Теми статей
Обрати теми

Об’єкт добудовано та передано на баланс КП: як відобразити в обліку

Матвєєва Вікторія, експерт журналу «Бюджетна бухгалтерія»
На початку 2018 року на балансі відділу капітального будівництва, який є замовником робіт, обліковувався об’єкт незавершеного будівництва. Всі витрати на будівництво цього об’єкта накопичувались у складі незавершених капітальних інвестицій на субрахунку 1311. У квітні 2018 році роботи з будівництва було завершено. Об’єкт готовий до експлуатації, підписана декларація про готовність об’єкта до експлуатації. Орієнтовно у червні поточного року цей об’єкт буде передано на баланс комунальному підприємству. Допоможіть розібратися з бухгалтерським обліком, а саме:
1) які кореспонденції субрахунків скласти відділу при завершенні будівництва об’єкта та введенні його в експлуатацію;
2) як відобразити передачу такого об’єкта на баланс КП;
3) оскільки об’єкт буде передано на баланс комунальному підприємству не відразу після завершення його будівництва, а через декілька місяців, чи необхідно відділу нараховувати на нього амортизацію?

Останнім часом до нашої редакції все частіше надходять запитання саме від бухгалтерів відділів (управлінь) капітального будівництва (далі — відділ), які створені при органах місцевого самоврядування. Ймовірно, це перш за все пов’язано з тим, що зазначені відділи, з одного боку, є звичайними бюджетними установами, які за рахунок бюджетних коштів здійснюють різні видатки з облаштування, реконструкції, будівництва або ремонту об’єктів, які знаходяться в комунальній власності. Разом з тим, з іншого боку, такі установи не є балансоутримувачами зазначених об’єктів, оскільки лише уповноважені виконувати функції замовників щодо об’єктів, які перебувають у комунальної власності.

Тому при здійсненні таких операцій із зазначеними об’єктами й виникають різні запитання, про що й свідчить лист нашого читача. Для того щоб зрозуміти, яким чином такі операції відображають у бухгалтерському обліку, варто враховувати функції та завдання, на які уповноважені такі відділи.

Тож, як зазначено у запитанні, відділ є замовником робіт з будівництва об’єкта, яке здійснюється за рахунок бюджетних коштів.

Тому перш за все з’ясуємо, хто може бути замовниками будівельних робіт та які їх основні функції. Для цього звернемося до визначення, наведеного в п. 2. Порядку № 1764.

Замовник — юридична або фізична особа, яка замовляє виконання робіт, поставку продукції, надання послуг, пов’язаних з капітальним будівництвом, організовує проведення торгів (тендерів), укладає договори (контракти), контролює хід будівництва та здійснює технічний нагляд за ним, проводить розрахунки за поставлену продукцію, виконані роботи, надані послуги, приймає закінчені роботи.

Як правило, до основних функцій та завдань таких відділів, зокрема, належать:

1) виконання функції замовника на проектування та проведення будівельно-монтажних робіт, щодо будівництва нових, розширення, реконструкції, капітального ремонту та реставрації житлових будинків, об’єктів сфери освіти, охорони здоров’я, зв’язку, транспорту, торгівлі, комунального господарства, культурно-побутового й іншого призначення, які належать до комунальної власності територіальної громади міста, а також супровідних роботам послуг, у тому числі здійснення технічного нагляду, геодезичних робіт, буріння та інших послуг, які включаються до кошторисної вартості робіт;

2) організація прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів у порядку, встановленому законодавством;

3) здійснення технічного нагляду і оцінки стану будівельних конструкцій будівель, споруд та інженерних мереж;

4) забезпечення виконання пусконалагоджувальних робіт і підготовки об’єктів до введення в експлуатацію;

5) здійснення розрахунків з підрядниками та іншими організаціями за виконані роботи та послуги;

6) передача завершених будівництвом та введених в дію об’єктів підприємствам, установам та організаціям, на які покладено їх експлуатацію, тощо.

Детально завдання та функції відділу, питання організації його діяльності визначають в установчих документах, які затверджують відповідні органи місцевого самоврядування, при яких вони засновані.

Відділи, окрім того, що виконують функцій замовника, діють і як розпорядники бюджетних коштів, зокрема: планують у своїх кошторисах видатки на здійснення робіт з будівництва, реконструкції та капітального ремонту приміщень, реєструють бюджетні зобов’язання при здійсненні таких видатків у межах затверджених бюджетних асигнувань. Нагадаємо, що перелік документів, які замовники подають до Казначейства для здійснення видатків на капітальне будівництво, наведено в п. 8 Порядку № 1764. Крім того, у цьому питанні замовникам необхідно враховувати вимоги до переліку документів, що визначені в Методичних рекомендаціях щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов’язань та проведення платежів, затверджених наказом Мінфіну від 29.04.2013 р. № 68.

Тепер перейдемо до найцікавішого, тобто до питань бухгалтерського обліку.

Оскільки у нашій ситуації відділ не тільки виконує функції замовника з проектування та проведення будівельно-монтажних робіт, здійснює розрахунки з підрядними організаціями за виконані роботи, приймає в експлуатацію закінчений будівництвом об’єкт, але й потім передає такий об’єкт на баланс комунального підприємства, розглянемо ці операції поетапно.

Як ми зазначали, відділ є бюджетною установою, тому при організації та веденні бухгалтерського обліку бухгалтеру слід керуватися нормативно-правовими актами, якими визначено методологічні засади формування в бухгалтерському обліку та розкриття у фінансовій звітності інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи, а це НП(С)БО 121, Методрекомендації та правила обліку, про які розповімо далі.

Етап 1. Будівництво об’єкта

Об’єкт незавершеного будівництва, який обліковується на балансі відділу, є різновидом незавершених капітальних інвестицій у необоротні матеріальні активи. Визначення цього поняття наведено в абз. 14 п. 4 розд. І НП(С)БО 121, а вимоги до обліку — у розд. IX Методрекомендацій.

Тому при здійсненні витрат на будівництво такого об’єкта, а саме з початку і до закінчення зазначених робіт та введення об’єкта в експлуатацію, слід керуватися НПСБО 121 та Методрекомендаціями.

З огляду на це, цілком очевидно, що, як і у минулому році, так і у цьому році, всі витрати, пов’язані з будівництвом об’єкта, відділ відображає як капітальні інвестиції на створення такого об’єкта основних засобів, тобто продовжує накопичувати за дебетом субрахунку 1311.

Додамо, що зазначені витрати установі слід обліковувати за такими напрямами:

— проектно-вишукувальні роботи;

— будівельні роботи;

— роботи з монтажу устаткування;

— придбання устаткування, що потребує монтажу;

— придбання устаткування, що не потребує монтажу, інструментів та інвентарю;

— інші капітальні роботи і витрати.

Отже, всі витрати, пов’язані з будівництвом об’єкта, з початку і до закінчення робіт відділ визнає незавершеними капітальними інвестиціями та формує таким чином майбутню первісну вартість такого об’єкта.

Етап 2. Прийняття в експлуатацію закінчених об’єктів

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів визначений ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI і залежить від категорії складності об’єкта будівництва.

Так, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що належать до I — III категорій складності, та об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюють шляхом реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації (далі — декларація). Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюють на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації шляхом видачі сертифіката. Форми зазначених документів (декларації про готовність об’єкта до експлуатації, акта готовності об’єкта до експлуатації, сертифіката) наведено в Порядку № 461.

Отже, декларація засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації. Слід також додати, що в експлуатацію приймають лише об’єкти, які закінчені будівництвом.

Після того як будівництво завершено та об’єкт готовий до експлуатації, виникає запитання: яким чином далі обліковувати такі витрати та як їх списати?

