Електронний ПДВ — 2015: проект змін до Порядку ведення ЄРПН додає ясності

Які ПН потрібно буде реєструвати в ЄРПН?

Абсолютно усі. З 01.01.15 р. реєстрації в ЄРПН підлягають усі без винятку ПН, у тому числі ПН, виписані неплатникам ПДВ, підсумкові та зведені ПН, «експортні» ПН, ПН на постачання послуг від нерезидента на території України, а також ПН, виписані при «самонарахуванні» ПДВ за п. 198.5 ПКУ.

Як ви розумієте, складати всі ПН і РК до них необхідно буде в електронній формі (див. матеріал на с. 12 цього номера).

Увага! Ці правила поширюються на ті ПН, які будуть виписані 01.01.15 р. і пізніше. Якщо ПН, складена у грудні 2014 року, за правилами 2014 року реєстрації в ЄРПН не підлягає, то врахувати в податковому кредиті ми її зможемо й у 2015 році — без реєстрації в ЄРПН і без участі в «суперформулі» (див. матеріал на с. 12 цього номера).

Виняток — ситуація, коли після 01.01.15 р. виписується РК до ПН, яка до цієї дати не підлягала внесенню до ЄРПН.

Річ у тім, що після нового року реєструвати в ЄРПН доведеться абсолютно всі РК. А РК можна внести до ЄРПН лише після того, як туди потрапить сама ПН. Тому спочатку постачальнику (навіть якщо йдеться про «понижуючий» РК) потрібно буде зареєструвати ПН, виписану до 01.01.15 р. (з урахуванням 1095-денного строку давності), а вже потім складений до неї РК.

Важливо. Обидві ці дії потрібно буде вчинити протягом однієї доби. Таку вимогу містить Проект постанови КМУ про внесення змін до Порядку № 1246. Як буде реалізовано цю вимогу на практиці, покаже час.

До речі, обов’язок реєструвати РК тепер буде покладено не лише на постачальників, а й у деяких випадках — на покупців. Так, якщо сума компенсації вартості товарів/послуг збільшується або залишається незмінною, то РК реєструє постачальник у звичайному порядку.

А ось якщо відбувається зменшення суми компенсації, то процедура виглядатиме так:

1) постачальник виписує РК з накладенням власного ЕЦП і направляє його покупцю;

2) покупець накладає на РК свій ЕЦП і реєструє РК в ЄРПН. Лише при виконанні цієї умови (реєстрації РК в ЄРПН покупцем) постачальник має право зменшити свої ПЗ. А ось покупець зобов’язаний зменшити ПК незалежно від того, зареєстрував він РК чи ні;

3) квитанцію про підтвердження реєстрації РК надсилають і покупцю, і постачальнику.

Увага, нововведення! Проект постанови КМУ про внесення змін до Порядку № 1246 передбачає, що за ситуації, коли квитанція про підтвердження реєстрації (або неприй­мання до реєстрації) ПН/РК постачальнику протягом операційного дня не надійшла, такі ПН/РК слід направити на реєстрацію повторно. Отже, відправляти ПН/РК на реєстрацію потрібно буде доти, доки ви не отримаєте квитанцію від ДФСУ. Тож зволікати з внесенням ПН/РК до ЄРПН до закінчення 15-денного строку не слід.

Важливо. Також необхідно звернути увагу: якщо маємо справу з «понижуючим» РК, то його все одно реєструватиме саме постачальник (а не покупець), якщо:

• ідеться про реєстрацію РК, складеного до ПН 2014 року;

• ідеться про реєстрацію РК до ПН, які не видаються покупцю (у тому числі постачання неплатнику ПДВ).

Незареєстровані ПН і РК не даватимуть покупцю права на ПК! Поскаржитися на постачальника, який відмовився видати ПН, порушив порядок її заповнення або порядок реєстрації в ЄРПН, як і раніше, можна буде в 60-денний строк після закінчення граничного строку подання декларації за період, в якому відбулося порушення. Проте така скарга вже не захищатиме нас від недобросовісних контрагентів — відобразити ПК на підставі скарги наступного року буде не можна. Таким чином, покупець фактично втрачає ПК за ПН і РК, які постачальник не вніс до ЄРПН. Це дуже негативне нововведення, якщо взяти до уваги ще й той факт, що далеко не всі відразу розберуться в нюансах електронного адміністрування ПДВ.

І нарешті «найхітовіше» нововведення — постачальник з 01.01.15 р. зможе зареєструвати ПН в ЄРПН за умови, що сума ПДВ в ній не перевищує деякої величини, яку податківці для цього конкретного постачальника розрахували за «суперформулою».

Збільшити цю величину постачальник зможе у тому числі, але не обов’язково (!), шляхом перерахування коштів з поточного рахунка на ПДВ-спецрахунок. Давайте розглянемо механізм функціонування ПДВ-спецрахунків. У Порядку № 569 їх названо електронними рахунками. Так їх називатимемо й ми.

Електронні ПДВ-рахунки

Сьогодні вже відомо, що електронні рахунки будуть відкриті в Держказначействі всім платникам ПДВ автоматично на безоплатних засадах. Жодних заявок на відкриття електронного рахунка подавати не потрібно. Процедура відкриття електрон­них рахунків прописана в Порядку № 569. Вона передбачає, зокрема, такі етапи:

1) ДФСУ направляє Держказначейству реєстр платників ПДВ. Це має бути здійснено до 15.12.14 р.;

2) на підставі отриманого реєстру Держказначейство відкриває кожному платнику електронний рахунок (до 25.12.14 р.);

3) ДФСУ інформує платника про реквізити його електронного рахунка. Строки такого інформування не визначені. Отже, якщо до 01.01.15 р. ви не отримаєте повідомлення з реквізитами рахунка, довідайтесь про них у своїй податковій самі.

Почати здійснювати операції з використанням електронного рахунка можна буде:

• для платників, зареєстрованих до 01.01.15 р., — з 01.01.15 р.;

• для платників, зареєстрованих після 01.01.15 р., — з дати ПДВ-реєстрації.

Джерелом поповнення електронного ПДВ-рахунка є кошти, перераховані з поточного рахунка платника з метою:

1) збільшення «ліміту реєстрації» ПН;

2) сплати погоджених ПДВ-зобов’язань за ПДВ-декларацією, якщо суми на ПДВ-рахунку недостатньо. Нагадаємо, що з 2015 року суми узгоджених ПДВ-зобов’язань, відображених у декларації з ПДВ, Держказначейство «з подання» ДФСУ перераховуватиме до бюджету з електронного ПДВ-рахунка платника. Таким чином, для того щоб не виник податковий борг, суму, якої не вистачає для сплати, платники повинні будуть перераховувати не до бюджету, а на свій ПДВ-рахунок. Причому бажано буде це робити не в останній день граничного строку сплати (до речі, строк на сплату залишиться таким самим);

3) перерахування ПДВ, отриманого від покупців при продажу товарів/послуг за готівку, а також при проведенні бартерних операцій. Важливо. У цій частині ми продовжуємо вважати, що ця норма не є обов’язковою. Адже якщо ми її виконуватимемо, то вийде так, що наші гроші йтимуть на ПДВ-рахунок без урахування нашого законного податкового кредиту. Відповідно на ПДВ-рахунку накопичуватиметься «переплата», забрати яку ми зможемо лише при анулюванні ПДВ-реєстрації;

4) перерахування ПДВ, нарахованого за п. 198.5 ПКУ у ситуаціях, коли товари/послуги починають використовуватися в необ’єктних або звільнених від ПДВ операціях, для невиробничих або негосподарських цілей. Також вважаємо, що це не є обов’язковою нормою.

Зверніть увагу! З 01.01.15 р. покупці, як завжди, перераховуватимуть гроші постачальникам (продавцям) на їх поточні рахунки в повній сумі (з урахуванням ПДВ). Постачальники самостійно поповнюватимуть свої ПДВ-рахунки.

Конкретних строків поповнення ПДВ-рахунку (після кожної операції або наприкінці місяця) законодавство не передбачає. ПДВ-рахунок потрібно буде поповнювати в міру необхідності: для збільшення «ліміту реєстрації» ПН або для сплати задекларованих податкових зобов’язань (якщо суми на ПДВ-рахунку недостатньо).

Про те, як розрахувати «ліміт реєстрації» ПН, поговоримо далі.

«Суперформула» розрахунку «ліміту реєстрації» ПН

Ви вже знаєте, що з 01.01.15 р. зареєструвати ПН/РК можна буде за умови, що сума ПДВ в ній не перевищує величину, визначену за формулою з п. 200¹.3 ПКУ (у редакції, що діє з 01.01.15 р.) і п. 9 Порядку № 569. Виглядає ця формула так:

Перші три показники формули (∑_{НаклОтр}, ∑_Митн, ∑_ПопРах) збільшують «ліміт реєстрації» ПН. Тому чим більше у вас «вхідного» ПДВ за отриманими, а головне, зареєстрованими постачальником в ЄРПН ПН і ПК, сплаченого «імпортного» ПДВ, тим більше сума, на яку ви можете виписати ПН/РК. Важливо. При цьому не має значення, уключається «вхідний» ПДВ до ПК чи ні. Також не має значення, користуєтеся ви пільгами з ПДВ чи ні. Якщо разом з операціями, що обкладаються ПДВ, ви здійснюєте операції, що не обкладаються ПДВ, то у формулі «вхідний» ПДВ враховуватиметься в повній сумі, без розподілу.

Останні три показники (∑_{НаклВид}, ∑_{Відшкод}, ∑_{Перевищ}) зменшують «ліміт реєстрації» ПН. Насамперед це вже видані та, головне, зареєстровані вами в ЄРПН ПН/РК і сума ПДВ, заявлена до відшкодування на поточний рахунок.

Також зменшує можливість зареєструвати ПН/РК сума перевищення (∑_{Перевищ}):

• ПЗ за операціями постачання товарів/послуг та отримання послуг від нерезидента з місцем постачання на території України, які здійснені після 01.01.15 р., з урахуванням їх подальшого коригування за ст. 192 ПКУ (фактично це ПЗ за ПДВ-деклараціями починаючи з декларації за січень (I квартал) 2015 року, з урахуванням поданих до них уточнюючих розрахунків);

• над сумою ПДВ, зазначеною в зареєстрованих ПН і РК за такими операціями (у тому числі ПН, які не видаються одержувачу, і ПН на послуги, отримані від нерезидента на території України).

Фактично така сума перевищення може виникнути, наприклад, у разі, якщо ви не зареєстрували ПН, РК в ЄРПН у зв’язку з відсутністю грошей для поповнен­ня ПДВ-рахунка або через небажання «псувати» свій ліміт реєстрацією «самовиписаних» ПН, які для покупця є неважливими (за це накладається адмінштраф — див. матеріал на с. 12 цього номера). ПДВ за такою ПН не буде врахований в ЄРПН, однак потрапить до декларації, а після подання декларації все одно зменшить ваш «реєстраційний ліміт».

Важливо. Порядок № 569 не передбачає участі у формулі (зокрема, у показнику ∑_{НаклОтр}) замінників ПН — чеків РРО, транспортних квитків, готельних рахунків тощо. При такому «розкладі» для збільшення «ліміту реєстрації» покупцям нічого не залишається, як вимагати у постачальників ПН, зареєстровані в ЄРПН.

Водночас право на ПК за документами — замінниками ПН (п. 201.11 ПКУ) ніхто не скасовував. Після 01.01.15 р. ПДВ за чеками РРО (на суму не більше 40 грн. на день), транспортними квитками тощо, як і раніше, можна буде включити до ПК. Хоча, як ми вже сказали, на «ліміт реєстрації» ПН ці документи не вплинуть. Що у свою чергу може спричинити необхідність відрахування коштів на ПДВ-рахунок.

Важливо! Облік всіх показників, необхідних для визначення «ліміту реєстрації» ПН/РК (∑_Накл), вестиметься індивідуально для кожного платника наростаючим підсумком за операціями, перша подія за якими (точніше подія, за якою виникло податкове зобов’язання) відбулася починаючи з 01.01.15 р.

Відповідно ПН 2014 року, РК до таких ПН, нехай вони навіть будуть зареєстровані в ЄРПН у 2015 році, для визначення «ліміту реєстрації» не враховуватимуться.

«Ліміт реєстрації» розраховуватиметься безперервно на будь-який поточний момент часу. Отже, виходить, що для ЄРПН-реєстрації НЕважливо, який у платника звітний період з ПДВ — місяць чи квартал. «Ліміт реєстрації», не використаний в одному періоді, переходитиме в інший.

Розраховуватимуть «ліміт реєстрації» ПН податківці (п. 10 Порядку № 569).

Доступу до інформації про стан ПДВ-рахунку в режимі on-line, найімовірніше, не буде. Це випливає з Проекту постанови КМУ про внесення змін до Порядку № 1246.

Важливо. Щоб отримати інформацію про суму ПДВ, на яку платник має право зареєструвати ПН та/або РК, потрібно буде направляти запит податківцям, які видадуть платнику витяг з ЄРПН. Запит потрібно буде направляти в тому самому порядку, що і нинішні ЄРПН-запити щодо реєстрації ПН/РК.

Ну а тепер давайте розглянемо приклад розрахунку «ліміту реєстрації» ПН. Наведемо його у вигляді таблиці.

Таблиця 1. Приклад розрахунку «ліміту реєстрації» ПН

Як уникнути заморожування коштів на ПДВ-рахунку?

Якщо суми на ПДВ-рахунку не вистачає для реєстрації ПН/РК, нормотворці пропонують нам єдиний вихід — поповнити ПДВ-рахунок. Але в нинішній і без того складній економічній ситуації заморожувати кошти на невизначений період дозволити може не кожний платник ПДВ. Та й грошей просто може не бути!

Що ж робити?

Пропонуємо вам можливі шляхи вирішення цієї проблеми.

Таблиця 2. Якщо «ліміту реєстрації» не вистачає

Висновки

• З 01.01.15 р. усі ПН і РК потрібно буде складати в електронній формі та реєструвати в ЄРПН.

• Зареєструвати ПН/РК можна буде за умови, що сума ПДВ в ній не перевищує «ліміт реєстрації». Його розраховують податківці індивідуально для кожного платника за формулою.

• Довідатися про «ліміт реєстрації» можна буде, направивши запит податківцям. Вони видадуть витяг з ЄРПН.

• Електронні ПДВ-рахунки відкриють усім платникам автоматично та безоплатно.

Документи та скорочення статті

Порядок № 1246 — Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29.12.10 р. № 1246.

Порядок № 569 — Порядок електронного адміністрування ПДВ від 16.10.14 р. № 569.

ПН — податкова накладна.

ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.

ПЗ — податкові зобов’язання з ПДВ.

ПК — податковий кредит з ПДВ.

e.belyaeva@id.factor.ua