Огляд листів МОН: коротко про головне

Установлення надбавки за вислугу років

Лист від 08.04.2020 р. № 1/11-2677

Запитання (ситуація): педагогічного працівника прийнято до закладу освіти 1 жовтня 2017 року. Це його перше місце роботи. Педагогічного стажу до того він не мав. З якої дати цьому педагогу слід установити надбавку за вислугу років?

Згідно з п. 7 Порядку № 78¹ зміна розміру надбавки за вислугу років провадиться з місяця, що настає за місяцем, коли виникло таке право, якщо документи, необхідні для своєчасного і правильного обчислення стажу, знаходяться в навчальному закладі чи установі освіти, або з дня подання таких документів працівником.

Так, наприклад, якщо педагогічного працівника прийнято на роботу 01.05.2017 р. і на момент прийняття він не мав педагогічного стажу, то право на надбавку за вислугу років у розмірі 10 % посадового окладу у нього з’явиться у травні 2020 року. Водночас відповідно до п. 7 Порядку № 78 ця надбавка буде встановлена з наступного місяця, тобто з 01.06.2020 р., якщо документи, необхідні для своєчасного і правильного обчислення стажу, знаходяться в навчальному закладі чи установі освіти

Відповідно до ч. 4 ст. 61 Закону про освіту² педагогічним і науково-педагогічним працівникам установлюються щомісячні надбавки за вислугу років у таких розмірах від посадового окладу: понад 3 роки — 10 %; понад 10 років — 20 %; понад 20 років — 30 %.

Як саме встановлювати та виплачувати «вислужну» надбавку, пояснює Порядок № 78. Що ж говорить цей документ про момент, коли надбавка встановлюється вперше?

Тільки те, що на 10-відсотковий «бонус» мають право педагоги, стаж яких саме понад 3 роки.

Єдина зачіпка — п. 7 Порядку № 78.

Відповідно до цієї норми зміна розміру надбавки за вислугу років провадиться з місяця, що настає за місяцем, коли виникло таке право.

Але ж у нас не зміна розміру надбавки, а її встановлення вперше. Що робити?

МОН відповідає: потрібно також застосовувати п. 7 Порядку № 78.

Отже, в описаній ситуації педагогу потрібно встановити надбавку за вислугу років у розмірі 10 % з 01.11.2020 р.

Важлива умова: документи, необхідні для своєчасного і правильного обчислення стажу, мають знаходитись у закладі (установі) освіти. Якщо їх нема, то надбавка встановлюється (її розмір змінюється) з дня подання таких документів працівником

До речі, основним документом для визначення стажу педагогічної роботи є трудова книжка. Також це можуть бути інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують стаж роботи (п. 6 Порядку № 78)

Доплата директору ліцею за завідування музейною кімнатою

Лист від 25.06.2020 р. № 1/11-4288

Запитання (ситуація): чи можна встановити доплату директору ліцею за завідування музейною кімнатою?

Чинними на сьогодні документами з оплати праці педагогів не передбачено встановлення у закладах загальної середньої освіти (ліцеях) доплати за завідування музейною кімнатою.

Відповідно до п. 41 Інструкції № 102³ учителям, іншим працівникам загальноосвітніх навчальних закладів провадиться додаткова оплата за завідування навчальними кабінетами в розмірі 10 — 13 % посадового окладу (ставки заробітної плати). Зазначена доплата також може бути установлена директору закладу загальної середньої освіти, його заступнику, іншим педагогічним працівникам, які мають педагогічне навантаження з навчального предмета та здійснюють завідування навчальним кабінетом.

Додаткова оплата за завідування паспортизованими музеями провадиться у закладах позашкільної освіти педагогічним працівникам таких закладів у розмірі 15 — 20 % посадового окладу (ставки заробітної плати) відповідно до п. 50 Інструкції № 102.

Одночасно інформуємо, що у п. 2 ч. 3 ст. 24 Закону про повну загальну середню освіту, що набрав чинності 18.03.2020 р., визначені окремі види педагогічної діяльності педагогічних працівників, за які встановлюються доплати у співвідношенні до посадового окладу (тарифної ставки), зокрема й доплати за завідування паспортизованими музеями — 10 — 15 %

МОН чітко відповідає на поставлене запитання: ні, чинним законодавством не передбачена доплата за завідування музейною кімнатою у закладі загальної середньої освіти (ЗСО).

Вся проблема у самій кімнаті. Вона не є ані навчальним кабінетом, ані паспортизованим музеєм. Адже саме за завідування цими приміщеннями передбачена доплата.

Давайте розберемо це питання детальніше.

Так, згідно з п. 41 Інструкції № 102 учителям, іншим працівникам ЗСО провадиться додаткова оплата за завідування навчальними кабінетами в розмірі 10 — 13 % посадового окладу (ставки зарплати). Оскільки керівні працівники ЗСО також можуть вести викладацьку діяльність, тому фахівці МОН підкреслюють: доплату за завідування навчальним кабінетом також можна установити директору ЗСО, його заступнику, іншим педагогічним працівникам, які мають педагогічне навантаження з навчального предмета та завідують навчальним кабінетом.

Та чи є музейна кімната навчальним кабінетом? Відповідно до Положення № 601⁴ навчальним кабінетом вважається класна кімната ЗСО зі створеним навчальним середовищем, оснащеним сучасними засобами навчання та шкільним обладнанням. Тож музейна кімната не є навчальним кабінетом.

Є ще доплата за завідування паспортизованим музеєм. Її розмір становить 15 — 20 % посадового окладу (ставки зарплати). Але вона встановлюється педагогічним працівникам закладів позашкільної освіти. А ліцей є закладом загальної середньої освіти. На жаль, і тут не пощастило.

Та надія ще є. 18.03.2020 р. набрав чинності Закон про повну загальну середню освіту⁵. Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 24 цього Закону передбачена можливість установлювати доплати за завідування паспортизованими музеями у розмірі 10 — 15 % і працівникам ЗСО (а не тільки у закладах позашкільної освіти)

Але цього недостатньо. У п. 3 ст. 24 Закону про повну загальну середню освіту записано, що вимоги до видів педагогічної діяльності, за які передбачено доплати, розмір таких доплат, порядок та умови їх встановлення у державних та комунальних закладах освіти визначаються Кабміном.

На це Уряду відведено один рік, тобто до 18.03.2021 р. А профільним міністерствам та відомства надано час до 1 грудня 2020 року для того, щоб вони розробили та подали проєкти необхідних нормативно-правових актів.

Тож залишається чекати, поки нормативно-правова база дозволить установити доплату за завідування музейною кімнатою (паспортизованим музеєм) працівникам ЗСО. А поки що такої можливості немає

Щодо права дитини із сім’ї внутрішньо переміщених осіб на безкоштовне харчування

Лист від 17.07.2020 р. № 1/11-4811

Запитання (ситуація): чи має право дитина із сім’ї внутрішньо переміщених осіб (далі — ВПО) на безкоштовне харчування у закладах дошкільної, загальної середньої та професійно-технічної освіти? Чим це врегульовано на нормативно-правовому рівні?

Частиною 3 ст. 56 Закону про освіту визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, у підпорядкуванні яких перебувають державні і комунальні заклади освіти, забезпечують безоплатним гарячим харчуванням: дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах (групах), дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону № 1768⁶, які навчаються в закладах дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) чи фахової передвищої освіти, а також осіб інших категорій, визначених законодавством та/або рішенням органу місцевого самоврядування.

Пунктом 5 Порядку № 116⁷ визначено, що органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати харчування учнів інших категорій та передбачати на зазначену мету відповідні видатки з місцевих бюджетів

Пунктом 2 постанови № 1243 установлено, що плата за харчування дітей у закладах дошкільної освіти не справляється також в інших випадках, передбачених законодавством. На сьогодні жодним законодавчим чи нормативно-правовим актом зазначені вище норми не обмежені.

З огляду на викладене, норми зазначених вище нормативно-правових актів враховують також і категорії дітей, які мають право на безкоштовне харчування, зазначені у Законі № 474

Відповідь на перше запитання — так.

У ч. 10 ст. 7 Закону № 1706⁸ прямо прописано, що діти з числа ВПО чи діти, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, які навчаються у дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, забезпечуються безкоштовним харчуванням у порядку, встановленому КМУ.

Відповідні зміни вніс Закон № 474⁹. Діють вони з 20.05.2020 р. Одночасно діти з числа ВПО були внесені до кола одержувачів безкоштовного харчування й у тексті «освітніх» Законів (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 10, с. 2).

Але у підзаконній нормативці це питання досі не врегульовано. Хоча Кабміну на це відводилось 3 місяці.

Так, у Порядку № 116 та постанові № 1243¹⁰ прямо не зазначені діти з числа ВПО як ті, що мають право на безкоштовне харчування.

Однак це зовсім не є проблемою. На цьому акцентують увагу фахівці МОН.

Так, у п. 5 Порядку № 116 наведений перелік учнів ЗСО, харчування яких проводять за бюджетні кошти. Діти із числа ВПО там не зазначені. Але у цій же нормі сказано, що органи місцевого самоврядування (ОМС) можуть забезпечувати харчування учнів інших категорій та передбачати на зазначену мету відповідні видатки з місцевих бюджетів

Аналогічна норма є й у п. 2 постанови № 1243: плата за харчування дітей у закладах дошкільної освіти не справляється також в інших випадках, передбачених законодавством.

Також ч. 3 ст. 56 Закону про освіту вже давно передбачено, що ОМС забезпечують безкоштовним харчуванням осіб, що прямо не зазначені у цьому Законі та/або затверджені рішенням ОМС.

Отже, МОН наголошує: норми зазначених вище законодавчих та нормативно-правових актів враховують також і категорії дітей, які мають право на безкоштовне харчування відповідно до Закону № 474. Це стосується і дітей з числа ВПО. Їм і раніше надавалось безкоштовне харчування, і надалі надається, незважаючи на те, що в нормативно-правовій базі вони прямо не зазначені

Щодо надбавки вчителю фізкультури за звання «Майстер спорту України»

Лист від 23.03.2020 р. № 1/11-2269

Запитання (ситуація): вчитель фізкультури має звання «Майстер спорту України» з плавання. Чи можна встановити йому надбавку за таке звання?

У п. 7 Положення № 582¹¹, визначено, що спортивне звання «Майстер спорту України» присвоюється спортсменам — громадянам України, за виконання ними кваліфікаційних норм та вимог до відповідного виду спорту, затверджених в установленому законодавством порядку, за умови наявності у складі суддівської колегії на всеукраїнських змаганнях трьох суддів національної або міжнародної категорії.

Відповідно до абз. «в» п.п. 2 п. 4 наказу № 557¹² за спортивне звання «майстер спорту» встановлюється надбавка в розмірі 10 % посадового окладу (ставки заробітної плати).

Надбавка за спортивні звання встановлюється працівникам, якщо їхня діяльність за профілем збігається з наявним спортивним званням. Відповідність спортивного звання профілю діяльності працівника на займаній посаді визначається керівником закладу, установи освіти та наукової установи.

З огляду на зазначене, вважаємо, що вчителю фізичної культури закладу загальної середньої освіти може бути встановлена надбавка за будь-яке спортивне звання

Багато «практикуючих» спортсменів йдуть у педагоги. При цьому, маючи спортивне звання, вони можуть розраховувати на надбавку. Так, наприклад, за спортивне звання «Майстер спорту» встановлюється надбавка в розмірі 10 % посадового окладу (абз. «в» п.п. 2 п. 4 наказу № 557).

При цьому є важлива вимога: діяльність педагога за профілем має збігатися з наявним спортивним званням. Однак визначення, що є профілем діяльності, законодавство не дає. Хто вирішує, збігаються вони чи ні? Це визначає керівник закладу, установи освіти та наукової установи.

Досить часто виникає питання про можливість установлення надбавки вчителю/викладачу за наявне у нього спортивне звання, наприклад «Майстер спорту України».

Нещодавно ми наводили роз’яснення фахівця Держпраці із такого питання (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 9, с. 30). Висновок: профіль діяльності у працівника — спортивний (учитель фізкультури), тому він збігається із наявним спортивним званням «Майстер спорту України». І тут неважливо, з якого виду спорту вчитель має спортивне звання. Такий вчитель однозначно має право на надбавку.

І ось маємо підтвердження цієї позиції від МОН. Фахівці освітнього міністерства зауважують, що вчителю фізкультури ЗСО може бути встановлена надбавка за будь-яке спортивне звання

Кажучи про спортивне звання «Майстер спорту України», фахівці МОН посилаються на п. 7 розд. ІІІ Положення № 582. Відповідно до цієї норми це звання присвоюється спортсменам. Тобто, по суті, це є загальне досягнення вчителя фізкультури, навіть без прив’язки до виду спорту. Адже, щоб отримати спортивне звання, слід не тільки виконати кваліфікаційні норми та вимоги до відповідного виду спорту, а й володіти базовими знаннями та уміннями із фізкультури.

Тож робимо загальний висновок: для встановлення надбавки за спортивне звання не важливі ні вид спорту, ні вид спортивного звання. Це може бути заслужений тренер України, заслужений майстер спорту України, майстер спорту України міжнародного класу (гросмейстер України — для шахів і шашок) або майстер спорту України (ч. 2 ст. 42 Закону про фізкультуру і спорт¹³). Маєш спортивне звання — маєш надбавку за нього

Тарифний розряд для вихователя санаторної школи з дипломом бакалавра

Лист від 26.03.2020 р. № 1/11-2374

Запитання (ситуація): на посаду вихователя санаторної школи приймається працівник, який має диплом бакалавра. Який тарифний розряд йому потрібно встановити?

У додатку 6 до наказу № 557 визначені тарифні розряди, за якими здійснюється оплата праці вихователів закладів загальної середньої освіти, позашкільної освіти тощо. Тарифні розряди вихователям установлюються залежно від кваліфікаційної категорії. Оплата праці вихователя без категорії здійснюється за 10 — 11 тарифними розрядами. У примітці до цього додатка зазначено, що фахівцям, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста або магістра, установлюється 11-й тарифний розряд. Тарифні розряди встановлюються за наслідками атестації.

Пунктом 4.1 Типового положення № 930¹⁴ визначено, що атестація на відповідність займаній посаді з присвоєнням кваліфікаційних категорій проводиться щодо педагогічних працівників, які мають вищу освіту за освітнім ступенем спеціаліста або магістра

Педагогічним працівникам, які не мають вищої освіти за освітнім ступенем спеціаліста або магістра, за результатами атестації встановлюються тарифні розряди, як це визначено п. 4.11 Типового положення № 930.

При встановленні тарифного розряду враховуються освітній рівень працівника, професійна компетентність, педагогічний досвід, результативність та якість роботи, інші дані, які характеризують його професійну діяльність.

Відповідно до абз. 3 п. 4 Інструкції № 102 ставки заробітної плати й посадові оклади педагогічних працівників установлюються керівниками закладів та установ освіти при тарифікації за наслідками атестації.

З огляду на викладене, педагогічному працівнику, який має освітній ступінь бакалавра, може бути установлений як 10-й, так і 11-й тарифний розряд

Спочатку нагадаємо, що санаторна школа є ЗСО з відповідним профілем для дітей, що потребують тривалого лікування. Цей заклад забезпечує здобуття загальної середньої освіти та відновлення і зміцнення здоров’я учнів (вихованців), а також надання їм медичної допомоги (п. 1 Положення № 1026¹⁵).

За працеоплатні питання вихователів ЗСО відповідає наказ № 557. А точніше додаток 6 до нього. Для вихователя без категорії передбачені 10 — 11 тарифні розряди. Так який же обрати? Тут слід зазирнути у примітку до додатка 6. У ній зазначено, що фахівцям, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста або магістра, установлюється 11-й тарифний розряд. А тим, які не мають освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, установлюється 10-й тарифний розряд.

А от про фахівця із дипломом бакалавра нічого не сказано. Також згідно з нормами Типового положення № 930 атестація на відповідність займаній посаді з присвоєнням кваліфікаційних категорій проводиться щодо педагогічних працівників, які мають вищу освіту за освітнім ступенем спеціаліста або магістра.

Однак слід розуміти, що чинні сьогодні Закон про освіту та Закон про вищу освіту¹⁶ передбачають, зокрема, бакалаврський та магістерський рівні освіти.

Останній прийом на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста проводився у 2016 році

І вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (повна вища освіта) після набрання чинності Законом про вищу освіту прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра.

Тому плутанина із освітньо-кваліфікаційними рівнями ще довго буде тривати. Допоки не узгодять усю законодавчу та нормативно-правову базу.

Який же тарифний розряд установити бакалавру?

Фахівці МОН посилаються на абз. 3 п. 4 Інструкції № 102. Відповідно до цієї норми ставки зарплати і посадові оклади педагогічних працівників установлюються керівниками закладів та установ освіти при тарифікації за наслідками атестації.

При встановленні тарифного розряду враховуються освітній рівень працівника, професійна компетентність, педагогічний досвід, результативність та якість роботи, інші дані, які характеризують його професійну діяльність (п. 4.11 Типового положення № 930).

Крім того, згідно з п.п. «а» п. 4 постанови № 1298¹⁷ керівники бюджетних установ, закладів та організацій в межах фонду зарплати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків, мають право установлювати працівникам конкретні розміри посадових окладів та доплат і надбавок до них.

Отже, фахівці МОН дійшли висновку, що педагогічному працівнику (зокрема, вихователю санаторної школи), який має освітній ступінь бакалавра, може бути установлений як 10-й, так і 11-й тарифний розряд.

Тобто у цьому випадку рішення приймає керівник ЗСО, враховуючи результати атестації. А при проведенні атестації слід узяти до уваги не тільки наявний освітній ступінь (диплом) працівника, а й професійну компетентність, педагогічний досвід, результативність та якість роботи, інші дані, які характеризують його професійну діяльність

Щодо виплати непрацевлаштованим випускникам допомоги у розмірі 6 прожитмінімумів

Лист від 22.08.2019 р. № 1/11-7696

Запитання (ситуація): випускники ЗВО з числа дітей-сиріт не змогли працевлаштуватись до кінця фінансового року із поважних причин. Одна випускниця народила дитину та доглядає її до досягнення 3 років. Інший випускник перебуває на обліку у службі зайнятості та ще не знайшов роботу. Чи можна таким випускникам виплатити допомогу «до працевлаштування» у розмірі 6 прожитмінімумів?

Виплата одноразової грошової допомоги здійснюється навчальним закладом до кінця фінансового року, в якому випускник закінчив навчання, на підставі заяви, копії паспорта, трудової книжки та довідки про працевлаштування

Вважаємо, що за рішенням (окремо у кожному конкретному випадку) закладу освіти такі виплати можуть здійснюватись випускникам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які не працевлаштувалися з незалежних від них причин та належать до вразливих категорій населення, зокрема: якщо випускник — жінка, яка має дитину віком до трьох років; особам, які закінчили заклад освіти та звернулися за сприянням у працевлаштуванні до державної служби зайнятості і зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Для виплати допомоги зазначеним вище особам слід надати до закладу освіти, який вони закінчили, довідку районного управління праці та соціального захисту населення про отримання допомоги по догляду за дитиною до трьох років; довідку центру зайнятості про те, що особа зареєстрована як така, що шукає роботу

Відповідно до п.п. 4 п. 13 постанови № 226¹⁸ випускники закладів освіти з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебували на повному державному утриманні, при їх працевлаштуванні забезпечуються одягом та взуттям на суму не менш як 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі 6 прожиткових мінімумів

За бажанням випускника йому може бути виплачена грошова компенсація у розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

При цьому така допомога виплачується:

• по-перше, за умови, що випускник працевлаштовується. Підтвердженням є копія трудової книжки та довідка про працевлаштування;

• по-друге, до кінця фінансового року, в якому випускник закінчив навчання.

Однак можуть виникнути ситуації, коли випускник із зазначеної категорії осіб не зміг до кінця фінансового року працевлаштуватися із поважних та незалежних від нього причин. Наприклад, випускниця є молодою матусею і має дитину до 3 років (тобто перебуває у відпустці для догляду за дитиною). Або ж випускник став на облік до служби зайнятості та шукає роботу.

Чи можуть такі випускники розраховувати на допомогу «до працевлаштування»?

Фахівці МОН відповідають: заклад освіти може в кожному окремому випадку розглянути питання та виплатити допомогу «до працевлаштування» випускникам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які не працевлаштувалися з незалежних від них причин та належать до вразливих категорій населення.

Для цього такі випускники повинні надати до закладу освіти, який вони закінчили, документи, що підтверджують наявність поважних причин:

• довідку районного управління праці та соціального захисту населення про отримання допомоги для догляду за дитиною до 3 років;

• довідку центру зайнятості про те, що особа зареєстрована як така, що шукає роботу.

Також додамо, що право на виплату такої допомоги мають випускники, які після закінчення закладу освіти пішли служити за контрактом. Аргумент: час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону № 2011¹⁹).

Підставою для виплати такої допомоги є заява, копія паспорта, довідка про проходження військової служби за контрактом