Спочатку з’ясуємо, що саме слід під розуміти під операцією у натуральній формі. І тут варто зауважити, що чинне законодавство не містить чіткого тлумачення такого поняття. Але давайте розмірковувати логічно. Вочевидь, операція в натуральній формі — це будь-яка господарська операція, не пов’язана з обігом грошових коштів у готівковій чи безготівковій формі.
Сьогодні ж ми поговоримо не про абиякі операції у натуральній формі, а конкретно про надходження у натуральній формі (у простолюдді — «натуралка»). До речі, не варто плутати їх з бартерними операціями. Адже останні передбачають здійснення обміну товарами чи послугами між сторонами без залучення грошових коштів. Натомість у разі надходження у натуральній формі бюджетні установи отримують матеріальні цінності (роботи, послуги) безоплатно. Обмін чи виникнення інших зустрічних зобов’язань у такому випадку не відбувається.
Увага! Проводити розрахунки з бюджетом у негрошовій формі, у тому числі шляхом взаємозаліку, застосування векселів, бартерних операцій та зарахування зустрічних платіжних вимог, заборонено. Такою є вимога п. 6 ст. 45 БКУ.
Найтиповішими прикладами надходжень у натуральній формі для бюджетних установ є:
— отримання благодійної допомоги (у формі матеріальних цінностей, а також у вигляді робіт та послуг);
— виявлення під час інвентаризації лишків матеріальних цінностей;
— вилучення активів (у тому числі й необоротних) у результаті ліквідації необоротних активів. Але це стосується лише активів, які залишаються для потреб установи. Якщо ж матеріали (металобрухт, макулатура тощо), отримані під час розбирання (демонтажу) необоротних активів, підлягають подальшій реалізації, вони не належать до надходжень в натуральній формі. Докладно про облік і документальне оформлення операцій з металобрухтом читайте у консультації «Продаж металобрухту: як показати в обліку» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 36).
За загальним правилом розпорядники бюджетних коштів можуть здійснювати операції у натуральній формі лише у межах планових показників. Також чинне законодавство вимагає відображати такі операції у бухгалтерському обліку виконання бюджету. На це вказує п. 11.17 Порядку № 1407 та п. 12.7 Порядку № 938. Окрім того, відповідно до ч. 5 ст. 56 БКУ усі надходження та витрати бюджету мають знайти своє відображення на рахунках у хронологічному порядку. Причому всі бухгалтерські записи повинні бути підтверджені документально.
З огляду на це, у разі отримання «натуралки» бюджетні установи складають і подають до органів Держказначейської служби Довідку про надходження у натуральній формі. Зробити це потрібно не пізніше останнього робочого дня місяця. Форма довідки наведена у додатку 36 до Порядку № 1407 та в додатку 27 до Порядку № 938.
Казначейство неодноразово наголошувало на необхідності подання згаданої довідки у всіх випадках безоплатного надходження матеріальних цінностей (робіт та послуг). Зокрема, про це йшлося у листах Держказначейської служби від 12.02.2015 р. № 17-04/173-2523, від 23.03.2015 р. № 14-04/2-5321, від 18.01.2016 р. № 14-04/67-856. І от нещодавно нам знову нагадали про довідку в натуральній формі.
Чому це так важливо? Річ у тім, що для отримання активів від розбирання непридатних активів, лишків чи благодійної допомоги у натуральній формі бюджетні установи не здійснюють жодних витрат. Безумовно, і фінансування на такі цілі не надходить. Відповідно, рух грошових коштів на рахунках Казначейства не відбувається. Як наслідок, Казначейство просто «не бачить» цих операцій.
Увага! Неподання довідки про надходження у натуральній формі є порушенням бюджетного законодавства (п. 33 ч. 1 ст. 116 БКУ). Недотримання вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів загрожує зупиненням операцій з бюджетними коштами (п. 2 ч. 1 ст. 117 БКУ).
Далі розглянемо особливості обліку різних видів натуральних надходжень.
Власне про облік безоплатно отриманих матеріальних цінностей, лишків та матеріалів від ліквідації необоротних активів сказано і написано чимало. Зокрема, про порядок обліку комп’ютерної техніки і програмного забезпечення, одержаних від благодійника, ви можете дізнатися з консультації «ПЗ разом з ПК від благодійника: як обліковувати» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2018, № 4). Також питанню обліку безоплатного надходження основних засобів присвячено матеріал «Безоплатне отримання основних засобів: як відобразити в обліку» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 34). А про облік лишків та матеріалів, вилучених у результаті розбирання необоротних активів, читайте у статті «Чергова порція облікових змін від Мінфіну. Зустрічайте!» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 28, с. 25). І це лише найсвіжіші публікації…
Тож сьогодні ми підсумуємо і узагальнимо все, що потрібно знати бухгалтеру про облік натуральних надходжень. Для наочності пропонуємо вашій увазі цю інформацію у вигляді таблиці.
Порядок отримання, оформлення та обліку надходжень у натуральній формі за їх видами
| Критерій | Основні вимоги (пояснення) |
| 1 | 2 |
| Благодійна допомога у вигляді матеріальних цінностей (робіт, послуг) | |
| Нормативний документ, що регламентує отримання | Вимоги до отримання, використання та обліку благодійних внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами встановлено Порядком № 1222. Відповідно до п. 2 цього Порядку благодійники можуть надавати благодійні внески у грошовій формі, а також як товари, роботи, послуги. Якщо благодійник не зазначив конкретні цілі використання коштів, шляхи їх спрямування визначає керівник установи. Напрямки використання благодійних внесків визначають виходячи з першочергових потреб, пов’язаних виключно з основною діяльністю установи. Увага! Благодійні внески не можуть заміняти плату за надання установами платних послуг (п. 3 Порядку № 1222) |
| Документальне оформлення | Для оформлення операцій з безоплатного отримання основних засобів та інших необоротних матеріальних активів застосовується Акт приймання-передачі основних засобів. Типова форма цього акта затверджена наказом № 818. У разі отриманні основних засобів як гуманітарної допомоги, дарунка чи безповоротної допомоги акт складає комісія установи, яка приймає основні засоби. У цьому випадку акт може бути складений в одному примірнику. Акт обов’язково має затвердити керівник установи — отримувача благодійної допомоги. Для оформлення приймання благодійної допомоги у вигляді запасів доцільно застосовувати Акт про приймання матеріалів за типовою формою № З-1, затвердженою наказом № 130. Окрім того, всі надані благодійником первинні документи необхідно обов’язково прикласти до актів приймання відповідних матеріальних цінностей. |
| Що стосується благодійної допомоги у вигляді виконаних робіт чи наданих послуг, то чинним законодавством не передбачено ані типової, ані примірної форми документа для оформлення її приймання. Як правило, оприбуткування такої допомоги проводять на підставі акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Такий акт складають у довільній формі із зазначенням переліку робіт (послуг) та їх вартості. Не зайвим також буде звернутися до благодійника з проханням надати будь-які підтвердні документи про вартість виконаних робіт та використаних матеріалів | |
| Оцінка | Первісною вартістю необоротних активів, отриманих безоплатно від фізичних та юридичних осіб, є їх справедлива вартість на дату отримання (п. 5 розд. ІІІ Методрекомендацій з обліку ОЗ). Водночас первісною вартістю таких активів може бути вартість, указана у первинних документах. Звісно, якщо благодійник надав такі документи. Аналогічні вимоги встановлено і щодо оцінки запасів, отриманих безоплатно від юридичних та фізичних осіб (п. 24 розд. ІІ Методрекомендацій з обліку запасів). Тобто їх також слід оцінювати за справедливою вартістю або виходячи з вартості, зазначеної у первинних документах. Причому всі додаткові витрати на доставку матеріальних цінностей, монтаж, налагодження тощо слід також включати до їх первісної вартості. Приймання і оцінку матеріальних цінностей, отриманих у вигляді безповоротної допомоги чи дарунка, проводить комісія установи. Така комісія створюється за наказом керівника установи. До її складу обов’язково включають працівника бухгалтерської служби. А от з оцінкою безоплатно виконаних робіт чи наданих послуг дещо складніше. Адже законодавством не визначено порядок їх оцінки. Тому при визначенні вартості таких робіт (послуг) комісія установи має враховувати їх обсяги, складність, ринкові ціни на відповідні види робіт та вартість витрачених матеріалів. За потреби до роботи комісії можна залучати сторонніх фахівців — експертів у відповідній галузі. Якщо йдеться про масштабні та складні будівельні роботи або роботи з ремонту спеціального обладнання, має сенс провести незалежну оцінку. За результатом оцінки комісія установи оформляє акт оцінки матеріальних цінностей (робіт, послуг) довільної форми |
| Класифікація доходів | Згідно з ч. 4 ст. 13 БКУ благодійні внески, гранти та дарунки належать до першої підгрупи другої групи власних надходжень бюджетних установ. Такі надходження слід відображати за кодом класифікації доходів бюджету 25020100 «Благодійні внески, гранти та дарунки» |
| Облік доходів | Для обліку доходів від безоплатно отриманих активів, послуг (робіт) Порядком № 1219 призначено субрахунок 7511 «Доходи за необмінними операціями». За кредитом цього субрахунку відображають збільшення (одержання) доходу, а за дебетом — його списання на фінансовий результат виконання кошторису (бюджету). Для обліку операцій з нарахування доходів спеціального фонду, у тому числі отриманих у вигляді благодійної допомоги, призначений меморіальний ордер № 14 «Накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду суб’єктів державного сектору». Його форма затверджена наказом № 755. На кожен вид доходів спецфонду відкривають окремі меморіальні ордери. Їх нумеруються відповідно № 14-1, 14-2, 14-3 |
| Лишки матеріальних цінностей, виявлені в результаті інвентаризації | |
| Нормативний документ, що регламентує надходження | Основним нормативним документом, що визначає порядок проведення інвентаризації та оформлення її результатів, є Положення № 879. Відповідно до п. 4 розд. IV цього Положення всі необоротні матеріальні та нематеріальні активи, а також інші оборотні матеріальні цінності, виявлені в лишках, підлягають оприбуткуванню на баланс установи |
| Документальне оформлення | Лишки матеріальних цінностей та нематеріальних активів, виявлені під час інвентаризації, фіксують у інвентаризаційних описах. У цих описах указують всі відомості про такі об’єкти та їх технічні характеристики. Далі на основі описів інформацію про лишки відображають у звіряльних відомостях результатів інвентаризації. І насамкінець кількість та вартість лишків, що підлягають оприбуткуванню, наводять у протоколі інвентаризаційної комісії. Типові форми цих документів затверджені наказом № 572 |
| Оцінка | Активи, виявлені під час інвентаризації як лишки, оцінюють за справедливою вартістю (пп. 1.5, 2.3 розд. ІІІ Положення № 879). Оцінку проводить інвентаризаційна комісія. Результати оцінки відображають в акті оцінки матеріальних цінностей довільної форми. Цей акт додають до протоколу інвентаризаційної комісії |
| Класифікація доходів | Відповідно до п. 4 розд. IV Положення № 879 виявлені у результаті інвентаризації лишки слід відносити на збільшення доходів спеціального фонду бюджетної установи. На практиці ж такі доходи здебільшого прирівнюють до надходжень від реалізації в установленому порядку майна — четверта підгрупа першої групи власних надходжень (ч. 4 ст. 13 БКУ). Це код доходів бюджету 25010400 «Надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна)». Тоді як нормами БКУ чітко не визначено, як саме слід класифікувати такі доходи. З цього приводу свого часу цікаву думку висловив Мінфін. Так, у листі від 10.08.2016 р. № 31-11420-07-10/23346 було запропоновано використовувати код класифікації доходів бюджету 25020200 «Кошти, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів, у тому числі заходів з відчуження для суспільних потреб земельних ділянок та розміщених на них інших об’єктів нерухомого майна, що перебувають у приватній власності фізичних або юридичних осіб». Однак такий код не відповідає суті цих надходжень. Адже у разі оприбуткування лишків не йдеться про жодні надходження від сторонніх осіб, та й до цільових заходів лишки не мають ніякого відношення. Поряд з цим існують й інші точки зору щодо класифікації таких доходів. Наприклад, є прихильники застосування у цьому випадку коду доходів 25010200 «Надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності». Тому, перш ніж подавати довідку про надходження у натуральній формі, краще дізнатися думку Держказначейської служби на місцевому рівні |
| Облік доходів | Для обліку доходів від оприбуткування основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, виробничих запасів, МШП та інших нефінансових активів, виявлених в результаті інвентаризації, слід застосовувати субрахунок 7112 «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі». За загальним правилом за кредитом цього субрахунку показуємо нарахування доходу при оприбуткуванні лишків, а за дебетом — списання доходів на фінрезультат. Нарахування доходів від оприбуткування лишків слід відображати у меморіальному ордері № 14 |
| Матеріальні цінності, отримані у результаті ліквідації необоротних активів | |
| Нормативний документ, що регламентує надходження | Механізм списання державного майна визначено Порядком № 1314. Саме у цьому документі прописано порядок поводження з матеріалами, вилученими під час ліквідації необоротних активів. Дія цього документа поширюється на державні установи і заклади. Натомість комунальні установи мають керуватися нормами місцевих документів щодо списання комунального майна. Хоча вони, як правило, мало чим відрізняються від вимог Порядку № 1314. Головне правило: усі вузли, деталі агрегати, придатні для подальшого використання, а також матеріали, отримані від ліквідації необоротних активів, необхідно оприбуткувати на баланс. Ці матеріали зараховують до складу запасів. Якщо ж у результаті списання майна були вилучені необоротні активи, їх слід оприбуткувати на відповідні рахунки обліку необоротних активів (п. 23 Порядку № 1314) |
| Документальне оформлення | Інформацію про матеріальні цінності, отримані від розбирання будівель і споруд, демонтажу обладнання та інших основних засобів, відображають в Акті списання основних засобів (часткової ліквідації). У разі надходження матеріалів від ліквідації інших необоротних матеріальних активів, що підлягають груповому обліку, про це роблять записи в Акті списання групи основних засобів. Якщо ж матеріали отримані у результаті списання транспортних засобів, їх показують в Акті списання транспортних засобів. У всіх цих випадках інформацію про вилучені матеріальні цінності зазначають в окремому розділі акта «Розрахунок результатів списання об’єкта». Типові форми цих активів затверджено наказом № 818 |
| Оцінка | Оцінку придатних вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, отриманих в результаті списання необоротних активів, проводять відповідно до п. 15 розд. II Методрекомендацій з обліку запасів. Зокрема, такі активи слід зараховувати на баланс за чистою вартістю реалізації або в оцінці можливого використання. При цьому комісія установи має враховувати ступінь їх придатності до експлуатації. Також можна брати за основу вартість подібних матеріальних цінностей (якщо такі є на балансі). За результатами оцінки вилучених матеріалів комісія складає акт оцінки матеріальних цінностей у довільній формі |
| Класифікація доходів | Сума оприбуткованих активів, отриманих від ліквідації та розбирання необоротних активів, визнається доходом спецфонду установи. На це вказує абз. 4 п. 5 розд. VI НП(С)БО 121. Майте на увазі: це правило стосується активів, що залишаються для ремонту та інших потреб установи. Разом з цим БКУ не містить інформації щодо класифікації таких доходів. Як і доходи від оприбуткування лишків, ці суми також зазвичай відносять до четвертої підгрупи першої групи власних надходжень бюджетних установ. Відповідно, такі доходи показують за кодом 25010400 «Надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна)». Однак жодних офіційних роз’яснень з приводу правильності чи хибності такого підходу наразі немає |
| Облік доходів | Для обліку доходів від оприбуткування активів, отриманих у результаті списання майна, призначений субрахунок 7112 «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі». За його кредитом ми показуємо збільшення (отримання) доходів при оприбуткуванні матеріалів від ліквідації необоротних активів, а за дебетом — списуємо доходи на фінрезультат. Операцію з отримання доходів від оприбуткування матеріальних цінностей у результаті списання майна фіксують у меморіальному ордері № 14 |
Отже, як бачимо, всі види надходжень у натуральній формі мають головну спільну рису. А саме, вони визнаються доходами спеціального фонду. Окрім того, всім цим надходженням притаманна ще одна особливість — вони не мають постійного характеру. З огляду на це, розпорядники бюджетних коштів не планують такі доходи у свої кошторисах. Тож у разі фактичного отримання «натуралки» необхідно внести зміни до кошторису в частині спеціального фонду за власними надходженнями. Для цього слід подати розпоряднику вищого рівня копії довідок про зміни до кошторису за власними надходженнями. Ці довідки обов’язково мають бути завірені відповідним органом Держказначейської служби. Цього вимагає п. 49 Порядку № 228 (ср. ).
Таким чином, ми з’ясували основні підходи до обліку доходів від надходжень у натуральній формі. Але то була теорія, а зараз перейдемо до практики. І щоб остаточно розібратися, як же правильно відображати натуральні надходження на рахунках бухобліку, розглянемо кілька прикладів таких операцій.
Приклад 1. Заклад охорони здоров’я отримав безоплатно від місцевого фермерського господарства овочі для харчування пацієнтів лікарні. Зокрема, надійшло 4 т картоплі та 1 т моркви. Приймання благодійної допомоги оформлено Актом про приймання матеріалів за типовою формою № З-1. Первинних документів благодійник не надав. Тому комісія установи провела оцінку овочів виходячи з ринкових цін на овочеву продукцію на дату отримання допомоги. Згідно з актом оцінки вартість картоплі становить 16000 грн. (4000 кг х 4 грн.), а вартість моркви — 6000 грн. (1000 кг х 6 грн.).
Окрім того, протягом звітного місяця благодійна організація передала лікарні бактерицидні опромінювачі у кількості 5 шт. для заміни зіпсованих і зношених. Згідно з наданими первинними документами вартість за одиницю становить 800 грн. Загальна вартість отриманих опромінювачів — 4000 грн. (5 шт. х 800 грн.). Факт отримання благодійної допомоги у вигляді інших необоротних матеріальних активів (бактерицидних опромінювачів) зафіксовано в Акті приймання-передачі основних засобів за типовою формою.
Всі безоплатно отримані матеріальні цінності оприбутковано на баланс установи.
У бухобліку ці операції відображено таким чином:
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція субрахунків | Сума, грн. | № меморіального ордера | |
| дебет | кредит | ||||
| 1 | Оприбутковано безоплатно отримані овочі (16000 грн. + 6000 грн.) | 1511 | 2117 | 22000 | 4 |
| Водночас відображено: — дохід від безоплатно отриманих овочів | 2313 | 7511 | 22000 | 3, 14 | |
| — касові видатки | 2117 | 2313 | 22000 | 3, 4 | |
| 2 | Оприбутковано безоплатно отримані бактерицидні опромінювачі | 1113 | 2117 | 4000 | 4 |
| Водночас відображено: — дохід від безоплатно отриманих опромінювачів | 2313 | 7511 | 4000 | 3, 14 | |
| — збільшення внесеного капіталу на суму безоплатно отриманих опромінювачів | 7511 | 5111 | 4000 | 14 | |
| — касові видатки на суму благодійної допомоги | 2117 | 2313 | 4000 | 3, 4 | |
| 3 | Нараховано 50 % амортизації при введенні в експлуатацію бактерицидних опромінювачів (4000 грн. х 50 %) | 8014 | 1412 | 2000 | 17* |
| Водночас зроблено другий запис | 5111 | 7511 | 2000 | 14 | |
| * Для відображення операцій, що не фіксуються в меморіальних ордерах № 1 — 16, слід застосовувати меморіальний ордер № 17 за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 08.09.2017 р. № 755. | |||||
Приклад 2. У зв’язку зі зміною матеріально відповідальної особи у лікарні було проведено інвентаризацію матеріальних цінностей, які знаходяться у неї на відповідальному зберіганні. У результаті інвентаризації було виявлено лишки дезінфікуючих засобів. Зокрема, виявлено 1 фл. «Лізоформін Плюс» ємністю 1 л. Згідно з даними бухобліку вартість аналогічних засобів становить 522 грн. за одиницю. Результати оцінки інвентаризаційна комісія відобразила в акті оцінки матеріальних цінностей довільної форми, а також у протоколі інвентаризаційної комісії.
В облікових регістрах зроблено такі записи:
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція субрахунків | Сума, грн. | № меморіального ордера | |
| дебет | кредит | ||||
| 1 | Оприбутковано надлишки деззасобів, виявлені під час інвентаризації | 1512 | 2117 | 522 | 4 |
| Водночас відображено: — дохід на суму виявлених лишків | 2313 | 7112 | 522 | 3, 14 | |
| — касові видатки | 2117 | 2313 | 522 | 3, 4 | |
Приклад 3. Протягом звітного місяця у лікарні було списано чотири бактерицидні опромінювачі у зв’язку зі значним ступенем фізичного зносу та непридатністю для подальшого використання. Згідно з даними обліку первісна вартість списаних опромінювачів становить 620 грн. за одиницю, загальна вартість списаних активів — 2480 грн. Списання опромінювачів оформлено Актом списання групи основних засобів за типовою формою. Під час розбирання опромінювачів було вилучено 2 бактерицидні лампи, придатні для подальшого використання. Лампи оприбутковано на баланс установи як запасні частини до медичних приладів. Комісія установи оцінила лампи з урахуванням ступеня їх придатності для використання. Згідно з висновком комісії вартість ламп становить 200 грн. (2 шт. х 100 грн.). Результати оцінки відображено в акті оцінки матеріальних цінностей довільної форми.
Для відображення цих операцій складено такі проводки:
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція субрахунків | Сума, грн. | № меморіального ордера | |
| дебет | кредит | ||||
| 1 | Відображено списання бактерицидних опромінювачів у зв’язку з непридатністю на суму: | ||||
| — амортизації у місяці вилучення з активів (2480 грн. х 50 %) | 8014 | 1412 | 1240 | 17* | |
| — первісної вартості | 1412 | 1113 | 2480 | 9 | |
| 2 | Віднесено до накопиченого фінансового результату первісну вартість списаних активів | 5111 | 5512 | 2480 | 17* |
| 3 | Оприбутковано лампи, вилучені у результаті списання бактерицидних опромінювачів | 1515 | 2117 | 200 | 4 |
| Водночас відображено: — дохід на суму отриманих в результаті ліквідації запчастин, залишених для подальшого використанні в установі | 2313 | 7112 | 200 | 3, 14 | |
| — касові видатки | 2117 | 2313 | 200 | 3, 4 | |
| * Для відображення операцій, що не фіксуються в меморіальних ордерах № 1 — 16, слід застосовувати меморіальний ордер № 17 за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 08.09.2017 р. № 755. | |||||
І «на десерт» ми для вас приберегли приклад заповнення Довідки про надходження у натуральній формі. Безумовно, у всіх трьох вищенаведених прикладах її необхідно підготувати і подати до органу Казначейства. Тож уявімо, що всі ці операції відбулися в одній установі протягом одного звітного місяця. Беремо вихідні дані з наших умовних прикладів — і до роботи.
Наостанок нагадаємо про відображення натуральних надходжень у звітності. Так, доходи від безоплатно отриманих активів мають знайти своє відображення у Звіті про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень (форма № 4-2д, № 4-2м) за кодом рядка 020 «Від отриманих благодійних внесків, грантів та дарунків». Форма цього Звіту наведена у додатку 3 до Порядку № 44. А от доходи від оприбуткування лишків та матеріальних цінностей, вилучених у результаті ліквідації необоротних активів, слід показувати у формі № 4-1д, № 4-1м. Це Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги (додаток 2 до Порядку № 44). Код рядка для відображення таких надходжень залежатиме від коду класифікації доходів, який ви оберете.
Звісно, такі надходження потрібно відобразити і в фінансовій звітності. Без цього ніяк. Доходи від безоплатно отриманих активів, робіт (послуг) показуємо у статті «Інші доходи від необмінних операцій». Це рядок 2130 Звіту про фінансовий результат (форма № 2-дс). Доходи від оприбуткування активів, раніше не врахованих на балансі, також потрібно відобразити у формі № 2-дс. Однак вони потраплять до складу доходів від обмінних операцій. Зокрема, інформацію про такі доходи наводять у рядку 2030 «Доходи від продажу активів».
Нормативні документи
БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.
Порядок № 1314 — Порядок списання об’єктів державної власності, затверджений постановою КМУ від 08.11.2007 р. № 1314.
Порядок № 1407 — Порядок казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затверджений наказом Мінфіну від 24.12.2012 р. № 1407.
Порядок № 938 — Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затверджений наказом Мінфіну від 23.08.2012 р. № 938.
Методрекомендації з обліку ОЗ — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.
Методрекомендації з обліку запасів — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.
Порядок № 1219 — Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затверджений наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219.
Положення № 879 — Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879.
Наказ № 572 — наказ Мінфіну «Про затвердження типових форм для відображення бюджетними установами результатів інвентаризації» від 17.06.2015 р. № 572.
