Теми статей
Обрати теми

«І муха не пролетить»: обліковуємо та оплачуємо роботу сторожа при підсумованому обліку робочого часу

Жиленко Катерина, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Приводом для написання цієї статті стало запитання нашого читача. Ситуація поширена: цілодобова охорона загальноосвітньої школи. Цю місію виконують 4 сторожі в режимі роботи «доба — три доби». Для них установлений підсумований облік робочого часу. Що робити з надурочними? Як оплатити роботу в нічний час та у святкові дні? На ці та інші запитання ви знайдете відповіді в нашій статті. Тут ми розповімо, як правильно організувати, облікувати й оплатити роботу сторожів за правилами підсумованого обліку робочого часу.

Підсумований облік: засади

Спершу нагадаємо: ст. 50 КЗпП передбачає, що тривалість робочого часу для найманих працівників має бути не більше 40 годин на тиждень. Так, при 5-денному робочому тижні з двома вихідними днями тривалість робочого дня не перевищує 8 годин.

Але це правило працює далеко не для усіх. На деяких роботах (посадах) за умовами виробництва (роботи) не може бути дотримана встановлена щоденна або щотижнева тривалість робочого часу (ст. 61 КЗпП). Це стосується, зокрема, роботи сторожа, охоронця, оператора котельні тощо. У цьому випадку для таких працівників установлюють підсумований облік робочого часу.

Якщо в установі, організації для окремих працівників установлений підсумований облік, то головним методичним посібником, у тому числі й для бухгалтера, будуть Методрекомендації № 138. Саме у цьому документі викладено умови і порядок застосування підсумованого обліку.

Порядок здійснення робіт і умови оплати праці при підсумованому обліку визначають в колективному договорі або іншому документі. У ньому ж зазначають перелік посад працівників, яким установлений підсумований облік. Окрім цього, треба встановити обліковий період, розробити графік роботи таких працівників (графік змінності) і уточнити інші організаційні моменти. Як правило, цим займається інспектор з кадрів, і роботи у нього «вище голови».

Обліковий період і норма робочого часу

Підсумований облік — це спеціальний порядок розподілу й обліку робочого часу, коли тривалість роботи протягом дня і тижня може відхилятися від встановленої норми. У такому разі підрахунок відпрацьованих годин вестиметься не за тиждень, а за більший проміжок часу — обліковий період, але так, щоб тривалість робочого часу за цей період не перевищувала норму згідно зі ст. 50 або 51 КЗпП (для окремих категорій працівників). Обліковим періодом може бути місяць, квартал, півріччя, рік. Він охоплює робочий час і години роботи у вихідні і святкові дні, години відпочинку. Зазначимо: в ситуації, узятій за зразок, обліковий період дорівнює кварталу, і далі в прикладах розглядатимемо І квартал 2018 року.

Важливо! Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлена графіком, може коливатися протягом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу (п. 6 Методрекомендацій № 138, лист Мінсоцполітики від 29.08.2012 р. № 317/13/116-12).

Наприклад, у межах місячного облікового періоду за один тиждень працівник може відпрацювати менше, ніж за інший. Але підсумкова місячна норма має бути дотримана.

Згідно з п. 12 Методрекомендацій № 138 при підсумованому обліку норма робочого часу за обліковий період визначається за календарем з розрахунку 6-денного робочого тижня, семигодинного робочого дня з урахуванням скороченого робочого часу напередодні вихідних днів до 17:00 і напередодні святкових і неробочих днів — на 1 годину.

Водночас у колективному договорі можна закріпити, що норма робочого часу за обліковий період визначається за графіком 5-денного робочого тижня. Для 5-денного робочого тижня КЗпП не встановлює конкретну тривалість щоденної роботи: вона визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, що затверджуються власником або уповноваженим ним органом за узгодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) установи, організації з дотриманням встановленої тривалості робочого тижня (ст. 5052 КЗпП).

Який графік брати за основу для працівників, які працюють на умовах підсумованого обліку? Вважаємо, що треба орієнтуватися на режим роботи установи (відділу), де працюють такі співробітники. Якщо, наприклад, установа працює за 5-денкою, то і для підсумованого обліку обираємо цей графік.

У такому разі норму робочого часу визначаємо так: множимо тривалість робочого дня на кількість робочих днів за календарем 5-денного робочого тижня, що припадають на цей період, з рівною тривалістю кожного робочого дня, з урахуванням його скорочення напередодні святкових і неробочих днів і вихідними днями в суботу і неділю.

Стосовно річної норми робочого часу зазначимо: законодавчо не встановлена загальна річна норма робочого часу. Вона може бути різною і залежить від багатьох чинників (зокрема, тривалості робочого тижня, тривалості трудового дня, встановлених вихідних). Норма робочого часу для 2018 року з урахуванням перенесень (і без них) за рекомендацією КМУ наведена в газеті «Оплата праці», 2018, № 2, с. 26. Там же розраховані норми робочого часу для кожного місяця 2018 року.

Зазначимо, що для тих, у кого обліковий період дорівнює кварталу (як у запитанні читача), норма робочого часу для I кварталу 2018 року при 40-годинному робочому тижні становить 495 годин.

Режим роботи

Графік змінності. Робочий час працівників при підсумованому обліку регулюється графіками роботи (змінності), які складаються на увесь обліковий період. При їх складанні в межах обраного облікового періоду треба пам’ятати про важливе правило, згадане вище: загальна сума годин роботи за обліковий період повинна дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді.

Облік робочого часу кожного працівника здійснюється за Табелем і затвердженим графіком роботи (змінності).

Увага! У графіку змінності зазначаємо заплановані години роботи, а в Табелі відображаємо фактично відпрацьовані години.

Згідно з п. 4 Методрекомендацій № 138 при підсумованому обліку тривалість зміни може складати до 12 годин. Зазначимо, що ця норма носить рекомендаційний характер, тому не заборонено встановлювати зміну більшої тривалості. На практиці значно поширений графік роботи «доба — три доби». Але пам’ятайте: вирішуючи питання про тривалість зміни, необхідно орієнтуватися на особливості трудового процесу працівників, характер умов праці, брати до уваги утомлюваність й інші чинники. У кожному конкретному випадку питання про встановлення тому або іншому працівникові тривалості робочої зміни до 24 годин має вирішуватися тільки за згодою працівника і профспілки.

Перерви, вихідні і міжзмінний відпочинок. Згідно зі ст. 66 КЗпП працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше 2 годин. Така перерва повинна надаватися, як правило, через 4 години після початку роботи. Зверніть увагу: перерва не включається в робочий час, а це означає, що при підрахунку норми і фактично відпрацьованого часу перерва не враховується.

Водночас на тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити не можна, працівникові треба надати можливість приймати їжу протягом робочого часу. У цьому випадку час перерви не віднімається із загального робочого часу, тобто враховується як фактично відпрацьований час. Перелік таких робіт, а також порядок і місце харчування встановлює керівник установи за погодженням з профспілкою. Ми рекомендуємо врегулювати це питання в колективному договорі.

Зверніть увагу: призначати працівника на роботу протягом двох змін поспіль (безперервно) заборонено (ч. 2 ст. 59 КЗпП).

Також при формуванні графіка змінності треба пам’ятати про такі нюанси:

— перерва в роботі між змінами має бути не менше подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні. Наприклад, якщо зміна дорівнює 24 годинам, то перерва між змінами має бути не менше 48 годин (24 х 2). В окремих випадках тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку може бути скорочена, але не менше ніж 12 годин на добу. На умовах, визначених колективним договором, невикористані години щоденного (міжзмінного) відпочинку підсумовуються і можуть бути надані як додаткові вільні від роботи дні протягом облікового періоду (п. 8 Методрекомендацій № 138);

— щотижневий безперервний відпочинок повинен складати не менше 42 годин (ст. 70 КЗпП).

Згідно зі ст. 69 КЗпП у режимі безперервної роботи вихідні дні надаються в різні дні тижня по черзі кожній групі працівників (кожному працівникові) за графіком змінності.

При цьому кількість вихідних днів не має бути менша, ніж кількість повних тижнів цього облікового періоду (п. 9 Методрекомендацій № 138). Але, на нашу думку, такий підхід справедливий лише при розрахунку норми робочого часу при 6-денному робочому тижні з 1 вихідним днем. У випадку ж із 5-денкою кількість вихідних днів має бути в два рази більше, ніж кількість повних тижнів в обліковому періоді (адже при 5-денці — 2 вихідних дні).

Табелювання. Важливим документом при нарахуванні заробітної плати є Табель обліку використання робочого часу. Форма Табеля носить рекомендаційний характер, тому в кожній установі має бути розроблена і затверджена власна форма Табеля, що зважає на специфіку роботи цієї установи (чи окремого підрозділу).

Для відображення використання робочого часу за кожен день у Табелі відведено два рядки — один для умовного позначення видів витрат робочого часу, а другий — для запису кількості годин.

