Зміни до п. 296.10 ПКУ, внесені Законом № 569, перекроїли склад осіб із числа єдиноподатників, які можуть не застосовувати РРО. Давайте детальніше розберемося, хто тепер може з чистою совістю обійтися без касових апаратів.
Кого звільнили від застосування РРО та з якого періоду?
З 01.01.15 р. від застосування РРО звільнялися всі ФОП — платники ЄП груп 1, 2 і 3. А вже з 01.07.15 р. очікувалися зміни, згідно з якими від РРО повинні були звільнятися тільки ФОП груп 1 і 2, а ФОП групи 3 могли не застосовувати РРО, тільки якщо здійснюють діяльність на ринках, при продажу товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної торгівлі. Але, враховуючи протести підприємців, законодавці перекроїли правила РРО-гри. Цього ж дня ухвалили Закон № 569 з новими змінами до Закону про РРО, який набув чинності з 23.07.15 р.
Виходить, що за період з 01.07.15 р. по 23.07.15 р. ці нові правила застосування РРО для єдиноподатників ще не діяли.
Зокрема, усі ФОП групи 3 на ЄП формально повинні були вже застосовувати РРО (за винятком торговців на ринку, у дрібнороздрібній мережі через засоби пересувної торгівлі).
Дуже хочеться сподіватися, що податківці залишать у спокої третьогрупників, які в цей період повинні були, але не застосовували РРО. Однак поки що жодних роз’яснень від фіскалів із цього приводу не з’явилося.
Для зручності порядок застосування РРО єдиноподатниками у 2015 році наведемо в таблиці.
Порядок застосування РРО ФОП на ЄП у 2015 році
Групи ФОП на ЄП | З 01.01.15 р. по 30.06.15 р. | З 01.07.15 р. по 22.07.15 р. | З 23.07.15 р. |
Група 1 | Не застосовує РРО | Не застосовує РРО | Не застосовує РРО |
Група 2 | Не застосовує РРО | Не застосовує РРО | Не застосовує РРО тільки за умови, що обсяг доходу за календарний рік не перевищує 1 млн грн. У разі перевищення — РРО треба почати застосовувати з кварталу, наступного за кварталом перевищення. РРО також не потрібний, якщо ЄП потрапляє під винятки за ст. 9 Закону про РРО або згідно з Переліком № 1336 застосовує КОРО з РК |
Група 3 | Не застосовує РРО | Не застосовує РРО тільки за умови, що ФОП займається торгівлею на ринку, дрібнороздрібною торгівлею через засоби пересувної торгівлі, або потрапляє під винятки за ст. 9 Закону про РРО, або згідно з Переліком № 1336 застосовує КОРО з РК | Не застосовує РРО тільки за умови, що обсяг доходу за календарний рік не перевищує 1 млн грн., або ЄП потрапляє під винятки за ст. 9 Закону про РРО, або згідно з Переліком № 1336 застосовує КОРО з РК |
За який період і як рахувати обсяг доходу з метою застосування/незастосування РРО?
У п. 296.10 ПКУ зазначено, що РРО можна не застосовувати, якщо обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 1 млн грн.
Календарний рік — це період з 1 січня по 31 грудня будь-якого року.
Для цілей застосування РРО доцільно контролювати обсяги доходу за поточний рік починаючи з 01.01.15 р., а не за попередній рік (за аналогією з обсягом доходу для визначення можливості працювати на спрощенці). При цьому дохід рахуємо з початку кожного календарного року заново.
Зауважимо, що порядок контролю за досягненням єдиноподатниками «критичного» доходу в 1 млн грн. повинен буде розробити Кабмін до 1 вересня 2015 року.
Що включаємо до доходу для розрахунку 1 млн грн.?
Які доходи включаються для розрахунку 1 млн грн.? Тут усе просто: для обліку беремо тільки ті доходи, що беруть участь у формуванні єдиноподатного доходу. Тобто все, що включається до доходу єдиноподатника, береться і для розрахунку доходу для цілей застосування РРО.
Наприклад, для ФОП на ЄП комісіонера до доходу потрапляє тільки сума комісійної винагороди. Отже, і для розрахунку мільйонного критерію потрібно брати тільки ці суми.
Звичайно, усе те, що є цивільним доходом єдиноподатника (дивіденди, проценти, роялті, дохід від продажу автомобіля, нерухомості тощо), теж у розрахунку мільйона не братиме участі.
Важливий момент: до розрахунку доходу беремо всі надходження, як готівкові, так і безготівкові, а також доходи в матеріальній та нематеріальній формах (ідеться про безоплатно отримані товари і кредиторську заборгованість, за якою сплив строк позовної давності для третьогрупників — платників ПДВ), а не тільки готівкові доходи, як передбачили деякі сміливі платники податків.
Проблемний момент з поповненням рахунка для розрахунку мільйонного критерію
Як відомо, податківці вже досить давно сформували фіскальну позицію щодо поповнення рахунка єдиноподатника власними коштами. Вони вважають, що при поповненні рахунка в єдиноподатника виникає дохід ( УПК № 1183, підкатегорія 107.04 ЗІР ДФСУ). Така позиція податківців у плані поповнення рахунка, швидше за все, пошириться і на розрахунок мільйонного критерію для цілей застосування РРО.
Зі свого боку, ми неодноразово зазначали, що якщо ФОП вносить на рахунок власні кошти (дохід, отриманий у минулих періодах від підприємницької діяльності, кошти, отримані, наприклад, у вигляді зарплати, спадщини, дарунків, тобто вже обкладені ПДФО або звільнені від ПДФО), то він не зобов’язаний відображати дохід для ЄП. Але в цьому випадку потрібно бути готовим сперечатися з перевіряючими або відстоювати свою правоту в суді.
А ось внесення виручки на рахунок ФОП на ЄП не вважатиметься доходом єдиноподатника, і податківці з цим погоджуються ( УПК № 1183, підкатегорія 107.04 ЗІР ДФСУ). Якщо ФОП вносить на свій поточний підприємницький рахунок готівку, яка на момент внесення вже була відображена у Книзі доходів і витрат, такі кошти до доходу єдиноподатника не потрапляють. В «об’явці» зазначається призначення платежу — виручка за певний період.
До речі, тепер довести, що внесені на рахунок кошти — це виручка, буде ще легше, оскільки новий порядок заповнення графи 2 Книги обліку доходів єдиноподатника вимагає розбивати підсумкові суми доходу за день на готівкові та безготівкові окремо (детальніше про це див. «БТ», № 30, с. 39). При заповненні графи «Доходи» з розбиттям єдиноподатнику ще простіше довести, що на рахунок вносяться саме суми готівкової виручки, а не якісь інші кошти.
Якщо ФОП на ЄП перевищить мільйонний критерій
Якщо ФОП на ЄП не встежить за своїми обсягами доходу і перевищить мільйонний критерій, йому необхідно буде застосовувати РРО. Але тільки в тому випадку, якщо він надалі планує здійснювати готівкові розрахунки. Якщо розрахунки будуть тільки безготівкові, то РРО не потрібний.
У цьому правилі є два винятки:
1) якщо ФОП на ЄП займається видами діяльності, що перелічені у ст. 9 Закону про РРО, то йому РРО можна не застосовувати — діє звільнення від нього, що поширюється на всіх.
Так, якщо ФОП займається, скажімо, продажем води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок і бідонів, він підпадає під звільнення від РРО згідно з п. 11 ст. 9 Закону про РРО і РРО застосовувати не повинен;
2) якщо вид діяльності, яким займається ФОП на ЄП, зазначений у Переліку № 1336, то в цьому випадку такий ФОП може не застосовувати РРО, але зобов’язаний буде використовувати розрахункові квитанції (РК) та КОРО.
Річ у тім, що Закон № 569 не зачепив ст. 10 Закону про РРО. Вона діє, як і раніше (хоча в Раді реєстрували законопроект, який би скасовував цю статтю Закону про РРО).
Тому в єдиноподатників, які повинні перейти на застосування РРО, зберігається можливість працювати без РРО, але із застосуванням КОРО і РК згідно з Переліком № 1336 (наприклад, при продажу продовольчих товарів). Хоча, слід зауважити, такий спосіб роботи — теж не найкращий варіант (кожному покупцю потрібно видавати вручну заповнену квитанцію з РК).
Тепер з’ясуємо: чи потрібний РРО ФОП на ЄП, який перевищив з початку року мільйонну межу доходу, але приймає оплату виключно на банківський рахунок?
Ні, Закон № 569 не вніс до цього питання жодних змін. Як раніше, так і зараз усі суб’єкти господарювання, а не тільки ФОП на ЄП, при безготівкових розрахунках РРО застосовувати не зобов’язані.
Ще один момент: якщо ФОП зобов’язаний застосовувати РРО, але замість нього хоче використовувати платіжний термінал, чи може він так діяти?
