її частину, пропорційну кількості місяців розрахункового періоду.

До розрахунку включається тільки та винагорода, що нарахована в поточному році (у якому надається відпустка) за попередній рік. Про це, зокрема, зазначили й фахівці Мінпраці у листі від 24.06.2008 р. № 411/13/84-08. Якщо ж таку премію (винагороду) було нараховано в поточному році за поточний рік (наприклад, у грудні 2016 року за підсумками роботи за 2016 рік), то її не можна буде враховувати при розрахунку відпускних. Такий підхід випливає з абз. 2 п. 3 Порядку № 100.

Приклад 9. Працівник прийнятий на роботу 12.09.2016 р. З 15.05.2017 р. йому надається частина щорічної відпустки тривалістю 14 к. дн. Розрахунковим періодом є жовтень 2016 року — квітень 2017 року. У розрахунковому періоді працівникові нарахована зарплата в сумі 21800,00 грн. Крім того, в лютому 2017 року нарахована винагорода за підсумками роботи за 2016 рік у сумі 1800,00 грн.

Як було зазначено вище, винагороду за підсумками роботи за 2016 рік уключають до розрахунку середньої зарплати у 2017 році шляхом додавання 1/12 від суми нарахованої винагороди до заробітку кожного місяця розрахункового періоду. Оскільки в нашому випадку розрахунковий період становить 7 місяців (жовтень 2016 року — квітень 2017 року), до розрахунку середньої зарплати включаємо частину винагороди за підсумками роботи за 2016 рік у розмірі 7/12 від її повної суми, а саме:

1800,00 : 12 х 7 = 1050,00 (грн.).

Далі визначимо кількість календарних днів, що враховуються при розрахунку відпускних:

212 - 5 = 207 (к. дн.).

Середньоденна заробітна плата становить:

(21800,00 + 1050,00) : 207 = 110,39 (грн.).

Сума відпускних дорівнює:

110,39 х 14 = 1545,46 (грн.).

Лікарняні та декретні

Уся сума оплати періоду тимчасової непрацездатності (за рахунок роботодавця, соцстраху, у тому числі й допомога для догляду за хворою дитиною віком до 14 років) уключається до розрахунку середньої зарплати для визначення суми відпускних ( абз. 4 п. 3 Порядку № 100).

Відповідно і календарні дні, на які припадає тимчасова непрацездатність працівника, уключають до загальної кількості календарних днів за розрахунковий період. Аналогічні роз’яснення було надано у спільному листі Мінпраці та Мінфіну від 04.04.2006 р. № 2300/0/14-06/13-15, № 31-18040-02-5/6826.

Приклад 10. Працівнику надається щорічна основна відпустка з 10.05.2017 р. тривалістю 24 к. дн. Розрахунковий період для визначення суми відпускних: травень 2016 року — квітень 2017 року. Сума заробітної плати за розрахунковий період складає 39240,00 грн. Сума оплати лікарняного листа за період тимчасової непрацездатності з 06.02.2017 р. по 15.02.2017 р. — 1107,73 грн.

Визначимо кількість календарних днів у розрахунковому періоді:

365 - 11 = 354 (к. дн.).

Визначимо середньоденну заробітну плату:

(39240,00 + 1107,73) : 354 = 113,98 (грн.).

Сума відпускних становить:

113,98 х 24 = 2735,52 (грн.).

Також до виплат, які враховуються під час обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, включається допомога по вагітності та пологах.

Хоча про декретні і немає згадки у Порядку № 100, проте вони підпадають під поняття «виплат за час, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток» (абз. 4 п. 3 цього Порядку). Тому така виплата бере учать у розрахунку відпускних.

Свої роз’яснення з приводу включення суми допомоги по вагітності та пологах до середнього заробітку для розрахунку відпускних надали й фахівці Мінсоцполітики у листах від 25.12.2015 р. № 1675/13/84-15 та від 17.06.2011 р. № 190/13/116-11.

Приклад 11. Працівниці бюджетної установи на її прохання надано щорічну відпустку тривалістю 24 к. дн. одразу після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами припадала на період з 16.01.2017 р. по 21.05.2017 р. включно. У щорічну відпустку працівниця йде з 22.05.2017 р. Розрахунковий період для визначення суми відпускних: травень 2016 року — квітень 2017 року. Заробітна плата за розрахунковий період становить 31210,00 грн. Загальна сума допомоги по вагітності та пологах — 14755,88 грн., у тому числі за травень 2017 року — 2459,31 грн.

Визначимо кількість календарних днів, що враховуються:

365 - 11 = 354 (к. дн.).

Зверніть увагу: у розрахунку середньоденної заробітної плати братиме участь тільки частина допомоги по вагітності та пологах, що припадає на місяці розрахункового періоду, у розмірі 12296,57 грн. (14755,88 грн. - 2459,31 грн.).

Розрахуємо середньоденну заробітну плату:

(31210,00 + 12296,57) : 354 = 122,90 (грн.).

Сума відпускних становить:

122,90 x 24 = 2949,60 (грн.).

Виплати за середнім заробітком

Такі виплати (зокрема, відпускні за час перебування в попередній відпустці, середній заробіток за періоди військової служби, відрядження, підвищення кваліфікації, медогляду тощо), нараховані в розрахунковому періоді, беруть участь у розрахунку відпускних ( абз. 4 п. 3 Порядку № 100). Зокрема, про включення середнього «воєнного» заробітку йдеться у листі Мінсоцполітики від 22.06.2015 р. № 802/13/84-15, про включення «чорнобильських» відпускних — у листі Мінпраці від 03.10.2008 р. № 641/13/84-08.