Тобто Табель містить відомості про фактично відпрацьовані години, надурочні, нічні і святкові години. У ньому міститься інформація про запізнення і нез’явлення, причини яких зашифровуються умовними позначеннями. Також у ньому можуть з’являтися позначення, пов’язані з відпустками, тимчасовою непрацездатністю і іншими загальними випадками.

Відображаючи години роботи при підсумованому обліку, у Табелі використовуємо такі умовні позначення:

— Р (01) — години роботи, передбачені колдоговором;

— РН (04) — нічні години роботи;

— НУ (05) — надурочні години роботи;

— РВ (06) — години роботи у вихідні і святкові дні.

У цілому заповнення Табеля не становить особливих труднощів. А ось як відображати в Табелі «перехідні» зміни? На цих особливостях зупинимося детальніше.

Якщо робоча зміна «перехідна», тобто починається в одну добу, а закінчується в наступні, то робочий час однієї зміни відображають у Табелі двома частинами: кількість фактично відпрацьованих годин за кожну добу окремо. Так, наприклад, 24-годинну зміну працівника, яка починається 1 січня 2018 року, розбиваємо так:

— 6 годин (18:00 — 00:00) відмічаємо 01.01.2018 р., вони ж через дріб години роботи у святковий день і у тому числі через дріб 2 нічних години (22:00 — 00:00). У табелі зазначаємо так: «6/6/2, Р/РВ/РН»;

— 18 годин (00:00 — 18:00) відмічаємо 02.01.2018 р., у тому числі через дріб 6 нічних годин (00:00 — 6:00). У Табелі зазначаються так: «18/6, Р/РН».

Також на стику облікових періодів треба відображати фактично відпрацьований час у першому або останньому календарному дні такого періоду. Наприклад, для працівника перехідну зміну 31.12.2017 р. — 01.01.2018 р. в Табелі на січень 2018 року відображаємо 1 січня 2018 року так: 18 годин (00:00 — 18:00), у тому числі через дріб 18 годин роботи у свято і 6 нічних годин (00:00 — 6:00). У Табелі зазначаються так: «18/18/6, Р/РВ/РН».

Оскільки кодування для днів щотижневого, міжзмінного відпочинку не передбачено, то в полях навпроти таких днів можна як поставити прочерк, так і залишити їх незаповненими (на власний розсуд). Або ж можна розробити власні умовні позначення, наприклад, «МВ — Міжзмінний відпочинок».

Основи обговорили. Далі в нашому матеріалі ми розповімо про «працезарплатні» нюанси при підсумованому обліку. Зокрема, поговоримо про особливості, пов’язані з оплатою праці в нічний і надурочний час, вихідні, святкові і неробочі дні, а також про підсумований облік і МЗП.

Оплата праці при підсумованому обліку

Від чого залежить оплата праці працівників, яким установлений підсумований облік? Передусім від того, чи встановлений працівникові місячний посадовий оклад або годинна тарифна ставка; який обліковий період установлений таким працівникам, як складений графік змінності тощо.

За результатами кожного місяця таким працівникам нараховують належну їм заробітну плату згідно з діючими умовами оплати праці: основна зарплата (посадовий оклад, тарифна ставка), доплати і надбавки, у тому числі за роботу в нічний час, святкові і неробочі дні тощо. Єдиний виняток — оплата надурочного часу відповідно до ст. 106 КЗпП, яку здійснюють наприкінці облікового періоду за наявності надурочних годин (п. 10 Методрекомендацій № 138).

При підсумованому обліку працю працівників оплачують за відпрацьовану норму робочого часу, а нічні, святкові, надурочні години — за годинною тарифною ставкою залежно від кількості таких відпрацьованих годин. Якщо працівникові встановлена годинна тарифна ставка, то проблем з нарахуванням зарплати не буде. Просто такому працівникові за встановленою годинною тарифною ставкою оплачують як відпрацьований фактичний час у кожному місяці, так і нічні, святкові, надурочні години. Тобто одна годинна тарифна ставка застосовується для усіх виплат.

Якщо працівникові встановлений місячний оклад, то у разі, коли працівник відпрацював усі робочі години, встановлені йому графіком виходу на роботу (графіком змінності), йому повинні нарахувати оклад, встановлений у трудовому договорі (штатному розписі) (див. лист Мінсоцполітики від 21.02.2017 р. № 242/0/102-17/282). А ось годинна тарифна ставка для оплати нічних, святково-вихідних, надурочних годин для працівника з місячним окладом розраховується з нюансами. Як визначити цей показник, розглянемо далі.

Робота в нічний час

Нічним вважається час з 22:00 до 06:00 (ст. 54 КЗпП). За роботу в нічний час установлюють доплату в розмірі не менше 20 % тарифної ставки за кожну годину роботи (ст. 108 КЗпП).

Також треба враховувати вимоги генеральної і галузевих угод. Оскільки в нашому питанні йдеться про сторожа навчального закладу, звернемося до норм Галузевої угоди МОН. Згідно з п.п. 6.3.7 цієї Угоди доплату за роботу в нічний час (з 10-ї години вечора до 6-ї години ранку) працівникам закладів освіти, які за графіком працюють у цей час, необхідно проводити у розмірі 40 % посадового окладу (ставки зарплати). Це відповідає п.п. «б» п.п. 3 п. 4 наказу № 557, згідно з яким розмір доплати складає 40 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) за роботу в нічний час за кожну годину роботи.

Також п.п. «б» п.п. 3 п. 3 постанови № 1298 передбачена доплата в розмірі до 40 % (якщо законодавством не встановлений більший розмір) за роботу в нічний час за кожну годину роботи з 22:00 до 06:00. А, як ми знаємо, саме ця постанова є основою для усіх «зарплатних» галузевих нормативно-правових актів працівників бюджетних установ.

Додамо, що працівникам закладів охорони здоров’я (у тому числі водіям санітарних автомобілів, які є в штаті автотранспортних підприємств і інших організацій), які залучаються до роботи в нічний час, здійснюють доплату у розмірі 35 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в нічний час. А працівникам, зайнятим наданням екстреної, швидкої і невідкладної меддопомоги (у тому числі водіям санітарних автомобілів швидкої, невідкладної медичної допомоги в штаті автотранспортних підприємств і інших організацій), а також тим, хто працює у відділеннях (палатах) анестезіології та інтенсивної терапії для новонароджених дітей, у пологових (акушерських) відділеннях, розмір доплати складає 50 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в нічний час (пп. 3.2.1 і 3.2.2 Умов № 308/519).

Важливо! Доплату за роботу в нічний час треба проводити за підсумками кожного місяця, незалежно від облікового періоду.

Приклад 1. У І кварталі 2018 року сторож загальноосвітньої школи відпрацював таку кількість нічних годин: січень — 56 годин, лютий — 48 годин, березень — 64 години. Кількість робочих годин за графіком: січень — 168 годин, лютий — 144 години, березень — 192 години. Місячний оклад — 1921 грн.*

* Згідно з додатком 12 до наказу № 557 сторожу навчального закладу встановлюється 1-й — 2-й тарифний розряд за ЄТС. За умовами нашого прикладу сторожу встановлений оклад у розмірі 1921 грн., який відповідає 2-му тарифному розряду.

Доплату розраховуємо за підсумками кожного місяця окремо. Згідно з Галузевою угодою МОН і п.п. «б» п.п. 3 п. 4 наказу № 557 шкільному сторожеві (як працівникові закладу освіти) за роботу в нічний час встановлена доплата у розмірі 40 % посадового окладу за кожну годину роботи в нічний час.

Отже, визначимо розмір годинної тарифної ставки і доплати:

Місяць 2018 року

Розмір годинної тарифної ставки (грн./год)

Розмір «нічної» доплати

(грн.)

Січень

1921 : 168 = 11,43

11,43 х 40 % х 56 = 256,03

Лютий

1921 : 144 = 13,34

13,34 х 40 % х 48 = 256,13

Березень

1921 : 192 = 10,01

10,01 х 40 % х 64 = 256,26

Вихідні дні та їх оплата

Як ми сказали, для працівників із підсумованим обліком вихідними є дні відпочинку, встановлені графіком змінності. Це означає: якщо за графіком змінності працівникові довелося працювати, скажімо, в неділю — загальний для усіх вихідний день, то для нього такий день вважатиметься роботою у звичайний день. Якщо ж, приміром, у зв’язку з хворобою змінника сторожеві довелося вийти на роботу у свій вихідний день згідно з графіком змінності, то вважається, що він працював у вихідний день.

Роботу у вихідний день можна компенсувати двома способами: оплативши такий робочий день у подвійному розмірі або надавши інший день відпочинку (ст. 72 КЗпП). Деталі такої компенсації ми навели на рис. 1.

img 1

Рис. 1. Правила компенсації за роботу у вихідні дні

Для того, щоб розрахувати плату за роботу у вихідні дні, треба визначити годинну тарифну ставку працівника (для працівників з місячним окладом). Як це зробити? Відповідь підказали фахівці Мінсоцполітики в листі від 18.08.2017 р. № 1537/0/102-17:

«необхідно місячний оклад працівника розділити на норму тривалості робочого часу на відповідний місяць, затверджену правилами внутрішнього трудового розпорядку для відповідного підрозділу (працівника)».

Є ще одне важливе правило: оплачувати роботу у вихідні дні треба наприкінці місяця незалежно від тривалості облікового періоду.

Приклад 2. У лютому 2018 року сторож відпрацював 144 години за графіком змінності. Окрім цього, він вийшов на підміну колеги у свій вихідний день і фактично відпрацював 10 годин. Сторони домовилися, що цей час оплачується в подвійному розмірі згідно зі ст. 107 КЗпП (інший день відпочинку не надається). Оклад працівника складає 1762 грн. (1-й тарифний розряд за ЄТС).

Розраховуємо годинну тарифну ставку:

1762 : 144 = 12,24 (грн./год).

Сума подвійної оплати понад оклад за роботу у вихідний день складає:

12,24 х 10 х 2 = 244,80 (грн.).

Святкові (неробочі) дні та їх оплата

Правила оплати у святкові (неробочі) дні прописані в ст. 107 КЗпП.

Оплату роботи в такі дні, як і за нічні години, треба проводити наприкінці місяця незалежно від тривалості облікового періоду. Зверніть увагу: оплата здійснюється за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий дні. А тому, як ми вже говорили раніше, для працівників зі встановленим місячним окладом треба розрахувати годинну тарифну ставку: місячний оклад розділити на індивідуальну норму робочого часу у відповідному місяці.

Фахівці Мінсоцполітики неодноразово роз’яснювали правила оплати роботи у святкові (неробочі) дні, зокрема, в листах від 09.12.2014 р. № 922/13/155-14, від 21.08.2017 р. № 2231/0/101-17 (ср. ). Їх роз’яснення ми оформили на схемі (див. рис. 2).

img 2

Рис. 2. Правила оплати роботи у святкові (неробочі) дні

Окрім цього, за бажанням працівника йому додатково може бути наданий інший день відпочинку за умови, що робота проводилася понад встановлену місячну норму робочого часу. Причому такий день надається як додаткова компенсація, тобто плата за роботу у святковий або неробочий день у будь-якому випадку здійснюється в подвійному розмірі (див. лист Мінпраці від 29.12.2009 р. № 853/13/84-09). А ось замінити подвійну оплату тільки наданням відгулу не можна.

Приклад 3. Сторож з окладом 1921 грн. (2-й тарифний розряд) у березні 2018 року відпрацював 168 годин. При цьому він працював 8 березня (Міжнародний жіночий день — святковий день згідно зі ст. 73 КЗпП).

І варіант: святковий день відпрацьований за графіком змінності в межах норми робочого часу;

ІІ варіант: святковий день відпрацьований у день, який за графіком є вихідним.

І варіант (свято за графіком)

ІІ варіант (свято — вихідний)

Годинна тарифна ставка дорівнює: 1921 : 168 = 11,43 грн./год

Оплата роботи у святковий день в одинарному розмірі понад оклад складає: 11,43 х 6* = 68,58 грн.

Оплата роботи у святковий день у подвійному розмірі понад оклад становить: 11,43 х 6* х 2 = 137,16 грн.

* Сторож відпрацював усю зміну — 24 години: з 18:00 8 березня по 18:00 9 березня 2018 року. При цьому роботою у святковий день вважаються години роботи з 18:00 8 березня до 00:00 9 березня — 6 годин.

Надурочні

Що таке надурочні? Це час, відпрацьований понад нормальну тривалість робочого часу. Його визначають як різницю між фактично відпрацьованим часом роботи згідно з Табелем і нормою тривалості робочого часу за обліковий період.

Так, при підсумованому обліку час, відпрацьований понад норму за обліковий період, вважають надурочним і оплачують в подвійному розмірі згідно зі ст. 106 КЗпП. Оплату за усі години надурочної роботи здійснюють наприкінці облікового періоду. Пам’ятайте, що компенсувати надурочні шляхом надання відгулу недопустимо (ст. 106 КЗпП).

При цьому робота понад норму робочого часу в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду, якщо зберігається загальна норма робочого часу за обліковий період, не є надурочною роботою. Переробіток норми робочого часу виникає в окремі дні при підсумованому обліку і може компенсуватися додатковими днями відпочинку або зменшенням тривалості роботи в інші дні облікового періоду (лист № 229). Саме тому ми радимо обирати якомога триваліший обліковий період, щоб можна було «перекрити» переробіток відгулами і таким чином уникнути надурочних годин.

Увага! Згідно зі ст. 65 КЗпП норма надурочних робіт не повинна перевищувати для кожного працівника 4 годин протягом двох днів і 120 годин на рік.

У зв’язку з цим на практиці виникають проблемні ситуації, наприклад, коли сторож звільняється в середині календарного року. Як у цьому випадку визначити кількість надурочних годин? Чи треба 120-годинний ліміт ділити пропорційно відпрацьованому періоду? Відразу дамо відповідь: ні. У цьому випадку треба просто визначити кількість надурочних годин на дату звільнення і, якщо вони є, оплатити їх у подвійному розмірі.

Пам’ятайте, що при підрахунку нормальної кількості робочих годин облікового періоду потрібно виключити дні, які за графіком або розпорядком роботи припадають на якийсь час, протягом якого працівник відповідно до законодавства був звільнений від виконання трудових обов’язків (через відпустки, виконання державних або громадських обов’язків, тимчасову непрацездатність тощо).

Фахівці Мінсоцполітики в листі № 229 зазначають таке: якщо працівник перебував у відпустці, при підрахунку нормальної кількості робочих годин облікового періоду виключаються дні за графіком 8-годинного робочого дня (при 5-денному робочому тижні), оскільки відпустки надаються в календарних днях. Якщо в установі встановлений інший графік роботи (наприклад, 6-денний з 7-годинним робочим днем), то виключаємо відповідну кількість календарних днів у годинному перерахунку.

Також пам’ятайте: якщо останній день відпустки (лікарняного) припав на робочу зміну за графіком роботи, то приступити до роботи треба в наступну зміну, яка припадає за графіком роботи або за скоригованим графіком роботи у зв’язку з його відпусткою (хворобою).

Також може виникнути така ситуація: працівник при підсумованому обліку працював у святковий день, що не було заплановано його графіком роботи (змінності). Як ми говорили вище, якщо працівника залучали до роботи у святковий день, який згідно з його графіком змінності є вихідним, то оплата за роботу в такий день провадиться у розмірі подвійної годинної тарифної ставки понад оклад. При цьому під час підрахунку надурочних годин робота у святкові і неробочі дні, проведена понад встановлену норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже оплачена в подвійному розмірі (п. 11 Методрекомендацій № 138).

Приклад 4. В установі запроваджена 5-денка (вихідні — субота і неділя). Обліковий період — квартал. За графіком «доба — три доби» працюють 4 сторожі. Один з них був у відпустці без збереження зарплати з 1 по 4 січня 2018 року (оскільки на 1 січня у цього працівника випадала робоча зміна) і в щорічній відпустці з 19 по 28 лютого 2018 року. На період відпустки в січні припало 3 робочих дні за графіком 5-денного робочого тижня, в лютому — 8 робочих днів. Відпрацювавши I квартал 2018 року, 01.04.2018 р. він звільняється. При цьому в січні сторож відпрацював 168 годин, у лютому — 120 годин, а у березні — 192 години. Як порахувати надурочні години роботи для цього сторожа?

Спершу розрахуємо нормальну тривалість робочого часу для цього працівника в I кварталі 2018 року. Для цього зі встановленої норми виключаємо дні відпустки (як оплачуваної, так і за свій рахунок):

Місяць

Норма (год)

Відпрацьовано (год)

Січень

168 год - (3* дн. х 8 год) = 144

168

Лютий

160 год - (8 дн. х 8 год) = 96

120

Березень

167

192

I квартал 2018 року

407

480

* За графіком роботи установи на період з 1 по 4 січня припадає 3 робочих дні (1 січня — святковий неробочий день для «загального» графіка установи, але у сторожа на цей день припадала робоча зміна).

Отже, різниця між фактично відпрацьованими і нормативними годинами складає 73 години (480 - 407). На момент звільнення це не є порушенням законодавства, адже 120-годинний ліміт ще не перевищений. Наприкінці облікового періоду ці години оплачуються в подвійному розмірі як надурочні.

Але будьте уважні! Якщо сторожі, які залишилися, працюють в такому ж режимі («доба — три доби») і продовжують працювати надалі, то вже в II кварталі є ризик перевищення допустимого ліміту надурочних годин роботи. А це загрожує штрафами, передбаченими ч. 5 ст. 41 КпАП: порушення вимог законодавчих і інших нормативних актів про охорону праці тягнуть за собою накладення штрафу на працівників від 4 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (68 — 170 грн.) і на посадових осіб установ, організацій — від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 — 680 грн.). Протоколи за вказаними порушеннями мають право складати органи Держпраці. А розглядають такі справи і приймають рішення про накладення штрафу районні, районні в місті, міські суди (судді) (ст. 255 і 221 КпАП).

Чому ж може виникнути така велика кількість надурочних годин? Відповідь очевидна: через неправильний розрахунок чисельності працівників (сторожів). Як розрахувати її правильно — читайте в наступному розділі нашої статті. Але спершу закінчимо цей розділ і пояснимо, як розрахувати оплату за надурочні.

Для особи, яка працює за підсумованим обліком і якій установлений оклад (місячна тарифна ставка), треба знову-таки визначати годинну тарифну ставку, адже оплачувати слід надурочно відпрацьовані години. Але порядок розрахунку годинної тарифної ставки для цілей оплати надурочних відрізняється від порядку розрахунку годинної тарифної ставки для оплати роботи у святкові (неробочі) і вихідні дні, нічний час. Тут усе залежить від облікового періоду (деталі — на рис. 3).

img 3

Рис. 3. Розрахунок місячної тарифної ставки для оплати надурочних годин

У продовження прикладу 4 розрахуємо суму оплати за надурочні. Оклад сторожа у березні складає 1921 грн. (2-й тарифний розряд).

Оскільки обліковий період дорівнює кварталу, то треба розрахувати середньомісячну кількість годин за І квартал. При цьому використовуємо кількість годин за нормою.

Середньомісячна кількість годин складає: 407 : 3 = 135,67 год.

Годинна тарифна ставка дорівнює: 1921 : 135,67 = 14,16 грн./год.

Сума оплати надурочних годин становить: 14,16 х 2 х 73 = 2067,36 грн.

Як розрахувати чисельність сторожів

Щоб досконально розібратися в ситуації, розглянемо її на прикладі. Умови ті ж: у загальноосвітній школі треба здійснювати цілодобову охорону. Для цього передбачений один спостережний пост. Яка кількість сторожів потрібна?

Практично для кожної галузі питання планування і розрахунку чисельності (штату) тієї або іншої категорії посад установлено Типовими штатними нормативами. Так, для загальноосвітніх навчальних закладів Типовими нормативами № 1205 штатна одиниця посади сторожа взагалі не передбачена, але вводиться з метою забезпечення охорони приміщень і споруд протягом необхідного для цього часу, де немає можливості передати охорону приміщення на пульт позавідомчої охорони.

При цьому багато галузевих нормативних документів (у тому числі і Типові нормативи № 1205) в питанні чисельності сторожів посилаються на Міжгалузеві норми № 105 або дублюють їх положення.

Згідно з цим документом чисельність штатних одиниць сторожів визначається за формулою, наведеною в Міжгалузевих нормах № 105:

Чз = Чн x Кн,

де Чз — загальна чисельність сторожів;

Чн — нормативна чисельність;

Кн — коефіцієнт невиходів (відпустки, тимчасова непрацездатність тощо). Прийнято, що Кн = 1,15.

Отже, згідно з Типовими нормативами № 1205 нормативна чисельність сторожів при 24-годинній тривалості охорони об’єкта на 1 посту складає 4,5 особи. Зазначимо, що Міжгалузеві нормативи № 105 передбачають для цих же умов показник 5,0 особи.

Отже, Чз = 4,5 х 1,15 = 5,175 особи.

Зверніть увагу: розраховану таким чином чисельність сторожів ми отримали з трьома знаками після коми, тому отриманий результат необхідно округлити. Для цього скористаємося методикою, наведеною в п. 1.9 Норм часу та чисельності працівників центрів обліку та закладів соціального захисту для бездомних громадян (будинків нічного перебування, центрів реінтеграції, соціальних готелів), затверджених наказом Мінпраці від 07.05.2009 р. № 175. Згідно із зазначеною нормою округлення розрахункової чисельності працівників більше 3 осіб здійснюється з точністю до цілого числа:

— цифри 3,1 — 3,4 округлюють до 3,0;

— цифри 3,5 — 3,9 округлюють до 4,0 тощо.

Тому в нашому випадку чисельність сторожів складатиме 5 осіб. Детальніше про порядок розрахунку чисельності сторожів при цілодобовому чергуванні ми розповідали в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2016, № 45, с. 19.

