Два виконавчих листи: порядок відрахування та обліку

Крот Юлія, експерт з фінансових питань
Бюджетна бухгалтерія Листопад, 2020/№ 44
В обраному У обране
Друк
В установі працює один працівник, із зарплати якого треба утримувати борги за двома виконавчими листами. Бухгалтерія в розгубленості: чи можна проводити утримання із заробітної плати одразу за двома такими документами? Які існують обмеження щодо здійснення таких відрахувань? Яким має бути порядок задоволення вимог: порівну (50 % — на користь одного стягувача та 50 % — на користь іншого), у хронологічному порядку надходження виконавчих документів чи в інший спосіб? Також поясніть, як правильно відобразити такі операції на рахунках бухобліку, адже з подібною ситуацією ми ніколи не стикалися. (запитання з чату на порталі «Бухгалтер.com.ua»)

Загальні засади

Безперечно, працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Це право всіх найманих працівників, і воно закріплено у ч. 1 ст. 21 Закону про ОП1.

1 Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.

Ба більше, закон забороняє будь-яким чином обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою. Виняток становлять лише випадки, передбачені законодавством (ч. 1 ст. 25 Закону про ОП).

Так, відрахування із заробітної плати дозволяється провадити за умови, що це чітко прописано на законодавчому рівні. Пряму вказівку на це містять ч. 1 ст. 26 Закону про ОП та ч. 1 ст. 127 КЗпП2.

2 Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Одним із випадків, коли допускається відрахування із зарплати найманого працівника, є виконання рішення на підставі виконавчих документів. До їх числа передусім належать:

• виконавчі листи та накази, видані судами на підставі судових рішень, рішень третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, іноземних судів тощо;

• ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення та кримінальних провадженнях;

• виконавчі написи нотаріусів;

• посвідчення комісій по трудових спорах, видані на підставі рішень таких комісій тощо.

Повний перелік виконавчих документів наведено у ч. 1 ст. 3 Закону № 14043.

3 Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII.

Одним із заходів примусового виконання рішень згідно з п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону № 1404 є звернення стягнення на зарплату боржника.

Таким чином, виконавча служба виносить постанову про здійснення відповідного стягнення із заробітної плати та надсилає її роботодавцю (ч. 5 ст. 68 Закону № 1404). У свою чергу, підприємства, установи та організації зобов’язані провадити відрахування із зарплати боржника. Адже вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов’язковими на всій території України. Таким є припис ч. 4 ст. 18 Закону № 1404.

Важливо!

Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ст. 18 та 76 Закону № 1404).

Зокрема, за порушення законодавства про виконавче провадження передбачено адміністративний штраф у розмірі від 850 до 1700 грн (ст. 18813 КпАП4).

4 Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

До речі, скласти адмінпротокол можуть безпосередньо державні (приватні) виконавці (ст. 255 КпАП).

А от наявність умислу у діях посадової особи може стати приводом для її притягнення до кримінальної відповідальності. У цьому разі винуватцю загрожує у 10 разів вищий штраф (від 8500 до 17000 грн), а то й взагалі — позбавлення волі на строк до трьох років (ч. 1 ст. 382 ККУ5).

5 Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III.

Водночас про відрахування із заробітної плати одного працівника одразу за кількома виконавчими документами йдеться у ч. 3 ст. 70 Закону № 1404. Також це випливає з норм ч. 2 ст. 128 КЗпП та ч. 2 ст. 26 Закону про ОП ч. 2 ст. 26 Закону про ОП.

Звідси висновок: роботодавець не тільки може здійснювати відрахування із зарплати працівника за кількома виконавчими документами, але й зобов’язаний це зробити.

До того ж чинне законодавство взагалі не містить жодних обмежень щодо кількості виконавчих документів, за якими допускається проведення утримання із заробітку боржника. Фактично примусовому виконанню підлягають рішення за всіма наявними виконавчими документами, скільки б їх не було. До речі, якщо боржник працює за сумісництвом в декількох установах (підприємствах), відрахування необхідно проводити за кожним місцем роботи на підставі кожної окремої постанови виконавця (п. 6 розд. Х Інструкції № 512/56).

6 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Мін’юсту від 02.04.2012 р. № 512/5.

Порядок дій роботодавця

Як діяти роботодавцю у разі отримання виконавчого документа про стягнення боргу із працівника, визначено ст. 69 Закону № 1404 та розд. Х Інструкції № 512/5. Але ці норми, безперечно, містять лише загальні вимоги щодо відрахування із заробітної плати боржників.

Алгоритм дій роботодавця у процесі виконання рішень щодо стягнення із заробітної плати працівників наведено на схемі:

Порядок дій при стягненні боргу із заробітку працівника за виконавчими документами

Пояснимо дії роботодавця на кожному із цих етапів детальніше.

Фіксування надходження виконавчого документа.

Одержаний виконавчий лист доцільно реєструвати у спеціальному журналі (Журнал реєстрації виконавчих документів) із зазначенням дати його надходження. При поверненні виконавчого документа в журналі слід зробити відмітку із зазначенням дати його вибуття.

Майте на увазі: законодавством не передбачено ані вимоги щодо обов’язкового ведення такого журналу, ані його типової форми. Тобто це справа цілком добровільна. Однак застосування такого регістру дає змогу контролювати находження та рух виконавчих документів в установі. До того ж на доцільності ведення спеціального журналу наголосило і Мінсоцполітики у своєму листі7.

7 Лист Мінсоцполітики «Щодо видання наказу про утримання аліментів із заробітної плати працівника» від 01.03.2019 р. № 247/0/206-19.

При цьому у журналі має знайти своє відображення така інформація: дата отримання виконавчого документа, його номер, назва виконавця, дата передання до бухгалтерської служби для проведення відрахувань, а також дата вибуття такого документа.

Також пам’ятайте: виконавчі документи необхідно зберігати окремо від інших документів.

Проведення відрахувань із зарплати.

Підставою для проведення відрахувань із заробітної плати працівника буде відповідний виконавчий документ.

Суттєво: з огляду на обов’язковість для виконання приписів цих документів, оформляти окремий наказ по установі про здійснення утримань із зарплати не потрібно. На цьому також акцентувало увагу Мінсоцполітики у вищезгаданому листі.

І ще один важливий момент: ви не зобов’язані попереджати працівника заздалегідь про утримання із його заробітку.

Згода боржника на проведення стягнень із його зарплати за виконавчими документами також не потрібна.

Водночас трудове законодавство (ст. 110 КЗпП та ст. 30 Закону про ОП) вимагає від роботодавця повідомляти працівника про розмір та підстави для всіх відрахувань і утримань із його заробітку. Тож не забувайте про свій обов’язок надавати працівникам так звані розрахункові листи.

Здійснювати відрахування із заробітної плати боржника слід у строк, встановлений для її виплати працівнику. Відтак, утримання цілком можна проводити два рази на місяць: під час виплати авансу та зарплати за другу половину місяця.

Утім ніщо не заважає зробити відрахування після нарахування заробітної плати при остаточному розрахунку за відпрацьований місяць.

Обирайте варіант, більш зручний для себе. Головне — встигнути провести такі відрахування до 10-го числа місяця, наступного за тим, за який здійснюється стягнення. Такою є вимога ч. 1 ст. 69 Закону № 1404.

Базою для відрахувань є заробітна плата працівника за вирахуванням обов’язкових платежів (ПДФО8 та ВЗ9). Вказівку на це містить ч. 1 ст. 70 Закону № 1404.

8 ПДФО — податок на доходи фізичних осіб.

9 ВЗ — військовий збір.

Під час розрахунку суми, що підлягає утриманню із зарплати, передусім необхідно враховувати приписи виконавця, зазначені у постанові. Разом з тим бухгалтер повинен чітко дотримуватися вимог щодо граничного розміру відрахувань та інших обмежень, установлених законодавством. Докладніше про це розповімо далі у цій консультації.

Зверніть увагу на такий нюанс: досить часто виконавчі документи містять вимоги щодо стягнення із боржника, крім основної суми боргу, ще й витрат на виконавче провадження, виконавчого збору (винагороди приватного виконавця) тощо. Причому іноді такі витрати вже включено до загальної суми, що підлягає утриманню, а деколи — ні. Тож уважно читайте виконавчий документ. Однак у будь-якому разі перевищення максимально дозволеного розміру відрахувань із зарплати працівника є недопустимим. Це повною мірою стосується утримань за двома і більше виконавчими документами.

Якщо ж надійшло декілька постанов від різних виконавців і загальна сума стягнень перевищує обмеження щодо відрахувань, спробуйте урегулювати питання мирно. Запропонуйте працівнику написати заяву з проханням утримати із його зарплати більшу суму.

Також нагадайте про можливість додатково внести кошти у сумі, якої бракує, на рахунок (до каси). І неодмінно поясніть працівнику, що на даний момент утворюється заборгованість, яку рано чи пізно доведеться погасити.

Якщо ж цей варіант не спрацював, тоді робіть утримання із заробітної плати боржника по максимуму (з урахуванням обмежень), а на решту суми нараховуйте заборгованість.

Також пам’ятайте: виконавець має право перевірити правильність і своєчасність відрахувань із заробітної плати боржника (п. 4 розд. Х Інструкції № 512/5). Ініціатором такого контролю може бути як безпосередньо виконавець, так і стягувач. Зокрема, останній може звернутися до виконавця із заявою для перевірки дій роботодавця боржника.

Перерахування стягнутих коштів.

Роботодавець зобов’язаний перерахувати стягнуті з працівника кошти на рахунок державного (приватного) виконавця.

Увага!

Зробити це слід у строк, установлений для виплати зарплати боржнику, але щонайпізніше 9-го числа наступного місяця.

Це випливає з норми ч. 1 ст. 69 Закону № 1404, якою передбачено перерахування стягнутих коштів до 10-го числа.

Розподіл коштів, стягнутих із боржника, здійснює відповідний виконавець. І саме виконавець проводить виплату (перерахування) коштів стягувачу. Пряму вказівку на це містять ч. 1 ст. 45 Закону № 1404 та пп. 13, 14 розд. VII Інструкції № 512/5.

Отже, бухгалтеру потрібно лише вчасно перерахувати стягнуті із працівника кошти на зазначений у виконавчому документі рахунок. І декілька слів про додаткові витрати, пов’язані з переказом грошових коштів. Вони здебільшого лягають на плечі боржника (у межах граничного розміру відрахувань), адже ці витрати зумовлені виконанням зобов’язань відповідного працівника. Але, якщо бажаєте підстрахуватися, можете отримати додаткове роз’яснення з цього приводу від виконавця.

Звітування про відрахування.

За кожним виконавчим документом щомісяця, після закінчення строку виплат або у разі звільнення працівника роботодавець має подати окремий Звіт про здійснені відрахування та виплати. Цього вимагає п. 8 розд. Х Інструкції № 512/5. Форму Звіту наведено у додатку 9 до цієї Інструкції.

Зверніть увагу: граничний строк подання такого Звіту не визначено. Але надто затягувати з цим не варто. Краще відзвітувати перед виконавцем одразу після перерахування стягнутих коштів.

Важливо!

Неподання (несвоєчасне подання) Звіту загрожує винним особам адмінштрафом (ст. 18813 КпАП).

У якій формі слід подавати такий Звіт (на папері чи в електронному вигляді) — наразі залишається під питанням. Тому цей момент варто уточнити у конкретного виконавця. Проте, з огляду на зміни, внесені до п. 10 розд. Х Інструкції № 512/5 у вересні 2020 року, ймовірно, електронний формат Звіту буде навіть більш бажаним. Але, незалежно від форми подання Звіту, завжди вимагайте від виконавця підтвердження факту його прийняття.

У Звіті має знайти своє відображення інформація про розмір стягненої (відрахованої) суми, суми заборгованості (за її наявності) та повне найменування і місцезнаходження роботодавця. Окрім того, тут необхідно зазначити період, за який проведено утримання, та відсоток (частку) стягнення.

У разі припинення перерахування коштів стягувачу законодавство вимагає у 3-денний строк повідомити виконавця про причини (ч. 2 ст. 69 Закону № 1404). При цьому необхідно зазначити нове місце роботи, проживання чи навчання боржника, якщо вони відомі.

Установленої форми такого повідомлення не існує. Тому його можна оформити як лист довільної форми. Водночас у випадку звільнення працівника не завадить додати до листа копію наказу керівника про його звільнення.

Обмеження розміру відрахувань

Отже, як ми вже з’ясували, відрахування із зарплати проводиться після утримання із неї податків та зборів. Тобто стягнення здійснюють із «чистої» суми зарплати, що підлягає виплаті працівнику.

При цьому утримання із заробітної плати боржника за виконавчими документами слід проводити до повного погашення заборгованості. Таку вимогу продиктовано ч. 2 ст. 70 Закону № 1404.

Безпосередньо граничний розмір відрахувань із заробітної плати працівника встановлено нормами трудового законодавства (ст. 128 КЗпП та ст. 26 Закону про ОП), а також ст. 70 Закону № 1404. Для наочності наведемо максимально допустимі розміри відрахувань із зарплати залежно від видів стягнень у таблиці:

Граничний розмір відрахувань із заробітної плати працівника

Вид стягнення

Розмір

відрахувань, %

Будь-які види стягнень — за одним виконавчим документом, крім випадків, коли допускається утримання у розмірі 50 % та 70 %

20

Стягнення аліментів;

відшкодування шкоди:

• заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю особи,

• у зв’язку із втратою годувальника,

• майнової та/або моральної шкоди,

• заподіяної кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням;

будь-які види стягнень — за кількома виконавчими документами

50

Будь-які види стягнень при відбуванні боржником виправних робіт (у тому числі за кількома виконавчими документами);

стягнення аліментів на неповнолітніх дітей

70

Отже, загальний розмір усіх відрахувань за усіма виконавчими документами не може перевищувати 50 % від суми зарплати, що належить до виплати.

Виняток становлять стягнення на утримання неповнолітніх дітей, а також відрахування із заробітної плати боржника під час його перебування на виправних роботах.

У цьому разі утримання можуть сягати 70 % заробітку.

І пам’ятайте: законодавчі обмеження не діють у разі утримання із заробітної платини за заявою працівника.

У цьому випадку роботодавець має право здійснювати відрахування на суму, зазначену працівником у заяві.

Важливо!

Не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно із законодавством не звертається стягнення (ст. 129 КЗпП).

Перелік виплат, на які не може бути звернено стягнення, наведено у ст. 73 Закону № 1404. І серед них такі:

1) вихідна допомога при звільненні працівника;

2) компенсація витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;

3) матеріальна допомога (неоподатковувана її сума), допомога на лікування, поховання;

4) допомога у зв’язку з вагітністю та пологами, допомога у зв’язку з народженням дитини, допомога при усиновленні дитини;

5) допомога на дітей опікунам, одиноким матерям, особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, допомога по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною;

6) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів;

7) грошова допомога на протезування (ортезування) учасників АТО, благодійна допомога, отримана такими особами, незалежно від її розміру та джерела походження;

8) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;

9) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання;

10) грошова компенсація за видане обмундирування і натуральне постачання.

Окрім того, не можна проводити відрахування із суми лікарняних, які підлягають оплаті за рахунок коштів ФСС10.

10 ФСС — Фонд соціального страхування.

Річ у тім, що страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на стягнення на підставі виконавчих та інших документів.

Вказівку на це містить абз. 4 ч. 2 ст. 34 Закону № 110511.

11 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.

Що ж стосується лікарняних за перші п’ять днів хвороби, які покриває роботодавець, то тут жодних обмежень. Утримання із суми такої допомоги слід проводити на загальних підставах.

Також нагадаємо: види доходів, із яких проводиться утримання аліментів та з яких не здійснюються такі відрахування, визначено окремим документом — Переліком № 14612.

12 Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджений постановою КМУ від 26.02.93 р. № 146.

Докладніше про розмір аліментів, порядок їх утримання, оподаткування та звітування про це роботодавця читайте у статті «Аліменти-2020: коли, кому і скільки» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 7).

Черговість задоволення вимог

У загальному випадку постанова державного (приватного) виконавця повинна містити всю необхідну інформацію для здійснення відрахування із заробітної плати боржника. Так, відповідно до п. 3 розд. Х Інструкції № 512/5 у цьому документі має бути зазначено таку інформацію:

• повне найменування та місцезнаходження роботодавця боржника;

порядок стягнення суми боргу;

розмір відрахувань;

• реквізити для перераховування стягнутих коштів;

• вимога щодо направлення звітів про здійснені відрахування та виплати із зазначенням періодичності їх подання та адреси, на яку необхідно направляти звіти;

• роз’яснення про відповідальність за невиконання законних вимог виконавця.

Тож нібито все чітко і зрозуміло. Але іноді трапляються не зовсім стандартні ситуації. Наприклад, стягувачів декілька, і цілком можливо, що заробітку боржника на всіх не вистачить. Як у такому разі діяти роботодавцю? І хто зі стягувачів може претендувати на першочергове задоволення своїх вимог?

Відповіді на ці запитання містить передусім ч. 1 ст. 46 Закону № 1404. Саме цією нормою визначено черговість задоволення вимог стягувачів. А конкретно, законодавець вишикував їх усіх у п’ять черг залежно від видів стягнень.

Причому вимоги кожної наступної черги підлягають задоволенню лише після повного погашення боргів перед стягувачами попередньої черги.

Якщо ж заробіток боржника не покриває повною мірою всі вимоги однієї черги, тоді утримані кошти розподіляють між стягувачами пропорційно до належної кожному із них суми. Вимоги, пов’язані з трудовими правовідносинами, мають бути задоволені в порядку надходження виконавчих документів.

Однак слід розуміти: приписи ст. 46 Закону № 1404 передусім спрямовані на регламентування дій виконавчих служб та приватних виконавців. Тоді як застосування цих норм роботодавцями під час здійснення відрахувань із заробітної плати найманих працівників не передбачено.

Увага!

Якщо стягнутої суми недостатньо для задоволення вимог за виконавчими документами, розподіл коштів між стягувачами проводить виконавець (державний або приватний).

Законодавство зобов’язує виконавця об’єднувати вимоги кількох кредиторів одного боржника у межах зведеного виконавчого провадження.

При цьому саме виконавець повинен скласти розрахунок. У ньому має бути зазначено загальну суму стягнених коштів, суму, що лишилась після відрахування витрат виконавчого провадження, перелік стягувачів кожної черги та суму, яка перераховується кожному із них, тощо.

Такий розрахунок долучають до матеріалів зведеного виконавчого провадження (п. 15 розд. VII Інструкції № 512/5).

Саме інститут зведеного виконавчого провадження забезпечує не лише справедливий розподіл цінностей між стягувачами, але й охорону інтересів незахищених верств населення.

Тож без самодіяльності! Прояви креативу тут ні до чого. Роботодавець (бухгалтер) не має права самостійно визначати суму, що підлягає стягненню із працівника, зменшувати або збільшувати її за власною ініціативою. Тим паче, не слід на власний розсуд установлювати черговість задоволення вимог кредиторів та віддавати перевагу будь-кому із них.

Для урегулювання цього питання необхідно звернутися до виконавчої служби та отримати роз’яснення щодо порядку утримання із заробітної плати. Звісно ж, таке звернення варто оформити у письмовій формі.

Тоді і відповідь буде письмовою.

До речі, законодавством відведено п’ять робочих днів для надання відповіді на такі запити. Про це чітко сказано у ч. 1 ст. 20 Закону № 293913.

13 Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 р. № 2939-VI.

Бухоблік відрахувань

Насправді, жодних проблем із обліком відрахувань за виконавчими листами виникати не повинно. Адже порядок відображення цих операцій на рахунках бухобліку доволі простий, а головне — чітко визначений на нормативному рівні.

Зокрема, для обліку сум, утриманих із заробітної плати працівників за виконавчими листами та іншими документами, Порядком № 121914 призначено субрахунок 6518 «Розрахунки за виконавчими документами та інші утримання». За кредитом цього субрахунку відображають суми, що підлягають утриманню із заробітної плати за виконавчими документами. Відповідно, за дебетом показують перерахування за призначенням утриманих із зарплати сум.

14 Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затверджений наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219.

Безпосередньо порядок обліку цих операцій прописано у пп. 8.8 та 8.9 Типової кореспонденції15. А конкретно, утримання із зарплати працівника за виконавчими документами слід відображати записом: Дт 6511 — Кт 6518.

15 Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затверджена наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219.

У свою чергу, при перерахуванні утриманої суми виконавцю складаємо кореспонденцію: Дт 6518 — Кт 2313.

До речі, про перерахування коштів виконавцю. Порядок документування цих операцій залежить від приписів виконавчих документів. Тож якщо у постанові передбачено сплачувати окремо борг і окремо витрати виконавчого провадження, виконавчий збір тощо на різні рахунки, доведеться оформляти окремі платіжні доручення. Якщо ж витрати на здійснення виконавчих дій включено до загальної суми боргу, тоді перераховуємо все однією сумою за однією «платіжкою».

Також майте на увазі: роботодавець при здійсненні таких операцій виступає лише у ролі посередника між боржником та виконавцем. Відтак, усі утримані за виконавчими документами суми проходять через установу лишень «транзитом».

І наостанок розглянемо умовний приклад з обліку відрахувань за кількома виконавчими документами.

Приклад. Згідно з виконавчим листом (видано на підставі рішення суду) працівник установи зобов’язаний щомісяця сплачувати на утримання двох дітей віком 3 і 6 років аліменти у розмірі 1/3 доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку16.

Окрім того, протягом звітного місяця до установи надійшла постанова держвиконавця щодо стягнення з відповідного працівника заборгованості за споживчим кредитом шляхом щомісячного відрахування із заробітної плати 20 % суми, що належить до виплати.

З огляду на неоднозначність ситуації (33,3 % + 20 % = 53,3 % — перевищує 50-відсоткове обмеження розміру відрахувань за кількома виконавчими документами), керівництво установи звернулося до виконавчої служби для отримання роз’яснень. Згідно з відповіддю, наданою держвиконавцем, відрахування на погашення заборгованості за кредитом проводяться лише після повного задоволення вимоги щодо стягнення аліментів. При цьому, на думку виконавця, за потреби є допустимим застосування максимального розміру утримань — 70 %. Це зумовлено необхідністю стягнення аліментів на неповнолітніх дітей.

Місячний посадовий оклад працівника становить 5460,00 грн. Згідно з колективним договором виплата заробітної плати в установі проводиться двічі на місяць: 15-го та 30-го (31-го) числа кожного місяця. За даними кадрової служби, у жовтні працівник відпрацював усі робочі дні згідно з графіком роботи установи.

Працівник звернувся із заявою про утримання аліментів під час виплати заробітної плати за першу половину місяця.

16 Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 р. № 294-IX з 01.07.2020 р. по 01.12.2020 р. прожитковий мінімум для дітей становить: віком до 6 років — 1859 грн, від 6 до 18 років — 2318 грн.

Для наочності наведемо суми нарахованої заробітної плати, ЄСВ та утримань із неї у таблиці:

Вид нарахувань (утримань)

За першу половину місяця

За другу половину місяця

Разом

(2 + 3)

1

2

3

4

Заробітна плата, грн

3000,00

2460,00

5460,00

ЄСВ (22 %), грн

660,00

541,20

1201,20

Разом нараховано

3660,00

3001,20

6661,20

ПДФО (18 %), грн

540,00

442,80

982,80

ВЗ (1,5 %), грн

45,00

36,90

81,90

Разом обов’язкових утримань

585,00

479,70

1064,70

СУМА ДО ВИПЛАТИ

2415,00

1980,30

4395,30

Аліменти, грн*

2088,50

2088,50

Борг за кредитом, грн**

879,06

879,06

Разом відрахувань за виконавчими документами

2088,50

879,06

2967,56

УСЬОГО утримано із заробітної плати

2673,50

1358,76

4032,26

Фактично виплачено, грн

326,50

1101,24

1427,74

* Розрахунок суми аліментів згідно з часткою, визначеною судом:

4395,30 грн : 3 =1465,10 грн.

Мінімальний гарантований розмір аліментів (виходячи із прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку):

(1859 грн х 50 %) + (2318 грн х 50 %) = 929,50 грн + 1159,00 грн = 2088,50 грн.

Таким чином, із заробітної плати працівника слід утримати аліменти у сумі 2088,50 грн.

** Розрахунок суми боргу за кредитом, що підлягає стягненню згідно з постановою:

4395,30 грн х 20 % = 879,06 грн.

Максимально допустимий розмір відрахувань із заробітної плати працівника:

4395,30 грн х 70 % = 3076,71 грн.

Загальна сума відрахувань за виконавчими документами, що підлягає стягненню у звітному місяці:

2088,50 грн + 879,06 грн = 2967,56 грн.

Загальна сума відрахувань із зарплати працівника не перевищує граничний розмір утримань. Отже, із заробітної плати працівника слід утримати суму заборгованості за кредитом у розмірі, визначеному постановою виконавця.

Кошти, стягнуті із заробітної плати працівника за виконавчими документами, було перераховано на рахунки виконавця за вказаними ним реквізитами на підставі платіжних доручень. Заробітну плату виплачено працівнику шляхом перерахування на його картковий рахунок в банку.

До облікових регістрів було зроблено такі записи:

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

15.10.2020 р.

1

Отримано фінансування для виплати заробітної плати за першу половину місяця

2313

7011

3660,00

2

2

Перераховано до бюджету ПДФО та ВЗ

6311

2313

585,00

2, 5

3

Перераховано ЄСВ до Пенсійного фонду

6313

2313

660,00

2, 5

4

Перераховано аліменти на рахунок виконавця

6518

2313

2088,50

2, 5

5

Перераховано заробітну плату за першу половину місяця на картковий рахунок працівника

6511

2313

326,50

2, 5

30.10.2020 р.

1

Нараховано заробітну плату працівнику за звітний місяць

8011

6511

5460,00

5

2

Нараховано ЄСВ

8012

6313

1201,20

5

3

Здійснено утримання із заробітної плати працівника:

• ПДФО та ВЗ

6511

6311

1064,70

5

• аліменти на утримання дітей

6511

6518

2088,50

5

• борг за постановою виконавця

6511

6518

879,06

5

4

Отримано фінансування для виплати заробітної плати за другу половину місяця

2313

7011

3001,20

2

5

Перераховано до бюджету ПДФО та ВЗ

6311

2313

479,70

2, 5

6

Перераховано ЄСВ до Пенсійного фонду

6313

2313

541,20

2, 5

7

Перераховано борг згідно з постановою на рахунок виконавця

6518

2313

879,06

2,5

8

Перераховано заробітну плату на картковий рахунок працівника за другу половину місяця

6511

2313

1101,24

2, 5

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно