Сьогодні у всіх на слуху скасування з 01.11.14 р. обов’язкового використання печатки підприємствами у зв’язку з набуттям чинності Законом України від 15.04.14 р. № 1206-VII (далі — Закон № 1206). З’явилися й перші роз’яснення держорганів — Держпідприємництва та Мін’юсту. До вашої уваги їх відповіді на три важливі запитання.
1. Порядок знищення печатки не визначений. Чи можна діяти на власний розсуд? Почнемо з того, що формально для того, щоб перестати використовувати печатку в документообігу, її потрібно знищити. Порядок знищення печатки дійсно законодавчо не врегульований. Тому на сьогодні госпсуб’єкти «самі собі режисери». При цьому Мін’юст рекомендує спиратися на положення статуту та внутрішніх документів. Звідси практична порада: порядок знищення печатки зафіксуйте у статуті (унесення змін до статутних документів юрособи потребують держреєстрації) або пропишіть в окремому положенні. Знищення печатки підтвердьте актом і повідомте про це всі зацікавлені сторони, у тому числі податківців (детальніше читайте в «БТ», 2014, № 44, с. 47).
2. На свій розсуд сторони можуть прямо в договорі прописати необхідність його скріплення печаткою. А якщо при цьому в договорі все ж не поставлять печатку, чи можна визнати такий договір нікчемним/недійсним? Навіть за наявності домовленості сторін (згідно з ч. 2 ст. 207 ЦКУ) відсутність печатки в договорі не призведе до його автоматичної недійсності та не є підставою для односторонньої відмови від його виконання. Однак на цьому все не закінчується.
Мін’юст звертає увагу на те, що порушення форми договору буває двох видів:
• порушення законних вимог (наприклад, відсутність нотаріального посвідчення, коли це потрібно), яке призводить до недійсності договору;
• порушення домовленості сторін, яке може спричинити визнання договору неукладеним. Так-от, договір, не скріплений печаткою при домовленості про її проставляння, на думку Мін’юсту, може розглядатися як неукладений. Відповідно, одна зі сторін/усі сторони договору можуть поводитися так, нібито й не було ніякої домовленості. Зверніть увагу: позовні вимоги про визнання договору неукладеним суди, як правило, не розглядають. Така вимога не відповідає передбаченим законом способам захисту цивільних прав і інтересів, що охороняються законом (ст. 16 ЦКУ). Водночас можуть бути заявлені вимоги, передбачені гл. 83 ЦКУ. Наприклад, про повернення безпідставно придбаного майна або про відшкодування доходів від безпідставно придбаного майна чи витрат на його утримання.
3. Багато підзаконних актів досі містять вимогу про обов’язкове проставляння печатки. Чи можна ігнорувати її через Закон № 1206?
Держпідприємництва сказала як відрізав: Закон № 1206 не вимагає приводити підзаконні нормативно-правові акти у відповідність до нього. До того ж, якщо йдеться про постанови КМУ, то вони є обов’язковими до застосування згідно прямої норми ст. 117 Конституції України. Отже, всі норми чинних актів законодавства потрібно виконувати. І ані слова про принцип верховенства права…
Мін’юст же має іншу думку: Прем’єр-міністр України дорученням від 14.05.14 р. № 16779/1/1-14 зобов’язав міністерства та інші центральні органи виконавчої влади привести свої акти у відповідність до Закону № 1206. Наприклад, Нацкоміссия з цінних паперів і фондового ринку вже виконала своє зобов’язання: розпорядженням від 30.09.14 р. № 1289 підкоригувала Порядок реєстрації випуску акцій акціонерних товариств, що створюються в процесі приватизації та корпоратизації. Тепер тут зазначено, що всі необхідні посвідчення печаткою відбуваються за її наявності.
Нам близька позиція Мін’юсту. Тому «обережні» госпсубєкти можуть чекати «підгонки» нормативних актів під Закон № 1206, решта — керуватися його дозволом на повну силу.