Приклад 12. Працівнику бюджетної установи надається щорічна відпустка з 22.05.2017 р. тривалістю 10 к. дн. У розрахунковому періоді (травень 2016 року — квітень 2017 року) йому було нараховано такі виплати:

— заробітна плата — 39150,00 грн.;

— відпускні за період з 18 по 31 липня 2016 року — 1453,39 грн.;

— середній заробіток за період перебування на курсах підвищення кваліфікації з 23.01.2017 р. по 27.01.2017 р. — 519,07 грн.

Розрахуємо середньоденну заробітну плату:

(39150 + 1453,39 + 519,07) : (365 - 11) = 116,17 (грн.).

Визначимо суму відпускних:

116,17 x 10 = 1161,70 (грн.).

Матеріальна допомога та одноразові виплати

Відповідно до п.п. «б» п. 4 Порядку № 100 одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо) при обчисленні середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються.

Крім того, Мінпраці у листі від 13.12.2005 р. № 694/13/84-05 також зазначало, що матеріальна допомога, яка виплачується на підставі колективного договору, не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу відпусток. Таким чином, матеріальна допомога, як та, що належить, так і та, що не належить до фонду оплати праці, в розрахунок середньої заробітної плати для обчислення відпускних не включається.

Крім того, до розрахунку середнього заробітку для оплати часу відпустки не включається сума щорічної грошової винагороди за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків педагогічним працівникам на підставі ст. 57 Закону про освіту та Порядку № 898. Адже така винагорода виплачується раз на рік, тому є разовою виплатою.

Приклад 13. Працівнику бюджетної установи надається щорічна відпустка з 15.05.2017 р тривалістю 14 к. дн. У розрахунковому періоді (травень 2016 року — квітень 2017 року) йому було нараховано заробітну плату у розмірі 43150,00 грн., у тому числі:

— відпускні за період з 1 по 14 серпня 2016 року — 3154,94 грн.;

— матеріальна допомога на оздоровлення до відпустки — 2512,00 грн.

Розрахуємо середньоденну зарплату:

(43150,00 - 2512) : (365 - 11) = 114,80 (грн.).

Визначимо суму відпускних:

114,80 х 14 = 1607,20 (грн.).

Суми донарахованої (утриманої) зарплати

Якщо виходити з положень Порядку № 100, тільки премії включаються до зарплати того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю. Інші ж виплати мають ураховуватися в доході того місяця, за який вони здійснені. Це підтверджується і листом Мінсоцполітики від 09.12.2011 р. № 1105/13/81-11.

Таким чином, суми донарахованої (утриманої) зарплати мають бути віднесені до того місяця, за який вони донараховані (утримані). Після цього здійснюється розрахунок середньої зарплати для виплати відпускних.

Такий самий порядок стосується і «перехідних» відпускних, лікарняних, декретних.

Тому якщо ви нарахували виплати за минулі періоди (лікарняні) або майбутні періоди (відпускні, декретні), то частину таких сум слід відносити до місяців, за які їх нараховано. Тобто враховують тільки ту суму відпускних, лікарняних та декретних, що припадає на розрахунковий період.

Приклад 14. Працівник іде у відпустку з 10.05.2017 р. на 24 к. дн. Розрахунковим є період: травень 2016 року — квітень 2017 року. Заробітна плата за розрахунковий період становить 35935,00 грн. У травні 2017 року працівнику донараховано зарплату за січень — березень 2017 року у розмірі 960,00 грн. (внаслідок виявленої розрахункової помилки).

Незважаючи на те, що суму донарахованої зарплати нараховано та виплачено у травні 2017 року, тобто в місяці, який не входить до розрахункового періоду, до заробітку за січень, лютий і березень має бути включено суми донарахованої у травні 2017 року зарплати, що припадають на ці місяці.

Розрахуємо середньоденну зарплату:

(35935,00 + 960) : (365 - 11) = 104,22 (грн.).

Визначимо суму відпускних:

104,22 х 24 = 2501,28 (грн.).

Якщо ж у періоді до донарахування (утримання) зарплати працівникам виплачувався середній заробіток, то його має бути перераховано з урахуванням донарахованої (утриманої) зарплати.

Сума відпускних у порівнянні з МЗП 3200 участі не бере

І наостанок нашої «розрахунково-відпускної» розмови нагадаємо, що суми середнього заробітку (в тому числі і відпускні) не враховуються до зарплати для забезпечення її мінімального розміру (див. лист Мінсоцполітики від 13.02.2017 р. № 322/0/101-17/282 // «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 8, с. 17).

Тому, наприклад, якщо працівник перебував весь місяць у відпустці, то доплата до МЗП за такий місяць не нараховується. Обґрунтування — положення ст. 31 Закону про оплату праці. Розмір зарплати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижче за розмір мінімальної зарплати. Оскільки за місяць, протягом якого працівник повністю був у відпустці, він норму праці не виконав, то й доплату до МЗП у такому місяці нараховувати не потрібно.

Нормативні документи

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Закон № 76 — Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 р. № 76-VIII.

Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Закон про оплату праці — Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.

Закон про освіту — Закон України «Про освіту» від 23.05.91 р. № 1060-XII.

Закон про державну службу — Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII.

Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Порядок № 898 — Порядок надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам навчальних закладів державної та комунальної форми власності за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків, затверджений постановою КМУ від 05.06.2000 р. № 898.

розрахунок відпускних, нестандартні ситуації додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті