«Новий і ще новіше»: дивимося у ПДВ-майбутнє через ПН-2015

Важливо. Ще раз підкреслимо, що ми говоримо про зміни до Порядку № 957, які набирають чинності 01.01.15 р., — щоб краще зрозуміти, що на нас чекає в січні.

Усе те, що було зазначено нами у статті «Зустрічайте нову форму податкової накладної — з «лікарською» ставкою ПДВ» // «БТ», 2014, № 45, с. 14, — є актуальним повною мірою. Зокрема, з 01.12.14 р. ми дійсно повинні перейти на нові форми ПН і РК.

Однак ми виписуватимемо їх за цією новою формою лише до кінця року (якщо електронне адміністрування ПДВ не відтермінують).

Що на нас чекає в майбутньому — про це читайте далі.

Нові зміни у формах

Трансформація шапки. Почнемо з ПН. З 1 січня 2015 року шапка ПН включатиме дві нові графи (рис. 1):

• «Складається оператором інвестору за багатосторонньою угодою про розподіл продукції»;

• «Не видається покупцю (тип причини)».

При виборі поля його, як завжди, необхідно буде помітити позначкою «Х».

«Старі» поля шапки ПН «Паперова», «Електронна», «Підлягає реєстрації в ЄРПН» стануть історією. Залишати їх дійсно було б недоречно, оскільки паперових ПН вже не буде — будуть лише електронні (без розподілу на оригінали/копії). А всі (!) ПН незалежно від «приводу» їх складання реєструватимуться в ЄРПН. Таким чином, усі учасники будуть і без додаткової позначки знати, що будь-яка ПН має бути зареєстрована в ЄРПН (у 15-денний строк). При цьому за самою ПН ми не зможемо зрозуміти, зареєстрували її в ЄРПН чи ні, — потрібно буде звернутися із запитом до податківців (власне, як це відбувається сьогодні).

Рис. 1. Шапка форми ПН-2015

Аналогічні графи з’являться і в РК. Більше того, до них буде додано ще одне поле — «Підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем». Що є цілком логічним, ураховуючи те, що чекає на нас у 2015 році новий порядок реєстрації РК в ЄРПН («зменшуючий» РК, якщо покупець є платником ПДВ, реєструється саме покупцем, про що детальніше далі). А ось підпис РК покупцем більше не передбачений, як і зобов’язання включити цей РК до Реєстру (адже і «офіційного» Реєстру як такого у 2015 році не буде).

Що стосується шапки додатка 1 до ПН, то з неї також цілком природно приберуть незрозуміле нововведення Порядку № 957 — поля «Оригінал (видається покупцю)» і «Копія (залишається у продавця)» (детальніше у «БТ», 2014, № 45, с. 14). Додавати якісь нові поля не мало сенсу, оскільки з 01.01.15 р. ПН виписуватимуться в одному примірнику. У результаті шапка додатка помітно спорожніє.

Нові графи. Не оминуть зміни й табличну частину ПН і РК. Тепер колонка 5 «Одиниця виміру товару/послуги» складатиметься з двох граф (рис. 2):

• гр. 5.1 — «Умовне позначення (українське)»;

• гр. 5.2 — «Код».

Рис. 2. Таблична частина форми ПН-2015

Заповнювати їх необхідно буде відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць виміру та обліку.

Нагадаємо, що на сьогодні діє Класифікатор ДК 011-96.

Спочатку буде складно. І Класифікатор ДК 011-96 величезний. І вказати «послуга» у ПН ми вже не зможемо. Доведеться викручуватися та використовувати те, що є.

Відповідно, аналогічно потрібно буде заповнювати й додаток 1 до ПН і РК.

Зауважте: «помилкової» позначки «Х» у гр. 12 розд. ІІІ вже немає. А отже, в цій клітинці можна вказати і текст «Без ПДВ» (детальніше у «БТ», 2014, № 45, с. 14).

А як же печатка? У формах ПН і РК нарешті зникли такі рідні нам позначення, як «М. П.».

Нагадаємо, що ця зміна пов’язана з дозволом з 01.11.14 р. усім суб’єктам госпдіяльності провадити свою діяльність без використання печатки (детальніше у «БТ», 2014, № 44, с. 47).

Однак не обійшлося й без казусів. В оновленому Порядку № 957 згадати про це забули. Йдеться про п. 19 документа, в якому платнику ставиться за обов’язок скріплювати ПН за допомогою ЕЦП посадових осіб та ЕЦП — аналога відбитка печатки постачальника. Як бачите, жодних «за наявності» немає.

Натомість додано: накладення ЕЦП здійснюється в порядку, визначеному законодавством (абзац другий п. 19 оновленого Порядку № 957). Відповідно, якщо ПКУ дозволяє використовувати печатку лише за їх наявності, можете прямо дотримуватися цієї норми та не використовувати ЕЦП — аналоги відбитка печатки підприємства, якщо у вас печатки немає.

Заповнюємо ПН по-новому

Порядковий номер ПН. Як ви знаєте, з 01.01.15 р. з ПКУ, у тому числі з п. 201.15, пропадуть всі згадки про Реєстр. У зв'язку з цим, зокрема, виникає запитання, звідки ми будемо у 2015 році брати номер ПН.

Відповідь знаходимо в п. 5 оновленого Порядку № 957. Так, у 2015 році облік (нумерацію) складених ПН необхідно буде вести в довільній формі і порядку.

Але це не означає, що порядковий номер ПН треба буде брати «з повітря». У його виборі повинна простежуватися деяка послідовність протягом певного періоду.

Як ми розуміємо, тривалість такого періоду кожен платник для себе визначить самостійно: буде це один день або один місяць.

Головне, щоб протягом цього періоду не було ПН/РК з одним порядковим номером!

А от Реєстр таких ПН/РК вести не потрібно (не обов'язково).

Нові коди типів причин. Очікувано до переліку кодів типів причин додано нові коди:

• код «15» — для позначення ПН, складеної на суму перевищення ціни придбання товарів /послуг над фактичною ціною їх постачання;

• код «16» — для позначення ПН, складеної на суму перевищення балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною їх постачання.

Нагадаємо, що з початком 2015 року при визначенні бази оподаткування ПДВ потрібно брати до уваги ціну придбання товарів/балансової (залишкової) вартості необоротних активів (зміни до п. 188.1 ПКУ; детальніше у «БТ», 2014, № 32, с. 18).

Отже, як і раніше, базу оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначаємо виходячи з договірної вартості товарів/послуг, а в разі здійснення конт­рольованих операцій — зі звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ. Однак водночас вона не може бути нижче (не стосується лише об’єктів цінового держрегулювання і постачання газу населенню):

• ціни придбання — для товарів/послуг;

• балансової (залишкової) вартості за даними бухобліку, що склалася за станом на початок звітного періоду, протягом якого здійснюються постачання, — для необоротних активів. Якщо відсутній облік необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни.

Відповідно, наприклад, якщо ціна придбання перевищить ціну постачання, продавець — платник ПДВ зобов’язаний буде скласти в електронній формі та зареєструвати в ЄРПН дві ПН:

• першу ПН — на суму, розраховану за фактичною ціною постачання. Цю ПН потрібно буде надіслати покупцю;

• другу ПН — на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання товарів над фактичною ціною їх постачання. Цю ПН продавцю не відправляємо.

От саме у другій ПН і слід вказати:

• у графі «Не видається покупцю (тип причини)» — позначку «Х» і код типу причини «15»;

• у графі «Номенклатура товарів/послуг продавця» — фразу «перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання товарів/послуг, указаними в податковій накладній № __» і порядковий номер першої ПН (п. 15 оновленого Порядку № 957).

Диверсифікація умовних ІПН. Укотре податківці внесли зміни і до умовних ІПН, що використовуються при заповненні ПН, які залишаються у постачальника і не видаються покупцям.

Увага! З 01.01.15 р. при постачаннях товарів/послуг покупцю — неплатнику ПДВ у ПН слід вказувати умовний ІПН «100000000000» (а не як сьогодні «400000000000»).

А при складанні ПН одержувачем послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, — умовний код «500000000000» (а не «300000000000»).

Створюємо та надсилаємо

«Один, зовсім один». З 1 січня 2015 платники ПДВ зможуть забути про всі копії та примірники ПН і РК. Ці документи складатимуться в єдиному примірнику.

Відповідно, ви не знайдете в оновленому Порядку:

• пункти про порядок видачі покупцю другого примірника ПН/РК і проставляння відповідної позначки в шапці ПН/РК (пп. 9 і 20 оновленого Порядку № 957);

• згадки про складання додатка 1 до ПН у двох примірниках (п. 17 оновленого Порядку № 957).

Як надіслати ПН/РК покупцю. На жаль, оновлений Порядок № 957 не дає чіткої відповіді на це запитання. У ньому лише зазначено: ПН необхідно надати покупцю в електронній формі з обов’язковою наявністю ЕЦП і зареєстровану в ЄРПН (п. 2 оновленого Порядку № 957). А як саме? У порядку, визначеному законодавством (п. 2 оновленого Порядку № 957).

Погодьтеся, є тут «деяка» недомовленість. Але саме вона дозволяє нам зробити висновок про те, що відправляти електронні ПН можна буде, наприклад, за допомогою тих же «бухгалтерських програм», якими на сьогодні бухгалтери користуються для складання/подання звітності (використовувати для цих цілей звичайні електронні поштові сервіси, як здається, буде проблематично).

На сьогодні деякі з таких бухгалтерських програм вже доопрацьовані (модуль «M.E.Doc IS — Електронний документообіг»), деякі — ще у процесі. Однак для них ця подія вже не за горами. При цьому не буде проблем, якщо обидва контрагенти користуються однією і тією самою програмою. А якщо різними — тут вже виникне проблема з сумісністю різного ПЗ.

Механізм обміну електронними ПН буде таким:

• постачальник у момент виникнення першої події (беремо загальний випадок, коли податкові зобов’язання виникають за першою подією) створює в електрон­ному вигляді ПН і накладає на неї ЕЦП;

• відправляє цю електронну ПН покупцю;

• протягом 15 календарних днів, наступних за датою складання ПН, реєструє ПН в ЄРПН.

Зрозуміло, що при цьому контрагенти можуть цей механізм доповнити якимись своїми нюансами. Наприклад, поставити за обов’язок контрагенту-продавцю додатково інформувати покупця про те, коли він здійснив реєстрацію ПН в ЄРПН тощо.

І не забувайте, ПН повинна підписуватися особою, яку платник уповноважив на такі дії (п. 5 Порядку № 1246). Відповідно, її прізвище, вказане в ПН і ЕЦП, яким була скріплена така ПН, повинні збігатися.

Більше того, ЕЦП, накладена на ПН при її реєстрації в ЄРПН, і ЕЦП, поставлений на цю ПН при видачі покупцю, повинні належати одній і тій самій особі.

За наявності розбіжностей така ПН вважається неналежним чином оформленою і відповідно позбавляє права покупця на формування ПК за такою ПН.

Як перевірити, чи є розбіжності, і взагалі, чи зареєстрована ПН в ЄРПН? Зробити це можливо, надіславши Запит до ЄРПН. В отриманому витягу буде зазначено прізвище особи, яка виписала ПН (чиє прізвище зазначене у ПН). Порівняєте його з прізвищем особи, зазначеної в квитанції 1, отриманій постачальником при реєстрації ПН в ЄРПН.

Питання реєстрації ПН в ЄРПН

«Усі до саду». Зміни, внесені до Порядку № 957, виконали одне дуже важливе завдання — розвіяли всі сумніви в питанні реєстрації ПН в ЄРПН.

Отже, не важливо, з чим ми маємо справу — «звичайне» постачання, постачання неплатнику, звільнене від ПДВ постачання, «умовне постачання» згідно з п. 198.5 ПКУ, ПН за щоденними підсумками тощо — ПН має бути зареєстрована в ЄРПН.

Важливо. Строк для реєстрації ПН залишається тим самим — 15 календарних днів. При цьому ви повинні пам’ятати: чим далі ви зволікаєте з цим строком у випадку з контрагентом — платником ПДВ, тим більше ймовірність, що у нього може увірватися терпець.

Адже поки ви не зареєструєте ПН в ЄРПН, сума ПДВ за цією ПН не зарахується в першій «активній» частині його «суперформули». Не говорячи вже про те, що за незареєстрованою ПН у нього не виникне право на податковий кредит (детальніше у «БТ», 2014, № 42, с. 14).

І якщо вже мати на меті знайти плюси в поголовній реєстрації ПН і РК в ЄРПН, то їх можна побачити хіба що в тому, що всі ті дрібниці в оформленні ПН (вирівнювання за правим краєм, коми, крапки тощо), до яких були небайдужі податківці, вже не гратимуть важливої ролі. Якщо ПН зареєстрована, то це означає, що до неї не повинні виникати претензії в майбутньому.

А що буде, якщо ми не реєструватимемо в ЄРПН ПН, які не видаються покупцю. Нам це потрібно, насамперед, щоб не зменшувати свій реєстраційний ліміт за «суперформулою» у момент реєстрації таких ПН.

Сьогодні податківці розглядають порушення порядку реєстрації ПН в ЄРПН як порушення порядку ведення податкового обліку (підкатегорія 101.31 ЗІР ДФСУ). Отже, якщо платник ПДВ не подав на реєстрацію ПН/РК, що підлягає реєстрації в ЄРПН, то його посадових осіб можуть оштрафувати. Згідно зі ст. 163¹ КпАП адмінштраф становить 85 — 170 грн., а за повторне протягом року порушення — 170 — 255 грн.

У цьому випадку кожний платник повинен вирішити, як діяти в такій ситуації саме йому.

Адже через останню змінну «суперформули» суми за такими ПН все одно зіграють «на пониження», однак лише після подання декларації (тобто пізніше).

Порядок реєстрації РК. За аналогією з ПН з 01.01.15 р. платники ПДВ зобов’язані реєструвати в ЄРПН усі РК (п. 21 оновленого Порядку № 957). Причому незалежно від того, коли була виписана ПН (до 01.01.15 р. чи після) і з якої причини.

При цьому право зареєструвати РК в ЄРПН отримує (п. 22 оновленого Порядку № 957):

• продавець товарів/послуг — якщо коригування передбачає збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь постачальника або ж не змінює суму компенсації;

• покупець товарів/послуг — якщо коригування передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг. У такому разі квитанції про те, що РК зареєстрований покупцем в ЄРПН, податківці висилатимуть і продавцю, і покупцю (див. далі).

Це правило не діє лише в таких випадках:

• при реєстрації РК, складених до ПН 2014 року, — такі РК реєструє виключно постачальник;

• при реєстрації РК до ПН, які не видаються покупцю (у тому числі постачання неплатнику ПДВ) — їх також реєструє постачальник;

• при реєстрації РК до ПН, виписаних одержувачем послуг від нерезидента, — реєструє сам одержувач (п. 22 оновленого Порядку № 957).

Увага! Якщо ви захочете зареєструвати РК до ПН 2014 року, яка в той період не підлягала реєстрації в ЄРПН, вам необхідно буде зареєструвати в ЄРПН:

• таку ПН (незалежно від дати її складання та строків давності);

• а потім і сам РК.

При цьому ви повинні встигнути це зробити протягом доби (п. 4 проекту Порядку ведення ЄРПН)! У тому сенсі, що не можна спочатку зареєструвати ПН, а наступної доби — РК. Обидві дії — протягом однієї доби.

І ще раз нагадаємо: РК, складені до ПН 2014 року (як і самі такі ПН), в розрахунку реєстраційного ліміту за «суперформулою» не братимуть участі. Так само як і не потрібно буде «володіти еквівалентним лімітом» для їх реєстрації в ЄРПН. Однак, як бачите, зареєструвати їх потрібно. Не то «матимете» штраф (див. вище).

Зверніть увагу, новий проект Порядку ведення ЄРПН містить ще одну зміну. Так, у разі реєстрації РК в ЄРПН покупцем товарів/послуг ДФСУ направляє квитанцію про реєстрацію обом контрагентам: і покупцю, і продавцю (п. 8 проекту Порядку ведення ЄРПН).

І ще один нюанс. На сьогодні діє правило: якщо протягом операційного дня продавцю не направлена квитанція, яка підтверджує прий­няття (підтвердження реєстрації) або неприйняття ПН та /або РК, такі ПН і РК вважаються зареєстрованими (п. 11 Порядку № 1246).

З прийняттям же проекту Порядку ведення ЄРПН воно вже не працюватиме. Із зазначеного моменту, якщо через збої ні покупець, ні продавець не отримали таку квитанцію, — ПН та/або РК необхідно буде зареєструвати ще раз (п. 11 проекту Порядку ведення ЄРПН).

І не забувайте: зареєструвати ПН і РК в ЄРПН можна буде за наявності достатнього реєстраційного ліміту, який податківці визначатимуть індивідуально для кожного платника за «суперформулою». Знову ж таки це не стосується «старих» ПН і РК до них.

Для того щоб визначити суму ПДВ, на яку платник зможе зареєструвати ПН або РК в ЄРПН, необхідно буде направити запит податківцям. Як результат, ви отримаєте витяг з ЄРПН, що містить необхідну інформацію в розрізі складових формули на дату та час отримання запиту ДФСУ. За ним ви зможете здійснити відповідні розрахунки (п. 13 проекту Порядку ведення ЄРПН).

ПН 2014 року у ПК-2015

Як ми вже говорили, з 01.01.15 р. реєструвати в ЄРПН необхідно всі ПН. Відсутність факту реєстрації ПН не надає покупцю право віднести суми ПДВ до складу ПК (п. 2 оновленого Порядку № 957).

Ми побоювалися, що такий стан речей міг наштовхнути податківців на думку, що за ПН, які у 2014 році не підлягали реєстрації в ЄРПН, сформувати ПК у 2015 році вже не вдасться (про це ви могли прочитати у «БТ», 2014, № 46, с. 41).

На щастя, ці побоювання даремні! Зміни, внесені до Порядку № 957 розвіяли усі наші сумніви. Дійсно, не надає права покупцю сформувати ПК у 2015 році ПН 2014 року. Але! Лише в тому випадку, якщо:

• це були електронні ПН і вони не були зареєстровані в ЄРПН;

• це були паперові ПН і вони не були зареєстровані в ЄРПН згідно з вимогами п. 11 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Тобто це були ПН, які за правилами, що діяли на момент їх виписки, підлягали реєстрації в ЄРПН (наприклад, «підакцизні»), але реєстрацію своєчасно (у 15-денний строк) не пройшли.

А що це означає? Що прямої заборони на включення до ПК з 01.01.15 р. паперових ПН, з дати виписки яких ще не минуло 365 днів («притриманих» ПН за 2014 рік), немає. Єдине, що такі ПН у «суперформулі» не зіграють (реєстраційний ліміт для ПН/РК не підвищать).

Висновки

• З 01.01.15 р. усі ПН складаємо в електронному вигляді. Паперові ПН йдуть у минуле. При цьому у складі ПК 2015 року можна буде враховувати паперові ПН 2014 року. Єдине, що в «суперформулі» вони не зіграють.

• Порядок обміну електронними ПН між контрагентами не регламентований. Для цих цілей використовуватиметься бухгалтерське ПЗ.

• З 01.01.15 р. усі ПН/РК, у тому числі «самовиписані», реєструємо в ЄРПН.

• Якщо РК в ЄРПН реєструє покупець, квитанція про реєстрацію приходить і продавцю, і покупцю.

• Якщо РК у 2015 році складений до ПН 2014 року, ці два документи необхідно зареєструвати в ЄРПН протягом доби. У «суперформулі» такі РК і ПН участі не беруть. Реєстраційний ліміт для їх реєстрації відповідно не має значення.

Документи та скорочення статті

Порядок № 957 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом МФУ від 22.09.14 р. № 957 (набуває чинності 01.12.14 р.).

Оновлений Порядок № 957 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом МФУ від 22.09.14 р. № 957 (у редакції наказу МФУ від 14.11.14 р. № 1129; набуває чинності з 01.01.15 р.).

Порядок № 1246 — Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.10 р. № 1246.

Класифікатор ДК 011-96 — Державний класифікатор України «Класифікатор системи позначень одиниць виміру та обліку ДК 011-96», затверджений наказом Держстандарту від 09.01.97 р. № 8.

Проект Порядку ведення ЄРПН — проект постанови КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (неофіційний текст)» від 12.11.14 р.

ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.

ПН — податкова накладна.

ПК — податковий кредит.

Реєстр — Реєстр виданих та отриманих ПН.

РК — розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

d.kravchenko@id.factor.ua