| Запитання | Суть відповіді податківців/наша позиція |
| Ідентифікуємо об’єкти військового збору (ВЗ) (категорія 132.02 ЗІР ДФСУ) | |
| Чи обкладаються ВЗ доходи у вигляді додаткового блага, визначеного п. п. 164.2.17 ПКУ? | Доходи, отримані у вигляді додаткового блага, визначеного п. п. 164.2.17 ПКУ, не обкладаються ВЗ, оскільки таке поняття, як додаткове благо, з метою обкладення ВЗ не використовується |
| Висновок податківців цілком очевидний, оскільки відповідно до ПКУ додаткові блага (безоплатне користування житлом, безоплатна фіндопомога, безоплатно отримані товари/послуги тощо), не належать ані до зарплатних виплат, ані до винагород за ЦП-договорами (п. п. 14.1.47 ПКУ). А отже, вони не обкладаються ВЗ | |
| Чи є об’єктом обкладення ВЗ сума доходу, виплачена фізособі, яка здійснює незалежну професійну діяльність, за виконання ЦП-договорів? | Якщо ЦП-договір укладено з фізичною особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність, то нараховані (виплачені) доходи за виконання певних робіт (послуг) не є об’єктом обкладення ВЗ. Ця норма не застосовується, якщо відносини за ЦП-договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника або роботодавця |
| Так, виплати за ЦП-договорами самозайнятими особам (у тому числі ФОП) до переліку об’єктів обкладення ВЗ не потрапляють («БТ», 2014, № 32, с. 25). Але тільки якщо отримані в межах госпдіяльності, здійснюваної такими особами. Підтвердженням тому стане копія довідки про постановку таких осіб на облік до ДФСУ | |
| З’ясовуємо склад податкових витрат (категорія 102.07.01 ЗІР ДФСУ) | |
| Чи включається до складу витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, вартість послуг з монтажу таких товарів, якщо акт виконаних робіт з монтажу отримано після продажу товару? | Якщо первинні документи, що підтверджують здійснення витрат, які формують собівартість реалізованих товарів, складені у звітному періоді, а отримані платником у наступному звітному періоді, то такі витрати враховуються шляхом надання уточнюючого розрахунку до раніше поданої ним податкової декларації |
| Ми впевнені, що такий варіант не єдиний. Для описаної ситуації є спеціальна норма ― п. 138.11 ПКУ, що дозволяє «старі» витрати обліковувати в поточному звітному періоді. Проте податківці продовжують наполягати, що ця норма діє тільки через механізм виправлення помилок. Детальніше про це читайте в «БТ», 2014, № 22, с. 12 | |
| Визначаємо розмір авансових платежів з ПНП (категорія 102.30.02 ЗІР ДФСУ) | |
| Чи може платник ПНП припинити сплачувати авансові внески, установлені п. 57.1 ПКУ, у разі подання збиткової податкової декларації з ПНП з порушенням граничного строку її подання? | Якщо платник щомісячних авансових внесків у зв’язку з відсутністю прибутку або збитковим результатом за I квартал поточного року подає декларацію з податку на прибуток за цей звітний період з порушенням граничного строку подання, такий платник може припинити сплачувати прибуткові авансові починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому таку декларацію подано. При цьому платник не звільняється від обов’язку подати декларації за наступні податкові періоди звітного року (півріччя, 9 місяців і рік) і притягується до відповідальності за порушення строків подання податкової звітності, установленої ст. 120 ПКУ |
| Нагадаємо, що за кожну неподану декларацію доведеться заплатити штраф у розмірі 170 грн., а якщо вас уже карали у поточному році за таке порушення, то сума штрафу зросте до 1020 грн. (за кожну декларацію). Тому перш ніж відмовлятися від сплати авансів таким чином, підрахуйте всі «за і проти» | |
| Як ураховуються у зменшення авансових платежів з податку на прибуток сплачені протягом року авансові внески | Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до п. 153.3 ПКУ, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених п. 57.1 ПКУ, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених п. 57.1 ПКУ, у наступних звітних місяцях до повного її погашення. Таке зменшення здійснюється на підставі заяви платника податків, поданого до територіального податкового органу |
| при виплаті дивідендів, якщо формула розрахунку щомісячних авансових внесків не передбачає такого зменшення? | Раніше податківці заперечували таку можливість («БТ», 2013, № 38, с. 4). Проте під натиском громадськості «здалися» (див. лист Міндоходів від 17.07.14 р. № 17176/7/99-99-19-02-02-17 // «БТ», 2014, № 33, с. 8). Тепер «хороша» консультація з’явилася і в ЗІР ДФСУ. На перший погляд, залік «дивідендних» авансів у рахунок щомісячних має відбуватися автоматично, оскільки йдеться про один податок — податку на прибуток. Але не все так просто. Річ у тім, що такі платежі зараховують на рахунки з різними кодами бюджетної класифікації. Тому доводиться користуватися процедурою «перекидання» платежів (п. 87.1 ПКУ) |
| Визначаємо склад витрат (категорія 102.07.02 ЗІР ДФСУ) | |
| Чи включаються до витрат або йдуть на збільшення вартості ОЗ суми ПДВ, сплачені платником ПДВ при придбанні товарів/послуг, ОЗ і віднесені до податкового кредиту (ПК), у разі їх подальшого використання в операціях, що не є об’єктом обкладення ПДВ або звільнені від оподаткування? | Якщо товари/послуги, необоротні активи, щодо яких при придбанні було сформовано ПК, починають використовуватись в операціях, що не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, такий платник податку втрачає право на ПК та зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання (ПЗ) виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ (п. 198.5 ПКУ). Таким чином, у цьому випадку не відбувається коригування ПК, а здійснюється нарахування ПЗ. Тому суми «вхідного» ПДВ, що припадає на пільгові операції, до витрат не включаються, оскільки такі суми ПДВ у момент придбання включалися до ПК і, відповідно, уключення їх до складу витрат суперечитиме п. п. 139.1.6 ПКУ |
| Формально податківці цілком мають рацію. Є ПК — немає витрат. Подальше нарахування ПЗ, начебто «ні причому». Хоча, по суті це компенсація того ж ПК. Побороти такі формальності можна — виправити «помилку», ніби допущену при первинному формуванні ПК. Тобто замість нарахування ПЗ зменшуємо ПК. При цьому доведеться заплатити «виправний» самоштраф (3 % або 5 % від суми відкоригованого ПДВ) і пеню, але при цьому можна «заощадити» на податку на прибуток (18 %) | |
| Реєструємо ПН у ЄРПН (категорія 101.20 ЗІР ДФСУ) | |
| Чи підлягає окремій реєстрації в ЄРПН додаток 1 до ПН? | Додаток 1 до ПН (складається при відвантаженні частин товару, що не мають відокремленої вартості) не можна вважати окремим від такої ПН податковим документом, тому окремо від ПН реєструвати його в ЄРПН не можна |
| Згодні. Адже додаток 1 до ПН є її невід’ємною частиною. Більше того, він не має ні власного порядкового номера (на відміну від додатка 2 — РК), ні інших обов’язкових реквізитів, характерних для ПН і РК. Тому висновок цілком очевидний | |
| Формуємо ПК з ПДВ (категорія 101.16 ЗІР ДФСУ) | |
| Чи включається до складу ПК сума ПДВ, сплачена при придбанні електронного транспортного квитка, форму якого встановлено міжнародними стандартами? | Видача електронних проїзних (перевізних) документів пасажирам здійснюється без видачі ПН до кожного такого документа, оскільки візуальна форма електронного проїзного документа (посадочний документ) є фіскальним чеком, що містить: • суму наданих послуг (вартість перевезення, інших додаткових послуг пасажиру); • фіскальний номер і податковий номер постачальника (особи, яка здійснила продаж квитка), а тому є документом, що підтверджує право на отримання ПК без ПН (за дотримання інших правил формування ПК) |
| Усе правильно. Зауважимо тільки, що обов’язковими реквізитами «звичайного» електронного транспортного квитка є загальна сума платежу, сума ПДВ і податковий номер продавця. Детальніше в «БТ», 2013, № 36, с. 34 | |
| Заповнюємо РК правильно (категорія 101.07 ЗІР ДФСУ) | |
| Який порядок заповнення РК при поверненні авансу покупцю — неплатнику ПДВ, якщо на дату здійснення передоплати такий покупець був платником ПДВ? | Порядок складання, реєстрації, зберігання РК у цьому випадку аналогічний порядку, передбаченому для ПН. Відповідно: • у верхній лівій частині РК у полі «Усі примірники залишаються у продавця» робимо позначку «Х» і зазначаємо тип причини «02»; • у рядку «Особа (платник податку) — покупець» пишемо «Неплатник податку»; • рядки «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця» и «Номер телефону» залишаємо незаповненими; • у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображаємо умовний ІПН «400000000000». Решту граф заповнюємо відповідно до встановленого порядку |
