Що таке строк випробування?
Згідно зі ст. 26 КЗпП випробування можна встановити для нового працівника, щоб перевірити його відповідність роботі, яка доручається. Встановлюють випробування за угодою сторін. Це прямо прописано в ч. 1 ст. 26 КЗпП. В односторонньому порядку встановити строк випробування роботодавець не має права.
Умову про встановлення працівникові строку випробування треба зафіксувати в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. Якщо не буде такої умови, то вважатиметься, що працівник прийнятий без строку випробування. Причому, з урахуванням роз’яснень Мінсоцполітики в листі від 04.04.2012 р. № 54/06/187-12, умова про випробування вважається законною, якщо вона:
— внесена в трудовий договір, оформлена письмово і продубльована в наказі про прийняття на роботу;
— зазначена в заяві про прийняття на роботу і продубльована в наказі про прийняття на роботу. Наприклад, у заяві працівник може вказати: «Прошу прийняти мене на посаду бухгалтера зі строком випробування 1 місяць»;
— не міститься в заяві про прийняття на роботу, але внесена в наказ про прийняття на роботу, з яким працівник ознайомлений під підпис до початку роботи. Наприклад, у наказі зазначено: «Прийняти на посаду бухгалтера зі строком випробування 1 місяць».
При цьому запис про строк випробування більше нікуди вносити не треба. Зокрема, відомості про випробування не треба вносити в трудову книжку. Під час строку випробування працівник працює в звичайному режимі. Ніяких спеціальних випробувань і перевірочних завдань для нього передбачати не треба.
Важливо! У період випробування на працівника поширюється законодавство про працю (ч. 2 ст. 26 КЗпП).
А це означає, що на «випробовуваного» працівника треба подати Повідомлення про прийняття на роботу в орган фіскальної служби. Причому в цьому документі не треба зазначати, що працівник прийнятий зі строком випробування.
Також, безумовно, період роботи на строку випробування оплачується за загальними правилами. Працівникам бюджетних установ, держорганів, органів місцевого самоврядування, яким встановлено випробування, нараховують зарплату відповідно до нормативних документів, що регламентують оплату праці в тій або іншій сфері. Зменшувати їх зарплату в період випробування не можна. І нехай вас не бентежать висновки Мінпраці в листі від 22.05.2008 р. № 013-0721-05: розмір заробітної плати працівника, якому встановлений строк випробування, може бути менше розміру заробітної плати й інших відповідних працівників, але не менше мінімальних гарантій в оплаті праці (ця умова має бути прописана в колективному договорі). Тобто Мінпраці допускає, що в період випробування заробітна плата працівника може бути встановлена на рівні мінімальної заробітної плати. Але на працівників бюджетної сфери не поширюється це правило, оскільки їх оклади встановлені законодавчо.
Крім того, в загальному порядку працівник на строку випробування має право на: податкову соціальну пільгу, індексацію зарплати, оплату лікарняного, надбавки, доплати та інші виплати, щорічну основну і додаткову відпустки (пропорційно відпрацьованому часу), соціальну відпустку на дітей, навчальну відпустку, відпустку без збереження зарплати і тому подібне. Також на цю тему рекомендуємо прочитати матеріал «Головбуха ОМС приймають з випробуванням: чи виплачувати надбавки за ранг і вислугу років»? (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2018, № 25, с. 21).
Увага! Встановлення строку випробування — це право, а не обов’язок роботодавця.
Якщо ви впевнені, що працівник вам підходить на усі 100 %, то можете прийняти його без строку випробування.
А що коли новий працівник відмовиться від строку випробування? У загальному випадку можете сміливо відмовити йому в працевлаштуванні. Виняток становлять особи з числа тих, яким випробування встановлювати заборонено. Хто до них належить? Про це розповімо далі.
Кого беруть без випробування?
Категорії осіб, яким заборонено встановлювати строк випробування при прийнятті на роботу, перераховані в ч. 3 ст. 26 КЗпП. Причому завдяки Закону № 1367 з 12.06.2016 р. цей список значно виріс. Ми зібрали усіх «щасливчиків» в табл. 1.
Особи, яким заборонено встановлювати строк випробування
Таблиця 1
| Категорії осіб, яким не встановлюється випробування при прийнятті на роботу | Коментар |
| Особи, які не досягли 18 років | — |
| Молоді робітники після закінчення професійних навчально-виховних закладів | КЗпП не містить визначення «молоді робітники» та «молоді спеціалісти». На нашу думку, у цьому питанні слід застосовувати визначення «молодий працівник», наведене у ст. 1 Закону № 5067: молодий працівник — це громадянин України віком до 35 років, випускник професійно-технічного або вищого навчального закладу, який у шестимісячний строк після закінчення навчання працевлаштувався самостійно або за направленням навчального закладу чи територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та продовжує працювати протягом трьох років за кваліфікацією, яку він набув під час навчання, в тому числі незалежно від місця першого працевлаштування |
| Молоді спеціалісти після закінчення вищих навчальних закладів | |
| Особи, звільнені у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби | Вважаємо, що така підстава для невстановлення випробування може бути застосована лише один раз. Наприклад, особа звільнена у запас з військової служби й працевлаштувалася в установі «А». Згодом вона звільнилася з цієї установи й вирішила працевлаштуватися до установи «Б». При укладанні трудового договору в установі «Б» такому працівнику вже може бути встановлено випробування |
| Особи з інвалідністю, направлені на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи | — |
| Особи, обрані на посаду | На нашу думку, тут йдеться про осіб, які обіймають посаду за результатами виборів або певних відборів, наприклад, сільський (селищний, міський) голова |
| Переможці конкурсного відбору на заміщення вакантної посади | Для обіймання окремих посад (як правило, керівних) особа має пройти конкурс, обов’язковість і механізм проходження якого визначено на нормативному рівні. Серед них, наприклад, керівник вищого навчального закладу, загальноосвітнього навчального закладу, керівники державних і комунальних музеїв, бібліотек, театрів |
| Особи, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи | Слід розуміти, що у цій нормі маються на увазі особи, які пройшли стажування саме в установі, куди приймаються на роботу. У такому випадку після стажування випробування вже не встановлюється |
| Вагітні жінки | Ці категорії осіб з’явились серед захищених від випробування з 12.06.2016 р. Ми і до того рекомендували не встановлювати випробування для цих категорій осіб, адже вони віднесені до тих, кого заборонено звільняти за ініціативою роботодавця (ст. 184 і 1861 КЗпП). А звільнення за результатами випробування за своєю суттю є саме таким (з ініціативи роботодавця). Дивно, що законотворець вказав лише дві категорії працівників, звільнення яких з ініціативи роботодавця заборонено. Насправді, до них також віднесені: жінки, які мають дітей віком до трьох років (якщо дитина потребує домашнього догляду згідно з медичним висновком — до шести років); батьки, які виховують дітей без матері (у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі); опікуни (піклувальники); один із прийомних батьків; один із батьків-вихователів. Ці категорії працівників не вказані у ч. 3 ст. 26 КЗпП. Але ми все одно не радимо установлювати для них випробування, оскільки їх звільнення з ініціативи роботодавця (до якого віднесено і розірвання трудового договору через незадовільні результати випробування) заборонено іншими нормами трудового законодавства |
| Одинокі матері, які мають дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю | |
| Особи, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців | -— |
| Особи, прийняті на тимчасові та сезонні роботи | Такі особи фігурують у ч. 3 ст. 26 КЗпП з 12.06.2016 р. Але і до зазначеної дати для них заборонялося установлювати випробування. Річ у тім, що «табу» на установлення їм випробування прописане в інших нормативних документах, які супроводжують трудові нюанси з виконання сезонних і тимчасових робіт, — у п. 5 Указу № 310 та п. 4 Указу № 311 |
| Внутрішньо переміщені особи | Внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (абз. 1 ч. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 4 Закону № 1706) |
| Особи прийняті на роботу в іншу місцевість, переведені на роботу в іншу установу, організацію | Під «іншою місцевістю» слід розуміти інший населений пункт (п. 1 постанови № 255) |
| В інших випадках, якщо це передбачено законодавством | — |
Скільки можна випробовувати?
Строк випробування при прийнятті на роботу згідно зі ст. 27 КЗпП не може перевищувати для:
— робітників — 1 місяця. Зверніть увагу: КЗпП не розшифровує поняття «робітник», тому при встановленні строку випробування для цієї категорії осіб керуйтеся Класифікатором професій ДК 003:2010 (розділи 6 — 9). Також, наприклад, посади робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, можна знайти в наказі № 77;
— інших працівників — 3 місяців, а в окремих випадках за погодженням з профспілкою — 6 місяців.
Водночас для деяких категорій працівників законодавство встановлює свої строки випробування. Приміром, при прийнятті на державну службу випробування може встановлюватися строком до 6 місяців без погодження з профспілкою (ст. 35 Закону № 889).
Зазначені строки випробування є максимальними. Тобто можна встановити строк випробування і меншої тривалості (наприклад, для працівника — 1 або 2 місяці). А ось встановлювати випробування більше максимального строку (навіть з відома працівника) — це пряме порушення трудового законодавства.
Зазвичай строк випробування вимірюється певною кількістю місяців, рідше — тижнів. Правильно його порахувати допомагає ч. 3 ст. 2411 КЗпП. Ми перетворили законодавчу норму в табличну форму (табл. 2).
Правила розрахунку дня закінчення строку випробування
Таблиця 2
| Закінчення строку, що обчислюється місяцями | Приклад |
| У загальному випадку — відповідним числом останнього місяця строку | Дата прийняття на роботу — 09.07.2018 р. зі строком випробування 2 місяці. Останній день випробування — 09.09.2018 р. |
| Якщо закінчення строку припадає на місяць, в якому немає відповідного числа, — останній день місяця | Дата прийняття на роботу — 31.07.2018 р. зі строком випробування 2 місяці. Останній день випробування — 30.09.2018 р. |
| Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день — перший після закінчення строку робочий день | Дата прийняття на роботу — 14.07.2018 р. зі строком випробування 3 місяці. Останній день випробування — 16.10.2018 р., оскільки 14.10.2018 р. — це святковий день (День захисника України), а 15.10.2018 р. — неробочий день (у зв’язку з перенесенням святкового дня) |
| Закінчення строку, що обчислюється тижнями | Приклад |
| У загальному випадку — відповідним числом останнього тижня строку | Дата прийняття на роботу — 10.07.2018 р. зі строком випробування 3 тижні. Останній день випробування — 31.07.2018 р. |
| Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день — перший після закінчення строку робочий день | Дата прийняття на роботу — 03.08.2018 р. зі строком випробування 3 тижні. Останній день випробування — 27.08.2018 р., оскільки 24.08.2018 р. — це святковий день — День незалежності України, а 25.08.2018 р. і 26.08.2018 р. — вихідні дні. |
Важливо! У строк випробування не зараховують дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини (ч. 3 ст. 27 КЗпП).
Якщо новий працівник під час строку випробування захворів або пішов у відпустку за свій рахунок, то випробування подовжується на відповідну кількість днів відсутності. На нашу думку, у такому разі треба видати наказ керівника установи про продовження строку випробування.
Наприклад, на посаду бухгалтера прийнятий працівник зі строком випробування 1 місяць (з 16.07.2018 р. по 16.08.2018 р.). При цьому він був відсутній через хворобу 3 дні (з 01.08.2018 р. по 03.08.2018 р.). У такому разі строк випробування подовжується і останнім його днем буде 20.08.2018 р., оскільки останній день випробування після перенесення припадає на 19.08.2018 р. — неділю (див. табл. 2).
У кінці строку випробування треба винести вердикт: витримав «новачок» випробування чи ні. Далі розповімо, як оформити результат.
Випробування пройшов!
У ч. 1 ст. 28 КЗпП прописана така норма: якщо строк випробування сплив, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування.
Тобто якщо в процесі випробування стає зрозуміло, що працівник підходить на займану посаду, то можна просто залишити його працювати далі на цій посаді. При цьому не треба додатково видавати накази і повідомляти працівника про те, що він успішно пройшов випробування. Трудовий договір просто продовжує діяти.
Пам’ятайте, якщо після закінчення строку випробування «новачок» працює ще хоча б один день, то звільнити його можна тільки на загальних підставах. Звільнення за незадовільними результатами випробування — окрема «пісня». Про це далі.
Випробування провалив!
Якщо керівництво установи встановило невідповідність працівника посаді, на яку він прийнятий, або виконуваній роботі, то протягом строку випробування можна звільнити такого працівника.
Тут треба пам’ятати декілька важливих правил.
Правило 1 — Дотримуйся строків. Звільнити працівника, що не пройшов випробування, можна тільки у рамках строку випробування. Більше того, треба обов’язково письмово попередити працівника про таке звільнення за 3 дні до дати звільнення. Вважаємо, що можна попередити і раніше, ніж за 3 дні, а ось пізніше — недопустимо.
Наприклад, останнім днем випробування встановлено 09.08.2018 р. Це гранична дата звільнення працівника за незадовільні результати випробування. Звільнити працівника за цією підставою починаючи з 10.08.2018 р. вже не можна. З цієї дати звільнення можливо тільки на загальних підставах, викладених в ст. 36 КЗпП. При цьому попередити працівника про звільнення треба не пізніше за 06.08.2018 р.
Правило 2 — Проявляй ініціативу. Для звільнення за результатами строку випробування в п. 11 ст. 40 КЗпП прописана спеціальна норма — встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку він прийнятий, або виконуваній роботі протягом строку випробування.
Увага! Звільнення за результатами випробування належить до звільнення за ініціативою роботодавця.
Отже, за цією підставою працівника не можна звільнити в період тимчасової непрацездатності або відпустки (ч. 3 ст. 40 КЗпП), за винятком випадку повної ліквідації установи, організації.
