Соцстандарти-2019
Розміри МЗП та прожиткового мінімуму затверджені Законом про Держбюджет-2019 (див. статтю «Про Державний бюджет України на 2019 рік» цього номера).
Що стосується прожиткового мінімуму, то його розміри з 1 січня 2019 року залишаються незмінними — на рівні, який був встановлений з 1 грудня 2018 року. Водночас заплановано, що протягом 2019 року цей показник збільшуватиметься двічі: з 1 липня та з 1 грудня.
У табл. 1 наведемо розміри прожиткового мінімуму в розрахунку на місяць, визначені ст. 7 Закону про Держбюджет-2019.
Розмір прожиткового мінімуму у 2019 році
Таблиця 1
| Соціальні та демографічні групи населення | Розмір прожиткового мінімуму у 2019 році, грн.: | ||
| січень — червень | липень — листопад | грудень | |
| Діти віком до 6 років | 1626 | 1699 | 1779 |
| Діти віком від 6 до 18 років | 2027 | 2118 | 2218 |
| Працездатні особи | 1921 | 2007 | 2102 |
| Особи, які втратили працездатність | 1497 | 1564 | 1638 |
| Загальний показник | 1853 | 1936 | 2027 |
З 1 січня 2019 року розмір МЗП складає (ст. 8 Закону про Держбюджет-2019):
| Місячний | Погодинний |
| 4173 грн. | 25,13 грн. |
УВАГА!
Розмір МЗП при кожному підвищенні ПМПО протягом року не змінюється.
Отже, протягом усього 2019 року діє незмінний розмір МЗП — 4173 грн. (місячний) та 25,13 грн. (погодинний).
Оклади та ставки за ЄТС
Зауважимо, що відповідно до ст. 6 Закону про оплату праці та ст. 96 КЗпП схеми посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів і організацій, які фінансуються з бюджету, формуються на основі:
• мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого КМУ;
• міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.
При цьому мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за ПМПО на 1 січня календарного року (абз. 2 ст. 9 Закону про оплату праці). Як було зазначено вище, станом на 01.01.2019 р. цей показник дорівнює 1921 грн.
У свою чергу примітка 1 додатка 1 до постанови № 1298 встановлює, що посадові оклади (тарифні ставки) з 01.01.2017 р. розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1-го тарифного розряду за ЄТС, установленого в розмірі ПМПО на 1 січня календарного року.
Тому, знаючи розмір ПМПО на 01.01.2019 р., не важко розрахувати місячні посадові оклади ЄТС-працівників на 2019 рік. Для цього потрібно оклад (ставку) працівника 2 — 25 тарифного розряду помножити на відповідний тарифний коефіцієнт. При цьому посадові оклади (тарифні ставки), розраховані в гривнях з копійками, округлюють: цифри до 0,5 відкидають, від 0,5 і вище — округлюють до однієї гривні.
У табл. 2 наведемо розміри посадових окладів (тарифних ставок) працівників 1 — 25-го тарифних розрядів, які повинні бути встановлені в штатних розписах бюджетних установ з 1 січня 2019 року.
Посадові оклади за ЄТС у 2019 році
Таблиця 2
| Тарифний розряд | Тарифний коефіцієнт | Посадовий оклад з 1 січня 2019 року, грн. |
| 1 | 1 | 1921 |
| 2 | 1,09 | 2094 |
| 3 | 1,18 | 2267 |
| 4 | 1,27 | 2440 |
| 5 | 1,36 | 2613 |
| 6 | 1,45 | 2785 |
| 7 | 1,54 | 2958 |
| 8 | 1,64 | 3150 |
| 9 | 1,73 | 3323 |
| 10 | 1,82 | 3496 |
| 11 | 1,97 | 3784 |
| 12 | 2,12 | 4073 |
| 13 | 2,27 | 4361 |
| 14 | 2,42 | 4649 |
| 15 | 2,58 | 4956 |
| 16 | 2,79 | 5360 |
| 17 | 3 | 5763 |
| 18 | 3,21 | 6166 |
| 19 | 3,42 | 6570 |
| 20 | 3,64 | 6992 |
| 21 | 3,85 | 7396 |
| 22 | 4,06 | 7799 |
| 23 | 4,27 | 8203 |
| 24 | 4,36 | 8376 |
| 25 | 4,51 | 8664 |
Збільшення «базового» тарифу за ЄТС з 1 січня 2019 року також вплине на «штатні» оклади робітників, зайнятих обслуговуванням органів держвлади та ОМС, оплата праці яких здійснюється згідно з наказом № 77. Посадові оклади (тарифні ставки) «обслуговуючих» робітників, які мають бути встановлені в штатних розписах з 01.01.2019 р., необхідно визначити самостійно розрахунковим шляхом: «схемний» оклад х 1,6211 (детальніше про це — у консультації фахівця Мінсоцполітики в статті «Визначаємо оклади «обслуговуючим» робітникам з 1 січня 2019 року» цього номера).
Оплата праці в держорганах
Держслужбовці
Оклади. Нагадаємо, що посадові оклади держслужбовців прив’язані до ПМПО, встановленого на 1 січня календарного року. З 01.01.2019 р. набрав чинності абз. 2 ч. 3 ст. 51 Закону про держслужбу, який встановлює, що мінімальний розмір посадового окладу групи 9 в держорганах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або декількох районів, міст обласного значення, не може бути менше 2 ПМПО на 1 січня календарного року.
Тобто з 1 січня 2019 року мінімальний оклад держслужбовця мав би становити 3842 грн. (1921 грн. х 2). Проте у п. 8 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2019 передбачено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, зарплати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується ПМПО, встановлений на 01.01.2018 р., тобто 1762 грн. Отже, з урахуванням зазначеного, мінімальний посадовий оклад держслужбовців з 01.01.2019 р. має складати 3524 грн. (1762 грн. х 2).
ВАЖЛИВО!
Мінімальний розмір посадового окладу держслужбовця з 01.01.2019 р. дорівнює 3524 грн.
У свою чергу, згідно із проектом постанови КМУ «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 році» у схемах посадових окладів на посадах держслужби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції держорганів у 2019 році зазначені не конкретні розміри посадових окладів, а коефіцієнти співвідношення до мінімального посадового окладу (3524 грн.)
Самі ж посадові оклади для держслужбовців з 01.01.2019 р. повинні визначатися шляхом множення мінімального окладу на відповідний коефіцієнт. При цьому, якщо посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, а від 5 і вище — округлюються до десяти гривень.
Крім того, вищезазначеним проектом постанови передбачається затвердити, зокрема, схеми посадових окладів:
• на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2019 році;
• працівників патронатних служб у державних органах;
• працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, з урахуванням юрисдикції державних органів;
• державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя за групами оплати праці.
Тож чекаємо затвердження та оприлюднення цього нормативного акта. Як тільки це станеться, ми обов’язково вас проінформуємо на сторінках нашого видання.
Доплати та надбавки. На увесь 2019 рік продовжено строк виплати додаткових стимулюючих виплат держслужбовцям. Нагадаємо, що відповідно до абз. 8 п. 14 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про держслужбу керівники держслужби мають право встановлювати держслужбовцям додаткові стимулюючі виплати у вигляді надбавок за інтенсивність праці та за виконання особливо важливої роботи. Додаткові стимулюючі виплати виплачуються у відсотках до посадового окладу в межах економії фонду оплати праці. Конкретний розмір таких виплат визначає керівник держоргану самостійно.
При цьому строк зазначених виплат обмежувався двома роками з дати набрання чинності Законом про держслужбу, тобто з 01.05.2016 р. до 01.05.2018 р. У минулому році Верховна Рада продовжила термін таких виплат на увесь 2018 рік. Не став винятком і 2019 рік — стимулюючі виплати дозволено виплачувати по 31.12.2019 р. (п. 5 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2019).
Премії. Зауважимо, що до 1 січня 2019 року розмір премій держслужбовців нормативними актами не обмежувався. Проте з 01.01.2019 р. набрали чинності абз. 4 ч. 3 ст. 50 та ч. 6 ст. 52 Закону про держслужбу, згідно із якими:
• загальний розмір премій, які може отримати держслужбовець за рік, не може перевищувати 30 % фонду його посадового окладу за рік;
• фонд преміювання держоргану встановлюється у розмірі 20 % загального фонду посадових окладів за рік та економії фонду оплати праці.
ОМС
Що стосується посадових окладів посадовим особам і службовцям ОМС, то з 1 січня 2019 року вони залишаються на тому самому рівні, тобто на рівні травня 2018 року (згідно з постановою № 363).
Нагадаємо: з 18.05.2018 р. найменший оклад для посадової особи ОМС складає 2650 грн., а для службовця — 2600 грн. Чи будуть підвищені посадові оклади працівників ОМС у 2019 році? Залишається лише вірити у краще. Протягом двох останніх років підвищення окладів для зазначеної категорії відбувалося не раніше травня. Сподіваємось, що цьогоріч працівники ОМС отримають належне підвищення окладів раніше ніж наприкінці весни.
Але поки з усних роз’яснень фахівців Мінсоцполітики з 01.01.2019 р. не планується внесення змін у схеми посадових окладів, затверджені в додатках 48 — 55 до постанови № 268 (ср. ). Отже, посадові оклади посадових осіб та службовців ОМС з 1 січня 2019 року залишаються на рівні 2018 року.
Індексація & коригування «середньої»
Коригування середнього заробітку. Як відомо, підвищення посадових окладів працівників на законодавчому рівні впливає на проведення коригування їх заробітної плати під час розрахунку середнього заробітку відповідно до Порядку № 100.
Так, згідно з абз. 1 п. 10 цього Порядку у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів відповідно до актів законодавства як в розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, зарплата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.
Коефіцієнт коригування (підвищення) при цьому визначається шляхом ділення окладу, встановленого працівникові після підвищення, на його оклад (тарифну ставку) до підвищення (див. таблицю з коефіцієнтами в статті «Коефіцієнти для коригування зарплати при виході у відпустку в січні 2019 року (оклади за ЄТС)» цього номера).
Індексація зарплати. Січень 2019 року — місяць підвищення посадових окладів — є «базовим» для працівників з оплатою за ЄТС, робітників ОМС та держорганів. З лютого 2019 року для усіх працівників (у тому числі для новоприйнятих, працівниць, що перебувають у відпустці для догляду за дитиною, та переведених з інших установ) починаємо розрахунок нового індексу до перевищення порогу індексації 103 %.
А от для посадових осіб та службовців ОМС базовим залишається травень 2018 року (детальніше про індексацію зарплати працівників-бюджетників у січні 2019 року читайте у наступному номері нашого журналу).
Нові розміри ПСП
Розміри ПСП і граничної зарплати для застосування ПСП у 2019 році змінилися. Це пов’язано зі зміною розміру ПМПО на 1 січня 2019 року порівняно з цим же показником на 1 січня 2018 року. Наведемо в табл. 3 нові розміри ПСП та граничної зарплати, до якої застосовується ПСП.
Нагадаємо, що ПСП застосовують тільки за одним місцем нарахування (виплати) зарплати (п.п. 169.2.1 ПКУ). Причому місце застосування ПСП платник податків обирає самостійно шляхом подання заяви про обрання місця застосування ПСП, яку складають у довільній формі. При цьому за зразок можна взяти форму заяви, затверджену наказом ДПАУ від 30.09.2003 р. № 461, але із зазначенням реквізитів, що відповідають нормам ПКУ (детальніше про документи, що надають право на ПСП, читайте у журналі «Оплата праці», 2018, № 2, с. 12).
Розміри ПСП у 2019 році
Таблиця 3
| Категорія платника податків | Граничний розмір зарплати, що дає право на застосування ПСП у 2019 році | Розмір ПСП |
| «Звичайна» ПСП | ||
| Будь-який платник податку (п.п. 169.1.1 ПКУ) | 2690,00 грн. (1921,00 x 1,4 та округлено до найближчих 10 грн.) | 960,50 грн. (1921,00 x 50 %) |
| «Звичайна» ПСП на дітей | ||
| Особа, яка утримує двох і більше дітей віком до 18 років (п.п. 169.1.2 ПКУ) | Для одного з батьків — 2690,00 грн. х кількість дітей віком до 18 років; для другого з батьків — 2690,00 грн. | 960,50 грн. х кількість дітей віком до 18 років |
| «Підвищена» ПСП на дітей | ||
| Одинока мати (батько), вдова (вдівець) або опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) віком до 18 років (п.п. «а» п.п. 169.1.3 ПКУ) | Для одного з батьків — 2690,00 грн. х кількість дітей віком до 18 років; для другого з батьків — 2690,00 грн. | 1440,75 грн. х кількість дітей віком до 18 років |
| Особа, яка утримує дитину-інваліда (дітей-інвалідів) у віці до 18 років (п.п. «б» п.п. 169.1.3 ПКУ) | 1440,75 грн. х кількість дітей-інвалідів віком до 18 років | |
| «Підвищена» ПСП | ||
| Особа, віднесена законом до 1 або 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (п.п. «в» п.п. 169.1.3 ПКУ) | 2690,00 грн. | 1440,75 грн. |
| Учні, студенти, аспіранти, ординатори, ад’юнкти* (п.п. «г» п.п. 169.1.3 ПКУ) | 2690,00 грн. | 1440,75 грн. |
| Інваліди I або II групи, у тому числі з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена п.п. «б» п.п. 169.1.4 НКУ (п.п. «ґ» п.п. 169.1.3 ПКУ) | 2690,00 грн. | 1440,75 грн. |
| Особи, яким присуджено довічну стипендію як громадянам, що піддавалися переслідуванням за правозахисну діяльність, включаючи журналістів (п.п. «д» п.п. 169.1.3 ПКУ) | 2690,00 грн. | 1440,75 грн. |
| Учасники бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону № 3551, крім осіб, зазначених у п.п. «б» п.п. 169.1.4 ПКУ (п.п. «е» п.п. 169.1.3 ПКУ) | 2690,00 грн. | 1440,75 грн. |
| * За умови, що вони не отримують стипендію з бюджету (див. п.п. 169.2.3 ПКУ, роз’яснення з категорії 103.08.02 ЗІР). | ||
Розміри мінімального та максимального соцвнеску, лікарняних і декретних
ЄСВ
При визначенні сум ЄСВ, що підлягають сплаті, важливо визначити:
• максимальну величину бази нарахування ЄСВ;
• мінімальний страховий внесок, установлений для певних категорій працівників.
Наведемо розміри цих показників на 2019 рік у табл. 4 та 5.
Максимальна величина бази нарахування ЄСВ у 2019 році
Таблиця 4
| Період 2019 року | Максимальний розмір доходу, з якого справляють ЄСВ, грн. |
| Січень-грудень | 62595 (15 х 4173) |
З 01.01.2019 р. максимальна величина бази нарахування ЄСВ складає 62595 грн. Зауважимо, що законопроектом № 8322 пропонується внести зміни до Закону 2464, зокрема, щодо збільшення максимальної величини бази нарахування ЄСВ до 25 розмірів МЗП (104325 грн. (25 х 4173 грн.)). Але поки зазначений нормативний акт не затверджено, цей показник дорівнює 15 МЗП (62595 грн.). Проте як тільки законопроект № 8322 отримає нормативну підтримку, ми обов’язково вас ознайомимо з усіма «ЄСВшними ноу-хау» на сторінках нашого журналу. Тож слідкуйте за публікаціями.
Мінімальний страховий внесок у 2019 році
Таблиця 5
| Категорія працівників | Розмір мінімального страхового внеску з розрахунку на місяць, грн. |
| Роботодавці нараховують на базу нарахування ЄСВ, визначену за основним працівником (не інвалідом), з якої справляється внесок за ставкою 22 % | 918,06 (4173 x 22 %) |
Що стосується основних правил виконання вимог сплати ЄСВ з МЗП, то у 2019 році вони не змінилися. Так, у разі, якщо база нарахування ЄСВ основного працівника — без інвалідності (зарплата, лікарняні, декретні, винагорода за виконані роботи (надані послуги)) не перевищує розміру МЗП, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру МЗП та ставки ЄСВ (22 %), за умови перебування працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відробітку усіх робочих днів звітного місяця. За нинішніх умов сума ЄСВ з МЗП становить 918,06 грн.
При цьому вимога щодо нарахування ЄСВ з МЗП не застосовується:
1) до зарплати (доходу) з джерелом не за основним місцем роботи:
• щодо працівників — зовнішніх сумісників. Якщо ж працівник — внутрішній сумісник (між працівником і роботодавцем укладено два різні трудові договори: за основною посадою та за сумісництвом), то з МЗП порівнюйте загальну суму нарахованих у звітному місяці виплат, що входять у базу стягнення ЄСВ, тобто як за основною посадою, так і за сумісництвом;
• щодо фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за договорами ЦПХ. У випадку, коли фізична особа в одного і того ж роботодавця отримує різний дохід (заробітна плата, винагорода за договором ЦПХ), то ЄСВ за базовий період (календарний місяць) нараховується на суму сукупного доходу найманого працівника незалежно від виду виплат (підкатегорія 301.04.01 Бази податкових знань («ЗІР»));
2) до зарплати (доходу) працівника з інвалідністю, який працює в установі або організації, де застосовується ставка 8,41 %;
3) до зарплати (доходів) працівників всеукраїнських громадських організацій інвалідів (УТОГ і УТОС), працівників підприємств і організацій громадських організацій інвалідів, де застосовуються ставки ЄСВ 5,3 % і 5,5 % відповідно;
4) якщо працівник прийнятий або звільнений протягом місяця (при цьому якщо норму праці за місяць виконано, то вимогу ЄСВ з МЗП виконувати потрібно);
5) відсутня база для нарахування ЄСВ (наприклад, працівник був у відпустці без збереження зарплати або був відсутній на роботі увесь місяць через прогул);
6) до зарплати (доходу) працівників, яким надано відпустку без збереження заробітної плати згідно з п. 18 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки. Нагадаємо, що відповідно до цих норм відпустка за свій рахунок надається працівникам на період проведення АТО у відповідному населеному пункті з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більше 7 календарних днів після прийняття рішення про припинення АТО.
Сумові обмеження для лікарняних та декретних
Як у минулому році, так і в новому продовжують діяти максимальні та мінімальні «межі» для сум лікарняних і декретних. Нагадаємо, що у нас діють спеціальні обмеження для страхових виплат для тих працівників, страховий стаж яких протягом останніх 12 місяців становить менше 6 місяців. Загальні обмеження діють для всіх інших застрахованих осіб.
Застосовуючи спеціальне обмеження для лікарняних, слід враховувати таке: якщо за останні 12 календарних місяців перед настанням хвороби працівника (його дитини) його страховий стаж не перевищує 6 місяців, то денна виплата (середньоденна зарплата з урахуванням відсотка оплати лікарняного) для нарахування лікарняних має бути не більше розміру МЗП з розрахунку на 1 календарний день (137,09 грн. (4173 грн. : 30,44)).
Що стосується спеціального обмеження для декретних, то тут якщо за останні 12 календарних місяців перед виходом у декретну відпустку страховий стаж працівниці не перевищує 6 місяців, то середньоденна зарплата для нарахування декретної допомоги має бути:
1) не менше розміру МЗП з розрахунку на 1 календарний день (137,09 грн.) — для допомоги за основним місцем роботи;
2) не більше 2 МЗП з розрахунку на 1 календарний день (274,18 грн.).
Застосовуючи загальне обмеження для допомоги по вагітності та пологах (працівниці за основним місцем роботи незалежно від страхового стажу за останні 12 місяців перед настанням декретної відпустки) слід враховувати таке: якщо фактична середньоденна зарплата менше розміру МЗП з розрахунку на 1 календарний день, то декретна допомога повинна бути розрахована виходячи з розміру МЗП з розрахунку на 1 календарний день — 137,09 грн.
Що стосується максимального розміру декретних та лікарняних, то, як в минулому, так і в новому році їх суми (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї) не мають бути вищі за розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ з розрахунку:
• на день — 2056,34 грн. (15 х 4173/30,44);
• на повний місяць — 62595 грн. (15 х 4173 грн.).
Враховуючи зазначене, у табл. 6 наведемо «межі» для страхових виплат.
«Межі» лікарняних і декретних для працівників у 2019 році
Таблиця 6
| Вид обмеження | Початок тимчасової непрацездатності | Мінімальна середньоденна зарплата, грн. | Максимальна середньоденна зарплата, грн. |
| Лікарняні | |||
| Страховий стаж протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку менше 6 місяців | Січень — грудень 2019 року | х | 137,09 (4173мзп : 30,44) |
| Страховий стаж протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку 6 місяців і більше | Січень 2019 року | 1834,59(1) (15 х 3723мзп : 30,44) | |
| Лютий — грудень 2019 року | 2056,34(1) (15 х 4173мзп : 30,44) | ||
| Допомога по вагітності та пологах | |||
| Страховий стаж протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку менше 6 місяців | Січень — грудень 2019 року | 137,09(2) (4173мзп : 30,44) | 274,18 (2 х 4173мзп : 30,44) |
| Страховий стаж протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку 6 місяців і більше | Січень 2019 року | 1834,59(1) (15 х 3723мзп : 30,44) | |
| Лютий — грудень 2019 року | 2056,34(1) (15 х 4173мзп : 30,44) | ||
| (1) У частині обмеження максимальної величини розміру допомоги змін не відбулося, а тому згідно з листом Мінсоцполітики від 03.12.2015 р. № 1837/18/93-15 для застосування цієї норми слід використовувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску в останньому місяці розрахункового періоду. Крім того, сума лікарняних/декретних з розрахунку на місяць не може перевищувати максимальної величини бази нарахування ЄСВ, з якої сплачувався єдиний внесок. (2) За роз’ясненням фахівців Мінсоцполітики, наведеним у листі від 13.10.2016 р. № 334/18/99-16, мінімального розміру декретних для працівників-сумісників дотримуватися не потрібно. Для них декретні розраховуються виходячи з фактично нарахованої зарплати. | |||
Кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку відпускних у 2019 році
При розрахунку середньої зарплати для оплати періоду відпустки (виплати компенсації за невикористану відпустку) кількість календарних днів, що беруть участь в розрахунку, залежить від кількості святкових днів, що припадають на розрахунковий період.
Для полегшення роботи бухгалтера в табл. 7 наведемо розраховані (готові) показники, необхідні при розрахунку відпускної «середньої» в 2019 році.
Кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку відпускних у 2019 році
Таблиця 7
| Початок відпустки (місяць 2019 року) | Розрахунковий період* | Кількість календарних днів у розрахунковому періоді | Кількість святкових і неробочих днів у розрахунковому періоді | Кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку відпускних (гр. 3 - гр. 4)* |
| Січень | Січень — грудень 2018 року | 365 | 11 | 354 |
| Лютий | Лютий 2018 року — січень 2019 року | 365 | 11 | 354 |
| Березень | Березень 2018 року — лютий 2019 року | 365 | 11 | 354 |
| Квітень | Квітень 2018 року — березень 2019 року | 365 | 11 | 354 |
| Травень | Травень 2018 року — квітень 2019 року | 365 | 11 | 354 |
| Червень | Червень 2018 року — травень 2019 року | 365 | 10 | 355 |
| Липень | Липень 2018 року — червень 2019 року | 365 | 11 | 354 |
| Серпень | Серпень 2018 року — липень 2019 року | 365 | 11 | 354 |
| Вересень | Вересень 2018 року — серпень 2019 року | 365 | 11 | 354 |
| Жовтень | Жовтень 2018 року — вересень 2019 року | 365 | 11 | 354 |
| Листопад | Листопад 2018 року — жовтень 2019 року | 365 | 11 | 354 |
| Грудень | Грудень 2018 року — листопад 2019 року | 365 | 11 | 354 |
| * Розрахунки наведено виходячи з умови, що розрахунковий період дорівнює 12 календарним місяцям, що передують місяцю, на який припадає початок відпустки. При цьому в розрахунковому періоді не було періодів, протягом яких працівник згідно із законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався середній заробіток або зберігався частково. | ||||
Нові розміри «трудових» штрафів
Оскільки розмір МЗП на 2019 рік виріс, то і збільшилися розміри штрафів за порушення трудового законодавства. Наведемо в табл. 8, якими будуть штрафи за різні види порушень трудового законодавства у 2019 році:
Розміри «трудових» штрафів у 2019 році
Таблиця 8
| Порушення | Міра відповідальності (норма КЗпП) |
| Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) | 125190,00 грн. (30 МЗП) за кожного працівника, щодо якого здійснено порушення (абз. 2 ч. 2 ст. 265) |
| Оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання ним роботи повний робочий час, установлений в установі | |
| Виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування і сплати ЄСВ та податків | |
| Порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш ніж за один місяць, виплата їх не в повному обсязі | 12519,00 грн. (3 МЗП) (абз. 3 ч. 2 ст. 265) |
| Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці | 41730,00 грн. (10 МЗП) за кожного працівника, щодо якого здійснено порушення (абз. 4 ч. 2 ст. 265) |
| Недотримання встановлених законом гарантій і пільг працівникам, які притягуються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» | 41730,00 грн. (10 МЗП) за кожного працівника, щодо якого здійснено порушення (абз. 5 ч. 2 ст. 265) |
| Недопущення до проведення перевірки з питань дотримання законодавства про працю, створення перешкод в її проведенні | 12519,00 грн. (3 МЗП) (абз. 6 ч. 2 ст. 265) |
| Недопущення до проведення перевірки з питань дотримання законодавства про працю, створення перешкод в її проведенні, якщо така перевірка проводиться з питань виявлення порушень щодо: • фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту); • оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений в установі; • виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування і сплати ЄСВ і податків | 417300,00 грн. (100 МЗП) (абз. 7 ч. 2 ст. 265) |
| Порушення інших вимог трудового законодавства | 4173,00 грн. (1 МЗП) (абз. 8 ч. 2 ст. 265) |
Нагадаємо, що штрафи за порушення законодавства про працю накладаються керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад і їх заступниками.
Документальною підставою для накладення штрафу є:
• акт про виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятості населення, складений посадовою особою Держпраці або його територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення і сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади;
• акт документальної виїзної перевірки Державної фіскальної служби, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
При цьому штрафи, передбачені абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП (за роботу без трудового договору та/або за «фіктивно» скороченим робочим часом), можуть накладати і без проведення перевірки. Підставою в цьому випадку є рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконує роботу без трудового договору, і встановлення періоду такої роботи або роботи на умовах неповного робочого часу у разі фактичного виконання роботи повний робочий час.
Нормативні документи та скорочення
КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ.
Закон про Держбюджет-2019 — Закон України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 р. № 2629-VIII.
Закон про оплату праці — Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.
Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Закон про держслужбу — Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VІІІ.
Закон № 3551 — Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII.
Закон № 2464 — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.
Постанова № 363 — постанова КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268» від 10.05.2018 р. № 363.
Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.
МЗП — мінімальна заробітна плата.
ПМПО — прожитковий мінімум для працездатної особи.
ЄТС — Єдина тарифна сітка.
ОМС — органи місцевого самоврядування.
ПСП — податкова соціальна пільга.
ЄСВ — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
ЗІР — Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДФСУ.
