Спершу нагадаємо, що в питанні «готівкових» обмежень орієнтуватися потрібно на два документи: Положення № 637* та постанову № 210**: розрахунки протягом одного дня за одним або декількома платіжними документами між госпсуб’єктами можна проводити на суму не більше 10 тис. грн., а між фізособами-громадянами, а також між фізособою та госпсуб’єктом — не більше 150 тис. грн. Детальний матеріал про правила застосування обмежень ви можете знайти в «БТ», 2015, № 9, с. 37.
** Постанова Правління НБУ «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.13 р. № 210.
А тепер давайте розбиратися в кожній ситуації окремо.
Підзвітна сума. Уточнимо: на етапі придбання товарів за отримані від роботодавця або власні кошти працівник виступає від імені госпсуб’єкта-роботодавця. Тому при розрахунках з іншими госпсуб’єктами (підприємствами та підприємцями) потрібно дотримуватися 10-тисячного обмеження. При цьому кількість підприємств (підприємців) і фізосіб, з якими проводяться розрахунки, протягом дня не обмежені, тобто застосовувати обмеження потрібно до розрахунків з кожним контрагентом окремо. Тут усе однозначно. І податківці це підтверджують у консультації з категорії 109.13 ЗІР ДФСУ.
А ось коли роботодавець компенсує працівнику його власні кошти, витрачені останнім на господарські потреби підприємства, то ситуація дещо інша і досить спірна. На сьогодні НБУ вважає, що «готівкові» обмеження поширюються на розрахунки за операціями за участі суб’єктів господарювання та фізичних осіб, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені у грошовій формі. Тобто на ті самі операції, що і при розрахунках суб’єктів господарювання між собою. А отже, під це обмеження потрапили й позареалізаційні доходи. Натхненні такою позицією фіскали вважають, що «готівкові» обмеження поширюються не тільки на розрахунки за товари (роботи, послуги), а і практично на всі позареалізаційні надходження з п. 1.2 Положення № 637 (лист ДФСУ від 21.07.14 р. № 25/6/99-99-22-06-03-15/415 // «БТ», 2014, № 33, с. 8).
Конкретно про компенсацію коштів працівнику як виплату, на яку поширюється обмеження, ані НБУ, ані фіскали не говорять. Водночас слід ураховувати їх фіскальний настрій щодо інших виплат і розрахунків між працівниками та роботодавцем (зокрема, дивіденди — див. лист НБУ від 01.08.14 р. № 11-117/41539 // «БТ», 2014, № 45, с. 9). Тому наша порада: компенсуйте працівнику витрачені ним кошти, дотримуючись 150-тисячного обмеження. Ця сума досить велика. Навіть якщо потрібно повернути працівнику більше 150 тис. грн., безпечніше розбити «борг» на менші суми і виплатити за декілька днів.
Позика. Це питання цікавить наших читачів досить часто. І тут фіскали все під тим самим впливом НБУ однозначно заявляють: надаючи (отримуючи) і повертаючи позику (поворотну фіндопомогу), у тому числі від працівника і директора, потрібно враховувати 150-тисячне обмеження. Про це фіскали прямо говорять у консультації з категорії 109.13 ЗІР ДФСУ, а також згаданому вище листі № 25/6/99-99-22-06-03-15/415. Тому знову ж таки, якщо сума позики перевищує 150 тис. грн., слід отримувати і віддавати її за декілька днів, щоб щоденна сума не перевищувала 150 тис. грн.
