Нормативе підґрунтя
Основним документом, яким необхідно керуватися при веденні військового обліку в установі, є Закон № 2232. На виконання цього Закону ще наприкінці 2016 року було затверджено Порядок № 921. Саме він визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад та виконавчими апаратами районних, обласних рад, установами, організаціями та закладами освіти незалежно від їх підпорядкування та форми власності.
Які завдання військового обліку?
Основні завдання ведення військового обліку (п. 4 Порядку № 921) ми відобразили на рис. 1.
Рис. 1. Завдання військового обліку
Кого обліковують?
Об’єктом військового обліку є призовники та військовозобов’язані. Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону № 2232:
призовники — це особи, приписані до призовних дільниць;
військовозобов’язані — це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
У пп. 17 — 20 Порядку № 921 визначений перелік призовників і військовозобов’язаних, які підлягають/не підлягають взяттю на військовий облік. На рис. 2 та 3 наведемо увесь перелік таких осіб.
Рис. 2. Перелік осіб, які підлягають взяттю на військовий облік призовників та військовозобов’язаних за місцем роботи — в установах, організаціях, держорганах
Рис. 3. Перелік осіб, які не підлягають взяттю на військовий облік призовників та військовозобов’язаних за місцем роботи — в установах, організаціях, держорганах
Хто веде військовий облік?
Військовий (персональний) облік організовується і безпосередньо ведеться державними органами, підприємствами, установами і організаціями, в яких призовники і військовозобов’язані працюють/навчаються (п. 15 Порядку № 921).
Отже, за установами (організаціями, держорганами) закріплений обов’язок ведення персонального обліку працівників зі статусом призовників або військовозобов’язаних.
Крім того, враховуйте, що виконавчі комітети сільських, селищних та міських рад уповноважені вести персонально-первинний облік призовників і військовозобов’язаних (крім військовозобов’язаних СБУ, Служби зовнішньої розвідки) за місцем їх проживання — у сільській місцевості, а також у містах і селищах, де відсутні районні (міські) військкомати (п. 23 Порядку № 921).
Як ви вже зрозуміли, у сьогоднішньому матеріалі мова йде про військовий облік призовників та військовозобов’язаних за їх місцем роботи, тобто про організацію та ведення такого обліку у роботодавців.
Важливо!
Персональний облік призовників і військовозобов’язаних покладається на керівника установи (організації, держоргану).
Таке правило встановлено ч. 5 ст. 34 Закону № 2232. Проте на практиці керівник установи передає цю «почесну місію» комусь із фахівців кадрової служби.
Які обов’язки установи із ведення військового обліку?
При веденні військового обліку установи (організації, держоргани) зобов’язані:
• перевіряти у співробітників під час прийняття на роботу наявність військово-облікових документів: у призовників — посвідчень про приписку до призовних дільниць, а у військовозобов’язаних — військових квитків або тимчасових посвідчень. При цьому прийняття на роботу військовозобов’язаних/призовників здійснюється тільки після взяття їх на військовий облік у районних (міських) військкоматах або в разі перебування на військовому обліку в СБУ і Службі зовнішньої розвідки;
• оповіщати на вимогу районних (міських) військкоматів призовників і військовозобов’язаних про їх виклик до районних (міських) військкоматів і забезпечувати їх своєчасне прибуття (ч. 9 ст. 29 і ч. 1 ст. 38 Закону № 2232, п. 47 Порядку № 921);
• надсилати у 7-денний строк до відповідних районних (міських) військкоматів повідомлення про зміну облікових даних призовників і військовозобов’язаних, прийнятих на роботу чи звільнених з роботи;
• вносити правки про змінені відомості до особових карток призовників і військовозобов’язаних упродовж 5 днів із моменту отримання відповідних документів. Дані, про які тут іде мова, стосуються сімейного стану, місця проживання (перебування), освіти, місця роботи й посади. Крім того, надсилати повідомлення про зміни цих облікових даних до 5 числа щомісячно районним (міським) військкоматам;
• організовувати періодичне звіряння особових карток призовників і військовозобов’язаних із записами у військових квитках та посвідченнях про приписку до призовних дільниць, а також проводити звіряння облікових даних із військкоматами не рідше 1 разу на рік;
• оформляти бронювання військовозобов’язаних за центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими держорганами, підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час;
• отримувати під розписку від працівників їхні військово-облікові документи для подання до районних (міських) військкоматів для звіряння з обліковими даними та оформлення бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час;
• складати й подавати щорічно до 1 грудня списки громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць (у разі наявності). Форму цього Списку наведено у додатку 3 до Порядку № 921 (ср. ). Враховуйте: до Списку включаються всі юнаки, яким у рік приписки виповнюється 17 років, незалежно від громадянства, відбування покарання в місцях позбавлення волі за вироком суду, стану здоров’я, постійного чи тимчасового проживання (роботи, навчання) (примітка у додатку 3 до Порядку № 921);
• повідомляти районні (міські) військкомати про громадян та посадових осіб, які порушують правила військового обліку;
• вести та зберігати журнал обліку результатів перевірок стану військового обліку призовників і військовозобов’язаних та звіряння їх облікових даних з даними районних (міських) військкоматів (додаток 7 до Порядку № 921).
Визначаємо кількість «військових обліковців»
Кількість осіб, відповідальних за ведення військового обліку, необхідно визначати залежно від наявності на обліку призовників і військовозобов’язаних (п. 10 Порядку № 921). Співвідношення «військових обліковців» в установі та кількості призовників і військовозобов’язаних ви можете переглянути у табл. 1.
Таблиця 1
Кількість призовників і військовозобов’язаних на військовому обліку* | Кількість осіб, які здійснюють ведення військового обліку |
У держоргані (згідно з п. 1 Порядку № 921 під держорганом у контексті цього Порядку слід розуміти центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші держоргани, виконавчі органи сільських, селищних і міських рад** та виконавчі апарати районних, обласних рад): | |
від 500 до 1000 | 1 особа |
від 1000 до 2000 | 2 особи |
на кожні наступні 1000 | по 1 особі додатково |
В установах, організаціях (незалежно від підпорядкування та форми власності): | |
від 501 до 2000 | 1 особа |
від 2001 до 4000 | 2 особи |
від 4001 до 7000 | 3 особи |
на кожні наступні від 1 до 3000 | по 1 особі додатково |
* Для цілей визначення кількості осіб, відповідальних за ведення військового обліку, враховується кількість призовників і військовозобов’язаних станом на 1 січня поточного року (п. 12 Порядку № 921). ** У сільській місцевості, а також у містах і селищах, де відсутні районні (міські) військові комісаріати, персонально-первинний облік призовників і військовозобов’язаних (крім військовозобов’язаних СБУ, Служби зовнішньої розвідки) за місцем їх проживання ведеться виконавчими органами сільських, селищних і міських рад (п. 23 Порядку № 921). |
Якщо у виконавчих органах сільських, селищних, міських рад, в установах, організаціях введено дві або більше посади працівників, відповідальних за ведення військового обліку, їх об’єднують в окремий військово-обліковий підрозділ (відділ, сектор, групу тощо). Про це зазначено в абз. 2 п. 12 Порядку № 921.
Встановлюємо доплату за ведення військового обліку
Зауважимо, що згідно з п. 11 Порядку № 921 за наявності на військовому обліку в держорганах, установах, організаціях менше 500 призовників і військовозобов’язаних обов’язки щодо ведення військового обліку мають покладатись на працівника служби персоналу або служби управління персоналом. У такому разі цій особі встановлюється доплата в розмірі до 50 % посадового окладу (крім тих, хто обіймає посади держслужбовців).
Проте при встановленні такої доплати слід враховувати важливу умову: наявність у посадовій інструкції працівника обов’язку з ведення військового обліку. Розглянемо варіанти.
Варіант 1. Доплата не належить.
Якщо посадова інструкція спеціаліста служби персоналу (іншого працівника) містить обов’язок з ведення військового обліку, то доплата, передбачена п. 11 Порядку № 921, такому працівнику не виплачується.
Пояснюється це тим, що в цьому випадку спеціаліст служби персоналу (кадрової служби) при веденні військового обліку виконує свої безпосередні обов’язки, зазначені в посадовій інструкції, і отримує відповідну оплату, що вже враховує здійснення зазначеної функції (див. роз’яснення фахівців Мінсоцполітики у листі від 09.02.2018 р. № 227/0/101-18/281 // «Бюджетна бухгалтерія», 2018, № 13, с. 9).
Варіант 2. Доплата встановлюється.
Якщо посадова інструкція спеціаліста служби персоналу (кадрової служби) або іншого працівника не передбачає ведення військового обліку, то йому допустимо встановити доплату в розмірі до 50 % посадового окладу.
При цьому конкретний розмір доплати за ведення військового обліку (у граничному розмірі до 50 % посадового окладу) визначає керівник залежно від фактичної чисельності призовників і військовозобов’язаних, що й визначає навантаження відповідного спеціаліста з цього завдання.
УВАГА!
Доплата за ведення військового обліку не встановлюється держслужбовцям.
Про це зазначено в п. 11 Порядку № 921. Як стимулюючі виплати за додаткове навантаження у зв’язку з веденням військового обліку держслужбовцям можуть виплачувати надбавку за інтенсивність праці або надбавку за виконання особливо важливої роботи згідно з Положенням № 15, премії згідно з Положенням про преміювання, затвердженим у держоргані.
Чи є відповідальність за порушення «військово-облікового» порядку?
Керівники установ та організацій незалежно від підпорядкування і форм власності, винні в порушенні порядку ведення військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом (ч. 1 ст. 42 Закону № 2232).
Для керівників і посадових осіб установ передбачено адміністративну відповідальність за порушення порядку ведення військового обліку (див. табл. 2).
Таблиця 2
Зміст порушення | Порушено норму КУпАП | Розмір адмінштрафу | |
уперше | повторно протягом року | ||
Неподання керівниками або іншими відповідальними за військово-облікову роботу посадовими особами установ та організацій списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць | ст. 2112 | Від 17 до 51 грн. | Від 51 до 119 грн. |
Прийняття керівниками або іншими посадовими особами установ, організацій на роботу військовозобов’язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку за місцем проживання | ст. 2113 | ||
Незабезпечення керівниками або іншими відповідальними за військово-облікову роботу посадовими особами установ, організацій на вимогу військових комісаріатів сповіщення військовозобов’язаних і призовників про їх виклик до військових комісаріатів або перешкода зазначених посадових осіб своєчасній явці громадян на збірні пункти чи призовні дільниці | ст. 2114 | ||
Несвоєчасне подання керівниками або іншими посадовими особами установ, організацій документів, необхідних для ведення військового обліку військовозобов’язаних і призовників, несповіщення їх про виклик до військових комісаріатів | ст. 2115 | ||
Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію | ст. 2101 | Від 510 до 1700 грн. | Від 1700 до 5100 грн. |
НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ
КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х.
КЦЗУ — Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 р. № 5403-VI.
Закон № 2232 — Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII.
Закон № 1975 — Закон України «Про альтернативну (невійськову) службу» від 12.12.91 р. № 1975-XII.
Порядок № 921 — Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, затверджений постановою КМУ від 07.12.2016 р. № 921.
Положення № 15 — Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям, затверджене постановою КМУ від 18.01.2017 р. № 15.