Чи обов’язково надавати навчальну відпустку?
Трудовим законодавством передбачено, що роботодавець повинен створювати працівникам, які навчаються без відриву від виробництва, необхідні умови для поєднання роботи з навчанням (ст. 202 КЗпП).
Однією з таких умов є надання навчальних відпусток. Такі відпустки надаються за основним місцем роботи працівникам, які успішно навчаються, зокрема, у закладах вищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання. Конкретна тривалість навчальних відпусток залежить від мети їх надання, рівня акредитації вишу, курсу та форми навчання (ст. 216 КЗпП, ст. 15 Закону про відпустки).
Майте на увазі: оформляти чи ні навчальну відпустку — це право працівника. Однак відмовити в наданні такої відпустки роботодавець не може.
Чи можна звільнити під час відпустки?
Звільнення за ініціативою працівника в період навчальної відпустки цілком допустимо. Законодавство забороняє звільняти працівника під час відпустки (у тому числі навчальної) тільки за ініціативою роботодавця (ч. 3 ст. 40 КЗпП).
ВАЖЛИВО!
Працівник має право звільнитися за власним бажанням у період перебування в навчальній відпустці.
Утримувати чи ні?
Підстав для утримання у зазначеній ситуації немає. Єдина норма, яка передбачає здійснення відрахування із відпускних, наведена у ст. 22 Закону про відпустки. Проте тут йдеться про відпустки, надання яких прив’язано до робочого року, тобто про щорічні. Тоді як надання навчальної відпустки прив’язано до навчального року (ч. 6 ст. 216 КЗпП та ч. 6 ст. 15 Закону про відпустки).
Отже, у разі звільнення працівника в період перебування в навчальній відпустці здійснювати перерахунок виплачених йому відпускних не потрібно. Відтак при остаточному розрахунку утримувати із зарплати працівника кошти за частину невикористаної відпустки також не потрібно (див. лист Мінсоцполітики від 28.12.2016 р. № 1820/0/101-16/284).
