(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 50
  • № 49
  • № 48
  • № 47
  • № 46
  • № 45
  • № 44
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
18/18
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Грудень , 2014/№ 51

Річний перерозподіл ПДВ-2014

Час «розплати» настав! Платникам ПДВ, у яких частка оподатковуваних операцій у 2014 році зменшилась, доведеться доплатити ПДВ у бюджет. Якщо навпаки така частка збільшилась, то можна буде отримати свій податковий кредит, тимчасово втрачений при первинному розподілі. Отже, річний перерозподіл ПДВ відновить справедливість. Щоб закрити розподільні відносини з ПДВ у 2014 році та зробити заділ на 2015 рік у вигляді нового показника ЧВ, вам потрібно заповнити додаток Д7 до декларації з ПДВ за останній звітний період 2014 року. У цьому ми вам зараз і допоможемо.

Теорія розподілу

 

«Вхідний» ПДВ: ПК чи витрати?

Перш ніж поринути в нюанси, пов’язані із перерозподілом «вхідного» ПДВ за результатами 2014 року, пропонуємо освіжити у пам’яті основні правила формування ПК.

Так, суми ПДВ, сплачені при придбанні товарів/послуг та НА:

• або включають до ПК, якщо товари/послуги чи НА очікується використовувати лише в операціях, які обкладаються ПДВ за ставками 20 %, 7 % або 0 %, у межах господарської діяльності (п. 198.3 ПКУ);

• або не включають до складу ПК, якщо товари/послуги чи НА призначені для використання виключно в неоподатковуваних операціях (п. 198.4 ПКУ). В бухобліку такі суми включають до первісної вартості придбаних об’єктів (п. 9 П(С)БО 9 «Запаси», п. 8 П(С)БО 7 «Основні засоби», п. 11 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»). Платники податку на прибуток мають право включити такі суми ПДВ до складу податкових витрат або до вартості відповідного об’єкта НА на підставі п.п. 139.1.6 ПКУ.

Ці правила стосуються також ситуації, коли частина придбаних товарів/послуг використовується в операціях, що обкладаються ПДВ, а частина — в неоподатковуваних операціях. Тобто можна достовірно визначити (за фізичними показниками) ту частину, яка використовується в оподатковуваних операціях. Наприклад, якщо придбали 500 кг паперу, з якого 200 кг списали на виробництво рекламної продукції (ставка ПДВ 20 %), а 300 кг — на виробництво книжок (звільнена операція згідно з п.п. 197.1.25 ПКУ), то 2/5 «вхідного» ПДВ можна включити до ПК. Решта 3/5 «вхідного» ПДВ піде на витрати як складова первинної вартості цієї частини придбаного паперу.

Якщо ж придбані товари/послуги чи НА використовуються як в оподатковуваних операціях, так і в неоподатковуваних операціях, і при цьому неможливо виділити ту частину, що стосується кожного виду операцій, то говорять про одночасне їх використання в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях.

Наприклад, комунальні послуги чи орендна плата за приміщення, в якому здійснюється оподатковувана та неоподатковувана діяльність. Для формування ПК за такими операціями у ст. 199 ПКУ закладено механізм пропор­ційного розподілу вхідного ПДВ за спеціальним коефіцієнтом — ЧВ. Порядок розподілу «вхідного» ПДВ зображено на рис. 1 (с. 37).

 

Рис. 1. Розподіл «вхідного» ПДВ між ПК та витратами

Розподіл за ст. 199 ПКУ

Сьогодні ми зосередимось на розподілі «вхідного» ПДВ за товарами/послугами та НА, які одночасно використовуються в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях. Його регламентує ст. 199 ПКУ.

Для розподілу ПДВ використовують коефіцієнт ЧВ (частка використання), який визначають як відношення обсягу оподатковуваних поставок до загального обсягу усіх (оподатковуваних і неоподатковуваних поставок). У загальному випадку ЧВ визначають за попередній календарний рік. Якщо в поперед­ньому році не було неоподатковуваних операцій, то ЧВ розраховують за даними першого звітного періоду, в якому були здійснені оподатковувані та неоподатковувані операції.

Розподіл «вхідного» ПДВ за ст. 199 ПКУ умовно можна розподілити на три етапи.

1. Спочатку ПК формується виходячи з минулорічного показника ЧВ (первинний розподіл). Для цього суму «вхідного» ПДВ (ПДВвх.) треба помножити на ЧВ, тобто:

ПК = ПДВвх. х ЧВ.

2. Наприкінці року суму ПК за «подвійними» товарами/послугами та НА коригують виходячи із фактичного показника ЧВ, який склався за результатами звітного року (річний перерозподіл).

Зауважимо. Незалежно від того, в якому звітному періоді виникли підстави для розподілу (на початку чи наприкінці року) для річного перерозподілу ПК враховують дані про обсяги постачання за весь рік, а не за період, коли фактично здійснювались оподатковувані та неоподатковувані операції.

3. ПК, сформований за «подвійними» НА, перерозподіляють ще тричі (необоротний перерозподіл): за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому НА почали використовуватися (уведені в експлуатацію).

Усі нюанси розподілу «вхідного» ПДВ за товарами/послугами та НА, які придбані для одночасного використання в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях, ви знайдете на рис. 2 (див. с. 38).

 

Рис. 2. Розподіл «вхідного» ПДВ за ст. 199 ПКУ

 

Операції, за якими ПДВ не розподіляють

Ми вже з’ясували, що не потрібно розподіляти «вхідний» ПДВ за товарами (їх частинами), які призначені для використання виключно в оподатковуваних або ж неоподатковуваних операціях.

Крім того, у п. 199.6 ПКУ перелічені операції, які за своєю суттю є пільговими (не обкладаються ПДВ), однак розподіляти ПК за товарами/послугами та НА, які частково використовувались в цих операціях, не потрібно. Такими операціями є:

• реорганізація підприємства (п.п. 196.1.7 ПКУ);

• постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися в платника ПДВ;

• постачання товарів/послуг у частині виробничої дотації з бюджету, отриманої на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (п.п. 197.1.28 ПКУ).

Крім того, варто нагадати, що до кінця 2014 року не застосовуються норми ст. 199 ПКУ (ПК не розподіляється) за операціями придбання/створення НА для одночасного використання в оподатковуваних операціях та неоподатковуваних операціях, що підпадають під «зернову» пільгу (п. 151 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ)*.

* Докладніше про метаморфози «зернової» пільги з ПДВ у 2014 році читайте у «БТ», 2014, № 43, с. 27.

Отже, придбавши товари/послуги та НА, які будуть використані в перелічених вище операціях, не потрібно розподіляти ПК. Його формуємо за загальними правилами, як при придбанні для оподатковуваних операцій.

Наприклад, підприємство придбало 1000 кг металопрокату вартістю 12000 грн., у тому числі ПДВ 2000 грн. Із цього металопрокату отримали:

• готову продукцію вартістю 24000 грн., у тому числі ПДВ 4000 грн.;

• 50 кг металобрухту, вартість якого 150 грн. (без ПДВ).

Підприємство продає металобрухт без ПДВ (операція звільнена від обкладення ПДВ до 01.01.15 р. на підставі п. 23 підрозд. 2 розд. XX ПКУ), тобто використовує частину придбаного металопрокату в неоподатковуваній операції. Однак розподіляти «вхідний» ПДВ між оподатковуваними та звільненими операціями не потрібно.

 

Коефіцієнти розподілу ЧВ

 

Кожному розподілу своя частка

Формула. Порядок розрахунку показника ЧВ описано в пп. 199.2 та 199.3 ПКУ. Його визначають як відношення обсягів постачання (без ПДВ) в оподатковуваних операціях (Попод.) до сукупних обсягів постачання в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях (Пнеопод.). Тобто можна застосувати таку формулу:

Розрахунок ЧВ проводять у таблиці 1 додатка Д7. Графа 4 цієї таблиці по суті є знаменником формули, а гр. 5 — чисельником цієї формули.

Нагадаємо, що за грудень 2014 року платники ПДВ подаватимуть нову форму декларації з ПДВ, яка затверджена наказом Мінфіну від 23.09.14 р. № 966 (ср. 025069200). Нова форма додатка Д7 не сильно відрізняється від попередньої. Хіба що враховано нову нумерацію рядків у декларації.

У таблиці 1 додатка Д7 можна розрахувати 5 показників ЧВ для різних цілей. У додатку Д7 за грудень (IV квартал) слід заповнити лише ряд. 3.1 — 3.3, які знадоб­ляться для річного перерозподілу. На це звертали увагу й конт­ролери в листі Міндоходів від 06.08.13 р. № 14061/7/99-99-19-04-02-17 // «БТ», 2013, № 44, с. 5.

Принцип розрахунку всіх показників ЧВ однаковий. Відмінність полягає лише в тому, дані яких податкових періодів використовуються (вони вказані у гр. 3 таблиці 1 додатка Д7).

Підказки про те, які дані декларацій треба враховувати, є у назвах гр. 4 та гр. 5, але застосовувати їх потрібно з деякими поправками. Подробиці ви знайдете у табл. 1.

 

Таблиця 1. Розраховуємо показники ЧВ (таблиця 1 додатка Д7)

Номер графи

Назва графи (рядка) / порядок заповнення

1

2

4, 5

«Обсяги постачання (без податку на додану вартість)»

4

«загальний обсяг постачання (сума значень рядків 6, 8.1, 8.1.1 колонки А декларації та всіх уточнюючих розрахунків)»

Ряд. 3.1 «один календарний рік (поточний)»

Тут збираємо дані про загальний обсяг оподатковуваних і неоподатковуваних операцій за 2014 рік.

Це дані ряд. 6, 8.1 та 8.1.1 (колонка А) старих форм ПДВ-декларації та УР, які діяли до 01.12.14 р.

Зверніть увагу! Із декларації за грудень 2014 року (нова форма декларації) потрібно взяти ще й дані ряд. 8.1.2, хоч він і не згадується в назві гр. 4.

Справа у тому, що ряд. 8.1.2 вказаний у назві гр. 5 цієї таблиці. Отже, його дані входять до чисельника формули. Тому навіть суто із математичних міркувань ми повинні його врахувати у знаменнику цієї формули. Очевидно, що це технічна помилка. Про новий коригувальний рядок автори нової ПДВ-декларації просто забули.

Треба вибрати дані декларацій за січень — грудень 2014 року та УР, які були подані як додатки до цих декларацій. Крім того, слід врахувати такі дані з усіх УР, які були подані у 2014 році як самостійні документи.

Нюанс. Необхідно врахувати й ті УР, за допомогою яких ви виправляли помилки попередніх років, щоб уникнути «ланцюгової реакції» із виправлення низки помилок, пов’язаних із зміною ЧВ за минулі періоди. Детальніше про це ви можете прочитати у «БТ», 2013, № 1, с. 53.

Навіть якщо неоподатковувані операції ви здійснювали в окремих місяцях, для розрахунку ЧВ потрібно брати дані про постачання (та їх коригування) за весь рік

 

Ряд. 3.2 «два календарних роки (поточний та попередній)»

Збираємо такі ж дані, як у ряд. 3.1, але беремо їх за два роки: 2013 та 2014

Ряд. 3.3 «три календарних роки (поточний та два попередніх)»

Збираємо такі ж дані, як у ряд. 3.1, але беремо їх за три роки: 2012 — 2014

5

«оподатковувані операції

(сума значень рядків 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 8.1, 8.1.1, 8.1.2 колонки А декларації та всіх уточнюючих розрахунків)»

Ряд. 3.1 «один календарний рік (поточний)»

Тут вказуємо обсяг оподатковуваних операцій (за ставками 20 %, 7 % і 0 %) за 2014 рік.

Це дані ряд. 1, 2.1, 2.2, 8.1, 8.1.1 старих форм ПДВ-декларації та УР, які діяли до 01.12.14 р.

Із декларації за грудень 2014 року (нова форма декларації) потрібно взяти дані ряд. 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 8.1, 8.1.1 та 8.1.2

Зверніть увагу! До ряд. 8.1.1 старої форми декларації та ряд. 8.1.2 нової ПДВ-декларації могли потрапити коригування двох типів:

• операцій, які обкладались ПДВ за ставкою 0 % та були раніше вказані в ряд. 2.1 чи 2.2 декларації (оподатковувані операції);

• звільнених та необ’єктних операцій, які були раніше вказані в ряд. 3 — 5 декларації (неоподатковувані операції).

Звісно, що при визначенні показника гр. 4 (знаменник формули) потрібно враховувати всі коригування (оподатковуваних та неоподатковуваних операцій). А от у гр. 5 (чисельник формули) потрібно врахувати коригування лише «нульових» операцій, які раніше потрапили у ряд. 2.1 чи 2.2 декларації. Адже лише такі коригування можна віднести до оподатковуваних операцій.

