«Дорогоцінний» демонтаж
Особливість списання офісної техніки полягає в тому, що вона, як правило, містить дорогоцінні метали. Нагадаємо, що Закон про дорогоцінні метали відносить до таких: золото, срібло, платину та метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді й стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо).
Відомості про вміст дорогоцінних металів зазвичай наводять у техдокументації (паспорт, формуляр, настанова з експлуатації тощо). Якщо ж таких відомостей немає, їх потрібно знайти в інших джерелах, зокрема з інформації розробників, виготовлювачів. Також комісія суб’єкта господарювання може визначити їх на підставі аналогів та розрахунків.
Далі. Основні засоби, що містять дорогоцінні метали, обліковують в особливому порядку. Зокрема, запчастини з основних засобів, в яких містяться дорогоцінні метали, відносять до брухту з умістом дорогоцінних металів. Таким брухтом вважають деталі, вузли, вироби та матеріали, що стали непридатними або втратили експлуатаційну цінність і містять дорогоцінні метали в будь-якому вигляді (п. 1.3 Інструкції № 84).
Увага: заборонено знищувати, викидати, здавати у брухт кольорових та чорних металів техніку, апаратуру, прилади та інші вироби, що містять дорогоцінні метали, без попереднього витягання з них електрорадіоелементів, деталей, вузлів, блоків тощо, які містять дорогоцінні метали з одночасним їх оприбуткуванням відповідно до законодавства України (п. 7.5 Інструкції № 84). Непридатні для подальшого використання вироби підлягають:
• демонтажу з витяганням із них деталей та вузлів, що містять дорогоцінні метали, або
• передачі їх у нерозібраному стані іншим суб’єктам (п. 7.6 Інструкції № 84) для такого демонтажу.
Що стосується самостійного демонтажу з витяганням, то відразу зауважимо, що без участі фахівця це практично неможливо. Спочатку потрібно довідатися про склад дорогоцінних металів. Також при розбиранні основного засобу слід виконувати вимоги безпеки праці, оскільки деякі запчастини містять шкідливі речовини.
Після демонтажу — наступна проблема. «Здобутий» брухт з умістом дорогоцінних металів потрібно передати для переробки на переробне підприємство, що має ліцензію на збирання та первинну обробку відходів і брухту дорогоцінних металів і має бути включене до Реєстру суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням.
Також списані запчастини можуть бути віднесені до небезпечних відходів. Згідно з п. 2 Положення № 1120 небезпечними вважаються відходи, включені до розділу А Жовтого переліку відходів, які мають одну чи більше небезпечних властивостей, наведених у переліку небезпечних властивостей, та до Зеленого переліку в разі, коли вони містять матеріали, зазначені в додатку 2 до цього Положення, у таких кількостях, які можуть проявляти небезпечні властивості, вказані в переліку небезпечних властивостей.
Важливо! Такі відходи потрібно здавати спеціалізованим підприємствам, що мають ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (ст. 32 і 34 Закону про відходи).
Також запчастини, що містять чорні або кольорові метали чи їх сплави, відносять до промислового металобрухту (ст. 1 Закону про металобрухт). Такий металобрухт підлягає обов’язковому здаванню спеціалізованим підприємствам, які оформляють акт приймання, із зазначенням найменування юридичної особи, кількості та джерел походження металобрухту (ст. 4 Закону про металобрухт). Ліцензії для цього придбавати не потрібно.
Як бачимо, «демонтажний» шлях доволі тернистий. Якщо ви все-таки наважитеся на такі дії, то про деталі відображення їх в обліку можете прочитати у «БТ», 2014, № 29, с. 16.
Додамо тільки, що особливість демонтажу оргтехніки полягає в тому, що в Акті списання основних засобів типової форми № ОЗ-3 необхідно зазначити відомості про отримані під час розбирання запчастини і вміст у них дорогоцінних металів.
Важлива деталь: якщо за договором із переробним підприємством право власності на брухт переходить до переробника за датою оформлення паспорта на партію (акта), до цього моменту доходи у покупця не виникають, а сам брухт значиться на окремому субрахунку, наприклад на субрахунку 209/2 «Інші матеріали в дорозі».
Приклад 1. Підприємство ліквідує «зламаний» ноутбук, первісна вартість якого 5000 грн., сума нарахованої амортизації — 3000 грн., ліквідаційна вартість — 200 грн. У результаті ліквідації отримано брухт, що містить дорогоцінні метали, оціночною вартістю 100 грн. Брухт відправлено на переробний завод. За паспортом на партію його вартість склала за вирахуванням послуг з переробки 180 грн. з ПДВ.
