1 Порядок списання об’єктів державної власності, затверджений постановою КМУ від 08.11.2007 р. № 1314.
2 ДРОРМ — Державний реєстр обтяжень рухомого майна.
Нагадаємо: нормами Порядку № 1314 регламентовано механізм списання об’єктів державної власності. А от комунальні заклади й установи повинні керуватися місцевими документами, якими визначено порядок списання комунального майна відповідної територіальної громади. Хоча й не секрет, що такі документи часто-густо дублюють вимоги Порядку № 1314.
За загальним правилом балансоутримувачі проводять списання необоротних активів на підставі прийнятого суб’єктом управління рішення про надання згоди на їх списання (п. 5 Порядку № 1314). Водночас для списання повністю зношених ОЗ3 (нараховано 100 % зносу) та ІНМА4, первісна вартість яких є меншою від установленої межі, цілком достатньо рішення керівника установи. До речі, з 17 вересня цього року зазначена вартісна межа зросла до 50 тис. грн. Однак із цього винятка є свій виняток. Зокрема, це не стосується нерухомого майна та об’єктів незавершеного будівництва. Списати такі об’єкти за рішенням керівника не вийде. Знадобиться дозвіл суб’єкта управління.
3 ОЗ — основні засоби.
4 ІНМА — інші необоротні матеріальні активи.
Докладніше про останні зміни, внесені до Порядку № 1314, читайте в консультації «Майно вартістю менше 50 тис. грн можна списувати без дозволу» («Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 35).
Таким чином, у загальному випадку, аби списати з балансу держмайно, необхідно спочатку отримати дозвіл від суб’єкта управління таким майном.
З метою отримання згоди на списання потрібно надати суб’єкту управління разом зі зверненням ще цілий пакет документів. Зокрема, до них належать (п. 6 Порядку № 1314):
1) техніко-економічне обґрунтування необхідності списання майна;
2) відомості про майно, що пропонується списати (додаток 1 до Порядку № 1314);
3) акт інвентаризації майна, що пропонується до списання (додаток 2 до Порядку № 1314);
4) акт технічного стану майна;
5) відомості про наявність обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном, що пропонується списати (разом із відповідними підтвердними документами);
6) відомості про земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, тощо.
Окрім того, суб’єкт управління може вимагати надання й інших додаткових документів для прийняття рішення про списання майна. Це можуть бути техпаспорти, витяги з реєстрів, висновки спеціалізованих організацій, договори або їх проєкти тощо.
Тож, як бачимо, для погодження списання об’єктів державної власності дійсно необхідно надати суб’єкту управління інформацію про обтяження такого майна. Це може бути витяг із ДРОРМ або з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна як невід’ємної архівної складової частини Держреєстру речових прав на нерухоме майно.
Якщо ж говорити конкретно про інформацію щодо обтяжень рухомого майна, то держатель або реєстратор ДРОРМ зобов’язані на запит будь-якої фізичної або юридичної особи надати завірений витяг із цього реєстру. Пряму вказівку на це містить ч. 1 ст. 45 Закону № 12555. При цьому такий витяг свідчить про внесення записів про обтяження стосовно відповідного рухомого майна до ДРОРМ або про їх відсутність. У разі наявності обтяження у витягу вказуються всі наявні записи та відомості, що містяться в них.
5 Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.2003 р. № 1255-IV.
Слід розуміти, що ДРОРМ — це єдина комп’ютерна база даних про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження. Таке визначення наведено в абз. 2 п. 2 Порядку ведення ДРОРМ6.
6 Порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затверджений постановою КМУ від 05.07.2004 р. № 830.
Записи про обтяження відповідного майна вносять до реєстру в день прийняття заяви. Відтак, ДРОРМ є інтерактивною системою, яка постійно оновлюється.
З огляду на це можна дійти висновку, що витяг із ДРОРМ:
• по-перше, надає інформацію про наявність (відсутність) обтяжень та обмежень щодо розпорядження конкретним об’єктом рухомого майна;
• по-друге, містить відомості, актуальні на дату та час його формування або дату та час, визначені у запиті. Чинними нормативно-правовими актами строк дії такого витягу не встановлено.
У свою чергу, це фактично є відповіддю на перші два запитання нашого читача. Так, для погодження списання з балансу необоротних активів необхідно отримати витяг із ДРОРМ (іншого Держреєстру) щодо наявності обтяжень стосовно конкретних об’єктів. І це слід робити щоразу, коли виникає потреба в одержанні дозволу на списання від суб’єкта управління. Кожен такий витяг є безстроковим, однак містить інформацію, актуальну виключно на момент його формування.
Таким чином, отримати один загальний витяг на всі об’єкти, які ви плануєте списати найближчим часом, не вийде. Взяти одразу кілька витягів «про запас» на всі об’єкти, які потенційно підлягають списанню у відповідному звітному періоді, теж не варіант. Найбільш ймовірно, суб’єкт управління вимагатиме щоразу «свіжий» витяг. Тому ліпше заздалегідь уточнити строк, протягом якого витяг вважатиметься чинним.
Також коротко зупинимося на процедурі отримання витягу із ДРОРМ.
Так, інформація з реєстру надається як у паперовому, так і в електронному форматі. Причому видача витягу на папері не передбачає використання спеціальних бланків. Для його отримання можна звернутися до будь-якого нотаріусу чи його помічника, який має доступ до ДРОРМ (п. 29 Порядку ведення ДРОРМ). З цією метою слід надати заяву із зазначенням одного із таких ідентифікаторів:
1) реєстраційний номер запису;
2) реєстраційні дані предмета обтяження;
3) відомості про боржника:
• для фізичної особи — прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• для юридичної особи — найменування, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ.
Тоді як витяг в електронній формі надається через офіційний вебпортал Мін’юсту. Для цього особа має пройти ідентифікацію з використанням кваліфікованого електронного підпису чи печатки. Далі можна приступати до пошуку відомостей про зареєстровані обтяження, завантаження та перегляду витягу для його подальшого використання, у тому числі друку. Безпосередньо формування витягу здійснюється автоматично програмними засобами ведення реєстру з урахуванням зазначених особою параметрів (п. 31 Порядку ведення ДРОРМ).
Незалежно від форми надання інформації з ДРОРМ — це задоволення не безкоштовне. Хоча і не для всіх.
Так, органи держвлади звільняються від плати за внесення записів до реєстру, а також отримання витягів. При цьому обов’язковою умовою є прямий зв’язок надання такої інформації зі здійсненням повноважень цих органів (абз. 2 п. 35 Порядку ведення ДРОРМ).
Натомість ч. 1 ст. 46 Закону № 1255 окреслено значно вужче коло тих, хто може отримати витяг із ДРОРМ безкоштовно. Плата за реєстраційні послуги та надання витягів не справляється із центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової і бюджетної політики. А як відомо, це у нас — Мінфін7. Окрім того, привілейований статус надано й іншим центральним органам виконавчої влади, щодо яких прийнято рішення про надання державних (місцевих) гарантій.
7 Згідно з абз. 2 п. 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою КМУ від 20.08.2014 р. № 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику.
Отже, 100-відсотково на безоплатну видачу витягів із ДРОРМ можуть розраховувати Мінфін, його структурні підрозділи, служби та агентства, які знаходяться у його підпорядкуванні. А от решта держорганів — під питанням. Адже норми Закону № 1255 мають вищу юридичну силу порівняно з Порядком ведення ДРОРМ (ср. ).
Таким чином, установи, котрі не потрапили до числа «щасливчиків», змушені будуть сплатити за отримання витягу з ДРОРМ:
• у паперовій формі — 0,03 ПМПО8 (у 2020 році — 60 грн (2102 грн х 0,03 = 63,06 грн ≈ 60 грн9));
8 ПМПО — прожитковий мінімум для працездатних осіб.
9 Плата справляється у відповідному розмірі від ПМПО, встановленого на 1 січня календарного року, та округлюється до найближчих 10 грн (прим. до додатку до постанови КМУ від 05.07.2004 р. № 830).
• в електронній формі — 0,02 ПМПО (у 2020 році — 40 грн).
Також майте на увазі: видатки на оплату таких реєстраційних послуг слід планувати та проводити за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)». Це випливає з абз. 9 п.п. 1 п.п. 2.2.4 Інструкції № 33310. І хоча у цій нормі йдеться про плату за витяг із ДРОРМ як складової послуг, які надаються у разі придбання житла, однак підхід до здійснення таких видатків єдиний. А от застосовувати КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» у цьому випадку неправильно. Бо за цим кодом передбачено проводити видатки, не пов’язані з придбанням товарів та послуг бюджетними установами (абз. 1 п. 2.6 Інструкції № 333). Тоді як надання інформації з ДРОРМ у вигляді витягу є нічим іншим, як послугою.
10 Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом мінфіну від 12.03.2012 р. № 333.
Власне, це повною мірою стосується й отримання витягів з інших державних реєстрів.
І ще один важливий момент: витрати на оплату послуг із надання інформації про обтяження рухомого майна слід відображати у складі матеріальних витрат за дебетом субрахунку 8013 «Матеріальні витрати». Натомість їх включення до складу витрат за необмінними операціями буде помилковим. Це суперечить економічній суті такої господарської операції та методологічним засадам ведення бухобліку.