Так само, як і для гр. 4, беремо дані декларацій з ПДВ за січень — грудень 2014 року, УР, які були подані як додатки до цих декларацій, а також усіх УР, що були подані у 2014 році як самостійні документи

Ряд. 3.2 «два календарних роки (поточний та попередній)»

Збираємо такі ж дані, як у ряд. 3.1, але беремо їх за два роки: 2013 та 2014

Ряд. 3.3 «три календарних роки (поточний та два попередніх)»

Збираємо такі ж дані, як у ряд. 3.1, але беремо їх за три роки: 2012 — 2014

6

«Частка* використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (колонка 5 х х 100 % : колонка 4)»

Ряд. 3.1 «один календарний рік (поточний)»

Значення ЧВ визначаємо у відсотках. Результат округлюємо за загальновстановленими правилами до двох знаків після коми (до сотих) (лист ДПСУ від 25.10.11 р. № 4261/6/15-3415-04 // «БТ», 2011, № 47, с. 17).

Таким чином ми знайдемо показники ЧВ2014 за даними 2014 року

Ряд. 3.2 «два календарних роки (поточний та попередній)»

Тут буде вказано показник ЧВ2013-2014 за два роки 2013 та 2014

Ряд. 3.3 «три календарних роки (поточний та два попередніх)»

Тут буде вказано показник ЧВ2012-2014 за три роки 2012 — 2014

 

Операції, які не вплинуть на ЧВ

Розраховуючи показники ЧВ, треба врахувати лише операції, які є постачанням відповідно до пп. 14.1.191, 14.1.185 ПКУ. Тому деякі операції, які могли потрапити до декларацій з ПДВ, не потрібно враховувати при визначенні показника ЧВ. Це, зокрема:

• «умовний продаж» при анулюванні ПДВ-реєстрації згідно з п. 184.7 ПКУ. Такі операції відображають у ряд. 1.1 (раніше ряд. 1) останньої декларації з ПДВ*;

• послуги, отримані від нерезидента (ряд. 7 декларації з ПДВ);

• коригування у зв’язку з нецільовим використанням товарів, ввезених у пільговому режимі (ряд. 8.2 декларації);

• імпорт товарів (ряд. 12.1 декларації).

* Нагадаємо, що з 01.07.12 р. так званий умовний продаж при анулюванні ПДВ-реєстрації вилучено із визначення терміна «постачання товарів» у п.п. 14.1.191 ПКУ.

Зверніть увагу! У ряд. 1.1 (раніше ряд. 1) декларації також відображають податкові зобов’язання, нараховані згідно з п. 198.5 ПКУ (використання товарів/послуг та НА, за якими був сформований ПК, у неоподатковуваних операціях або не в господарській діяльності). У «ВПСУ», 2012, № 9-10, с. 5, податківці наполягали, що такі «умовні» постачання не потрібно враховувати при розрахунку показника ЧВ.

Порада. Жодних вказівок про те, що ці «компенсаційні» нарахування ПЗ потрібно виключити при розрахунку показника ЧВ, у нормативних документах немає. До того ж ці операції є «постачанням» згідно з п.п. 14.1.191 ПКУ. Тому в цій частині слід керуватись вимогами форми таблиці 1 додатка Д7 та врахувати такі суми при розрахунку показників ЧВ. І це вигідно платнику, адже збільшений показник ЧВ дозволяє включити до ПК більшу суму ПДВ.

Ми вже згадували вище, що в п. 199.6 перелічені операції, на які не поширюються розподільчі норми ст. 199 ПКУ, зокрема постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів. При придбанні «подвійних» товарів/послуг та НА для цих операцій не потрібно розподіляти ПК.

Однак такі постачання (наприклад, продаж металобрухту) потрібно враховувати при розрахунку показника ЧВ (у гр. 4 таблиці 1 додатка Д7). Річ у тім, що ці операції є постачанням, і законних підстав для того, щоб їх ігнорувати при визначенні показника ЧВ, немає.

Нюанс. Деякі фахівці наполягають, що операції, які перелічені у п. 199.6 ПКУ, не потрібно враховувати і при розрахунку показника ЧВ.

На наш погляд, такими рекомендаціями слід користуватись дуже обережно.

По-перше, в п. 199.6 ПКУ сказано, що правила ст. 199 не застосовуються та ПК не зменшується при проведенні вказаних вище операцій. Тобто не застосовуються правила, які вимагають зменшити ПК шляхом розподілу «вхідного» ПДВ. До речі, саме про це говорили столичні податківці, коли роз’яснювали цю норму (лист ДПС у м. Києві від 17.07.12 р. № 4301/10/06-406).

Прямої вказівки про те, що операції, вказані в п. 199.6 ПКУ, зокрема і постачання металобрухту, не потрібно враховувати при обчисленні показника ЧВ, ні в ст. 199 ПКУ, ні в Порядку № 966 немає. Навпаки, там ідеться про відношення загального обсягу оподатковуваних операцій до загального обсягу постачання.

По-друге, якщо ми виключаємо якісь операції із загального обсягу постачання, то автоматично збільшуємо показник ЧВ. Відповідно збільшиться й сума «дозволеного» ПК. Очевидно, що це «не сподобається» контролерам. Тому за «підвищений» показник ЧВ доведеться поборотись, можливо навіть у суді. А позитивний результат ніхто не гарантує.

По-третє, для того щоб «очистити» загальний обсяг постачання від «металобрухту», доведеться заглибитись у первинні документи. Інакше визначити, які саме пільгові операції потрапили до декларації з ПДВ, неможливо. А це вимагає додаткових витрат часу.

Порада. Набагато простіше та безпечніше при розрахунку показника ЧВ врахувати всі пільгові операції, зокрема й ті, що вказані в п. 199.6 ПКУ.

 

ЧВ на перспективу

Часто виникає запитання: чи заповнювати додаток Д7, якщо протягом року «вхідний» ПДВ не розподіляли, але були пільгові операції?

У Порядку № 966 так само як і в його попередниках, немає прямої відповіді на це запитання. У листі Міндоходів від 06.08.13 р. № 14061/7/99-99-19-04-02-17 контролери дійшли висновку, що додаток Д7 заповнюють платники, які використовують придбані товари/послуги частково в оподатковуваних операціях, а частково — в неоподатковуваних.

Тобто якщо ви заповнили ряд. 15 чи 16.6 хоча б в одній декларації (або в УР) за 2014 рік, то заповніть додаток Д7 в останній ПДВ-декларації за рік. Якщо ж ряд. 15 та 16.6 протягом року порожні, то додаток Д7 можна не подавати.

Однак такий лояльний підхід не зовсім відповідає вимогам ПКУ та Порядку № 966.

Іншу «крайність» знайдемо в п. 15 розд. III Порядку № 966. Там передбачено, що додатки 1, 6, 7 та 8 подають за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках. Для заповнення таблиці 1 додатка Д7 використовують, зокрема, дані ряд. 6 декларації. Звісно, такі дані є у всіх платників ПДВ, які здійснювали протягом року будь-які постачання. Відповідно, можна наполягати на запов­ненні додатка Д7 усіма платниками ПДВ (крім тих, які взагалі не заповнювали розділ I декларації).

На наш погляд, істина, як часто буває, — десь «посередині».

Розраховувати ЧВ за фактичними даними першого звітного періоду, в якому вперше задекларовані неоподатковувані операції, потрібно лише в тому випадку, якщо протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції (п. 199.3 ПКУ).

Отже, платники ПДВ, які здійснювали протягом року неоподатковувані операції (заповнювали ряд. 3, 4 чи 5 декларації), повинні визначити ЧВ та подати додаток Д7 «про всяк випадок» — якщо у наступному році доведеться розподіляти ПК.

Річний перерозподіл

 

Що перерозподіляємо?

Річний перерозподіл «вхідного» ПДВ проводять лише ті платники ПДВ, які у 2014 році:

• заповнювали «розподільні» ряд. 15 чи 16.6 декларацій з ПДВ чи УР;

• проводили коригування через ряд. 16.1.2 та 16.1.3 декларацій з ПДВ за січень — листопад 2014 року та УР до них;

• проводили коригування через ряд. 16.1.5 та 16.1.6 декларації за грудень 2014 року та УР, поданих після 01.12.14 р.

Тобто провели первинний розподіл «вхідного» ПДВ між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями. Тепер за підсумками року потрібно підкоригувати суму ПК під фактичну частку оподатковуваних операцій за 2014 рік (абз. 1 п. 199.4 ПКУ). Для цього призначена таблиця 2 додатка Д7. Її заповнюють, коли подають додаток Д7 разом із декларацією за грудень (IV квартал), або за останній звітний період (у разі анулювання реєстра- ції).

Загальний річний перерозподіл ПК проводять окремо:

• щодо товарів/послуг та МНМА* — у ряд. 1 таблиці 2 додатка Д7;

• щодо необоротних активів — у ряд. 2 цієї таблиці.

* Річний перерозподіл ПК щодо МНМА (необоротних активів зі строком корисного використання понад 1 рік і вартістю до 2500 грн.) слід проводити за «товарними» правилами (запитання 6 УПК № 129).

Тобто придбання «подвійних» товарів/послуг та МНМА, відображені протягом 2014 року в ряд. 15 та 16.6 (з урахуванням коригувань розподілених сум), треба відокремити від придбаних «подвійних» НА.

Наша порада. Простіше за все спочатку визначити обсяг операцій із придбання «подвійних» НА (як правило, їх небагато). Потім визначаємо обсяги придбання «подвійних» товарів/послуг: як різницю усіх «подвійних» придбань та вже відомого обсягу «подвійних» НА.

 

Заповнюємо таблицю 2 додатка Д7

За грудень 2014 року потрібно вперше подати декларацію з ПДВ за новою формою. Відповідно наповнення таблиці 2 додатка Д7 дещо змінилось порівняно із попередньою формою. Однак форма цієї таблиці вже добре знайома. Порядок її заповнення ви знайдете у табл. 2.

 

Таблиця 2. Річний перерозподіл (таблиця 2 додатка Д7)

Номер графи

Назва графи / порядок заповнення

1

2

3, 4

«Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів <…>»

3

«обсяг (сума значень рядків 15, 16.1.5, 16.1.6, 16.6.1 та 16.6.2 колонки А декларацій та всіх уточнюючих розрахунків за поточний календарний рік)»

Відображаємо загальний обсяг (база оподаткування) операцій, за якими було проведено первинний розподіл ПК протягом року (з урахуванням помилок, які були виправлені через УР).

Для цього потрібно підсумувати показники ряд. 15, 16.1.5, 16.1.6, 16.6.1 та 16.6.2 (колонка А) усіх декларацій та УР.

Звісно, у старій формі декларації та УР, які діяли до 01.12.14 р., не було ряд. 16.1.5 та 16.1.6. Тому потрібно врахувати дані аналогічних коригувальних рядків, але з іншою нумерацією (ряд. 16.1.2 та 16.1.3 відповідно).

Вказуємо дані окремо:

• щодо товарів/послуг та МНМА — у ряд. 1 «Товари/послуги»;

• щодо НА — у ряд. 2 «Необоротні активи»

4

«сума податку на додану вартість (колонка 3 х основну ставку, %)»

Вказуємо суму ПДВ, яка пройшла у 2014 році через процедуру первинного розподілу.

Будьте уважні! Користуватись рекомендованим алгоритмом «колонка 3 х основну ставку» можна лише в тому випадку, коли під розподіл не потрапили медикаменти, які обкладаються ПДВ за ставкою 7 %. Якщо вам довелося розподіляти «вхідний» ПДВ, нарахований за ставкою 7 %, то суму ПДВ доведеться вибрати «вручну»

5

«Фактично включено до податкового кредиту (сума значень рядків 15.1, 16.1.5 та 16.6.1 колонки Б декларацій та всіх уточнюючих розрахунків за поточний календарний рік)»

Вказуємо суму ПДВ, яка фактично була включена до ПК протягом року в результаті первинного розподілу та виправлення помилок (сума ряд. 15.1, 16.1.5 та 16.6.1 колонки Б усіх декларацій та УР).

Так само, як при заповненні гр. 3 із старих декларацій та УР, які діяли до 01.12.14 р., потрібно врахувати дані коригувального ряд. 16.1.2 (замість нового ряд. 16.1.5)

6

«Сума податку на додану вартість, що підлягає включенню до податкового кредиту з урахуванням перерахованої частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях (колонка 4 х колонку 6 рядка 3.1 табл. 1)»

Розраховуємо «дозволену» суму ПК як добуток загальної суми ПДВ за «подвійними» придбаннями (гр. 4) та показника ЧВ, розрахованого за 2014 рік (гр. 6 ряд. 3.1 таблиці 1 додатка Д7)

7

«Коригування податкового кредиту у зв’язку з перерахунком <…>»

Розраховуємо суму коригування ПК як різницю (гр. 6 - гр. 5).

Загальну суму коригування за товарами/послугами та НА (ряд. «ВСЬОГО») потрібно включити до ряд. 16.4 декларації з ПДВ за останній звітний період 2014 року

 

Необоротний перерозподіл (таблиця 3)

Необоротний перерозподіл ПК повинні зробити платники, які у 2011, 2012 та 2013 роках проводили розподіл ПК за «подвійними» НА (абз. 2 п. 199.4 ПКУ). Такий перерозподіл слід провести незалежно від того, заповнювали ви у 2014 році ряд. 15 або 16.6 декларації чи ні.

Для цього призначена таблиця 3 додатка Д7.

У ряд. 1 проводять перерозподіл ПК щодо «подвійних» НА, які були введені в експлуатацію у 2013 році (минув один наступний календарний рік після початку використання).

У ряд. 2 проводять перерозподіл ПК щодо «подвійних» НА, які були введені в експлуатацію у 2012 році (минуло два наступні календарні роки після початку використання).

У ряд. 3 проводять перерозподіл ПК щодо «подвійних» НА, які були введені в експлуатацію у 2011 році (минуло три наступні календарні роки після початку використання).

Порядок перерозподілу наведемо у табл. 3.

 

Таблиця 3. Необоротні перерозподіли (таблиця 3 додатка Д7)

Номер графи

Назва графи / порядок заповнення

1

2

3, 4

«Вартість придбання необоротних активів (з урахуванням розрахунків коригування у разі їх наявності)»

3

«обсяг (без податку на додану вартість)»

Вказуємо вартість «подвійних» НА (базу оподаткування).

У ряд. 1 вкажіть вартість «подвійних» НА, які були введені в експлуатацію в 2013 році.

Цей показник можна взяти із гр. 3 ряд. 2 таблиці 2 додатка Д7 декларації за грудень (IV квартал) 2013 року. Але його потрібно підкоригувати.

Справа у тому, що в цьому рядку було вказано вартість НА, ПК за якими був сформований у 2013 році. А нам потрібні дані про НА, які були введені в експлуатацію у 2013 році. Тому нам потрібно:

• додати вартість НА, які були придбані до 01.01.13 р., але введені в експлуатацію у 2013 році;

• виключити вартість НА, які були придбані у 2013 році, але не були введені в експлуатацію до 01.01.14 р.

У ряд. 2 вкажіть вартість «подвійних» НА, які були введені в експлуатацію у 2012 році.

Цей показник можна взяти із гр. 3 ряд. 1 таблиці 3 додатка Д7 декларації за грудень (IV квартал) 2013 року.

Коригувати його доведеться лише в тому випадку, якщо НА, які були введені в експлуатацію у 2012 році, були ліквідовані чи перестали використовуватись за подвійним призначенням у 2014 році. Тобто за такими НА вже були нараховані ПЗ чи ПК згідно з пп. 189.9 чи 198.5 ПКУ у 2014 році.

У ряд. 3 вкажіть вартість «подвійних» НА, які були введені в експлуатацію у 2011 році.

Цей показник можна взяти із гр. 3 ряд. 2 таблиці 3 додатка Д7 декларації за грудень (IV квартал) 2013 року.

Його теж доведеться коригувати, якщо НА, що були введені в експлуатацію у 2011 році, були ліквідовані чи перестали використовуватись за подвійним призначенням у 2014 році

4

«податок на додану вартість»

Вказуємо суму ПДВ, яка відповідає базі оподаткування, вказаній у гр. 3. Щоб розрахувати її, потрібно помножити показник гр. 3 на ставку ПДВ 20 %

5

«Фактично включено до податкового кредиту з урахуванням визначеної частки використання»

Вказуємо суми ПДВ, що потрапили до ПК за результатами попереднього перерахунку (за підсумками 2013 року).

У ряд. 1 потрібно вказати суму ПК, яка відповідає НА, котрі були введені в експлуатацію у 2013 році (їх вартість ми вказали у гр. 3). Якщо всі НА, які придбали у 2013 році, були введені в експлуатацію у 2013 році, то попередню суму ПК можна взяти із гр. 6 ряд. 2 таблиці 2 додатка Д7 за грудень (IV квартал) 2013 року. Якщо у вас були перехідні НА, які вводили в експлуатацію в наступному році після їх придбання, то цей варіант не пройде.

Показник цього рядка (попередню суму ПК за НА, введеними в експлуатацію у 2013 році) можна досить просто розрахувати. Для цього потрібно показник гр. 4 помножити на минулорічний показник ЧВ, тобто:

гр. 5 = гр. 4 х ЧВ2013.

До ряд. 2 можна перенести показник гр. 6 ряд. 1 таблиці 3 додатка Д7 декларації за грудень (IV квартал) 2013 року. Але це можна робити лише за умови, що всі «подвійні» НА, які були введені в експлуатацію у 2012 році, «дожили» до кінця 2014 року.

Інакше розраховуємо попередню суму ПК за НА, введеними в експлуатацію у 2012 році. За тією ж формулою, що і в ряд. 1:

гр. 5 = гр. 4 х ЧВ2013.

До ряд. 3 можна перенести показник гр. 6 ряд. 2 таблиці 3 додатка Д7 декларації за грудень (IV квартал) 2013 року. Але це можна робити лише за умови, що всі «подвійні» НА, які були введені в експлуатацію у 2011 році, «дожили» до кінця 2014 року. Якщо ж серед таких НА «були втрати» у 2014 році, то попередню суму ПК доведеться розрахувати. Для цього показник гр. 4 треба помножити на показник ЧВ, розрахований за 2012 — 2013 роки (гр. 6 ряд. 3.2 таблиці 1 додатка Д7 декларації за грудень (IV квартал) 2013 року), тобто:

гр. 5 = гр. 4 х ЧВ2012—2013

6

«Підлягає включенню до податкового кредиту з урахуванням перерахованої частки** за результатом одного/двох/трьох календарних років»

Вказуємо «дозволену» суму ПК. Для розрахунку необхідно помножити значення гр. 4 на відповідний показник ЧВ:

• для ряд. 1 — ЧВ2014 (гр. 6 ряд. 3.1 таблиці 1 цього додатка);

• для ряд. 2 — ЧВ2013—2014 (гр. 6 ряд. 3.2 таблиці 1 цього додатка);

• для ряд. 3 — ЧВ2012—2014 (гр. 6 ряд. 3.3 таблиці 1 цього додатка)

7

«Коригування податкового кредиту у зв’язку з перерахунком <…>»

Розраховуємо суму коригування ПК як різницю (гр. 6 - гр. 5). Підсумкового рядка у таблиці 3 немає, тому сумарне значення показників гр. 7 (за трьома рядками) цієї таблиці включаємо до ряд. 16.4 декларації

 

Відображаємо результати перерозподілу

 

Звітність з ПДВ

Реєстр. Хоч річний перерозподіл ПК повністю проводиться у додатку Д7, для того щоб відобразити його в Реєстрі, потрібно скласти ще й бухгалтерську довідку (п. 2 розд. IV Порядку № 958). Дані про таку довідку записуємо в розділі II Реєстру таким чином:

• у гр. 2 — дата останнього дня звітного періоду календарного року «31.12.2014»;

• у гр. 3 — дата складання бухгалтерської довідки. Тут теж можна поставити дату «31.12.2014», однак якщо у вас цей день — вихідний, то можете поставити фактичну дату складання довідки (після 01.01.15 р.);

• у гр. 5 — вид документа «БО»;

• у гр. 11 — сума коригування ПДВ, визначена у додатку Д7, яка перенесена до ряд. 16.4 декларації з відповідним знаком (+ чи -).

Декларація з ПДВ. Результати річного, а також необоротного перерахунків ПДВ відображають у спеціальному ряд. 16.4 декларації з ПДВ. Якщо платник заповнював таблиці 2 і 3 додатка Д7, то результати обох перерахунків заносимо до ряд. 16.4 декларації згорнуто.

 

Бухоблік товарного перерозподілу

Товари. Ми вже згадували на початку Теми, що суми вхідного ПДВ, які не можна включити до ПК, потрібно включити до первісної вартості запасів. Їх відображають на рах. 20, 22 чи 28.

Надалі первісна вартість запасів не змінюється (п. 15 П(С)БО 9), крім випадків, які прямо передбачені у П(С)БО 9:

• при уцінці до чистої вартості реалізації (п. 25 П(С)БО 9);

• при дооцінці в межах раніше здійсненої уцінки (п. 28 П(С)БО 9).

Як бачите, річний перерозподіл ПК не є підставою для уцінки чи дооцінки товарів. До того ж на момент такого перерозподілу далеко не всі товари, за якими ви розподілили ПК у 2014 році, залишаться на балансі підприємства. По суті переоцінювати нічого.

Отже, результати річного перерозподілу ПК щодо товарів не можна відобразити в бухобліку так само, як відображали суми вхідного ПДВ при первинному розподілі (на рах. 20, 22 чи 28). Тому відкориговані суми ПК слід уключити до інших витрат (субрах. 949) або інших доходів (субрах. 719) у грудні 2014 року.

Якщо сума ПК зменшилась, то робимо проводки:

Дт 641 — Кт 644 (методом «червоне сторно»);

Дт 949 — Кт 644.

Якщо навпаки сума ПК збільшилась, то робимо проводку:

Дт 641 — Кт 719.

Послуги. Аналогічна ситуація буде з перерозподілом ПК щодо послуг.

На послуги, які формують первісну вартість запасів (наприклад, транспортно-заготівельні витрати), поширюються усі згадані вище «запасні» правила із п. 9 П(С)БО 9.

Послуги, вартість яких не була включена до первісної вартості запасів чи НА, відносять до витрат звітного періоду згідно з П(С)­БО 16 «Витрати» (на рах. 91, 92 чи 93). Так само до витрат звітного періоду потраплять суми вхідного ПДВ, які внаслідок початкового розподілу не потрапили до ПК (п. 18 П(С)БО 16).

Отже, результати річного перерозподілу ПК щодо послуг теж треба відобразити у складі інших витрат (субрах. 949) або інших доходів (субрах. 719), бо немає об’єкта обліку, до якого можна було б «прив’язати» результати перерозподілу ПК за такими послугами.

МНМА. Ситуація дещо складніша, якщо йдеться про перерозподіл ПК щодо МНМА.

Нагадаємо, що перерозподіл ПК щодо МНМА проводять за «товарними» правилами (у ряд. 1 таблиці 2 додатка Д7). На це вказали податківці в УПК № 129.

Серед витрат, які формують первісну вартість об’єкта МНМА, згадуються суми непрямих податків (ПДВ), сплачені при його придбанні, якщо вони не відшкодовуються підприємству (п. 8 П(С)БО 7 «Основ­ні засоби»).

У разі коли підприємство нараховує амортизацію у розмірі 100 % вартості об’єкта при введенні його в експлуатацію (п. 27 П(С)БО 7), то на момент річного перерозподілу такий об’єкт вже буде списано з балансу. Відповідно, ні до чого «причепити» перерозподілені суми вхідного ПДВ.

Якщо ж підприємство нараховує амортизацію у розмірі 50 % при введенні в експлуатацію, а 50 % при списанні об’єкта, то на момент проведення річного перерозподілу ПК ще є половина первісної вартості такого об’єкта. На перший погляд, таку величину можна було б підкоригувати на перерозподілену суму ПДВ. Однак абз. 3 п. 16 П(С)БО 7 забороняє переоцінювати МНМА, якщо їх амортизують за описаними вище методами (50 % х 50 % чи 100 %).

Отже, результати річного перерозподілу ПК щодо МНМА теж треба відобразити у складі інших витрат або інших доходів.

Констатуємо: результат перерозподілу ПК за товарами, послугами та МНМА (ряд. 1 гр. 7 таблиці 2 додатка Д7 декларації з ПДВ) треба відобразити в бухоб­ліку загальною сумою шляхом коригування витрат або доходів. Коли така сума від’ємна (ПК зменшується), то збільшуємо інші витрати (субрах. 949). Якщо навпаки додатна (ПК збільшується) — відображаємо у складі інших доходів (суб­рах. 719).

 

Бухоблік необоротних перерахунків

Мінфін розцінює процедуру перерозподілу ПДВ як зміну облікової оцінки ОЗ (лист від 19.05.11 р. № 31-08410-07-25/12852 // «БТ», 2012, № 4, с. 10)*. Тобто слід підкоригувати первинну вартість кожного об’єкта ОЗ, який потрапив під річний перерозподіл.

* Докладніше про зміни облікової оцінки ви можете прочитати в «БТ», 2010, № 43, с. 27.

Для цього загальні суми відкоригованого ПДВ (гр. 7 ряд. 2 таблиці 2, а також гр. 7 ряд. 1, 2 та 3 таблиці 3 додатка Д7) треба розподілити між ОЗ, які брали участь у необоротному перерозподілі. Базою для цього розподілу буде вартість ОЗ, яка потрапила до гр. 3 таблиць 2 та 3 додатка Д7.

Отриману суму відкоригованого ПДВ, яка припадає на кожен об’єкт ОЗ, треба відобразити в бух­обліку так:

1) якщо сума ПК зменшилась, то її слід віднести на збільшення вартості ОЗ. Зробити це можна проводками:

Дт 641 — Кт 644 (методом «червоне сторно»);

Дт 15 — Кт 644;

Дт 10 — Кт 15;

2) якщо сума ПК збільшилась, то її треба віднести на зменшення вартості ОЗ проводками:

Дт 641 — Кт 63*;

Дт 15 — Кт 63 (методом «червоне сторно»);

Дт 10 — Кт 15 (методом «червоне сторно»).

* Застосувати рах. 63 рекомендує Мінфін у згаданому вище листі. На наш погляд, замість цього рахунка доречніше використати субрах. 644 (як і в першому випадку).

Зверніть увагу! Зміну облікової оцінки ОЗ відображають у фінансовій звітності з використанням перспективного методу (пп. 7, 8 П(С)­БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»). Тобто амортизацію ОЗ за попередні періоди перераховувати не потрібно. Амортизацію, яку ви визначите виходячи із нової первісної вартості ОЗ, слід нараховувати починаючи із січня 2015 року.

 

Податковий облік

Правила відображення в податковому обліку сум ПДВ, які не можна включити до ПК, схожі на правила відображення таких сум у бухобліку.

Для платників ПДВ, які проводять операції, що обкладаються ПДВ та звільнені від оподаткування або не є об’єктом оподаткування, є спеціальна норма у п.п. 139.1.6 ПКУ. Там передбачено, що вони мають право включити суми ПДВ, які не можна віднести до ПК згідно з розд. V ПКУ, до:

• податкових витрат;

• або до вартості ОЗ та нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Контролери рекомендують відображати такі коригування у складі інших витрат у ряд. 06.04.43 додатка ІВ до декларації з податку на прибуток (підкатегорія 102.09.01 ЗІР ДФСУ).

Зверніть увагу! Податківці стверджують, що значення рядка 06.04.43 додатка ІВ може мати як позитивне, так і від’ємне значення.

Отже, якщо сума ПК зменшується, то платник податку на прибуток має право збільшити:

• податкові витрати на частину ПДВ, яка була сформована при прид­банні товарів/послуг та МНМА. Для цього треба перенести значення гр. 7 ряд. 1 таблиці 2 додатка Д7 декларації з ПДВ до ряд. 06.4.43 додатка IВ декларації з податку на прибуток;

• вартість ОЗ та нематеріальних активів, яка підлягає амортизації (розподілити між об’єктами «подвійних» НА суми ПК, вказані в гр. 7 ряд. 2 таблиці 2, а також гр. 7 ряд. 1, 2 та 3 таблиці 3 додатка Д7).

Якщо сума ПК збільшується, то навпаки треба зменшити:

• податкові витрати (від’ємне значення рядка 06.4.43 додатка IВ);

• вартість «подвійних» НА, яка підлягає амортизації.

Такий порядок відображення результату перерозподілу ПК цілком логічний, і жодних питань щодо відображення коригування за товарами/послугами та МНМА не виникає. А от щодо ОЗ та нематеріальних активів слід зробити зауваження.

У згаданій вище консультації податківці спочатку говорять про коригування витрат «з відповідним коригуванням амортизації», тобто про перерахунок раніше нарахованих сум амортизації.

З таким підходом ми не можемо погодитися. Тим більше що в деяких випадках такі коригування провести практично неможливо (зокрема, ідеться про ситуацію, коли сума амортизації включена до собівартості виготовленої продукції). Вважаємо, що в податковому обліку, як і в бухгалтерському, результати коригування слід враховувати перспективно. Тобто результат перерахунку має вплинути на наступні звітні періоди, а не зачіпати попередні.

Підтвердження цьому можна знайти у згаданій вище консультації податківців. Адже контролери говорять про нарахування амортизації НА у подальшому з урахуванням збільшеної/зменшеної балансової вартості. Якщо вся сума відкоригованого ПДВ збільшить/зменшить базу, з якої ви будете нараховувати подальшу амортизацію, то додатково коригувати раніше нараховану амортизацію не потрібно. Це призведе до задвоєння результату.

 

Перерозподіл в «екзотичних» випадках

 

Випадкова пільгова операція

Платники ПДВ, які торгують виключно оподатковуваними товарами, не застраховані від випадкових неоподатковуваних операцій. Наприклад, вирішили позбавитись від макулатури (п. 23 підрозд. 2 розд. XX ПКУ), продали частку в корпоративних правах юрособи (п.п. 196.1.1 ПКУ) чи надали послугу, місце постачання якої за ме­жами митної території України. Ці операції потраплять до «довідкових» ряд. 3 — 5 ПДВ-декларації.

У таких операціях не нараховують ПДВ. Однак вони можуть вплинути на ПК. Адже деякі товари/послуги чи НА могли бути одночасно задіяні в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях. Як правило, це оренда офісу, комунальні послуги, послуги зв’язку тощо.

У звітному періоді, в якому вперше «вистрілила» пільгова операція, вам доведеться визначити показник ЧВ у ряд. 2 таблиці 1 додатка Д7. Обсяги оподатковуваних постачань треба буде поділити на загальний обсяг операцій за цей звітний період.

Товари/послуги «подвійного» призначення доведеться провести через ряд. 15 чи 16.6 декларації. При цьому частина «вхідного» ПДВ потрапить не до ПК, а до витрат.

Якщо інших пільгових операцій у вас не буде, то до кінця року про розподіл ПК можете забути. До розподілу ви повернетесь, коли будете заповнювати ПДВ-декларацію за грудень (IV квартал). Тут вам потрібно розрахувати річний показник ЧВ. Тобто ваша «випадкова» пільгова операція може взагалі загубитись в загальному обсязі оподатковуваних постачань. Якщо обсяг пільгового постачання мізерний порівняно із обсягом усіх поставок за рік, то ви можете отримати річний показник ЧВ, близький до 100 %. У такій ситуації ви зможете відновити весь, або майже весь «вхідний» ПДВ, втрачений при первинному розподілі.

 

Перехідні операції

Досить часто звітний період, у якому виникає право на ПК, не співпадає зі звітним періодом, у якому фактично використовуються придбані товари/послуги. У такій ситуації постає цілком закономірне запитання: чи потрібно розподіляти «вхідний» ПДВ минулих періодів, якщо придбані товари/послуги починають частково використовуватись у неоподатковуваних операціях? Найпростіший приклад: у листопаді вперше з’явилась пільгова операція, а товари/послуги, які в ній задіяні, були оплачені у жовтні (весь «вхідний» ПДВ вже потрапив до ПК). Як бути?

У такій ситуації все ж доведеться розподілити «вхідний» ПДВ. Справа у тому, що п. 199.1 ПКУ прив’язує необхідність розподілу ПК до фактичного використання товарів/послуг одночасно в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях. Період здійснення першої події тут не має значення.

За «старими» об’єктами розподіл буде проходити через ряд. 16.6 ПДВ-декларації.

Для товарів/послуг та НА, які спочатку «працювали» виключно в оподатковуваних операціях, а потім їх почали використовувати за подвійним призначенням, треба:

• визнати «умовне постачання» відповідно до п. 198.5 ПКУ. База оподаткування для товарів/послуг — вартість придбання, а для НА — залишкова вартість;

• сформувати ПК відповідно до пп. 198.5 та 199.1 ПКУ, використати показник ЧВ, що застосовується у звітному році.

Зверніть увагу! Для НА, за якими ПДВ потрапив до ПК через ряд. 16.6 декларації (подвійне використання почалося пізніше, ніж вони були введені в експлуатацію), базою для перерозподілу буде їх залишкова вартість на момент переведення (ч. 2 п. 198.5, п. 189.1 ПКУ).

У п.п. 5 п. 4 розд. V Порядку № 966 вже немає вказівки на те, що бухгалтерська довідка для відображення таких коригувань має бути складена на підставі ПН, які відповідають вимогам п. 198.6 ПКУ (не старші 365 днів). Контролери теж погодились із тим, що до ПК можна включити ПН, «старші» за 365 днів на підставі бухдовідки. Про це свідчить і роз’яснення у підкатегорії 101.16 ЗІР ДФСУ.

Звісно, це не стосується випадків, коли ПН не потрапила до ПК через «примхи» платника (не було зміни напрямку використання товарів/послуг чи НА).

 

Припинили пільгову діяльність

Підприємство впродовж декількох років здійснювало як оподатковувані, так і неоподатковувані операції, а у 2014 році пільгову діяльність припинило. Як бути із НА, придбаними для «подвійного» використання? Чи потрібно перерозподіляти ПК, якщо показник ЧВ2014 становитиме 100 %?

Звісно, проводити річний перерозподіл за товарами/послугами та НА, які були придбані у 2014 році, не потрібно, адже перерозподіляти нічого.

А от необоротні перерозподіли, на жаль, доведеться провести. Вони хоч і додадуть вам зайвого клопоту, але принесуть певні «дивіденди».

Показники ЧВ за 2014 рік становлять 100 %, отже, весь «вхідний» ПДВ, сплачений при придбанні НА, які були введені в експлуатацію у 2013 році, потрапить до гр. 6 таблиці 3 додатка Д7. Як наслідок, частина ПК, яка була втрачена за результатами річного перерахунку у 2013 році, буде відновлена (потрапить до ряд. 16.4 декларації).

Показники ЧВ2013-2014 та ЧВ2012-2014 теж зростуть. Отже, ПК за НА, які були введені в експлуатацію у 2012 та 2011 роках, теж буде частково відновлено. Це справедливо, адже «вклад» таких НА в оподатковувану діяльність збільшиться. Однак тут є одна проблема. НА, які були введені в експлуатацію у 2013 році, могли майже цілий рік частково використовуватись у неоподатковуваних операціях. Однак за результатами перерозподілу у 2014 році весь «вхідний» ПДВ з них потрапить до ПК.

На наш погляд, у ситуації, коли припинено пільгову діяльність, варто усі НА із «подвійного» використання перевести до виключно оподатковуваних операцій. Підставою для цього буде відмова платника від здійснення неоподатковуваної діяльності. А механізм нам уже відомий — відновлення ПК при зміні напрямку використання НА (ч. 2 п. 198.5 ПКУ). При цьому до ПК потрапить частина ПДВ, яка відповідає залишковій вартості НА на момент такого переведення. Отже, частина «вхідного» ПДВ, що відповідає вартості НА, яка була замортизована під час пільгового використання, не потрапить до ПК.

Якщо на кінець 2014 року немає «подвійних» НА, то й річний перерозподіл проводити не потрібно.

 

Висновки

  • Якщо у 2014 році ви здійснювали неоподатковувані операції (заповнювали ряд. 3 — 5 декларації), то подайте додаток Д7 разом із декларацією за грудень (IV квартал).

  • Загальні дані про результати перерозподілу ПК запишіть до Реєстру та перенесіть до ряд. 16.4 декларації з ПДВ.

  • Результат перерозподілу ПК за товарами, послугами та МНМА треба відобразити в бухобліку загальною сумою. Якщо сума ПК зменшується, то зростуть інші витрати (субрах. 949). Якщо навпаки сума ПК збільшується — зростуть інші доходи (субрах. 719).

  • Суму відкоригованого ПДВ щодо НА треба розподілити між об’єктами, які брали участь у необоротному перерозподілі.

  • Якщо сума ПК зменшилась, то її слід віднести на збільшення вартості НА. Якщо навпаки сума ПК збільшилась — треба зменшити вартість НА.

  • Перерахунок ПК щодо НА вплине лише на суму амортизації, яку ви будете нараховувати починаючи із січня 2015 року.

Документи і скорочення Теми тижня

Порядок № 966 — Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну від 23.09.14 р. № 966.

УПК № 129  Узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань застосування ст. 199 Розділу V Податкового кодексу України, затверджена наказом ДПСУ від 16.02.12 р. № 129.

«ВПСУ» — журнал «Вісник податкової служби України».

ПК — податковий кредит.

ПН ― податкова накладна.

НА — необоротні активи.

МНМА — малоцінні необоротні матеріальні активи.

ЧВ — частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.

Реєстр — Реєстр виданих та отриманих податкових накладних.

УР — Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

ОЗ — основні засоби.

n.shpakovich@id.factor.ua

ПДВ додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті