Зміни у процедурі проведення оцінювання держслужбовців ми вивчали у журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2019, № 33, с. 4.
Відповідно до п. 9 Типового порядку оцінювання проводиться в три етапи:
1. Визначення завдань і ключових показників.
2. Визначення результатів виконання завдань.
3. Затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).
За загальним правилом завдання і ключові показники визначаються на наступний рік у грудні року, що йому передує (п. 12 Типового порядку). А у разі призначення або переведення держслужбовця на посаду — протягом 10 робочих днів після цього. Причому таке можливо у січні — вересні поточного року.
Якщо держслужбовця переводять у жовтні — грудні поточного року, то він не приймає участі в жодному з етапів оцінювання. А все тому, що у жовтні — грудні вже проводиться другий етап — визначення результатів виконання завдань. Він проводиться за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань (п. 13 Типового порядку).
Відповідно до п. 14 Типового порядку визначення результатів виконання завдань та затвердження висновку не проводиться, якщо на дату прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань державний службовець працює на займаній посаді у звітному році з визначеними йому завданнями менше 3 місяців.
А що робити, якщо держслужбовець переведений на іншу посаду у зв’язку зі змінами в штатному розписі? При цьому його посадові обов’язки не змінилися. І на дату прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань держслужбовець працює на займаній посаді менше 3 місяців. Чи буде він підлягати оцінюванню у такому випадку? Таке переведення по суті формальне: змінилась лише назва посади, а обов’язки залишились колишніми. Чи буде це переведенням у розумінні Типового порядку?
На думку НАДС, так. Описана зміна є повноціннім переведенням. Фахівці НАДС у своєму листі від 26.09.2019 № 6723/07.02-19 наголошують на такому: те, наскільки змінилися посадові обов’язки та інші істотні умови державної служби після переведення, не впливає на порядок оцінювання. Для того щоб брати участь у другому та третьому етапах оцінювання, держслужбовець повинен пропрацювати із визначеними за новою посадою завданнями та ключовими показниками не менше 3 місяців з моменту їх визначення.
Тож, незважаючи на незмінність посадових обов’язків, держслужбовцю затверджують нові завдання та ключові показники за новою посадою. А тому він повинен пропрацювати з ними щонайменше 3 місяці до початку другого етапу оцінювання (визначення результатів виконання завдань). Тоді держслужбовець буде повноцінно проходити оцінювання.
Але чому ж оцінювання таке важливе для державних службовців?
Однією з причин є премія, яка виплачується «відмінникам».
Відповідно до ч. 9 ст. 44 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII (далі — Закон № 889) держслужбовець, який отримав відмінну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, має право на преміювання та переважне просування по державній службі.
Також п. 17 Типового порядку передбачає, що наказ (розпорядження) керівника держслужби у відповідному державному органі про преміювання держслужбовців категорій «А», «Б» і «В», які отримали відмінні оцінки за результатами оцінювання, видається на підставі затвердженого висновку (висновків).
НАДС резюмує: премію за результатами щорічного оцінювання мають отримати держслужбовці, щодо яких відповідний висновок затверджений у встановленому порядку. А що ж це за порядок такий?
За результатами проведеного оцінювання оформлюється Висновок оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (додаток 5 до Типового порядку). Форма цього документа тепер єдина для держслужбовців усіх категорій.
Висновок із оцінкою (негативна, позитивна, відмінна) затверджується наказом (розпорядженням) суб’єкта призначення у грудні звітного року (п. 16 Типового порядку). Служба управління персоналом держоргану, в якому працює держслужбовець, ознайомлює його із затвердженим висновком.
А згідно з ч. 4 ст. 44 Закону № 889 держслужбовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом 3 календарних днів після проведення оцінювання.
Копія наказу (розпорядження) про затвердження висновку зберігається в особовій справі держслужбовця. Відповідно немає висновку — немає премії. А якщо держслужбовець не брав участь в оцінюванні (зовсім або ж у другому та третьому етапах), то цілком логічно, що й висновку не буде.
Отже, держслужбовець, який не брав участь в оцінюванні, не має право на премію, яку виплачують за відмінні результати такого оцінювання. І це правильно.
Однак це не означає, що держслужбовець залишиться зовсім без премії. Адже є ще місячна та квартальна премії. Вони поряд з премією «відмінникам» за результатами оцінювання передбачені п. 3 розд. І Типового положення про преміювання державних службовців органів державної влади, інших державних органів, їхніх апаратів (секретаріатів), затвердженого наказом Мінсоцполітики від 13.06.2016 р. № 646 (далі — Типове положення).
Вид премії (місячна чи квартальна) визначає керівник держслужби у державному органі залежно від особливостей виконання функцій і завдань держоргану.
Згідно з п. 2 розд. ІІ Типового положення розмір місячної або квартальної премії держслужбовця залежить від його особистого внеску в загальний результат роботи державного органу з урахуванням таких критеріїв:
1) ініціативність у роботі;
2) якість виконання завдань, визначених положеннями про державний орган, самостійний структурний підрозділ, у якому працює держслужбовець, його посадовою інструкцією, а також дорученнями керівництва відповідного державного органу та безпосереднього керівника держслужбовця;
3) терміновість виконання завдань;
4) виконання додаткового обсягу завдань (участь у провадженні національних реформ, роботі комісій, робочих груп тощо).
Отже, квартальна або місячна премія виплачується держслужбовцю з урахуванням зазначених вище критеріїв та незалежно від проходження оцінювання.
