Обираємо посаду
Що найпершим цікавить нового працівника та його роботодавця?
Звичайно, ж посада, на яку приймають такого працівника.
За загальними правилами є три посади для працівників, які обслуговують системи автономного опалення приміщень в установах:
• опалювач;
• машиніст (кочегар) котельні;
• оператор котельні.
Кваліфікаційні характеристики для кожної з них містить Довідник № 336, а для оператора котельні — ще й Довідник № 144.
Необхідна інформація про кваліфікаційні характеристики наведена в таблиці.
Кваліфікаційні характеристики для посад опалювача, машиніста (кочегара) та оператора котельні
| Назва посади | Кваліфікаційні характеристики відповідно до Довідників № 336 та 144 | Відмінність |
| Опалювач (позиція 104 Довідника № 336) | Завдання та обов’язки. Топить печі твердим та газоподібним паливом і обслуговує їх у житлових приміщеннях, культурно-побутових, навчальних, службових та інших установах. Пиляє та рубає дрова, подрібнює вугілля. Готує та підносить паливо до печей. Завантажує, шурує та виконує дрібний ремонт топок. Підтримує необхідну температуру в опалюваних приміщеннях. Стежить за справним станом печей та димоходів. Очищає топки печей від золи та шлаку. Видаляє золу та шлак із приміщення у відведене місце. Веде облік витрат палива. Складає і подає заявки на паливо. Повинен знати: правила топлення опалювальних печей твердим та газоподібним паливом; види палива та правила його спалювання; розташування димоходів; способи шурування та чищення топок; норми витрат палива; правила користування вогнегасниками та іншим протипожежним інвентарем; правила складання заявок на паливо. Кваліфікаційні вимоги. Базова загальна середня освіта або початкова загальна освіта та професійна підготовка на виробництві, без вимог до стажу роботи | Система пічного опалення. Використовується тверде та газоподібне паливо |
| Машиніст (кочегар) котельні (позиція 84 Довідника № 144) | Завдання та обов’язки. Обслуговує водогрійні та парові котли із сумарною теплопродуктивністю до 12,6 ГДж/год (до 3 Гкал/год) або обслуговує в котельні окремі водогрійні або парові котли з теплопродуктивністю котла до 21 ГДж/год (до 5 Гкал/год), які працюють на твердому паливі. Обслуговує котли парових залізничних кранів вантажопідйомністю до 25 т. Розпалює, пускає, зупиняє котли та постачає їх водою. Подрібнює паливо, завантажує та шурує топку котла. Регулює горіння палива. Спостерігає за допомогою контрольно-вимірювальних приладів рівень води в котлі, тиском пари та температурою води, яка подається в опалювальну систему. Пускає, зупиняє насоси, мотори, вентилятори та інші допоміжні механізми. Чистить арматуру та прилади котла. Обслуговує тепломережні бойлерні установки або станції м’ятої пари, які розташовані в зоні обслуговування основних агрегатів, із сумарним тепловим навантаженням до 42 ГДж/год (до 10 Гкал/год). Очищає м’яту пару та проводить деаерацію води. Підтримує необхідний тиск та температуру води і пари. Бере участь у промиванні, очищенні та ремонті котла. Прибирає вручну шлак та золу із топок і бункерів парових та водогрійних котлів виробничих і комунальних котелень і піддувал газогенераторів, а також з колосникових решіток, топок, котлів і піддувал паровозів. Планує шлакові та зольні відвали. Повинен знати: принцип роботи обслуговуваних котлів, форсунок, пароповітропроводів та способи регулювання їх роботи; будову топок парових котлів, шлакових і зольних бункерів; склад теплоізоляційних мас та основні способи теплоізоляції котлів і паротрубопроводів; призначення та умови застосування простих і середньої складності контрольно-вимірювальних приладів; будову механізмів для готування пиловидного палива, інструменту та пристроїв для чищення форсунок і золо- та шлаковидалення; будову та режими роботи устаткування тепломережних бойлерних установок або станції м’ятої пари, правила очищення колосникових решіток, топок та котлів і димової коробки паровозів; допустимі тиск та рівень води в котлі паровоза під час чищення; вплив атмосферного повітря на стан стінок топки та вогневої коробки; порядок заправлення топки; основні властивості золи та шлаку; порядок руху на коліях та дорогах залізничних кранів; правила планування шлакових і зольних відвалів. Кваліфікаційні вимоги. Повна загальна середня освіта та професійна підготовка на виробництві, без вимог до стажу роботи | Система опалення облаштована водогрійними та паровими котлами, які працюють на твердому паливі |
| Оператор котельні (позиція 110 Довідника № 336 та позиція 1 розділу «Робітники» Довідника № 144) | Завдання та обов’язки. Обслуговує водогрійні та парові котли із сумарною теплопродуктивністю до 12,6 ГДж/год (до 3 Гкал/год) або обслуговує в котельні окремі водогрійні або парові котли з теплопродуктивністю котла до 21 ГДж/год (до 5 Гкал/год), які працюють на рідкому та газоподібному паливі або електронагріванні. Здійснює розпалювання, пуск та зупинку котлів і живлення їх водою. Регулює горіння палива. Стежить за допомогою контрольно-вимірювальних приладів за рівнем води в котлі, тиском пари і температурою води, яка подається в опалювальну систему. Обслуговує тепломережні бойлерні установки або станції м’ятої пари, розташовані в зоні обслуговування основних агрегатів із сумарним тепловим навантаженням до 42 ГДж/год (до 10 Гкал/год). Очищає м’яту пару та проводить деаерацію води. Здійснює пуск і зупинку насосів, двигунів, вентиляторів та інших допоміжних механізмів. Чистить арматуру та прилади котла. Бере участь у ремонті устаткування, яке обслуговує. Повинен знати: принцип роботи котлів, що обслуговуються; склад теплоізоляційних мас та основні способи теплоізоляції котлів і паротрубопроводів; правила поводження з газом та устаткуванням, яке знаходиться під напругою; призначення та умови застосування простих і середньої складності контрольно-вимірювальних приладів; будову та режими роботи устаткування тепломережних бойлерних установок або станцій м’ятої пари. Кваліфікаційні вимоги. Повна загальна середня освіта та професійна підготовка на виробництві, без вимог до стажу роботи | Система опалення облаштована водогрійними та паровими котлами, які працюють на рідкому та газоподібному паливі або електронагріванні |
При цьому враховуйте наступне. Кваліфікаційні вимоги для машиністів (кочегарів) та операторів котельні відрізняються в залежності від розрядів: від 2-го до 6-го розряду.
У таблиці ми навели дані для відповідних посад 2-го розряду.
Якщо вам необхідно знайти вимоги для посад вищих розрядів, то вони містяться у відповідних позиціях Довідників № 336 та № 144.
Стосовно інших розрядів зазначимо, що однією з головних відмінностей є сумарна теплопродуктивність котлів, які обслуговують такі працівники (чим вище теплопродуктивність — тим вище розряд).
Також для кожного наступного розряду потрібен стаж роботи не менше 1 року на посаді машиніста (кочегара) чи оператора котельні попереднього розряду.
Крім того, починаючи від 4-го розряду працівники котельні повинні мати професійно-технічну освіту, а не лише загальну середню.
Після ознайомлення з посадами залишиться запитання: на яку з них приймати працівника?
Відповідь досить проста: усе залежить від обладнання, яке встановлене для опалення приміщень.
Отже приймаємо:
• опалювачів — у випадку, якщо опалення проводиться з використанням печей, що топлять дровами та вугіллям;
• машиністів (кочегарів) котельні — при опаленні котлами, що працюють на твердому паливі (вугіллі);
• оператора котельні — якщо приміщення опалюються завдяки котлам, які працюють на рідкому та газовому паливі або електронагріванні.
Із посадою розібрались.
Тепер перейдемо до правил оформлення працівника.
Приймаємо працівника
Зазвичай працівника котельні приймають на опалювальний сезон (умовно, з жовтня по квітень).
При цьому такі опалювальні роботи не належить до категорії сезонних. Адже у Списку сезонних робіт вони не зазначені.
Однак це не відміняє того факту, що робота з обслуговування опалювального обладнання має сезонний (тимчасовий) характер.
Це, у свою чергу, передбачає, що трудові відносини з такими працівниками не можуть бути встановлені на невизначений строк. Як же правильно оформити такі відносини?
У цілому процедура прийняття на роботу тимчасових працівників проводиться у загальновстановленому порядку.
Проте існують деякі нюанси в оформленні трудових відносин з тимчасовими працівниками.
Зупинимося на них детальніше.
Трудовий договір. При прийнятті на посаду опалювача, машиніста (кочегара) чи оператора котельні на період опалювального сезону з працівником доцільно укласти строковий трудовий договір, строк якого встановити за погодженням сторін (п. 2 ст. 23 КЗпП).
ВАЖЛИВО!
У наказі про прийняття на роботу необхідно обов’язково зазначити строк, на який приймається працівник. Інакше такий працівник вважатиметься прийнятим на невизначений строк.
Зазвичай точна дата закінчення опалювального сезону на момент прийняття працівника ще невідома. Тому в цьому випадку це може бути подія — дата закінчення опалювального сезону. У наказі можна вказати таке: «…Прийняти Стрижова Івана Федоровича на посаду оператора котельні з 15.10.2019 р. до дати фактичного закінчення опалювального сезону».