Підсумований облік & МЗП

При визначенні загальної суми зарплати працівників при підсумованому обліку треба пам’ятати про такий важливий момент, як доплата до МЗП. При цьому виникає два основні запитання:

1) що є місячною нормою праці для таких працівників, адже саме за неї виплачується зарплата не нижче мінімальної;

2) які виплати включають до МЗП, а які нараховують «зверху»?

Місячна норма праці. Для працівників, яким установлений підсумований облік при виконанні вимоги трудового законодавства про розмір зарплати не нижче мінімальної, треба орієнтуватися на індивідуальну норму робочого часу (див. лист Мінсоцполітики від 21.02.2017 р. № 242/0/102-17/282 // «Оплата праці», 2017, № 11, с. 10). Тобто якщо працівник відпрацював усі робочі години, встановлені йому графіком виходу на роботу (графіком змінності), йому треба нарахувати зарплату в розмірі не нижче МЗП. Навіть якщо за графіком роботи (змінності) у працівника кількість годин не дотягує до законодавчої норми, його зарплата не має бути нижче за «мінімалку».

Виплати «усередині» і «зверху» МЗП. Перелік виплат, які не включають до МЗП, а нараховують «зверху», наведено в ст. 31 Закону про оплату праці. Серед них є і ті, які мають відношення до підсумованого обліку: доплати за роботу в нічний і надурочний час.

Усі інші виплати, не перераховані в Законі про оплату праці, включають до мінзарплати. До них належить оплата за роботу у святкові і неробочі дні, у вихідні дні. Ці суми треба включати до МЗП (див. лист Мінсоцполітики від 21.08.2017 р. № 2231/0/101-17).

img 4

Рис. 4. Зв’язок основних виплат за підсумованим обліком і МЗП

Далі покажемо, як розрахувати загальну суму зарплати працівника з підсумованим обліком, на прикладі.

Приклад 5. Сторожеві встановлений місячний оклад 1921 грн. Обліковий період — квартал. У січні 2018 року працівник згідно з графіком змінності відпрацював 192 години, у тому числі 62 нічних і 18 годин роботи у святковий день 1 січня (з 00:00 по 18:00). В установі освіти робота в нічний час оплачується у розмірі 40 % окладу.

Оскільки сторож у січні відпрацював усі години, передбачені його графіком роботи, йому нарахують оклад у розмірі 1921 грн. Окрім цього, він працював у святковий день і в нічний час. Розрахуємо оплату за таку роботу.

Годинна тарифна ставка в січні 2018 року складає: 1921 : 192 = 10,01 грн./год.

Плата за роботу в нічний час становить: 10,01 х 62 х 40 % = 248,25 грн.

Оскільки робота у святковий день планувалася графіком, то оплата за неї провадиться у розмірі одинарної годинної тарифної ставки понад оклад: 10,01 х 18 = 180,18 грн.

Визначимо розмір зарплати для порівняння її з МЗП. При цьому оплата за роботу в нічний час (248,25 грн.) у порівнянні з МЗП не бере участі: 1921оклад + 180,18святкові = 2101,18 грн.

Доплата до МЗП складає: 3723 - 2101,18 = 1621,82 грн.

Загальна сума зарплати за січень 2018 року становитиме: 1921оклад + 248,25 нічні + 180,18 святкові + 1621,82 доплата до МЗП = 3971,25 грн.

На цьому все. Тепер ви ознайомлені з тонкощами обліку та оплати роботи сторожів за правилами підсумованого обліку.

Нормативні документи і скорочення

КЗпПКодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Закон про оплату праці — Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.

Закон № 3356Закон України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.93 р. № 3356-XII.

Міжгалузеві норми № 105 — Міжгалузеві норми чисельності робітників, що обслуговують громадські будівлі (будівлі управлінь, конструкторські і проектні організації), затверджені наказом Мінпраці від 11.05.2004 р. № 105.

Методрекомендації № 138Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджені наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. № 138.

Галузева угода МОН — Галузева угода між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016 — 2020 роки.

Лист № 229 — лист Мінсоцполітики від 05.07.2012 р. № 229/13/116-12.

Постанова № 1298 — постанова КМУ «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 р. № 1298.

Наказ № 557наказ МОН «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 р. № 557.

Типові нормативи № 1205Типові штатні нормативи загальноосвітніх навчальних закладів, затверджені наказом МОН від 06.12.2010 р. № 1205.

Умови № 308/519 Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджені спільним наказом Мінпраці і МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519.

Табель — форма № П-5 «Табель обліку використання робочого часу», затверджена наказом Держкомстату від 05.12.2008 р. № 489.

Підсумований облік — підсумований облік робочого часу.

МЗП — мінімальна заробітна плата.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі