Коли не можна організувати роботу працівників так, щоб було дотримано денну або тижневу тривалість робочого часу, запроваджується підсумований облік робочого часу. При ньому законодавчо установлена щоденна або щотижнева норма робочого часу може не дотримуватися. Водночас загальна тривалість робочого часу за обліковий період не повинна перевищувати нормальної кількості робочих годин.
Особливості застосування підсумованого обліку робочого часу визначено Методрекомендаціями № 1381. Детальніше про них ви можете прочитати в журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2021, № 37, с. 14 — 18. Сьогодні ж зосередимо увагу на оплаті надурочних годин. Зокрема, розглянемо ситуацію, коли працівник не допрацював до кінця облікового періоду та звільнився. Тут є чимало нюансів.
1 Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджені наказом Мінпраці від 19.04.2006 № 138.
Оплата надурочних
При підсумованому обліку час, відпрацьований понад нормальну тривалість робочого часу за обліковий період, вважають надурочним. Його оплачують згідно зі ст. 106 КЗпП. Оплату за всі години надурочної роботи проводять наприкінці облікового періоду.
Чинним законодавством визначено категорії працівників, яких заборонено залучати до надурочних робіт навіть за їх згодою. До них належать (ст. 63 КЗпП):
• вагітні жінки і жінки, які мають дітей віком до 3 років;
• особи, що не досягли 18 років;
• працівники, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять.
Тільки за згодою самих працівників можна залучити до надурочних робіт:
• жінок, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дитину з інвалідністю;
• осіб з інвалідністю (за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям).
Будьте обережні зі святковими та неробочими днями (ст. 73 КЗпП). Якщо робота у такий день запланована графіком, то для окладників години роботи у цей день оплачують у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад (ст. 107 КЗпП). Відповідно, їх уключають до підрахунку надурочних.
Якщо ж працівника залучили до роботи у святковий (неробочий) день поза його графіком роботи — години роботи у цей день оплачують у подвійному розмірі годинної або денної ставки понад оклад. Адже робота провадилася понад місячну норму. Тому такі години не включають до розрахунку надурочних.
Пам’ятайте: надурочні роботи кожного працівника не повинні перевищувати чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік (ст. 65 КЗпП).
Як визначити загальну кількість надурочних годин за обліковий період?
Легко. Для цього достатньо відняти від фактично відпрацьованого часу згідно з Табелем обліку робочого часу розрахункову норму годин за цей період.
При підрахунку нормальної кількості робочих годин облікового періоду потрібно виключити дні, які за графіком роботи припадають на час, не відпрацьований із поважних причин (див. лист Мінсоцполітики від 02.07.2018 № 1139/0/101-18/28). Це може бути період відпустки, відрядження, тимчасової непрацездатності тощо.
Звільнення до закінчення облікового періоду
Для оплати надурочних годин працівникові, якому встановлений оклад, потрібно визначити годинну ставку. Якщо обліковий період перевищує місяць і дорівнює кварталу, півріччю, року, то годинну ставку розраховуємо за формулою:
Тгод = Ом : Гсер,
де Тгод — годинна ставка для оплати надурочних годин;
Ом — оклад, установлений в останньому місяці облікового періоду;
Гсер — середньомісячна кількість годин за обліковий період.
У свою чергу, середньомісячну кількість годин за обліковий період визначаємо з урахуванням норми тривалості робочого часу за цей період, установленої відповідно до ст. 50 КЗпП (див. лист Мінсоцполітики від 24.04.2017 № 1264/0/101-17/282).Але, як визначити цей показник, якщо працівник звільняється до закінчення облікового періоду? Яку норму використати для розрахунку?
У такому разі коригувати норму робочого часу (за датою звільнення) треба лише для визначення кількості надурочних годин. Обліковий період, установлений в установі, при цьому не змінюється. Тож середньомісячну кількість годин для оплати «надурочних» розраховуємо так: ділимо кількість годин за нормою тривалості робочого часу у встановленому обліковому періоді на кількість місяців у ньому (див. лист Мінсоцполітики від 04.03.2019 № 248/0/206-19).
Тож незалежно від того, коли працівник звільнився, середньомісячну кількість годин визначаємо для повного облікового періоду (у нашому випадку — року).
Приклад. Працівник звільняється 20 грудня 2021 року. Обліковий період — рік. За період з 1 січня по 20 грудня 2021 року (включно) він відпрацював 1982 год. Оклад — 3153 грн. В установі норму робочого часу для сторожа визначають за графіком 5-денного робочого тижня (вихідні — субота, неділя). Відкоригуємо її по дату звільнення та визначимо середньомісячну кількість годин за обліковий період. Розрахунок див. у таблиці.
| Показник | Порядок розрахунку | Результат, год |
| Норма робочого часу, год | 151січень + 160лютий + 176березень + 175квітень + 144травень + 160червень + 176липень + 167серпень + 176вересень + 159жовтень + 176листопад + 112грудень* | 1932 |
| Кількість надурочних годин | 1982 - 1932 | 50 |
| Середньомісячна кількість годин | 1994** : 12 | 166,17 |
| * Норма тривалості робочого часу з 1 по 20 грудня включно. ** Календарна норма тривалості робочого часу за 2021 рік (за 12 місяців). | ||
Розрахунок суми оплати за надурочні години наведемо в таблиці нижче.
| Оклад, грн | Середньомісячна кількість годин | Годинна ставка, грн (гр. 1 : гр. 2) | Надурочні години | Сума оплати за «надурочні», грн (гр. 3 х 2 х гр. 4) |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 3153 | 166,17 | 18,97 | 50 | 1897,00 |
Майте на увазі: компенсувати працівникові надурочні години роботи шляхом надання відгулу або інших додаткових годин відпочинку замість оплати не можна.
