У листі, що коментується, фіскали зазначають, що в податковому обліку амортизація виробничих основних засобів (ОЗ) не нараховується, поки вони перебувають на капітальному ремонті або в консервації.
Згодні. Оскільки з 01.01.15 р. у податковоприбутковому обліку працюють бухоблікові правила, то і в питанні амортизації ОЗ слід орієнтуватися на П(С)БО 7 «Основні засоби»:
- об’єктом амортизації є вартість, що амортизується, крім земельних ділянок, природних ресурсів і капітальних інвестицій (п. 22 П(С)БО 7). При цьому зв’язок капіталізованих поліпшень (капітального ремонту) з капітальними інвестиціями фіскали провели через п. 29 Методрекомендацій № 561*: якщо витрати на ремонт ОЗ призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, то такий ремонт визнається поліпшенням;
- нарахування амортизації призупиняється на період реконструкції, модернізації, дообладнання та консервації ОЗ, причому нарахування амортизації зупиняється з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта ОЗ (якщо під час ремонту ОЗ не використовується в госпдіяльності, то його виводять з експлуатації **) або його переведення на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію (пп. 23 і 29 П(С)БО 7).
** У статті «Ремонт основних засобів: відображаємо в обліку» ви знайдете приклади документів і бухгалтерського обліку ремонту ОЗ («БТ», 2015, № 17, с. 11).
Важливо! При заміні однієї або декількох деталей транспортного засобу виникає запитання: як кваліфікувати таку заміну (ремонт, техобслуговування чи поліпшення)? З одного боку, можна скористатися Положенням № 102***, згідно з яким роботи з одночасною заміною не більше двох базових агрегатів визнаються поточним ремонтом, а не менше трьох — капітальним. Однак, з іншого боку, можна скористатися підходом з Методрекомендацій № 561. Так ось у листі, що коментується, фіскали вдалися саме до останнього варіанта. Вважаємо, підхід з Методрекомендацій № 561 можна використати як універсальний.
Цікавий момент. У листі податківці дійшли висновку: якщо строки корисного використання (експлуатації) об’єкта ОЗ у бухгалтерському обліку менші, ніж мінімально допустимі строки амортизації ОЗ та інших необоротних активів (маються на увазі строки, прописані в п.п. 138.3.3 ПКУ), то для розрахунку амортизації використовуються строки, установлені п.п. 138.3.3 ПКУ. Як бачите, податківці не виключають (а отже, не проти) ситуації, коли у бухобліку встановлені строки експлуатації менше, ніж мінімальні податкові. Однак при цьому для цілей податкової амортизації все одно потрібно використати мінімальні строки, прописані у п.п. 138.3.3 ПКУ. Зауважимо, що в бухгалтерському обліку термін корисного використання ОЗ потрібно встановлювати з урахуванням деяких умов, але чітких обмежень немає.
До речі, такі коригування передбачені тільки для ОЗ і нематеріальних активів ( пп. 138.1 і 138.2 ПКУ), а на інші необоротні активи (зокрема, малоцінні) ці коригування в ідеалі не повинні поширюватися. Але вони все ще містяться в таблиці з мінімальними строками корисного використання ( п.п. 138.3.3 ПКУ). Можливо, це сталося через помилку. Але про це ми можемо довідатися тільки з окремого роз’яснення ДФСУ. Тішить, що для малоцінних об’єктів це, по суті, ні на що не впливає, оскільки мінімальний строк корисного використання для них не передбачений.
Пам’ятайте: хоча фіскали цього не уточнили, але правила податкової амортизації працюють лише для тих платників, які застосовують податкові різниці, прописані в розд. III ПКУ.
Корисно знати: що робити з амортизацією ОЗ на тимчасово окупованій території, ДФСУ розповіла в листі від 31.03.15 р. № 6694/6/99-99-19-02-02-15 («БТ», 2015, № 21, с. 8).