А що робити, якщо останній день строку випробування (коли можна звільнити працівника) збігається з періодом непрацездатності? У цьому випадку вступає в дію норма ч. 3 ст. 27 КЗпП про продовження строку випробування: у строк випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював. Оскільки строк випробування подовжується на кількість днів непрацездатності, то, вийшовши з лікарняного, працівник все ще буде на строку випробування. Ось тоді у разі потреби можна буде його звільнити у зв’язку з виявленням невідповідності займаній посаді (виконуваній роботі) протягом строку випробування.
Також пам’ятайте, що зовсім не обов’язково чекати кінця строку випробування, щоб звільнити непідходящого працівника. Якщо після закінчення деякого часу стало зрозуміло, що працівник не справляється на увіреній йому ділянці роботи, можна сміливо його звільняти на підставі п. 11 ст. 40 КЗпП.
Оскільки на працівника під час строку випробування поширюються усі норми трудового законодавства, то звільнити за ініціативою роботодавця його можна не лише на підставі п. 11 ст. 40 КЗпП, але й за іншими підставами, перерахованими в ст. 40 і 41 КЗпП (наприклад, поява на роботі в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, прогул).
Правило 3 — Якщо хоче піти — відпусти. Розірвати трудовий договір у період випробування може не лише роботодавець, але і сам працівник. Про своє рішення працівник повинен письмово попередити керівництво установи за 2 тижні до звільнення (ст. 38 КЗпП). При цьому треба пам’ятати про перелік поважних причин, за наявності яких трудовий договір з працівником слід розірвати в строк, зазначений у його заяві (до закінчення 2-тижневого строку). Вони перераховані в ч. 1 ст. 38 КЗпП, зокрема, коли працівник звільняється через вступ до навчального закладу або переїзд в іншу місцевість.
Правило 4 — Оформляй правильно. Звільнення за результатами випробування оформляється наказом керівника установи. При цьому в тексті наказу і запису трудової книжки дається посилання на п. 11 ст. 40 КЗпП. Зробити це можна, наприклад, так:
— у графі, відведеній для причини звільнення, в наказі про звільнення зазначити: «встановлення невідповідності займаній посаді протягом строку випробування, п. 11 ст. 40 КЗпП України» або «встановлення невідповідності виконуваній роботі протягом строку випробування, п. 11 ст. 40 КЗпП України».
До наказу варто додати акти, протоколи, доповідні (службові) записки безпосереднього керівника випробовуваного працівника, в яких зазначені факти невиконання, неякісного або несвоєчасного виконання доручених завдань.
Працівник повинен розписатися в наказі про звільнення. Якщо він відмовиться це зробити, то треба оформити відповідний акт;
— у графу 3 трудової книжки необхідно внести такий запис: «Звільнений у зв’язку зі встановленням невідповідності займаній посаді протягом строку випробування, п. 11 ст. 40 КЗпП України» або «Звільнений у зв’язку зі встановленням невідповідності виконуваній роботі протягом строку випробування, п. 11 ст. 40 КЗпП України».
Правило 5 — Роздай борги. При звільненні працівника, що не пройшов випробування, не забудьте зробити з ним остаточний розрахунок. Так, у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП, працівникові треба виплатити зарплату за фактично відпрацьований час, а також компенсацію за невикористану відпустку (якщо працівник встиг «заробити» відпустку).
Сподіваємося, наша стаття допоможе вам правильно діяти у відносинах з новим працівником.
Висновки
Випробування — це перевірка відповідності працівника роботі, що доручається йому. При укладенні трудового договору воно може бути встановлене за угодою сторін.
У загальному випадку строк випробування не може перевищувати для робітників — 1 місяця, для працівників — 3 місяців, а в окремих випадках — 6 місяців.
Строк випробування подовжується на кількість днів відсутності працівника незалежно від причин.
Якщо працівник після закінчення строку випробування пропрацював хоча б один день, то він вважається таким, що пройшов випробування.
Звільнити працівника за підставою «встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку він прийнятий, або виконуваній роботі протягом строку випробування» можна протягом випробування, попередивши його при цьому за 3 дні.
Видавати додатковий наказ про прийняття на роботу працівника, що витримав випробування, не треба.
Нормативні документи
КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
Закон № 1367 — Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо випробування при прийнятті на роботу» від 17.05.2016 р. № 1367-VIII.
Закон № 1706 — Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 р. № 1706-VII.
Закон № 5067 — Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI.
Закон № 889 — Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII.
Указ № 311 — Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці тимчасових робітників і службовців» від 24.09.74 р. № 311-IX.
Постанова № 255 — постанова КМУ «Про гарантії і компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість» від 02.03.98 р. № 255.
Повідомлення про прийняття на роботу — Повідомлення про прийняття працівника на роботу, затверджене постановою КМУ від 17.06.2018 р. № 413.
