(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 41
  • № 40
  • № 39
  • № 38
  • № 37
  • № 36
  • № 35
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
25/25
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Жовтень , 2014/№ 42

«Під прицілом» — військовий збір, податок на прибуток, ПДВ

 

Запитання

Суть відповіді податківців/наша позиція

Ідентифікуємо об’єкти військового збору (ВЗ) (категорія 132.02 ЗІР ДФСУ)

Чи обкладаються ВЗ доходи у вигляді додаткового блага, визначеного п. п. 164.2.17 ПКУ?

Доходи, отримані у вигляді додаткового блага, визначеного п. п. 164.2.17 ПКУ, не обкладаються ВЗ, оскільки таке поняття, як додаткове благо, з метою обкладення ВЗ не використовується

Висновок податківців цілком очевидний, оскільки відповідно до ПКУ додаткові блага (безоплатне користування житлом, безоплатна фіндопомога, безоплатно отримані товари/послуги тощо), не належать ані до зарплатних виплат, ані до винагород за ЦП-договорами (п. п. 14.1.47 ПКУ). А отже, вони не обкладаються ВЗ

Чи є об’єктом обкладення ВЗ сума доходу, виплачена фізособі, яка здійснює незалежну професійну діяльність, за виконання ЦП-договорів?

Якщо ЦП-договір укладено з фізичною особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність, то нараховані (виплачені) доходи за виконання певних робіт (послуг) не є об’єктом обкладення ВЗ. Ця норма не застосовується, якщо відносини за ЦП-договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника або роботодавця

Так, виплати за ЦП-договорами самозайнятими особам (у тому числі ФОП) до переліку об’єктів обкладення ВЗ не потрапляють («БТ», 2014, № 32, с. 25). Але тільки якщо отримані в межах госпдіяльності, здійснюваної такими особами. Підтвердженням тому стане копія довідки про постановку таких осіб на облік до ДФСУ

З’ясовуємо склад податкових витрат (категорія 102.07.01 ЗІР ДФСУ)

Чи включається до складу витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, вартість послуг з монтажу таких товарів, якщо акт виконаних робіт з монтажу отримано після продажу товару?

Якщо первинні документи, що підтверджують здійснення витрат, які формують собівартість реалізованих товарів, складені у звітному періоді, а отримані платником у наступному звітному періоді, то такі витрати враховуються шляхом надання уточнюючого розрахунку до раніше поданої ним податкової декларації

Ми впевнені, що такий варіант не єдиний. Для описаної ситуації є спеціальна норма ― п. 138.11 ПКУ, що дозволяє «старі» витрати обліковувати в поточному звітному періоді. Проте податківці продовжують наполягати, що ця норма діє тільки через механізм виправлення помилок. Детальніше про це читайте в «БТ», 2014, № 22, с. 12

Визначаємо розмір авансових платежів з ПНП (категорія 102.30.02 ЗІР ДФСУ)

Чи може платник ПНП припинити сплачувати авансові внески, установлені п. 57.1 ПКУ, у разі подання збиткової податкової декларації з ПНП з порушенням граничного строку її подання?

Якщо платник щомісячних авансових внесків у зв’язку з відсутністю прибутку або збитковим результатом за I квартал поточного року подає декларацію з податку на прибуток за цей звітний період з порушенням граничного строку подання, такий платник може припинити сплачувати прибуткові авансові починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому таку декларацію подано.

При цьому платник не звільняється від обов’язку подати декларації за наступні податкові періоди звітного року (півріччя, 9 місяців і рік) і притягується до відповідальності за порушення строків подання податкової звітності, установленої ст. 120 ПКУ

Нагадаємо, що за кожну неподану декларацію доведеться заплатити штраф у розмірі 170 грн., а якщо вас уже карали у поточному році за таке порушення, то сума штрафу зросте до 1020 грн. (за кожну декларацію). Тому перш ніж відмовлятися від сплати авансів таким чином, підрахуйте всі «за і проти»

Як ураховуються у зменшення авансових платежів з податку на прибуток сплачені протягом року авансові внески

Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до п153.3 ПКУ, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених п. 57.1 ПКУ, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених п. 57.1 ПКУ, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

Таке зменшення здійснюється на підставі заяви платника податків, поданого до територіального податкового органу

при виплаті дивідендів, якщо формула розрахунку щомісячних авансових внесків не передбачає такого зменшення?

Раніше податківці заперечували таку можливість («БТ», 2013, № 38, с. 4). Проте під натиском громадськості «здалися» (див. лист Міндоходів від 17.07.14 р. № 17176/7/99-99-19-02-02-17 // «БТ», 2014, № 33, с. 8). Тепер «хороша» консультація з’явилася і в ЗІР ДФСУ.

На перший погляд, залік «дивідендних» авансів у рахунок щомісячних має відбуватися автоматично, оскільки йдеться про один податок — податку на прибуток. Але не все так просто. Річ у тім, що такі платежі зараховують на рахунки з різними кодами бюджетної класифікації. Тому доводиться користуватися процедурою «перекидання» платежів (п. 87.1 ПКУ)

Визначаємо склад витрат (категорія 102.07.02 ЗІР ДФСУ)

Чи включаються до витрат або йдуть на збільшення вартості ОЗ суми ПДВ, сплачені платником ПДВ при придбанні товарів/послуг, ОЗ і віднесені до податкового кредиту (ПК), у разі їх подальшого використання в операціях, що не є об’єктом обкладення ПДВ або звільнені від оподаткування?

Якщо товари/послуги, необоротні активи, щодо яких при придбанні було сформовано ПК, починають використовуватись в операціях, що не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, такий платник податку втрачає право на ПК та зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання (ПЗ) виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ (п. 198.5 ПКУ).

Таким чином, у цьому випадку не відбувається коригування ПК, а здійснюється нарахування ПЗ.

Тому суми «вхідного» ПДВ, що припадає на пільгові операції, до витрат не включаються, оскільки такі суми ПДВ у момент придбання включалися до ПК і, відповідно, уключення їх до складу витрат суперечитиме п. п. 139.1.6 ПКУ

Формально податківці цілком мають рацію. Є ПК — немає витрат. Подальше нарахування ПЗ, начебто «ні причому». Хоча, по суті це компенсація того ж ПК.

Побороти такі формальності можна — виправити «помилку», ніби допущену при первинному формуванні ПК. Тобто замість нарахування ПЗ зменшуємо ПК. При цьому доведеться заплатити «виправний» самоштраф (3 % або 5 % від суми відкоригованого ПДВ) і пеню, але при цьому можна «заощадити» на податку на прибуток (18 %)

Реєструємо ПН у ЄРПН (категорія 101.20 ЗІР ДФСУ)

Чи підлягає окремій реєстрації в ЄРПН додаток 1 до ПН?

Додаток 1 до ПН (складається при відвантаженні частин товару, що не мають відокремленої вартості) не можна вважати окремим від такої ПН податковим документом, тому окремо від ПН реєструвати його в ЄРПН не можна

Згодні. Адже додаток 1 до ПН є її невід’ємною частиною. Більше того, він не має ні власного порядкового номера (на відміну від додатка 2 — РК), ні інших обов’язкових реквізитів, характерних для ПН і РК. Тому висновок цілком очевидний

Формуємо ПК з ПДВ (категорія 101.16 ЗІР ДФСУ)

Чи включається до складу ПК сума ПДВ, сплачена при придбанні електронного транспортного квитка, форму якого встановлено міжнародними стандартами?

Видача електронних проїзних (перевізних) документів пасажирам здійснюється без видачі ПН до кожного такого документа, оскільки візуальна форма електронного проїзного документа (посадочний документ) є фіскальним чеком, що містить:

• суму наданих послуг (вартість перевезення, інших додаткових послуг пасажиру);

• фіскальний номер і податковий номер постачальника (особи, яка здійснила продаж квитка),

а тому є документом, що підтверджує право на отримання ПК без ПН (за дотримання інших правил формування ПК)

Усе правильно. Зауважимо тільки, що обов’язковими реквізитами «звичайного» електронного транспортного квитка є загальна сума платежу, сума ПДВ і податковий номер продавця. Детальніше в «БТ», 2013, № 36, с. 34

Заповнюємо РК правильно (категорія 101.07 ЗІР ДФСУ)

Який порядок заповнення РК при поверненні авансу покупцю — неплатнику ПДВ, якщо на дату здійснення передоплати такий покупець був платником ПДВ?

Порядок складання, реєстрації, зберігання РК у цьому випадку аналогічний порядку, передбаченому для ПН. Відповідно:

• у верхній лівій частині РК у полі «Усі примірники залишаються у продавця» робимо позначку «Х» і зазначаємо тип причини «02»;

• у рядку «Особа (платник податку) — покупець» пишемо «Неплатник податку»;

• рядки «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця» и «Номер телефону» залишаємо незаповненими;

• у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображаємо умовний ІПН «400000000000».

Решту граф заповнюємо відповідно до встановленого порядку

 

військовий збір, податок на прибуток, ПДВ додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті