Норматив робочих місць
Роботодавці зобов’язані виділяти і створювати робочі місця для осіб з інвалідністю в межах нормативу робочих місць для працевлаштування таких осіб (ст. 19 Закону № 8751). Він визначений у розмірі 4 % від СКШП2 облікового складу за рік. Якщо ж СКШП за рік — від 8 до 25 осіб, норматив дорівнює одному робочому місцю.
1 Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.91 р. № 875-XII.
2 СКШП — середньооблікова кількість штатних працівників.
На виконання нормативу роботодавці враховують осіб з інвалідністю, працевлаштованих ними за основним місцем роботи. При цьому не має значення група інвалідності прийнятого на роботу працівника.
Прийняття на роботу
Особа з інвалідністю, як і всі інші громадяни, може працювати як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Проте, як уже було сказано, для цілей виконання нормативу надане місце роботи має бути для неї основним. Тобто прийняти на роботу за сумісництвом особу з інвалідністю можна, але такий працівник не буде враховуватись до нормативу.
При прийнятті на роботу з особою з інвалідністю, як і з будь-яким іншим працівником, укладають трудовий договір. За загальним правилом його можна укладати як у письмовій, так і в усній формі.
Трудовий договір може бути як строковим (наприклад, на сезонну або тимчасову роботу), так і безстроковим.
Обов’язок забезпечити трудові гарантії, пов’язані з інвалідністю3, виникає після того, як особа з інвалідністю надасть роботодавцю документи, що підтверджують інвалідність, а саме:
3 Детальніше про такі гарантії читайте у журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2019, № 12, с. 21.
• копію виписки з акта огляду МСЕК за формою № 157-1/о (затверджена наказом МОЗ від 30.07.2012 р. № 577);
• копію пенсійного посвідчення або посвідчення одержувача державної соціальної допомоги;
• індивідуальну програму реабілітації, розроблену МСЕК (за формою, затвердженою наказом МОЗ від 08.10.2007 р. № 623).
Копії цих документів завіряє роботодавець і зберігає в особовій справі працівника. Крім того, бажано на цих документах зазначити дату їх надання з підписом працівника, а також дату отримання їх роботодавцем. Це убезпечить роботодавця від «зайвих» запитань з боку контролюючих органів або від можливих трудових спорів.
Майте на увазі: роботодавець може вимагати від працівника документи про стан його здоров’я тільки тоді, коли працівникові необхідно пройти обов’язковий попередній (при прийнятті на роботу) медогляд. У всіх інших випадках працівник самостійно вирішує, повідомляти роботодавця про наявність інвалідності чи ні.
Не забудьте також у загальному порядку повідомити податківців про працевлаштування працівника з інвалідністю.
