Надворі уже листопад. А це означає, що розпочався опалювальний сезон. Для установ, які «живуть» окремо від централізованого опалення, гостро стоїть кадрове питання. Їм потрібно оформити відносини із працівником, який забезпечить функціонування автономної системи опалювання.
Причому для кадровика важливо розуміти, на яку саме посаду прийняти працівника. Адже тут є три варіанти: опалювач, машиніст (кочегар) котельні, оператор котельні. Яку із них обрати?
Це залежить від обладнання, яке встановлене для опалення приміщень.
Обрати правильну посаду та оформити відносини із працівником вам допоможе стаття «Вмикаємо опалення: як обрати та оформити потрібного працівника» («Бюджетна бухгалтерія», 2019, № 40, с. 24).
Строковий трудовий договір і лікарняні
У запитанні, що розглядається, оператор котельні прийнятий за строковим трудовим договором. І от він буквально щойно вийшов на роботу і вже пішов на лікарняний. Не відпрацював і місяця.
У п. 11 Порядку № 12661 є пряма норма для таких випадків. У разі коли застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць за місцем роботи, де стався страховий випадок, середня зарплата обчислюється за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку. Оскільки працівник є новачком в установі, то потрібно взяти на контроль ще один момент — його страховий стаж.
1 Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.
По-перше, загальний страховий стаж. Від нього залежить відсоток лікарняних, які отримає працівник:
• 50 % середньої зарплати (доходу) — стаж до 3 років;
• 60 % — від 3 до 5 років;
• 70 % — від 5 до 8 років;
• 100 % — понад 8 років.
Зауважимо: такі відсотки передбачені і для оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця, і для допомоги від Фонду соцстрахування (ст. 24 Закону № 11052 та п. 5 Порядку № 4403).
2 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105.
3 Порядок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затверджений постановою КМУ від 26.06.2015 р. № 440.
При цьому 100-відсотковий лікарняний працівник зможе отримати незалежно від стажу, якщо таке право дає п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону № 1105. Зокрема, якщо він:
• віднесений до 1 — 3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• є одним з батьків або особою, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи;
• є ветераном війни, постраждалим учасником Революції Гідності;
• є донором, який має право на таку пільгу відповідно до ст. 20 Закону № 9314.
4 Закон України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» від 30.09.2020 р. № 931-IX.
По-друге, страховий стаж за останні 12 місяців перед лікарняним. Якщо застрахована особа протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку має страховий стаж менше 6 місяців, потрібно застосувати обмеження, передбачені ч. 4 ст. 19 Закону № 1105.
У такому випадку працівник зможе отримати допомогу по тимчасовій непрацездатності не більше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної зарплати, встановленої на час настання страхового випадку. Після вересневого підвищення мінзарплати максимальна середньоденна зарплата у цьому випадку становить 164,26 грн.
ВАЖЛИВО!
Працівнику, з яким оформлений строковий трудовий договір, лікарняні виплачуються в загальному порядку.
Той факт, що оператор котельні прийнятий за строковим трудовим договором, ніяк не впливає на його право на лікарняні. Він є застрахованою особою нарівні з іншими (нестроковими) працівниками.
Особливості для сезонних працівників
Дописувач невипадково запитав про приналежність оператора котельні до сезонних працівників. У деяких випадках у контексті лікарняних виплат сезонність працівників також має значення. Хоча у нашому випадку — все ж такі ні. Пояснимо чому.
Річ у тому, що згідно з абз. 4 ч. 2 ст. 22 Закону № 1105 застрахованим особам, які працюють на сезонних і тимчасових роботах, допомога по тимчасовій непрацездатності надається не більш як за 75 календарних днів протягом календарного року.
Отже, треба з’ясувати, чи є оператор котельні таким працівником, що зайнятий на сезонних роботах.
Визначення сезонних робіт знаходимо у ще радянському Указі № 3105. Зауважимо: цей документ продовжує діяти в частині, що не суперечить законодавству України. Про це свідчить постанова № 15456.
5 Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.74 р. № 310.
6 Постанова ВРУ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.91 р. № 1545.
Так-от, працівники вважаються зайнятими на сезонних роботах, якщо працюють на роботах, які внаслідок природних і кліматичних умов виконуються не весь рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує 6 місяців.
На перший погляд, оператор котельні якраз підпадає під таке визначення. Хоча фактично період опалення може перевищити 6 місяців.
Але це ще не все.
Другий критерій тесту «на сезонність» — наявність робіт у Списку сезонних робіт і сезонних галузей7. Робіт з опалювання, обслуговування систем опалення або щось схожого на це у зазначеному Списку немає.
7 Список сезонних робіт і сезонних галузей, затверджений постановою КМУ від 28.03.97 р. № 278.
Отже, робимо висновок, що оператор котельні не є працівником, що зайнятий на сезонних роботах. Тому 75-денне обмеження для нього не діє.