УВАГА!
При прийнятті на роботу для сезонних і тимчасових працівників, а також осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців, випробування не встановлюється. Це прямо передбачено ч. 3 ст. 26 КЗпП.
Трудова книжка. Згідно зі ст. 48 КЗпП і п. 1.1 Інструкції № 58 трудові книжки ведуть на всіх працівників, які працюють за трудовими договорами більше 5 днів, у тому числі і працівників, прийнятих за строковим трудовим договором. Тому в трудовій книжці тимчасового працівника, що обслуговує опалювальне обладнання, обов’язково потрібно зробити запис про прийняття на роботу (якщо, звичайно, у працівника немає іншого основного місця роботи). При цьому те, що трудові відносини мають строковий характер, у трудовій книжці не зазначають (лист Мінпраці від 29.05.2007 р. № 126/13/133-07).
Повідомлення про прийняття. Перед допуском працівника до роботи необхідно подати до органу Державної податкової служби України Повідомлення про прийняття на роботу (ч. 3 ст. 24 КЗпП). При цьому в такому документі також не потрібно вказувати строковий характер трудових відносин.
Трудові гарантії
Працівники, які уклали строковий трудовий договір, мають ті самі трудові права та обов’язки, що встановлені для працівників, з якими укладено договір на невизначений строк.
Вони повинні підпорядковуватися правилам внутрішнього трудового розпорядку, мають право на щорічну відпустку, допомогу по тимчасовій непрацездатності (див. лист Мінпраці від 01.06.2005 р. № 36-211).
Працівникам, які зайняті в котельні, за рішенням керівника в межах фонду оплати праці може бути виплачена матеріальна допомога (у тому числі на оздоровлення).
Адже законодавством не встановлено обмеження щодо виплати такої допомоги працівникам, які працюють на умовах строкового трудового договору.
Відпустка. За загальними правилами такі працівники мають право на щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні.
При цьому, згідно зі ст. 7 Закону про відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці надається щорічна додаткова відпустка тривалістю до 35 календарних днів. На такий додатковий відпочинок мають право працівники, зайняті на роботах, пов’язаних із негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів за Списком № 1290.
Так, у розд. ХХХ Списку № 1290 вказані машиніст (кочегар) котельні та опалювач, зайняті на роботах у житлових та адміністративних будинках з центральним опаленням, яке працює на вугіллі та інших видах твердого палива.
Такі працівники мають право на щорічну додаткову відпустку за шкідливість максимальною тривалістю 4 календарних дні.
Конкретна тривалість відпустки встановлюється колективним або трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах. Зауважимо, що не мають права на додаткову відпустку опалювачі, що топлять печі газоподібним паливом, та оператори котельні (останні обслуговують котли, що працюють на рідкому та газоподібному паливі або електронагріванні). Такі посади Список № 1290 не містить.
Підсумований облік робочого часу. Якщо система опалення приміщень потребує цілодобового нагляду, то слід приймати декілька працівників і вводити їм підсумований облік робочого часу. Детальніше про правила його застосування та оплати ви можете дізнатись із журналу «Бюджетна бухгалтерія», 2018, № 13, с. 16.
У цьому випадку також слід пам’ятати про роботи у нічний час — з 22:00 до 06:00 (ст. 54 КЗпП). За роботу в нічний час установлюють доплату в розмірі не менше 20 % тарифної ставки за кожну годину роботи (ст. 108 КЗпП). При цьому в кожній галузі господарства може бути передбачений граничний розмір доплати.
Так, наприклад, для опалювача/кочегара/оператора котельні закладу освіти п.п. «б» п.п. 3 п. 4 наказу № 557 встановлюють доплату за роботу в нічний час у розмірі до 40 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи.
А от працівники котельні ОМС отримають «нічну» доплату у розмірі до 35 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи з 22 до 6 години ранку (п.п. «д» п. 2 наказу № 77).
Доплату за роботу в нічний час треба проводити за підсумками кожного місяця, незалежно від облікового періоду.
Пам’ятайте, що ст. 55 КЗпП передбачена заборона роботи у нічний час для вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до 3 років, та осіб, молодших вісімнадцяти років.
Особи з інвалідністю можуть працювати у нічний час лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.
Якщо ж працівник котельні потрібен лише на той час, коли в установі знаходяться інші працівники, то можна обійтись без підсумованого обліку. При цьому, аби прогріти приміщення після «нічного простою», можна дещо змінити графік роботи працівника котельні, змістивши його на годину. Наприклад, встановити йому робочий день з 7:00 до 16:00 (якщо загальний графік установи — з 8:00 до 17:00).
Звільняємо працівника
Порядок розірвання строкового трудового договору має свої особливості. Зокрема, підставою для припинення трудових відносин згідно з п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП є закінчення строку трудового договору.
Тому в останній день його дії працівник має бути звільнений на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП. Якщо цього не зробити, дія трудового договору вважатиметься продовженою на невизначений строк (ч. 1 ст. 391 КЗпП).
Якщо конкретний день закінчення трудових відносин не був визначений, тобто з працівником укладався строковий трудовий договір до «дати фактичного закінчення опалювального сезону», то в цьому випадку датою звільнення буде дата закінчення опалювального сезону, зазначена у відповідному наказі керівника установи.
Що робити, якщо звільнення припадає на святковий, вихідний або неробочий день? Тоді днем закінчення строку дії трудового договору, а отже і днем звільнення, буде найближчий (наступний за вихідним або святковим) робочий день (ч. 5 ст. 2411 КЗпП).
Декілька слів скажемо про нюанси розірвання строкового трудового договору, якщо працівник був у відпустці або на лікарняному.
Працівник у день звільнення хворіє. Частиною 3 ст. 40 КЗпП установлено заборону щодо звільнення працівників у період тимчасової непрацездатності та перебування у відпустці. Однак це стосується звільнення виключно з ініціативи роботодавця, тобто за підставами, передбаченими у ст. 40 і 41 КЗпП. А у зв’язку із закінченням строку трудового договору працівника звільнять на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП.
Якщо ж працівника не звільнити в день закінчення строкового трудового договору, він автоматично стане безстроковим. І тоді звільнити його надалі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП буде не можна.
Отже, працівник має бути звільнений у день закінчення строку трудового договору, навіть якщо він цього дня перебуває на лікарняному. При цьому сума допомоги по тимчасовій непрацездатності буде сплачена за весь період хвороби, що настала в період роботи, уключаючи день звільнення, до повного одужання або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (п. 1 ст. 19 і п. 2 ст. 22 Закону № 1105).
Працівник перед звільненням йде у відпустку. Частиною 2 ст. 3 Закону про відпустки передбачено, що у разі звільнення працівника у зв’язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки.
Тобто днем звільнення в цій ситуації вважається останній день відпустки, що вноситься до трудової книжки як дата звільнення. Той факт, що працівник використовує відпустку за межами строку дії трудового договору, не є підставою для перетворення такого договору на безстроковий.
Однак інколи цією нормою Закону про відпустки слід користатись дуже обережно. Далі пояснимо чому.
Працівник захворів у відпустці. Може так статись, що перед закінченням строкового трудового договору працівник взяв відпустку та захворів, перебуваючи у ній.
Тому відпустку було продовжено після виходу з лікарняного. Як бути у такому випадку? Коли слід звільнити працівника-строковика?
У такій ситуації також згадують про ч. 3 ст. 40 КЗпП, згідно з якою звільняти працівника під час перебування у відпустці (як і на лікарняному) забороняється, але тільки з ініціативи роботодавця. Закінчення строку трудового договору не є ініціативою власника. А отже звільнити працівника, який перебуває у відпустці, можна у зв’язку із закінченням строку дії трудового договору (п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП).
При цьому слід мати на увазі, що ч. 2 ст. 3 Закону про відпустки передбачено можливість, а не обов’язок роботодавця надавати відпустку на вимогу працівника при звільненні у зв’язку із закінченням строку трудового договору. Із цим погоджуються і суди.
Зокрема, у постанові від 26.12.2018 р. у справі № 640/498/17-ц («Оплата праці», 2019, № 6/1, с. 26) Верховний Суд України став на бік роботодавця, який в описаній вище ситуації звільнив працівницю у період використання продовженої відпустки — в останній день дії строкового трудового договору.
При цьому працівниці була нарахована компенсація за невикористану відпустку та зроблено перерахунок з урахуванням лікарняного і раніше отриманих коштів за відпустку. Також працівниці були виплачені лікарняні за рахунок ФСС.
ДОКУМЕНТИ ТА СКОРОЧЕННЯ
КЗпП — Кодекс законів України про працю від 10.12.71 р.
Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Список сезонних робіт — Список сезонних робіт і сезонних галузей, затверджений постановою КМУ від 28.03.97 р. № 278.
Інструкція № 58 — Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. № 58.
Довідник № 144 — Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 87 «Житлове та комунальне господарство населених пунктів», затверджений наказом Держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 17.06.99 р. № 144.
Повідомлення про прийняття на роботу — Повідомлення про прийняття працівника на роботу, форма наведена у додатку до постанови КМУ від 17.06.2015 р. № 413.
ОМС — орган місцевого самоврядування.
ФСС — Фонд соціального страхування.
МЗП — мінімальна заробітна плата.