Ні, прийняття готівки через платіжний термінал не дає можливості уникнути необхідності встановлення РРО. Інакше кажучи, платіжний термінал і РРО — речі не взаємозамінні. Якраз навпаки: якщо суб’єкт господарювання змушений ставити РРО, то він повинен установити і платіжний термінал теж. Виняток становлять випадки, перелічені в п. 2 постанови № 878. До таких суб’єктів належать:
1) суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше 25 тис. осіб;
2) підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. м (крім автозаправних станцій). Під це звільнення не підпадають ФОП-торговці. А ось для юросіб з «пільговою» торговельною площею незалежно від чисельності населення в населеному пункті звільнення діє.
Зверніть увагу: якщо ФОП на ЄП усе ж перевищив мільйонний критерій і при цьому використовує готівкові розрахунки, зворотного шляху на безРРОшне життя йому вже не буде: якщо вже перейшли на застосування РРО (перевищили мільйон), реєстратор далі застосовується незалежно від обсягів доходу. Навіть при падінні обсягів (у майбутньому) домільйонна пільга не відновлюється.
Таким «укрупненим» єдиноподатникам, тобто тим, хто перевалив за мільйон, застосовувати РРО потрібно буде з початку першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення.
Детальніше про те, коли саме потрібно почати застосовувати РРО при перевищенні мільйонного критерію ФОП на ЄП групи 2 та 3, ми розкажемо в наступному номері.
Як ухилитися від РРО у разі передбачення перевищення обсягів у майбутньому?
Єдиним виходом уникнути застосування РРО для єдиноподатника, близького до перевищення 1 млн грн., буде заморожування діяльності або (що вигідніше у плані оподаткування) перехід на загальну систему з метою вимушеного простою.
Пояснимо. Єдиноподатнику з обсягом доходу, близьким до 1 млн грн., можна обрати два варіанти тимчасового простою:
• залишитися на єдиному податку, але припинити діяльність до кінця 2015 року (потім відлік обсягу доходу почнеться заново);
• перейти на загальну систему теж з метою перечекати до кінця року (це вигідніше у плані оподаткування).
Якщо залишитися на єдиному податку, але не отримувати доходи, то єдиноподатнику групи 3 за час простою доведеться сплачувати тільки ЄСВ (оскільки доходів у нього не буде), а єдиноподатнику групи 2 — ЄСВ і ще єдиний податок (за фіксованою ставкою).
Якщо перейти на загальну систему, то в цьому випадку за період простою ні єдиний податок, ні ЄСВ, ні ПДФО сплачувати не доведеться. Перешкод для переходу на спрощенку з 2016 року теж не буде, оскільки ПКУ допускає «зіскок» із спрощеної системи один раз протягом року. Тобто другий варіант вигідніший у плані оподаткування, але він можливий тільки з початку кварталу (або з початку третього кварталу, або з початку четвертого). При цьому не забудьте подати заяву про перехід на загальну систему за 15 календарних днів до початку кварталу.
Потім, коли ФОП переходитиме із загальної системи на єдиний податок у 2016 році, у розрахунковому періоді за 2015 рік дохід не перевищить 1 млн грн. і можна буде знову працювати у групі 3 на ЄП без РРО.
Висновки
У п. 296.10 ПКУ зазначено, що РРО можна не застосовувати, якщо обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 1 млн грн.
Для цілей застосування РРО доцільно контролювати обсяги за поточний рік починаючи з 01.01.15 р., а не за попередній рік.
До розрахунку доходу беремо всі надходження, як готівкові, так і безготівкові, а також доходи в матеріальній і нематеріальній формах.
Якщо ФОП на ЄП не устежить за своїми обсягами доходу і перевищить мільйонний критерій, йому необхідно буде застосовувати РРО.
Навіть при падінні обсягів (у майбутньому) зворотного шляху на безРРОшне життя вже не буде.
Уникнути застосування РРО для єдиноподатника, близького до перевищення 1 млн грн., можна буде, заморозивши діяльність до кінця року.
Документи статті
Закон № 569 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» від 01.07.15 р. № 569-VIII.
Перелік № 1336 — Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336.
Постанова № 878 — постанова КМУ «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» від 29.09.10 р. № 878.
УПК № 1183 — Узагальнююча податкова консультація щодо порядку визначення складу доходів суб’єктів господарювання — фізичних осіб — платників єдиного податку, затверджена наказом ДФСУ від 24.12.12 р. № 1183.
