Нещодавно тема моніторингу закупівель стала досить актуальною. Звісно, кожного замовника цікавить запитання: що ж за «звір» цей моніторинг, що від нього можна чекати і, мабуть, найголовніше — коли його можуть розпочати проводити? Давайте з вами розберемося з цими запитаннями.
Дійсно, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законів України щодо здійснення моніторингу закупівель» від 21.12.2017 р. № 2265-VIII (далі — Закон № 2265) були внесені зміни до Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII (далі — Закон № 922). Закон № 2265 набрав чинності 27.01.2018 р.
Здавалося б, основний документ є, можна сміливо вирушати в дорогу. Чи це так?
Нагадаємо, що моніторинг закупівлі є проведенням аналізу на предмет додержання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням у цій сфері. Інакше кажучи, це свого роду перевірка замовників на предмет відповідності їх закупівель вимогам законодавства. Мета цього процесу дуже гідна — запобігти порушенню, а не покарати замовників за їх здійснення. Детальніше про те, у чому полягає суть такого моніторингу, хто, як і навіщо його проводить, ми розповідали в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2018, № 5, с. 16.
Виходячи з положень ст. 71 Закону № 922, можна зробити висновок, що для початку ефективного функціонування Державної аудиторської служби України (далі — ДАСУ) як органу, що здійснює контроль у сфері закупівель, мають бути втілені в життя такі компоненти:
1. Передусім для того, щоб органи ДАСУ могли реалізувати свої повноваження щодо проведення перевірок закупівель, звісно ж, треба оновити чинні нормативно-правові акти і привести їх у відповідність з вимогами Закону № 922.
Загальні моменти, що стосуються порядку проведення перевірок закупівель, врегульовані на рівні Закону № 922 і Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.93 р. № 2939-XII (далі — Закон № 2939). Детально процедура проведення таких перевірок нині врегульована Порядком проведення перевірок державних закупівель Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами, затвердженим постановою КМУ від 01.08.2013 р. № 631.
І усе б нічого, проте цей Порядок не відповідає не лише Закону № 992, а й Закону № 2265. Тому виникла необхідність повторно доопрацювати проект змін і внести до нього відповідні корективи.
На офіційному веб-сайті ДАСУ (www.dkrs.gov.ua) в розділі «Регуляторна діяльність та консультації з громадськістю» у підрозділі «Проекти регуляторних актів» можна ознайомитися з доопрацьованим проектом постанови КМУ «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013 р. № 631 і від 03 лютого 2016 р. № 43».
2. Закон № 922 передбачає обмін інформацією між ДАСУ і замовниками через електронну систему.
У яких випадках аудитори можуть прийняти рішення про початок моніторингу? Такі підстави не є таємницею за сімома печатками і наведені в ч. 2 ст. 71 Закону № 922.
Як передбачено в ст. 71 Закону № 922, обмін інформацією між ДАСУ і замовниками повинен здійснюватися в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Тому, тільки-но ДАСУ буде прийнято рішення про проведення моніторингу у замовника, таку інформацію розміщують в електронній системі закупівель.
При цьому до того моменту, поки буде технічно забезпечена можливість розміщувати таку інформацію в електронній системі закупівель, дані про дату початку і закінчення моніторингу закупівлі, висновок про результати моніторингу підлягають розміщенню на офіційному веб-сайті ДАСУ, а обмін інформацією між контролюючим органом і замовником здійснюється в офіційному порядку шляхом листування.
До речі, для цього в Законі № 2265 (п. 3 Прикінцевих і перехідних положень) відведений строк — не більше трьох місяців. По суті, строк для обміну листами закінчився ще у кінці квітня 2018 року. Як же зараз здійснюється обмін інформацією?
У цей момент, виходячи з усних роз’яснень фахівців ДАСУ і ДП «Прозорро», проводяться підготовчі роботи й очікується, що найближчим часом повинен почати працювати електронний кабінет ДАСУ в Prozorro.
3. Для оформлення результатів моніторингу має бути затверджена відповідна форма такого висновку.
Обов’язкова інформація, яка має бути зазначена в такому висновку, передбачена в ст. 71 Закону № 922. Що стосується форми висновку, то нещодавно орган державного фінансового контролю, тобто ДАСУ, затвердив наказ «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу закупівлі та порядку його заповнення» від 23.04.2018 р. № 86. Детально про порядок заповнення такого висновку читайте в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2018, № 23, с. 3.
4. Також Закон № 922 згадує про автоматичну систему індикаторів ризику. По суті, система ризик-індикаторів дозволяє в автоматичному режимі виявляти закупівлі, що містять потенційні порушення норм і принципів Закону № 922.
Дані автоматичних індикаторів ризику є однією з підстав для ухвалення рішення про початок моніторингу закупівлі.
Так, наприклад, серед індикаторів ризику можна виділити такі:
— учасник не оприлюднив тендерну пропозицію;
— нетипова закупівля для замовника (уперше за цим CPV);
— код предмета закупівлі не деталізований до його максимального значення;
— усі учасники ніколи не постачали зазначеного замовником предмета закупівлі (CPV);
— усі тендерні пропозиції завантажені в один день;
— великий або малий крок зниження ціни в торгах;
— переможець торгів виграв усі лоти;
— постачальник співпрацює тільки з цим замовником;
— постачальник не постачав зазначеного предмета закупівлі;
— учасник, якого часто дискваліфікують;
— велика економія в тендері;
— велика кількість лотів;
— не опублікований договір;
— закупівля, що повторюється за одним кодом CPV протягом року;
— закупівля близька до граничного порога, визначеного в ст. 2 Закону № 922 тощо.
Нині така інформація відображається в реальному часі на порталі risk.dozorro.org, який працює в тестовому режимі. На цьому порталі можна ознайомитися з переліком індикаторів ризику та переглянути всі або конкретні закупівлі замовника на предмет ризикованості.
У Законі № 922 передбачено, що Методика визначення автоматичних індикаторів ризику, їх перелік і порядок застосування мають бути затверджені ДАСУ за погодженням з Уповноваженим органом. Але оскільки дані автоматичних індикаторів ризику є не єдиною підставою для прийняття рішення про проведення моніторингу, тому відсутність такої Методики не є перешкодою для діяльності ДАСУ.
Таким чином, можемо зробити такий висновок: невідповідність чинних нормативно-правових актів про проведення перевірок у сфері закупівель вимогам Закону № 922 і відсутність Методики визначення індикаторів ризику, їх переліку та порядку застосування не є перешкодою для проведення моніторингу ДАСУ. По суті, після того як ДАСУ затвердило наказ про форму висновку про результати моніторингу, цей орган отримав необхідні інструменти для здійснення своїх повноважень хоча б в частині моніторингу. І якщо раніше вони надсилали замовникам листа з рекомендаціями щодо виправлення порушень, то на сьогодні можуть вже й оформлювати висновки про результати моніторингу.
