1 З текстом змін, що вносяться до Порядку списання об’єктів державної власності, можна ознайомитися за посиланням: materialy.kmu.gov.ua/d08bb830/docs/b5beb065/Dodatok.pdf.
2 Порядок списання об’єктів державної власності, затверджений постановою КМУ від 08.11.2007 р. № 1314.
По-перше, уточнено вимоги щодо списання нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва (п. 4 Порядку № 1314). Наразі таке майно підлягає списанню лише за умови, якщо здійснюється будівництво (реконструкція) об’єктів, призначених для ведення основної виробничої та іншої діяльності суб’єктів господарювання. А що робити, якщо цю вимогу не виконано? Варіантів не так уже й багато. Такі об’єкти підлягають відчуженню або приватизації (виняток — об’єкти, щодо яких установлено певні обмеження).
По-друге, Уряд урегулював питання списання держмайна, яке не увійшло до статутного капіталу госпорганізацій і перебувало в них на балансі. При цьому на момент списання таке майно залишилось без балансоутримувача у зв’язку з ліквідацією окремих госпорганізацій. У такому разі суб’єкт управління зазначеним майном насамперед повинен передати таке майно суб’єкту господарювання, який належить до сфери його управління. І лише після цього Порядок № 1314 дозволяє проводити процедуру списання.
Але не завжди таке майно можливо передати суб’єкту господарювання (наприклад, у зв’язку з відсутністю в нього наявних технічних та фінансових ресурсів для цього). Як і раніше, Порядок № 1314 дозволяє суб’єкту господарювання укласти договір про списання з іншою юрособою. Але відтепер у Порядку № 1314 з’являться конкретні вимоги щодо розміщення інформації про цей документ та його укладання (п. 19).
По-третє, уточнено вимоги щодо списання захисних споруд цивільного значення. Установи, які мають на балансі такі об’єкти, можуть їх списати лише після їх вилучення з фонду захисних споруд.
По-четверте, унормовано питання реалізації вторинної сировини (металобрухт тощо), отриманої в результаті списання майна. Як відомо, непридатні для використання вузли, деталі, матеріали та агрегати підлягають обов’язковому оприбуткуванню (п. 23 Порядку № 1314). А от що робити далі з такою вторсировиною, донедавна кожна установа мала вирішити самостійно. Наразі ж питання знято. Така вторсировина підлягає продажу на електронних аукціонах в електронній торговій системі «Прозорро.Продажі». Про те, як установі працювати в цій електронній системі, можна ознайомитись у нашому матеріалі «Порядок продажу держмайна: черговий апгрейт» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2021, № 5, с. 12).
Але із правила є винятки. Зокрема, це — замала маса вторсировини (500 кг і менше), а також випадки, коли електронний аукціон не відбувся. У такому разі, вочевидь, установа зможе реалізувати брухт, макулатуру тощо без електронної системи.
І по-п’яте, уточнена подальша доля вилучених після демонтажу та розбирання майна вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння. Як і раніше, такі дорогоцінні відходи підлягають здачі суб’єктам господарювання, які провадять діяльність із збирання та первинної обробки брухту і відходів дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння. Але наразі здійснення такої діяльності не вимагає наявності ліцензії, тоді як у п. 25 Порядку № 1314 є така вимога. Тож завдяки унесеним змінам таке протиріччя усунуто.
Якщо ж вас цікавлять особливості списання майна, що містить дорогоцінні метали, а також порядок реалізації таких активів та напрямки використання коштів, одержаних від їх продажу, читайте статтю «Продамо золото, срібло, платину: від оформлення до використання коштів» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 26, с. 7).