Таблиця 1. Облік операцій з ліквідації «зламаного» основного засобу
| Господарська операція | Кореспондуючі рахунки | Сума, грн. | Податковий облік | ||
| дебет | кредит | доходи | витрати | ||
| 1. Списано суму нарахованої амортизації ноутбука | 131 | 104 | 3000 | — | — |
| 2. Списано залишкову вартість ноутбука | 976 | 104 | 2000 | — | 1800(1) (ряд. 06.4.18 додатка ІВ) |
| 3. Оприбутковано запчастини з умістом дорогоцінних металів | 209/1 | 746 | 100 | 100 (ряд. 03.30 додатка ІД) | — |
| 4. Відправлено запчастини на переробне підприємство | 209/2 | 209/1 | 100 | — | — |
| 5. Оформлено паспорт на партію та відображено дохід від реалізації | 377 | 712 | 180 | 150 (ряд. 02 декларації) | — |
| 6. Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ | 712 | 641 | 30 | — | — |
| 7. Списано собівартість реалізованого брухту | 943 | 209/2 | 100 | — | 100 (ряд. 05.1 декларації) |
| 8. Отримано оплату від переробного підприємства | 311 | 377 | 180 | — | — |
| (1) На ліквідаційну вартість (200 грн.) витрати в податковому обліку не виникають (п. 146.16 ПКУ). | |||||
Майте на увазі: вкрай небажано списувати оргтехніку та зберігати її в подальшому на складі. Це пов’язане з тим, що такий об’єкт є відходами. А на думку податківців, у ситуації, коли немає договору на видалення та утилізацію відходів, де визначаються строки передачі відходів на утилізацію та захоронення, із таких відходів потрібно сплачувати екологічний податок (див. роз’яснення в категорії 120.01 ЗІР ДФСУ, п. 1 листа ДПСУ від 27.12.12 р. № 12699/0/71-12/15-2117 // «БТ», 2013, № 9, с. 8).
Ми ж з урахуванням усіх «але» пропонуємо вам розглянути інші варіанти дій з непотрібною оргтехнікою.
Варіант 1 — оргтехніку продаємо
Часто непотрібну оргтехніку продають. Зокрема, ноутбук може придбати особа, яка займається ремонтом комп’ютерів. Не секрет, що вживані запчастини окремо коштують набагато дорожче, ніж ноутбук цілком, тому для «ремонтників» вигідно купувати вживані комп’ютери «за копійки».
Якщо стороннього покупця знайти не вийшло, можна продати його «спорідненій» особі, тобто будь-якій фізичній особі, котра погодиться з тим, що на неї оформлять необхідні документи, які підтверджують факт продажу.
При передачі оргтехніки покупцеві виписують або видаткову накладну, або товарно-транспортну накладну, а платники ПДВ оформляють ще й податкову накладну.
Важлива деталь: у разі продажу основного засобу за готівковий розрахунок податківці дозволяють не використовувати РРО та оформляти таку операцію прибутковим касовим ордером (див. консультацію в підкатегорії 109.02 ЗІР ДФСУ — деталі ви знайдете у «БТ», 2014, № 30, с. 27).
Зауважимо, що оргтехніку можна продати за будь-якою, хоч і найменшою ціною. До 01.01.15 р. на оподаткування це не впливає*, оскільки звичайні ціни встановлено тільки для контрольованих операцій. І хоча цей термін використовується стосовно обчислення податку на прибуток в операціях продажу основних засобів, механізму визначення звичайної ціни для неконтрольованих операцій немає. У результаті, оскільки зниження ціни спричинене об’єктивними факторами, операція підлягатиме обкладенню податком на прибуток виходячи з договірної ціни. У такому самому порядку нараховують і податкові зобов’язання з ПДВ.
* З 01.01.15 р. наберуть чинності зміни до п. 188.1 ПКУ, відповідно до яких база обкладення ПДВ визначатиметься не нижче за ціну придбання товарів/послуг, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів — не нижче за балансову (залишкову) вартість за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни, докладніше — у «БТ», 2014, № 32, с. 18).
Тим часом необхідність продажу основного засобу за зниженою ціною потрібно документально обґрунтувати. Зокрема, у наказі про виведення з експлуатації основного засобу можна зазначити, що такий засіб підлягає реалізації за зниженою ціною у зв’язку з моральним або фізичним зносом, пошкодженнями тощо.
Згідно з п. 146.13 ПКУ сума перевищення доходів від продажу чи іншого відчуження над балансовою вартістю окремих об’єктів основних засобів включається в доходи, а сума перевищення балансової вартості над доходами від такого продажу чи іншого відчуження — до витрат платника податків.
Приклад 2. Підприємство продає «зламаний» ноутбук, первісна вартість якого — 5000 грн., сума нарахованої амортизації — 3000 грн., за ціною 120 грн. з ПДВ. Операцію відобразимо в обліку так, як показано у табл. 2.
Таблиця 2. Облік операцій з продажу «зламаного» основного засобу
| Господарська операція | Кореспондуючі рахунки | Сума, грн. | Податковий облік | ||
| дебет | кредит | доходи | витрати | ||
| 1. Списано суму нарахованої амортизації ноутбука | 131 | 104 | 3000 | — | — |
| 2. Переведено ноутбук до складу необоротних активів, утримуваних для продажу | 286 | 104 | 2000 | — | — |
| 3. Передано ноутбук покупцеві | 361 | 712 | 120 | — | 1900(1) |
| 4. Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ | 712 | 641 | 20 | — | — |
| 5. Відображено витрати щодо ноутбука | 943 | 286 | 2000 | — | — |
| 6. Отримано оплату від покупця за реалізований об’єкт основних засобів | 301 | 361 | 120 | — | — |
| 7. Сформовано фінансовий результат від реалізації | 712 | 791 | 100 | — | — |
| 791 | 943 | 2000 | — | — | |
| (1) Визначається як від’ємна різниця між сумою отриманої компенсації (без ПДВ) та балансовою (залишковою) вартістю: -1900 = 100 - 2000. | |||||
Варіант 2 — продовжуємо обліковувати оргтехніку на балансі
У принципі, ніщо не заважає продовжувати обліковувати «непотрібну» техніку на балансі. При цьому можливі такі варіанти.
1. Оргтехніку не виводять з експлуатації та продовжують нараховувати на неї амортизацію. Але в цьому випадку доведеться підтвердити, що оргтехніка продовжує використовуватися в госпдіяльності підприємства. Наприклад, стосовно «зламаного» ноутбука з документів не повинно вбачатися, що він став несправним.
Зрозуміло, що цей варіант пов’язаний із підвищеними ризиками.
2. Оргтехніку виводять з експлуатації та переводять до складу необоротних активів, утримуваних для продажу (зараховують на субрахунок 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу»).
У наказі при цьому відзначають, що переведення об’єкта основних засобів до складу необоротних активів, утримуваних для продажу, здійснюється у зв’язку з тим, що:
• економічні вигоди очікується отримати від продажу основного засобу, а не від його використання за призначенням;
• об’єкт основних засобів готовий до продажу в його сьогоднішньому стані;
• продаж, як очікується, буде завершено протягом року з дати визнання основного засобу утримуваним для продажу;
• умови продажу основного засобу відповідають звичайним умовам продажу для подібних активів;
• продаж основного засобу має високу імовірність.
Зверніть увагу: період завершення продажу може бути продовжено на строк більше одного року в разі, якщо це зумовлено обставинами, які перебувають поза контролем підприємства, що продовжує виконувати план продажу (п. 1 розд. ІІ П(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність»). Тож у загальному випадку обліковувати активи на субрахунку 286 можна протягом 1 року.
Отже, ми запропонували різні варіанти дій з «непотрібною» оргтехнікою, а вибирати — вам.
Висновки
-
Непридатні для подальшого використання вироби підлягають демонтажу з вилученням із них деталей та вузлів, що містять дорогоцінні метали, або передачі їх у нерозібраному стані іншим суб’єктам.
-
Брухт з умістом дорогоцінних металів передається на переробне підприємство, що має ліцензію на здійснення господарської діяльності зі збирання та первинної обробки відходів і брухту дорогоцінних металів.
-
Небажано списувати оргтехніку та зберігати її в подальшому на складі, оскільки в цьому випадку є ризик нарахування податківцями екологічного податку за такі відходи.
-
Непотрібну оргтехніку можна продати, у тому числі й за мінімальною ціною. Ця операція оподатковуватиметься виходячи з договірної ціни (лише до 01.01.15 р.).
-
Оргтехніку можна продовжувати обліковувати на балансі. Залежно від обставин можна не оформляти виведення її з експлуатації та продовжувати нараховувати на неї амортизацію. Або можна вивести техніку з експлуатації та зарахувати до складу необоротних активів, утримуваних для продажу. У цьому статусі техніка може значитися на балансі в загальному випадку протягом 1 року.
Документи статті
Закон про металобрухт — Закон України «Про металобрухт» від 05.05.99 р. № 619-XIV.
Закон про відходи — Закон України «Про відходи» від 05.03.98 р. № 187/98-ВР.
Закон про дорогоцінні метали — Закон України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» від 18.11.97 р. № 637/97-ВР.
Інструкція № 84 — Інструкція про порядок отримання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, затверджена наказом МФУ від 06.04.98 р. № 84 (у редакції наказу МФУ від 28.11.12 р. № 1230).
Положення № 1120 — Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням, затверджене постановою КМУ від 13.07.2000 р. № 1120.
