Хто платник
Серед фізичних осіб платниками земельного податку вважаються власники земельних ділянок, землекористувачі, власники земельних часток (паїв) та власники нежилих приміщень (їх частин) у багатоквартирних житлових будинках (п. 269.1 ПКУ).
При цьому платниками вважаються не тільки ті фізособи, які мають правовстановлюючі документи на земельні ділянки (свідоцтво про право власності на землю чи держакт), а й ті особи, які ще не мають таких документів (не оформили право власності або користування), проте набули це право відповідно до рішення органів виконавчої влади або місцевого самоврядування чи відповідно до цивільно-правових угод. Річ у тім, що земельний податок нараховується виходячи з даних земельного кадастру. А тому якщо інформація про вашу земельну ділянку у ньому міститься, то ви вважаєтесь платником цього податку. На цьому наголошують податківці у категорії 112.01 ЗІР ДФСУ.
Не панікуйте! Це не вказує, що всі землевласники зобов’язані сплачувати такий податок. Багатьом фізособам надано пільги із сплати цього податку. Детально про ці пільги див. на рисунку.
Фізособи, які звільнені від сплати земельного податку
Крім того, органи місцевого самоврядування мають змогу встановлювати додаткові пільги із цього податку (п. 284.1 ПКУ). Тому, щоб дізнатися повний перелік категорій осіб, яким надано пільги із земельного податку, зазирніть у рішення органу місцевого самоврядування. Можливо, там міститься для вас приємний сюрприз.
Фізособа, яка має підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку, може скористатися ними тільки після того, як подасть контролюючим органам за місцезнаходженням земельної ділянки документи, що посвідчують її право на пільгу. До них податківці відносять:
• заяву довільної форми про надання пільги;
• документи, що посвідчують право такої особи на пільгу: паспорт, пенсійне посвідчення, посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи», посвідчення «Учасник бойових дій», посвідчення «Інвалід війни», посвідчення «Учасник війни», посвідчення «Член сім’ї загиблого» тощо.
Про те, що без таких документів скористатися пільгами не вдасться, податківці зазначають у категоріях 112.04 та 112.05 ЗІР ДФСУ.
Водночас ПКУ не вимагає якимось чином підтверджувати документально право на пільгу. Іноді з цим погоджуються й контролери, наприклад, у випадку, коли пільгу отримує єдиноподатник, що використовує землі у своїй господарській діяльності (категорія 112.04 ЗІР ДФСУ). Але, враховуючи те, що саме контролери нараховують вам податкові зобов’язання (про це читайте далі) і вони не можуть знати про те, на які пільги ви претендуєте (звичайно, за винятком ФОП-єдиноподатників, які автоматично звільнені від сплати цього податку), радимо подати такі документи для уникнення непорозумінь щодо суми нарахованого податкового зобов’язання.
До відома! Якщо ви надаєте в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, то втрачаєте право на пільгу із земельного податку (п. 284.3 ПКУ, категорія 112.04 ЗІР ДФСУ).
Фізособам, які не потрапили до числа «щасливців» або порушили право користування такими пільгами (здали землю в оренду), доведеться сплатити земельний податок за загальними правилами.
При цьому самостійно фізособи — платники земельного податку розраховувати податкові зобов’язання не будуть. За них це зроблять податківці.
Водночас якщо земельна ділянка оформлена не на фізособу-громадянина, а на ФОП (про це має бути вказано у державному акті на право власності на землю) та використовується для здійснення господарської (підприємницької) діяльності, то податківці наполягають на тому, щоб такі особи подавали декларацію з плати за землю та сплачували земельний податок за правилами, установленими для юросіб (консультації в категорії 112.05 ЗІР ДФСУ), звичайно, за винятком єдиноподатників, які звільнені від сплати цього податку.
Нарахування податку
Розраховують земельний податок податківці таким чином:
• для земель, НГО яких проведена, знаходять добуток трьох величин: площі земділянки, яка належить фізособі (у гектарах); проіндексованої станом на початок року грошової оцінки одиниці площі такої земельної ділянки (у гривнях) та ставки податку (у відсотках);
• для земель, НГО яких не проведена, знаходять добуток таких трьох величин: площі земділянки, яка належить фізособі (у гектарах); проіндексованої станом на початок року грошової оцінки площі ріллі по області (у гривнях) та ставки податку (у відсотках).
Необхідні дані вони беруть із земельного кадастру.
До відома! Інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, зокрема про місцезнаходження (місце проживання) землевласника або землекористувача, контролюючі органи отримують від територіальних органів Держгеокадастру та територіальних органів Мін’юсту, що реалізують державну політику у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (категорія 112.05 ЗІР ДФСУ).
Декілька слід скажемо про розмір ставок, які будуть враховувати податківці при розрахунку земельного податку за 2015 рік. З 01.01.15 р. фактичний розмір ставок установлює місцева рада. Але оскільки практично жоден орган місцевого самоврядування не виконав нові вимоги п. 284.1 ПКУ щодо часу затвердження ставок податку на 2015 рік, то податківці (лист ДФСУ від 16.01.15 р. № 722/5/99-99-19-01-01-16) погодилися, що у 2015 році справляти земельний податок слід із застосуванням старих ставок земельного податку, що діли у 2014 року, з урахуванням коефіцієнта індексації — 1,249.
Детально про правила розрахунку земельного податку читайте у «БТ», 2015, № 5, с. 27.
Розраховану фізособам суму податку фіскали вказують у податковому повідомленні-рішенні, що надсилається платникам на податкові адреси (адреси проживання) до 1 липня поточного року (п. 286.5 ПКУ).
Сплатити таку суму ви маєте протягом 60 днів із дня вручення податкового повідомлення-рішення через установи банків та поштові відділення (пп. 57.5 та 287.5 ПКУ).
Якщо ви проживаєте у сільській (селищній) місцевості, то такі суми можна сплатити через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про приймання податкових платежів, форма якої затверджена наказом Міндоходів від 27.12.13 р. № 856 (п. 287.5 ПКУ).
Повідомлення не отримано
Як було сказано вище, податківці направляють фізичним особам, які є платниками земельного податку, податкове повідомлення-рішення (форма «Ф», додаток 1 до Порядку № 1236), в якому розраховано суму податку до сплати. Таке повідомлення направляється платнику податку на його податкову адресу (адресу проживання) до 1 липня поточного року, тобто невдовзі платники цього податку мають його отримати.
Водночас в окремих випадках платник податку може не отримати таке повідомлення. Якщо ви не маєте у власності земельних ділянок або раніше підтвердили своє право на пільгу із цього податку, то хвилюватися не потрібно. В іншому випадку (коли ви знаєте, що повинні сплатити земельний податок, але повідомлення вам не надійшло) закономірно виникає запитання: чи не притягнуть мене до відповідальності, якщо не сплатити податок у встановлений строк?
Запитання доволі правильне і актуальне. Річ у тім, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його (п. 58.3 ПКУ, пп. 3.8 та 3.9 Порядку № 1236):
• вручено їй особисто чи її законному представникові. При цьому дату вручення проставляє самостійно платник податку на корінці податкового повідомлення-рішення при його отриманні під розпис;
• або надіслано на адресу за місцем проживання чи останнього відомого її місцезнаходження з повідомленням про вручення. У цьому випадку дату вручення проставляє на корінці податкового повідомлення-рішення працівник контролюючого органу при відправленні поштою листа з повідомленням про вручення.
Ми не розглядаємо випадок з отриманням податкового повідомлення-рішення особисто, оскільки у цьому випадку все зрозуміло. Якщо ж ідеться про отримання податкового повідомлення-рішення поштою, то тут ситуація інша. Пошта може не передати вам такий лист. У цьому випадку найпростіше відмахнутися від усіх податкових проблем і далі безтурботно жити, вважаючи, що податок просто забули нарахувати. Насправді це не так.
Річ у тім, що якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через його відсутність за місцезнаходженням (адресою проживання) або з інших причин (наприклад, вас не було вдома, коли прийшов працівник пошти), то таке податкове повідомлення-рішення все одно вважається врученим у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення (п. 58.3 ПКУ, п. 3.10 Порядку № 1236).
Вищезазначене не стосується тільки випадків, коли невручення пов’язано з помилкою, допущеною податківцями при його направленні. Але у цьому випадку вам все одно повторно його направлять після виявлення такої неточності.
Тобто неотримання податкового повідомлення-рішення, наприклад, через зміну адреси проживання, відпочинок за кордоном, тощо, не звільняє вас від сплати земельного податку.
Тому, щоб уникнути штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань, радимо тим платникам земельного податку, які не отримали такого повідомлення до 01.07.15 р., самостійно звернутися до податкового органу для уточнення розміру нарахованого земельного податку і сплатити нараховану суму у встановлений строк.
Звертаємо увагу! Якщо фізособа мешкає в одному населеному пункті, а земельна ділянка (будівля, приміщення) розташована в іншому, то для отримання інформації щодо земельного податку необхідно звернутися до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки. На цьому наголошують контролери у категорії 112.06 ЗІР ДФСУ.
Неправильно розрахована сума
Якщо ви не погоджуєтесь із розміром податку, нарахованим у податковому повідомленні-рішенні, то можете його оскаржити в адміністративному та/або судовому порядку (ст. 56 ПКУ).
Якщо мова йде про адміністративне оскарження, то вам слід подати скаргу до контролюючого органу вищого рівня (органу ДФСУ в області) у письмовій формі протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючому органу. Розглядає скаргу контролюючий орган протягом 20 календарних днів, наступних за днем її отримання, після закінчення яких вам мають направити поштою з повідомленням про вручення або надати під розпис вмотивоване рішення.
Якщо відповіді протягом цього терміну не буде, то ваша скарга вважається повністю задоволеною. Якщо ви отримаєте відмову (скарга не буде задоволена), можете звернутися зі скаргою до контролюючого органу наступного рівня (ДФСУ) протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання такого рішення.
Доки триватиме розгляд вашої скарги, податкові зобов’язання, визначені у податковому повідомленні-рішенні, вважають неузгодженими.
Якщо вас не задовольнить рішення контролерів після адміноскарження або ви проґавили термін подання адмінскарги, то можна оскаржити у суді податкове повідомлення-рішення у будь-який момент після отримання такого рішення з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ (1095 днів).
Документи та скорочення статті
Закон № 3551 — Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII.
Порядок № 1236 — Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом МФУ від 28.11.12 р. № 1236.
УПК № 1051 — Узагальнююча податкова консультація, затверджена наказом ДПСУ від 23.11.12 р. № 1051.
ОСГ — особисте селянське господарство.
ФОП — фізична особа — підприємець.
ЄП — єдиний податок.