Зазвичай, після того як закінчено всі роботи, пов’язані з будівництвом, визначають загальну вартість об’єкта основних засобів. При цьому до неї включають усі витрати, пов’язані з будівництвом такого об’єкта. Підставою для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт і проведення розрахунків за виконані підрядні роботи з будівництва є оформлені первинні облікові документи — «Акт приймання виконаних підрядних робіт» ф. № КБ-2в та «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт» ф. № КБ-3.

Також для детального обліку зазначених витрат бухгалтеру доцільно вести окремий регістр аналітичного обліку незавершених капітальних інвестицій (у довільній формі). Як варіант, для цього можна використовувати Картку обліку об’єктів необоротних активів у складі незавершених капітальних інвестицій. Приклад та порядок заповнення такої Картки див. у газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 16, с. 16.

Отже, всі витрати, які визнано незавершеними капітальними інвестиціями та накопичено за дебетом субрахунку 1311, формують первісну вартість побудованого об’єкта. Після цього об’єкт капітальних інвестицій зараховують до складу основних засобів. Для цього в бухгалтерському обліку складають кореспонденцію субрахунків: дебет 1013 — кредит 1311.

Також необхідно одночасно відобразити збільшення внесеного капіталу та зменшення цільового фінансування: дебет 5411 — кредит 5111.

Саме такі правила зарахування об’єктів капітальних інвестицій до складу основних засобів визначено в п. 5 розд. IX Методрекомендацій та п. 1.9 Типової кореспонденції. Як бачимо, ніяких винятків з цих правил для нашої ситуації не передбачено.

Тож що ж відбувається далі з побудованим об’єктом: установа зарахувала об’єкт на баланс як основний засіб та починає його експлуатувати? Майже так все й відбувається, але не завжди.

Напевне, здається, що, після того як об’єкт прийнято в експлуатацію, його можна почати експлуатувати. При цьому Порядок № 461 ототожнює такі поняття як «прийняття в експлуатацію» та «введення в експлуатацію». Наприклад, у п. 11 Порядку № 461 зазначено: «Датою прийняття в експлуатацію об’єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката».

З огляду саме на цей пункт Порядку, деякі бухгалтери міркують так: якщо на побудований об’єкт є такий документ як декларація, то є всі підстави вважати, що такий об’єкт введено в експлуатацію. Як наслідок, це автоматично тягне за собою складання такого документа, як Акт введення в експлуатацію основних засобів, типова форма якого затверджена наказом Мінфіну від 13.09.2016 р. № 818. Нагадаємо, що цей документ застосовують для оформлення господарських операцій із зарахування об’єктів незавершених капітальних інвестицій до складу основних засобів, які придбані, створені (виготовлені), а також для введення в експлуатацію безоплатно отриманих основних засобів.

Чи дійсно факт прийняття в експлуатацію побудованого об’єкта означає автоматичне його введення в експлуатацію? Як ми вже зазначали — не завжди. На жаль, цей момент чітко не визначений у нормативно-правових актах, а саме ані в Порядку № 461, ані в НП(С)БО 121, ані в Методрекомендаціях. Але деякі моменти в цих документах все ж таки дають підстави зробити наступні висновки.

Почнемо з головного — факт готовності об’єкта до експлуатації, про що й свідчить такий документ, як декларація або сертифікат, ще не означає, що такий об’єкт дійсно введено в експлуатацію. Оскільки готовність об’єкта до експлуатації означає те, що на об’єкті виконані всі передбачені проектною документацією згідно з будівельними нормами, стандартами і правилами роботи, а також змонтоване та випробуване обладнання з дотриманням певних особливостей. До речі, це чітко зазначено в п. 9 Порядку № 461. І саме готовність об’єкта до експлуатації підтверджує відповідний документ — декларація або сертифікат.

Дійсно, така декларація є підставою для введення об’єкта в експлуатацію. Так, зареєстрована декларація або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об’єкт необхідних для його функціонування ресурсів — води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об’єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Проте в нашій ситуації варто звернути увагу на те, що «прийняття в експлуатацію» об’єкта та «експлуатацію» здійснюють різні юридичні особи. Так, на відділ покладено виконання функцій замовника будівництва та прийняття в експлуатацію готового об’єкта, а фактичну експлуатацію такого об’єкта буде здійснювати інша юридична особа (комунальне підприємство). До речі, таке підприємство й буде виконувати функції балансоутримувача зазначеного майна. Тому й цілком логічно, що саме комунальне підприємство буде вводити в експлуатацію такий об’єкт та фактично використовувати за призначенням.

З огляду на це, відділу як замовнику будівництва, який у себе в бухгалтерському обліку накопичує витрати на будівництво об’єкта, який зараховує до складу основних засобів, доцільно відокремити такі незавершені капітальні інвестиції та побудований об’єкт від інших основних засобів, які він використовує в процесі основної діяльності та виконання бюджетних програм. Яким чином це краще зробити?

Все досить просто — для обліку таких об’єктів слід передбачити в Робочому плані рахунків окремі аналітичні рахунки до субрахунків 1311 та 1013, наприклад:

— 1311/1 «Капітальні інвестиції в основні засоби, призначені для передачі»;

— 1013/1 «Будівлі, споруди та передавальні пристрої, призначені для передачі».

Для чого все це слід робити? А для того, щоб не було плутанини із власними об’єктами основних засобів, щодо яких відділ є балансоутримувачем, та об’єктами, побудованими на замовлення підприємств, установ та організацій. Також особливості бухгалтерського обліку таких витрат та побудованих об’єктів варто прописати в окремому розділі Положення про облікову політику відділу.

Етап 3. Передача побудованого об’єкта на баланс КП

Заключний етап — це передача завершених будівництвом та введених в дію об’єктів капітального будівництва на баланс підприємств, установ та організацій, які в подальшому будуть здійснювати їх експлуатацію.

За загальними правилами передачу такого майна здійснюють на підставі рішення органу місцевого самоврядування, уповноваженого приймати рішення про управління майном.

З огляду на це, у нашій ситуації передача побудованого об’єкта здійснюється в межах одного органу, уповноваженого управляти об’єктами комунальної власності. Тому таку операцію необхідно розглядати як операцію з внутрівідомчого переміщення майна. Це означає, що передачу-отримання майна, яка здійснена між відділом та комунальним підприємством на підставі рішення головного розпорядника, не прирівнюють до його відчуження або придбання, тому рахунки доходів і витрат не беруть участі при відображенні цих операцій в обліку.

І останній момент, на якому варто зупинитися: якщо дата прийняття в експлуатацію побудованого об’єкта (тобто дата реєстрації декларації) та передача об’єкта будівництва на баланс КП (дата оформлення акта приймання-передачі закінченого будівництвом об’єкта) відбулись не в одному місяці, чи повинен відділ нараховувати амортизацію на такий об’єкт?

На нашу думку, у цій ситуації відділ не повинен нараховувати амортизацію на такий об’єкт. Чому? Пояснимо.

Для цього є певні підстави.

1. Правила нарахування амортизації визначені в п. 2 розд. V Методрекомендацій. Так, нарахування амортизації здійснюють протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс).

З огляду на це, варто нагадати, коли об’єкт основних засобів визнають активом, а саме:

— існує ймовірність отримання бюджетною установою майбутніх економічних вигід, пов’язаних з його використанням, та/або він має потенціал корисності для суспільства;

— вартість об’єкта основних засобів може бути визначена.

З одного боку, у нашому випадку вартість побудованого об’єкта замовник визначає на підставі вартості виконаних обсягів підрядних робіт і проведених розрахунків за виконані підрядні роботи з будівництва, про що свідчать оформлені первинні облікові документи — «Акт приймання виконаних підрядних робіт» ф. № КБ-2в та «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт» ф. № КБ-3.

Разом з тим є сумніви стосовно того, що побудований об’єкт для відділу як замовника будівництва може принести у майбутньому економічні вигоди, пов’язані з його подальшим використанням. Адже фактично жодних фінансових вигід від такого об’єкта замовник не отримає, оскільки побудований об’єкт він не буде експлуатувати, а передасть безоплатно на баланс КП.

2. Як зазначено в п. 4 розд. V Методрекомендацій, амортизацію починають нараховувати з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання та введений в експлуатацію.

Як діє це правило нарахування амортизації в нашій ситуацій?

Ми вже зазначали, що побудований об’єкт для замовника не стане придатним для корисного використання взагалі, оскільки він його не планує використовувати (експлуатувати). Також замовник не буде міркувати над тим, як визначити строк корисного використання (експлуатації) побудованого об’єкта. Нагадаємо, що для цього установи використовують чинники, наведені в п. 4 розд. V Методрекомендацій.

Оскільки зазначені умови для нарахування амортизації не діють, тому й підстави для нарахування амортизації у замовника відсутні.

З огляду на це, об’єкт завершеного будівництва, який прийнятий в експлуатацію та підлягає подальшій передачі на баланс комунальному підприємству, відділ буде обліковувати на субрахунку 1013/1 «Будівлі, споруди та передавальні пристрої, призначені для передачі» до моменту передачі його КП, але амортизацію на нього нараховувати не буде.

Розглянемо на прикладі порядок відображення в бухгалтерському обліку зазначених операцій.

Приклад. Відділ капітального будівництва виконує функції замовника робіт з будівництва мережі дощової каналізації. Роботи з будівництва такого об’єкта були розпочаті у 2017 році. Станом на 01.01.2018 р. на балансі відділу обліковується незавершений об’єкт будівництва у складі незавершених капітальних інвестицій вартістю 30 млн грн. на субрахунку 1311.

Протягом 2018 року будівництво продовжувалось. У квітні 2018 року об’єкт добудовано та прийнято в експлуатацію на підставі зареєстрованої декларації про готовність об’єкта. У травні 2018 року такий об’єкт передано на баланс комунальному підприємству на підставі рішення міської ради.

Як відобразити такі операції в бухгалтерському обліку відділу капітального будівництва, див. у таблиці.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн.

№ меморіального ордера

дебет

кредит

Залишки на субрахунках станом на 01.01.2018 р.:

— незавершені капітальні інвестиції

1311/1*

30 000 000

— цільове фінансування

5411

30 000 000

1

Надійшло фінансування для закінчення будівництва

2313

5411

20 000 000

2

2

Перераховано аванс підрядній організації***

2113

2313

6 000 000

2, 4

3

Відображено видатки на будівництво (на підставі Акта приймання виконаних будівельних робіт)

1311/1

2113

20 000 000

4

4

Здійснено остаточні розрахунки з підрядною організацією

2113

2313

14 000 000

2, 4

5

Об’єкт зараховано на баланс у складі основних засобів

1013/1**

1311/1

50 000 000

17

Одночасно

5411

5111

50 000 000

17

6

Відображено вартість переданого об’єкта комунальному підприємству (на підставі Акта приймання-передачі)

5111

1013/1

50 000 000

9

* 1311/1 «Капітальні інвестиції в основні засоби, призначені для передачі».

** 1013/1 «Будівлі, споруди та передавальні пристрої, призначені для передачі».

*** Відповідно до постанови КМУ «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» від 23.04.2014 р. № 117 бюджетні установи можуть здійснювати попередню оплату за роботи та послуги на строк не більше трьох місяців за роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення, придбання основних засобів і житла. Також нагадаємо, що згідно з п. 19 Порядку № 1764 замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 % вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов’язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. Після закінчення тримісячного строку невикористані суми авансу повертаються замовнику.

Нормативні документи

Порядок № 1764Порядок державного фінансування капітального будівництва, затверджений постановою КМУ від 27.12. 2001 р. № 1764.

НП(С)БО 121Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202.

Методрекомендації — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.

Порядок № 461Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затверджений постановою КМУ від 13.04.2011 р. № 461.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі