(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 15
  • № 14
  • № 13
  • № 12
  • № 11
  • № 10
  • № 9
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
26/27
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Квітень , 2015/№ 16

У центрі уваги — ПДВ!

Запитання

Суть відповіді податківців/наша позиція

1

2

Нараховуємо ПЗ(1) (категорія 101.09 ЗІР ДФСУ)

Як обкладається ПДВ операція з експорту товарів за ціною нижче звичайної та яким чином виписується в такому разі ПН?

У разі здійснення операції з експорту товарів за ціною нижче звичайної, платник ПДВ повинен скласти дві ПН:

• одну ПН — на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни товарів, що експортуються. У верхній лівій частині такої ПН робиться позначка «X» і вказується тип причини «07» (експортні постачання);

• другу ПН — на суму, розраховану виходячи з перевищення звичайної ціни над фактичною. У верхній лівій частині такої ПН робиться позначка «X» і вказується тип причини «01» (складена на суму перевищення звичайної ціни над фактичною).

При цьому, ураховуючи, що обсяг операцій, розрахований виходячи з перевищення звичайної ціни над фактичною, не формує вартості товару, що експортується, нульова ставка до такого обсягу не застосовується. Тому у ПН з позначкою «01» платник ПДВ повинен визначити суму ПДВ за основною ставкою

Ми не згодні з такою позицією податківців. У цьому випадку товари вважаються вивезеними за межі митної території України, і таке вивезення підтверджено митною декларацією, отже, можна застосовувати нульову ставку ( п.п. 195.1.1 ПКУ). Дійсно, різниця між звичайною та фактичною ціною не потрапила до МД. Однак це не означає, що частина товару (точніше, частина його вартості) бере участь у постачанні на території України. А без такого постачання немає підстави й для нарахування ПДВ за ставкою 20 %

Формуємо ПК (категорія 101.15 ЗІР ДФСУ)

На яку дату відбувається формування ПК з ПДВ на підставі «замінників» ПН, які додаються до Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт?

Суми ПДВ, зазначені у ПН та інших документах, можуть бути зараховані до складу ПК після прийняття рішення про затвердження Звіту платника податку (податковим агентом) за умови виконання інших вимог щодо формування ПК

Зверніть увагу! Дата складання ПН або документа-замінника, доданого до Звіту, і дата затвердження цього Звіту можуть припадати на різні місяці. Однак у цьому випадку контролери не наполягають на відображенні ПК у місяці складання ПН продавцем, хоча в  листі ДФСУ від 17.02.15 р. № 5292/7/99-99-19-03-02-17 // «БТ», 2015, № 8, с. 4, контролери забороняли «перетягувати» ПН до наступних періодів.

Не забудьте: до складу ПК включаються чеки, сума отриманих товарів/послуг за кожний день перебування особи у відрядженні за якими сукупно не перевищує 200 грн. (без урахування ПДВ).

Якщо ж ПДВ у розмірі, що перевищує 40 грн., сплачений за одним чеком, то податківці забороняють відображати ПК навіть у межах зазначених 40 грн. (лист ДПСУ від 22.04.11 р. № 7680/6/16-1515-20)

Застосовуємо пільги (категорія 101.14.10 ЗІР ДФСУ)

З якої дати постачальники лікарських засобів і медвиробів застосовують пільгу, передбачену п. 32 підрозд. 2 розд. XX ПКУ (звільнення від обкладення ПДВ імпорту лікзасобів, медвиробів і засобів індзахисту на час проведення АТО)?

Пільга, передбачена п. 32 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, застосовуватиметься з дати набуття чинності постановою КМУ, якою будуть затверджені відповідні перелік та обсяги. До зазначеної дати операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України лікарських засобів:

• внесених до Держреєстру лікарських засобів, а також медвиробів за  Переліком медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків, затвердженим постановою КМУ від 03.09.14 р. № 410, обкладаються ПДВ за ставкою 7 %;

• не внесених до Держреєстру лікарських засобів, а також медвиробів, не включених до Переліку № 410, за ставкою 20 %

На жаль, досі КМУ так і не затвердив необхідну постанову. А тому пільга, прописана у ПКУ, фактично не діє.

Зауважте, що аналогічна ситуація склалася і з «металобрухтовою» пільгою. Вона запрацювала лише у квітні 2015 року після затвердження КМУ відповідної постанови (детальніше у «БТ», 2015, № 14, с. 7)

Коригуємо ПЗ і ПК (категорія 101.07 ЗІР ДФСУ)

Протягом якого строку платник ПДВ має можливість проводити коригування ПЗ і ПК?

Платник ПДВ має можливість виправити помилки, що виникли при декларуванні ПЗ і ПК, шляхом подання уточнюючого розрахунку з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ

Укотре податківці підміняють поняття «коригування ПЗ/ПК» і «виправлення помилок у ПЗ/ПК». У результаті вони наполягають на тому, що коригувати ПЗ і ПК платники ПДВ можуть до закінчення строку давності, який складає 1095 днів ( п. 102.5 ПКУ). На нашу думку, строк позовної давності згідно зі ст. 192 ПКУ жодним чином не стосується коригування ПЗ і ПК. Його застосовують при виправленні помилок згідно зі ст. 50 ПКУ. Свої аргументи ми навели у «БТ», 2014, № 44, с. 29

Визначаємо міру відповідальності (категорія 101.31 ЗІР ДФСУ)

Чи передбачена відповідальність для СГ, який у податковій декларації з ПДВ визначив суму ПДВ за звітний період (заповнив ряд. 25), але не заповнив ні ряд. 25.1, ні ряд. 25.2?

У разі якщо в декларації заповнений ряд. 25, але не вказаний подальший напрямок руху сум податку (не заповнені ні ряд. 25.1, ні ряд. 25.2), то така декларація вважається неправильно заповненою, а ПЗ — неправильно визначеним.

І якщо за такою декларацією контролери виявлять заниження ПЗ, до платника ПДВ буде застосований:

• штраф на підставі ст. 123 ПКУ;

• адмінвідповідальність згідно зі ст. 1631 КпАП

Зверніть увагу, таку помилку податківці можуть виявити досить оперативно — під час проведення камеральної перевірки. При цьому платнику ПДВ загрожує відповідальність:

• 25 % суми донарахованого ПЗ. При повторному порушенні протягом 1095 днів — 50 % такої суми ( п. 123.1 ПКУ);

• адмінштраф (за порушення ведення податкового обліку) від 85 до 170 грн. При повторному порушенні протягом року — від 170 до 255 грн.

Яка відповідальність передбачена для платника ПДВ при отриманні повідомлення-рішення за формою «В4» та яким чином відобразити в податковій декларації з ПДВ зменшення ВЗ суми ПДВ платника на його підставі?

У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму завищеного ВЗ платника податків, то це тягне за собою накладення штрафу на платника ПДВ у розмірі 25 % суми заниженого ПЗ або завищеного БВ. А при повторному порушенні (протягом 1095 днів) — у розмірі 50 %.

Сума зменшення залишку ВЗ на підставі повідомлення-рішення за формою «В4» відображається в ряд. 20.3 декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому таке повідомлення-рішення отримано. З одночасним заповненням у такій податковій декларації таблиці «Збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення» за посиланням «***»

Зверніть увагу! Розмір штрафу визначається від суми або занижених ПЗ або суми завищеного БВ. Завищення ВЗ, яке не вплинуло на розрахунки з бюджетом, не тягне за собою накладення штрафу. Тому у формі повідомлення-рішення «В4» не передбачено нарахування штрафів.

Сума завищеного ВЗ, яка зменшила суму податкового боргу (ряд. 20.1 старої декларації або ряд. 23.1 нової декларації) потрапляє до особового рахунка платника. Її не потрібно включати до ряд. 20.3 декларації

Виправляємо помилки у ПДВ-звітності (категорія 101.28 ЗІР ДФСУ)

Який порядок відображення постачальником в обліку з ПДВ операції з постачання товарів/послуг, за якою не складена (але мала бути складена) ПН і не відображені ПЗ?

За постачанням товарів/послуг, за яким у звітному податковому періоді не складена ПН, ПЗ у податковій декларації з ПДВ відображається на підставі документа бухобліку.

Якщо платник ПДВ виявить факт нескладання ПН у минулому звітному податковому періоді та невідображення ПЗ за такою операцією у податковій декларації з ПДВ, він зобов’язаний надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок і уточнюючий додаток 5 до такої податкової декларації з ПДВ. В уточнюючому додатку 5 зазначена операція відобразиться в рядку «Інші»

Позицію податківців більш ніж дивною не назвеш. На нашу думку, її можна застосовувати лише в тому разі, коли покупець є неплатником ПДВ.

Якщо покупець — платник ПДВ, то навряд чи податківці відмовляться від застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію ПН в ЄРПН ( ст. 1201 ПКУ). Адже покупець у такому разі автоматично втрачає право на ПК за такою ПН.

На нашу думку, врятувати ПК покупцю можна. Для цього постачальнику слід виписати ПН датою «першої події», зареєструвати її в ЄРПН (навіть з порушенням строків, у зв’язку з чим сплатити штраф), подати УР із збільшенням ПЗ і самоштрафом, до Д5 занести ПН з ІПН покупця. Тоді покупець сформує ПК на підставі такої ПН за датою її реєстрації в ЄРПН

(1) Використовуємо такі скорочення: ПЗ — податкові зобов’язання, ПК — податковий кредит, ПН — податкова накладна, БВ — бюджетне відшкодування, ВЗ — від’ємне значення, МД — митна декларація, СГ — суб’єкт господарювання, ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних, УР — Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

ПДВ додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті