Запитували — відповідаємо: про бухоблік і не тільки…

1

Оприбуткування раніше не врахованих у балансі меблів

Як правильно та за якою вартістю оприбуткувати стінку (меблі) в навчальному класі, раніше не враховані у балансі?

Однозначно такі меблі підлягають обов’язковому зарахуванню у баланс установи.

Але спочатку з’ясуйте, чи є будь-які документи на ці меблі. Можливо, раніше вже були здійснені та відображені в обліку витрати на їх придбання, але до оприбуткування справа так і не дійшла. Ретельно все перевірте. Якщо так і є, тоді виправте помилку (на підставі бухгалтерської довідки). Якщо немає ані документів, ані записів у бухобліку, тоді йдеться про лишки.

Оцінку активів, виявлених під час інвентаризації як лишки, може провести інвентаризаційна комісія. Залучати для цього професійного оцінювача зовсім не обов’язково. Оцінювати такі об’єкти слід за справедливою вартістю. Тобто необхідно визначити, скільки вони можуть коштувати з урахуванням їх стану на момент оприбуткування. За результатами оцінки слід оформити акт оцінки довільної форми.

Майте на увазі: при оприбуткуванні активів, раніше не врахованих та залишених для власних потреб установи, слід показати збільшення доходів за субрахунком 7112 «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих у балансі». Вказівку на це містить п. 4 розд. IV Положення № 879¹.

Водночас на суму таких об’єктів до кінця звітного місяця необхідно подати Довідку про надходження в натуральній формі. При цьому слід показати надходження за кодом доходів 25010200 «Надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності».

Докладніше про порядок відображення лишків в обліку та звітності читайте у статті «Інвентаризація в умовах карантину» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 41)

2

Облік комплектуючих для комп’ютерної техніки

Придбали системний блок. У рахунку окремо зазначено процесор, системна плата, модуль пам’яті та накопичувач. Усього на суму 6350 грн. Як оприбуткувати: як єдиний об’єкт ОЗ² на субрахунок 1014 чи все окремо на субрахунок 1113?

Передусім слід уважно вивчити умови договору постачання. Потрібно чітко розуміти, що саме купує ваша установа: системний блок чи запчастини та комплектуючі до нього.

Отже, якщо йдеться про придбання обладнання у готовому вигляді, тоді оприбутковуємо на баланс системний блок як єдиний об’єкт. Зокрема, він підлягає зарахуванню до складу ОЗ (субрахунок 1014, підгрупа 6).

Якщо ж предметом договору є постачання запасних частин та комплектуючих до комп’ютерної техніки, то й порядок відображення в обліку має бути відповідним. Тобто процесор, системну плату, модуль пам’яті та накопичувач слід оприбуткувати до складу запасів на субрахунок 1515 «Запасні частини».

Однак жодних підстав для зарахування цих комплектуючих (процесора, системної плати, модуля пам’яті тощо) на баланс як окремих об’єктів необоротних активів немає. Адже такі предмети не можуть бути конструктивно відокремлені. До того ж вони не призначені для виконання самостійних функцій. Тоді як саме за цих умов об’єкти можуть вважатися необоротних активами. Це випливає з абз. 3 п. 1 розд. ІІ НП(С)БО 121³

3

Як оприбуткувати жалюзі та лінолеум

Чи можна віднести жалюзі на субрахунок 1113, а лінолеум — на 1812 і відразу списати на витрати?

Жалюзі є різновидом віконних штор. У свою чергу, останні належать до предметів господарського інвентарю. Тому залежно від вартості жалюзі підлягають оприбуткуванню до складу необоротних активів:

• або як ОЗ (субрахунок 1016, підгрупа 3);

• або як МНМА⁴ (субрахунок 1113, підгрупа 7).

Натомість лінолеум — це гнучке покриття для підлоги. Причому технологія укладання лінолеуму передбачає його надійну фіксацію та притиснення до підлоги плінтусом. Фактично лінолеум, як і ламінат та шпалери, є оздоблювальними будівельними матеріалами. Відтак, ці активи слід обліковувати у складі запасів на субрахунку 1513 «Будівельні матеріали». А от списати їх вартість на витрати відповідного звітного періоду можна лише після їх фактичного використання для ремонту приміщення. Підставою для цього буде Акт списання, складений комісією установи

4

Оприбутковуємо LED-лампи правильно

Придбали LED-лампи. На який субрахунок їх оприбуткувати?

LED-лампи, або світлодіодні лампи, як і будь-які інші електричні змінні лампи, призначені для побутового, промислового та вуличного освітлення. Вони належать до господарських матеріалів, що використовуються для поточних потреб установ. Отже, їх облік слід вести на субрахунку 1812 «Малоцінні та швидкозношувані предмети». Про це чітко сказано і в Порядку № 1219⁵.

А от як саме налагодити порядок оперативного обліку таких матеріалів, вирішувати вам. Річ у тому, що виробники таких ламп здебільшого дають гарантію на 12 місяців їх служби. Тож є сенс вести оперативний кількісний облік таких ламп щонайменше протягом року з моменту їх передачі у використання.

Інша річ — LED-лампи-світильники. От їх доцільно обліковувати у складі необоротних активів. Адже очікуваний строк служби таких об’єктів, точно перевищує один рік. Окрім того, ці лампи є повністю закінченими пристроями і призначені для виконання певних самостійних функцій. Таким чином, їх слід зараховувати до складу МНМА на субрахунок 1113

5

Строки використання спецодягу

Підкажіть, будь ласка, якими нормами регламентується строк використання спецодягу?

На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам безоплатно видають за встановленими нормами спеціальний одяг, взуття та інші ЗІЗ⁶.

Причому роботодавець зобов’язаний забезпечити придбання, комплектування, видачу та утримання ЗІЗ за свій рахунок.

Це чорним по білому прописано у ст. 8 Закону про охорону праці⁷. Безперечно, ця вимога повною мірою стосується й бюджетних установ.

Загальні засади забезпечення працівників ЗІЗ визначено Вимогами № 1804⁸. Зокрема, відповідно до п. 8 розд. ІІІ цих Вимог роботодавець повинен організувати належний облік і контроль за видачею у встановлені строки ЗІЗ працівникам. Водночас спецодяг є власністю установи і підлягає поверненню у випадках, перелічених у п. 6 розд. ІІІ Вимог № 1804.

Безпосередньо види і строки носіння (використання) спецодягу, спецвзуття та інших ЗІЗ, необхідних працівникам для виконання трудових обов’язків, визначаються на галузевому рівні.

Утім, якщо для певної галузі не затверджено типових норм, доцільно прописати норми безоплатної видачі ЗІЗ у колективному договорі. При цьому за основу можна взяти Норми № 62⁹. Тут можна знайти строки використання спецодягу працівниками, чиї професії є загальними для різних галузей, як-от: прибиральник, охоронник, комірник, сантехнік та ін.

Факт видачі працівникам і повернення ними ЗІЗ слід фіксувати в особистій картці обліку спеціального одягу, спеціального взуття та інших ЗІЗ. Її форму наведено у додатку 1 до Вимог № 1804

6

Скільки можна витратити на придбання килимів

Чи встановлено граничні суми витрат на придбання килимових доріжок?

Граничні суми витрат на придбання легкових автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування державними установами затверджено постановою № 332¹⁰. Водночас цим нормативним документом передбачено й обмеження щодо здійснення витрат на придбання та утримання мобільних телефонів установами й організаціями, які утримуються за рахунок коштів держбюджету. Натомість про витрати на закупівлю килимових доріжок чи килимового покриття тут ані слова. Таких граничних сум просто не існує. Таким чином, це питання залишається на розсуд керівництва держустанови.

Однак це стосується лише установ, які фінансуються з державного бюджету. А от заклади й установи, котрі утримуються за рахунок місцевих бюджетів, повинні керуватися насамперед місцевими документами. Тож варто поцікавитися, чи існують граничні суми витрат на придбання предметів конторського облаштування (у тому числі килимів), затверджені відповідною місцевою радою

7

Облік реєстраційних внесків учасників аукціону

На рахунок установи надійшла сума реєстраційних внесків учасників аукціону на право оренди приміщення. Якими мають бути дії бухгалтера та як правильно відобразити ці надходження в бухобліку?

Для набуття статусу учасника електронного аукціону на право оренди майна особа має сплатити реєстраційний та гарантійний внески. Таку вимогу зафіксовано у п. 57 Порядку № 483¹¹.

Реєстраційний внесок вважається сплаченим з моменту його зарахування на банківський рахунок оператора електронного майданчика. У свою чергу, оператор перераховує суми сплачених учасниками реєстраційних внесків на казначейський/банківський рахунок, зазначений орендодавцем в оголошенні, протягом п’яти робочих днів з дати проведення аукціону. Вказівку на це містить п. 107 Порядку № 483 (ср. ).

Таким чином, реєстраційні внески учасників аукціону з оренди майна надходять на рахунок установи-орендодавця. Але такі кошти не належать до жодного виду власних надходжень бюджетних установ. З огляду на це, вони мають бути спрямовані у дохід бюджету.

Саме такого висновку дійшли фахівці Мінфіну у своїх листах від 06.02.2019 р. № 06220-09-2/3215 та від 06.05.2019 р. № 47040-09-2/12098 з приводу гарантійних внесків учасників аукціону. При цьому головний фінорган наполягає на необхідності зарахування цих коштів до складу інших надходжень загального фонду бюджету.

Поруч із цим існує й дещо інша думка з цього приводу. Так, фахівці ФДМУ у своєму нещодавньому роз’ясненні (лист ФДМУ від 25.11.2020 р. № 10-16-24007) наголосили, що суми реєстраційних та гарантійних внесків підлягають перерахуванню на казначейський рахунок бюджету як надходження від орендної плати.

Отже, необхідність спрямування реєстраційних внесків учасників орендного аукціону у дохід бюджету — поза будь-яким сумнівом.

Водночас такі внески не мають прямого стосунку до плати за оренду майна. Майте на увазі: надання роз’яснень щодо класифікації доходів бюджету не входить до повноважень ФДМУ.

З огляду на це, вважаємо за потрібне дотримуватися рекомендацій Мінфіну: перераховувати зазначені надходження слід до загального фонду відповідного бюджету за кодом класифікації доходів 24060300 «Інші надходження».

Важливо: при надходженні реєстраційних внесків збільшення доходів установи-орендодавця не відбувається. Водночас не виникає й витрат при перерахуванні цих внесків у дохід бюджету.

Отже, ці операції слід відображати у бухобліку орендодавця таким чином:

1) надійшли суми реєстраційних внесків учасників аукціону з оренди майна: Дт 2313 — Кт 2117;

2) нараховано заборгованість перед бюджетом на суму реєстраційних внесків: Дт 2117 — Кт 6312;

3) перераховано реєстраційні внески у дохід бюджету: Дт 6312 — Кт 2313

8

Списання бігової доріжки до закінчення строку експлуатації

Як правильно списати бігову доріжку (субрахунок 1014), яка обліковується з 2013 року?

Передусім слід пам’ятати, що спортивне обладнання належить до підгрупи 8 групи «Машини та обладнання». Вказівку на це містить п. 1.1 розд. ІІ Методрекомендацій з обліку ОЗ¹²

У свою чергу, існують типові строки експлуатації ОЗ бюджетними установами у розрізі їх підгруп. Такі строки наведено у додатку 1 до Методрекомендацій з облікової політики¹³.

Зокрема, для обладнання, яке належить до підгрупи 8 відповідної групи, установлено строк служби на рівні 10 років. Тобто номінальний строк корисного використання бігових доріжок становить 10 років.

Списання такого обладнання до моменту досягнення 10-річного віку можливе з причини його виходу з ладу та неможливості (недоцільності) його відновлення. Це випливає з п.п. 1 п. 4 Порядку № 1314¹⁴.

Тож списати бігову доріжку, яка стала непридатною для подальшого використання, дійсно, можна й треба. Проте для цього, вочевидь, знадобиться дозвіл вищої за рівнем установи. Адже за рішенням керівника установи допускається списання лише повністю зношеного майна.

Таким є припис абз. 5 п. 5 Порядку № 1314.

Окрім того, навряд чи вдасться обійтися й без висновку сервісного центру з ремонту та обслуговування спортивного обладнання. Бо для отримання згоди на списання ОЗ разом зі звернення треба подати ще цілий пакет документів для обґрунтування списання відповідного об’єкта (п. 6 Порядку № 1314). Зокрема, серед них:

1) техніко-економічне обґрунтування необхідності списання майна;

2) відомості про майно, що пропонується списати за даними бухгалтерського обліку (додаток 1 до Порядку № 1314);

3) акт інвентаризації майна, що пропонується до списання (додаток 2 до Порядку № 1314);

4) акт технічного стану майна, затверджений керівником установи;

5) відомості про наявність обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном, що пропонується списати, тощо.

Що ж стосується відображення списання спортобладання на рахунках бухобліку, то тут усе стандартно. Тобто ваш основний орієнтир при складанні бухгалтерських записів — пп. 1.30 та 1.31 Типової кореспонденції¹⁵

9

Списання комунального майна: коли дозвіл не потрібен

Підкажіть, будь ласка, яку граничну вартість установлено для списання ОЗ за рішенням керівника установи, що фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету?

Механізм списання об’єктів державної власності визначено Порядком № 1314. Зокрема, абз. 5 п. 5 цього Порядку встановлює вартісну межу для списання майна за рішенням керівника установи на рівні 50 тис. грн. Тобто дозвіл від суб’єкта управління на списання об’єктів, первісна вартість яких є нижчою цієї позначки, не потрібен. Однак це стосується лише повністю замортизованих необоротних активів (на які нараховано 100 % зносу). При цьому нерухоме майно становить виняток. Його списання без погодження з суб’єктом управління неможливе.

Зверніть увагу: вищезазначені правила поширюються на установи та організації, які утримуються за рахунок держбюджету

Натомість у разі списання об’єктів комунальної власності слід керуватися нормами документів, затверджених на місцевому рівні. Адже правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють ОМС¹⁶. Це закріплено у ч. 5 ст. 60 Закону про МС¹⁷. Причому межі повноважень ОМС щодо управління комунальним майном та умови їх здійснення визначаються виключно на пленарних засіданнях місцевих рад (п. 31 ч. 1 ст. 26 Закону про МС). Отже, положення про порядок списання комунального майна має бути затверджено рішенням відповідної ради.

Водночас практика свідчить: вимоги місцевих положень про списання майна за своїм змістом тотожні нормам Порядку № 1314. Попри це радимо всім комунальним закладам і установам уважно читати нормативні документи, затверджені саме на місцевому рівні

10

Розслідування зупинено, винних не знайдено: чи можна списати нестачу

У 2007 році в установі трапилась крадіжка. За цим фактом було відкрито кримінальне провадження. Цьогоріч отримали лист про зупинення слідства через невстановлення винних осіб. Чи є це підставою для списання крадіжки з позабалансового обліку?

До моменту встановлення винних осіб нестачі матеріальних цінностей підлягають зарахуванню та обліку на позабалансовому субрахунку 073.

Списати нестачу з позабалансового обліку можна у двох випадках:

• або у разі встановлення винуватців;

• або у разі закриття кримінального провадження. Документом, який підтверджує завершення кримінального провадження, є постанова прокурора або слідчого про закриття кримінального провадження. Конкретний строк, протягом якого слід обліковувати нестачі на позабалансовому субрахунку, законодавством не визначено.

Увага! Будь-яких інших підстав для списання сум невідшкодованих нестач з позабалансового обліку не передбачено. Це випливає з абз. 5 п. 4 розд. IV Положення № 879.

Отже, безпосередньо факт зупинення досудового розслідування не може бути приводом для списання нестачі. Адже зупинення розслідування свідчить лише про тимчасову перерву у проведенні слідчих (розшукових) заходів.

Разом з тим невстановлення особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності є підставою для закриття кримінального провадження. Таким є припис п. 3¹ ч. 1 ст. 284 КПКУ¹⁸. Ця норма стосується як фізичних, так і юридичних осіб. Винятком із правила, безумовно, є особливо тяжкі злочини проти життя чи здоров’я особи або злочини, за які передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Учасники кримінального провадження (у тому числі потерпілий або його законний представник) мають право заявляти клопотання прокурору про закриття кримінального провадження на відповідній підставі. Закриття кримінального провадження у такому разі здійснюється судом за клопотанням прокурора

Строки давності для притягнення до кримінальної відповідальності установлено ст. 49 ККУ¹⁹. Ці строки диференційовано залежно від виду вчиненого злочину. А конкретно, це 5, 10 та 15 років — відповідно для нетяжких, тяжких та особливо тяжких злочинів (пп. 3 — 5 ч. 1 ст. 49 ККУ).

Класифікацію кримінальних правопорушень наведено у ст. 12 ККУ. При цьому ступінь тяжкості злочину визначається виходячи зі строку покарання у виді позбавлення волі, передбаченого за відповідне правопорушення. Так, злочини поділяють на:

• нетяжкі — за вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 5 років;

• тяжкі — позбавлення волі на строк не більше 10 років;

• особливо тяжкі — позбавлення волі більш як на 10 років або довічне ув’язнення.

Натомість, якщо за вчинення кримінального правопорушення не передбачено позбавлення волі, такі дії взагалі класифікуються як кримінальний проступок. Строк давності для притягнення у цьому разі не перевищує трьох років (пп. 1, 2 ч. 1 ст. 49 ККУ).

Залежно від обставин скоєння крадіжки та вартості викраденого ст. 185 ККУ передбачено різні види покарань: від штрафу до 12 років позбавлення волі.

Отже, керівництво вашої установи має передусім звернутися до слідчих органів для уточнення обставин відповідної справи. Якщо на момент зупинення досудового розслідування строк давності для притягнення зловмисника до відповідальності минув, слід ініціювати закриття кримінального провадження. Підставою буде невстановлення винуватців. І лише маючи на руках рішення суду про закриття кримінального провадження, можна остаточно списати нестачу з позабалансового обліку