Почнемо з того, що всі види платних послуг, дозволені до надання закладами культури, наведено у Переліку № 12711.
1 Перелік платних послуг, які можуть надаватися державними і комунальними закладами культури, затверджений постановою КМУ від 12.12.2011 № 1271.
Надавати платні послуги, не передбачені Переліком № 1271, заклади культури не мають права.
Але музею турбуватись не варто. Адже надання такої платної послуги, як відвідування музеїв, прямо передбачено п. 13 Переліку № 1271.
Державні та комунальні заклади культури встановлюють розмір плати за надання платних послуг щороку у національній валюті України. Вказівку на це містить ч. 1 ст. 26 Закону про культуру2.
2 Закон України «Про культуру» від 14.12.2010 № 2778-VI.
Розрахунок вартості платних послуг заклади та установи культури проводять самостійно.
Це обумовлено тим, що вільні ціни суб’єкт господарювання встановлює самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
Зазначене чітко прописано у ч. 1 ст. 11 Закону про ціни і ціноутворення3.
3 Закон України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 № 5007-VI.
Встановлення вартості платної послуги здійснюється на базі економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних з її наданням. При цьому слід керуватися Порядком № 10044.
4 Порядок визначення вартості та надання платних послуг закладами культури, заснованими на державній та комунальній формі власності, затверджений спільним наказом Мінкультури, Мінфіну та Мінекономіки від 01.12.2015 № 1004/1113/1556.
Розмір плати за надання конкретної послуги визначають на підставі її вартості, що розраховується на весь строк її надання. Причому вартість платних послуг визначають окремо за кожним видом послуг, які надають заклади культури.
УВАГА!
До вартості платної послуги має бути включено абсолютно всі витрати, пов’язані з її наданням
Складовими вартості платної послуги є:
• витрати на оплату праці працівників, які безпосередньо надають послуги;
• нарахування на оплату праці відповідно до законодавства;
• безпосередні витрати та оплата послуг інших організацій, товари чи послуги яких використовуються при наданні платних послуг;
• капітальні витрати;
• індексація заробітної плати, інші витрати відповідно до чинного законодавства.
Кожний заклад культури має свої особливості діяльності.
Тому перелік статей калькуляції і склад витрат, що входять до таких статей, кожний заклад встановлює самостійно.
І тут зупинимось на такій складовій, як безпосередні витрати та оплата послуг інших організацій.
Витрати на оплату послуг сторонніх юридичних та фізичних осіб, що залучаються закладами культури для надання послуг, включають оплату виконання тих обов’язкових послуг чи робіт, які не можуть бути надані або виконані працівниками закладів культури.
Про які саме втрати йдеться?
Це, зокрема, оплата (п. 5 розд. ІІ Порядку № 1004):
• банківських послуг (у т. ч. за готівкове обслуговування);
• ветеринарних послуг;
• послуг з охорони;
• встановлення пожежної та охоронної сигналізації;
• юридичних та інформаційних послуг;
• послуг з оренди;
• встановлення лічильників і спеціального обладнання та їх повірки (перевірки);
• гарантійного та післягарантійного обслуговування;
• поточного ремонту, що здійснюються залученими юрособами;
• установлення та подальшого супроводження програмного забезпечення;
• послуг зв’язку (у т. ч. мобільного);
• послуг інтернет-провайдерів тощо.
Отже, ви маєте повне право включити до вартості послуги оплату банківських послуг, безпосередньо пов’язаних із наданням певних «культурних» послуг. А обслуговування термінала «єПідтримки» напряму пов’язано з наданням платних послуг із відвідування музею.
ВАЖЛИВО!
Неприпустимо покривати видатки спецфонду коштами загального фонду кошторису
Тож ретельно стежте, аби до вартості платної послуги потрапили всі витрати, пов’язані з її наданням.
І ці витрати мають бути покриті саме за рахунок коштів спецфонду.
Таким чином, покривати за рахунок відвідувачів витрати на банківські послуги, пов’язані із обслуговуванням термінала «єПідтримки», не тільки можна, але й треба!
До речі, слід пам’ятати про ще один важливий момент.
Так, заклади культури зобов’язані:
• безкоштовно надавати замовнику повну, доступну та достовірну інформацію щодо порядку та умов надання конкретної платної послуги, її вартості, порядку та строку оплати;
• оприлюднювати інформацію про вартість послуг, яка діє на дату надання послуги, із застосуванням інформаційних засобів (реклама, інформаційна дошка, вебсайт закладу тощо) (п. 4 розд. І Порядку № 1004).
Отже, інформація про вартість квитка на відвідування музею має бути загальнодоступною. Тож цю інформацію слід оновити та оприлюднити на підставі нової калькуляції з урахуванням витрат на обслуговування термінала «єПідтримка».
Якщо плануєте розмістити рекламу або оформляти замовлення на інформаційну дошку, не забудьте передбачити на ці потреби кошти у кошторисі.
Зокрема, у цьому разі слід застосовувати КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)».
Докладніше про надання платних послуг закладами культури читайте у матеріалі «Платні «культурні» послуги: порядок та умови надання» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2021, № 32, с. 4 — 13).
