Експрес-відповіді щодо ПДВ: ЄРПН, ПН, ПК і ПДВ-рахунки

Як виписати ПН на перевищення ціни придбання, собівартості товарів/послуг над їх фактичною ціною. Як її зареєструвати ЄРПН?

Порядок заповнення таких ПН регламентовано пп. 9, 20 Порядку № 1129. Дотримуючись цих норм:

1. У полі «Не видається покупцю (тип причини)» ставимо позначку «Х» і вказуємо тип причини:

• «15», якщо ПН складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання;

• «17», якщо ПН складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання.

2. У полях «Особа (платник податку) — покупець», «(індивідуальний податковий номер покупця)», «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця», «Номер телефону» вносимо свої реквізити.

3. В гр. 3 «Номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця)» пишемо:

• «перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання товарів/послуг, указаних в податковій накладній № ___» — якщо виписуємо ПН на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання;

• «перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг, указаних у податковій накладній № ___» — якщо ПН складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/ послуг над їх фактичною ціною.

Далі вписуємо порядковий номер ПН, складеної на суму постачання товарів/послуг, визначену виходячи з їх фактичної вартості.

4. Решта реквізитів і граф таких ПН заповнюємо в загальному порядку.

І не забудьте зареєструвати такі ПН у ЄРПН. На жаль, реєстрація ПН з типами причин «15» і «17» сьогодні може призвести до деяких проблем. Вони пов’язані, насамперед, з недоробкою бухгалтерського ПЗ. Якщо усунути її поки що не вдається, а строки для реєстрації добігають кінця, нагадуємо: штрафи, передбачені ст. 120¹ ПКУ, стосуються лише тих ПН, які видаються покупцям. Однак про можливість застосування адмінштрафу за ст. 163¹ КпАП забувати не слід

Як заповнити ПН, що виписується при отриманні послуг від нерезидента?

Такі ПН заповнюємо наступним чином (пп. 9, 12 Порядку № 1129):

1. У полі «Не видається покупцю (тип причини)» ставимо позначку «Х» і вказуємо тип причини «14» (складена одержувачем (покупцем) послуг від нерезидента);

2. У полі «(індивідуальний податковий номер продавця)» відображаємо умовний ІПН:

• «500000000000» — якщо послуги призначені для використання в госпдіяльності;

• «200000000000» — якщо послуги не призначені для використання в госпдіяльності або придбані з метою їх використання для постачання послуг за межами митної території України або послуг, місце постачання яких визначається відповідно до п. 186.3 ПКУ;

3. У полі «Особа (платник податку) — продавець» вказуємо найменування (П. І. Б.) нерезидента.

4. У полі «Місцезнаходження (податкова адреса) продавця» — країну, в якій зареєстрований продавець (нерезидент);

5. У поля, призначені для інформації про покупця, вписуємо свої дані.

Решту рядків заповнюємо в загальному порядку

Які дані потрібно вписувати до ПН, складеної на постачання неплатнику ПДВ?

Заповнюючи таку ПН, вам необхідно (пп. 9, 12 Порядку № 1129):

• у полі «Не видається покупцю (тип причини)» поставити позначку «Х» і вказати тип причини 02 «Постачання неплатнику податку»;

• у полі «Особа (платник податку) — покупець» вписати слово «Неплатник»;

• у поле «(індивідуальний податковий номер покупця)» — умовний ІПН «100000000000».

Решту граф заповнюйте в загальному порядку

Від орендодавця надійшла ПН, в якій у гр. 5.1 зазначено «грн», у гр. 5.2 код «2454».

Ні, не потрібно. Адже в цьому випадку орендодавець виконав вимоги п. 15 Порядку № 1129 і заповнив колонку 5 ПН відповідно до КСПОВО. А отже, порушення або помилки тут немає. Тим більше, якщо в самому договорі оренди ціна послуги встановлена саме в цій одиниці виміру.

Якщо орендодавець не зміг би знайти відповідну одиницю виміру, тоді б він скористатися порадою податківців і у гр. 5.1 вписав слово «послуга», а гр. 5.2 взагалі не став заповнювати (лист ДФСУ від 28.01.15 р. № 2394/7/99-99-19-03-02-17// «БТ», 2015, № 6, с. 10).

При цьому як в першому, так і в другому випадку, зареєструвати складену ПН в ЄРПН можна без проблем

Податківці ж радять писати «послуга». Чи потрібно вимагати від контрагента виписувати РК до такої ПН?

У акті на надані послуги вартість послуг розраховується в нормо-годинах (ремонт автомобіля). Як заповнити ПН?

Так, таку одиницю виміру, як «нормо-година», дійсно застосовують для операцій з технічного обслуговування та ремонту автомобілів. Оскільки вона допомагає нормувати трудовитрати за такими операціями та полегшує розрахунок їх вартості.

Використовуючи вартість однієї нормо-години і кількість нормо-годин, згідно з довідником трудовитрат, витрачених за конкретною операцією, розраховують загальну вартість наданої послуги. Для складанні ПН вам буде потрібна одиниця виміру з КСПОВО. Однак там немає такої одиниці виміру, як нормо-година. Щоб заповнити таку «прогалину», можна підібрати аналогічну за змістом одиницю виміру, наприклад, «робоча година» і у гр. 5.1 вписати одиницю виміру «роб. год», а у гр. 5.2 — код «2424».

Ми вважаємо, що в цьому випадку не можна скористатися радою податківців зі згаданого вище листа ДФСУ (у гр. 5.1 вписати слово «послуга», а гр. 5.2 взагалі не заповнювати). Оскільки їх рекомендації стосуються ситуації, коли послуга не має одиниці виміру, тобто вказана лише загальна вартість послуги

Підприємство надає послуги. При отриманні часткової оплати у гр. 6 ПН ставимо коефіцієнт, що відповідає відсотку оплати. Максимальна кількість знаків, яку можна вказати після коми, — шість. Але іноді цього не вистачає, щоб вийшла правильна сума ПДВ. Що робити?

Так, дійсно, Порядок № 1129 не уточнює, скільки знаків після коми необхідно вказувати у гр. 6 ПН. Обмеження стосуються лише тих граф, в яких прописуються вартісні показники. А оскільки кількість товару/послуги є не вартісним показником, а кількісним, тому вимога п. 3 Порядку № 1129 (про заповнення графи з двома знаками після коми) на нього не поширюється.

Таке послаблення допомагає платникам ПДВ «підганяти» значення гр. 6 ПН, для того щоб округлення в інших графах не вплинуло на суму ПДВ, нараховану при отриманні часткової оплати.

А це означає: якщо вам необхідно вказати 9 знаків після коми в показнику гр. 6, ви можете сміливо писати 9 знаків після коми.

Податківці погоджуються з таким підходом, оскільки визнають необхідною кількістю знаків після коми у гр. 6 ПН таку кількість, якої вистачає для правильного розрахунку у графах 8 — 12 ПН (лист Головного управління Міндоходів у м. Києві від 12.08.14 р. № 7323/10/26-15-11-01-06). Однак скористатися такою порадою податківців можна було лише в паперовій формі ПН. У електронній формі ПН у гр. 6 розробники передбачили лише 6 знаків після коми. Якщо в цьому полі вказати більше знаків, то електронний документ не пройде перевірку структури та його неможливо відправити для реєстрації в ЄРПН.

Є два вирішення цієї ситуації:

1. Оскільки не можна вказати у гр. 6 достатню кількість знаків після коми, то вам доведеться заповнити ПН з арифметичною помилкою. Можна вказати максимально можливу кількість знаків після коми в кількості товарів/послуг (гр. 6), а базу оподаткування і суму ПДВ заповнити вручну. Таку ПН можна направити на реєстрацію до ЄРПН. Якщо контролери відмовлять в реєстрації, то таку відмову можна оскаржити. Адже ПЗ нараховані виходячи з правильної кількості товарів/послуг. Постачальник не зміг вказати цю кількість в ПН з вини самих контролерів (розробників форми електронної ПН).

2. Скласти ПН не на всю суму постачання (часткової оплати), а лише на ту кількість, яку вдалося вписати до ПН.

Наприклад, ви отримали передоплату в сумі 100000 грн. (база оподаткування — 83333,33 грн., а сума ПДВ — 16666,67 грн.) за неподільний товар, вартість якого становить 300000 грн. Тобто сплачено 1/3 вартості. У гр. 6 ПН можна вказати кількість 0,333333. Якщо помножити цей показник на вартість товару без ПДВ (250000 грн.), то у ПН матимемо:

• базу оподаткування — 83333,25 грн. (0,333333 х 250000);

• суму ПДВ— 16666,65 грн. (83333,25 х 20 %);

• загальну вартість— 99999,90 грн. (83333,25 + 16666,65).

Як бачите, 10 коп. до ПН не потрапило, але навряд чи до такої дрібниці чіплятимуться контролери під час перевірки постачальника або покупця

Якщо ПК перевищує ПЗ, як зробити так, щоб сплатити 1 % податкового навантаження з ПДВ? У якому рядку ПДВ-декларації

Увага! Встановлювати розмір податкового навантаження для платників податків контролери просто не мають права (законодавством це не передбачено). Незважаючи на це, фіскали всіляко намагаються використовувати цей показник як важіль тиску під час подання звітності («БТ», 2014, № 13, с. 46).

Боятися його не слід. Адже чим загрожує невиконання вимог податківців? Лише підвищеною увагою з боку контролерів. Але враховуючи мораторій на перевірки у 2015 році, платникам ПДВ, у яких обсяг доходу за попередній календарний рік менше 20 млн грн. та які не мають справ з підакцизними товарами, боятися можна лише перевірок, пов’язаних з відшкодуванням ПДВ (детальніше у «БТ», 2015, № 6, с. 38).

Що стосується «відкладених» ПН, то в ПДВ-декларації їм місця немає (не передбачено формою).

відобразити ПН, які ми не використовуємо? Чи у 2015 році податкового навантаження не буде?

Між тим, формувати ПК за такими ПН потрібно обережно. Так (лист ДФСУ від 17.02.15 р. № 5292/7/99-99-19-03-02-17):

• ПН, які складені в січні 2015 року та не підлягали обов’язковій реєстрації в ЄРПН, включаються до складу ПК виключно за січень 2015 року;

• ПН, складені з 01.01.15 р. та своєчасно зареєстровані в ЄРПН, уключаються до складу ПК того звітного періоду, в якому їх складено;

• ПН, складені з 01.01.15 р., зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку їх реєстрації, але не більше 180 кален- дарних днів з дати їх складання, належать до ПК того звітного періоду, в якому ПН зареєстрована в ЄРПН.

Отже, будьте уважними

Чи можна включити до ПК лютого 2015 року ПН, виписані в листопаді та грудні 2014 року?

Податківці наполягають: платники, які не включили ПН, складені до 1 січня 2015 року, до складу ПК відповідних періодів, можуть реалізувати своє право лише шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди (лист ДФСУ від 17.02.15 р. № 5292/7/99-99-19-03-02-17).

Однак є й винятки:

по-перше, платники ПДВ, які формують ПК за касовим методом, включають ПН до ПК у тому звітному місяці, в якому були оплачені товари/послуги, зазначені в ПН (п.п. 14.1.266 ПКУ).

по-друге, якщо товари/послуги, придбані раніше для негосподарського використання, починають використовуватися в господарських оподатковуваних операціях, то платник має право включити суму «вхідного» ПДВ до ПК на підставі бухдовідки (абзац шостий п. 198.5 ПКУ).

У таких ситуаціях ПН, складені в листопаді та грудні 2014 року, на законних підставах можуть потрапити до ПК лютого 2015 року. У решті випадків краще подати уточнюючі розрахунки до декларацій за листопад і грудень

ПН виписана в січні 2015 року, а зареєстрована в ЄРПН лише в лютому. Чи можна включити таку ПН до лютневої ПДВ-декларації?

Про позицію фіскалів щодо «старих» ПН ми говорили у відповідях на попередні запитання.

Якщо ПН в лютому зареєстрована без порушення 15-денного строку, то краще включати її до ПК січня.

Якщо ж ПН зареєстрована в лютому з порушенням 15-денного строку, то її включаємо до ПК лютого

При реєстрації ПН із запізненням надійшло повідомлення про необхідність зареєструвати і РК для такої ПН. Але після реєстрації РК прийшло повідомлення про те, що ПН зареєстрована також. Чи не сталося задвоєння?

Ні. Задвоєння статися не може, оскільки в ЄРПН не можна зареєструвати дві ПН з однаковими реквізитами (датою та номером).

Більше того, якби ви спробували зареєструвати одну і ту саму ПН у ЄРПН, ви б отримали квитанцію з повідомленням, яке містить відмову в реєстрації ще однієї ПН/РК (п. 9 Порядку № 1246).

До 01.01.15 р. (до появи можливості реєструвати ПН після закінчення 15-денного строку) «прострочену» ПН можна було зареєструвати в ЄРПН лише разом з РК. Сьогодні це правило працює лише для ПН, складених до 01.02.15 р., які не підлягали обов’язковій реєстрації в ЄРПН (п. 4 Порядку № 1246). Тому і зараз ЄРПН «за звичкою» вимагає РК разом з «простроченими» ПН. Проте, якщо раніше, не дочекавшись РК протягом дня, відмовляли в реєстрації ПН, то зараз повинні зареєструвати таку ПН і без РК

Чи потрібно направляти ПН контрагенту або це необов’язково?

Ні, необов’язково. З 01.01.15 р. покупці мають можливість самостійно отримувати з ЄРПН електронні копії ПН/РК, зареєстрованих у ЄРПН.

З цією метою вони направляють запит до ЄРПН, за яким отримують (п. 201.10 ПКУ):

• повідомлення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН;

• ПН/РК у електронному вигляді.

Причому такі запити можна складати як на конкретний документ (ПН/РК), так і на певну дату.

Звичайно, якщо ви палко бажаєте направити ПН контрагенту особисто, вам ніхто цього зробити не заборонить (звичайно, якщо ПЗ дозволяє)

При реєстрації в ЄРПН сталося так, що підпис у ПН і підпис особи, яка направила ПН, у ЄРПН різні. Що робити?

Наявність таких розбіжностей податківці завжди розцінювали та розцінюють досі як порушення. При цьому вони посилаються на п. 5 Порядку № 1246, який регламентує порядок накладення ЕЦП на ПН. Там передбачено, що на ПН має бути накладено ЕЦП уповноваженої особи при її видачі покупцю та при реєстрації її в ЄРПН на неї теж потрібно накласти ЕЦП уповноваженої особи. Однак у Порядку № 1246 немає прямих вказівок на те, що це має бути одна й та сама особа.

До 01.01.15 р. за наявності розбіжностей контролери вважали таку ПН неналежним чином оформленою і такою ПН, що позбавляє права покупця на формування ПК за нею (листи ДПСУ від 28.03.13 р. № 7454/7/15-33-17-04, від 04.03.13 р. № 3341/6/15-3115).

Хоча суди дотримувалися іншої позиції — вони повністю підтримували платників податків і вважали, що наявність різних підписів не є порушенням (ухвала ВАСУ від 08.07.14 р. у справі № К/800/11634/14, від 26.05.14 р. № К/800/34980/13).

З настанням 2015 року нічого не змінилося. Податківці дотримуються все тієї самої сталої думки (лист ДФСУ від 17.02.15 р. № 5292/7/99-99-19-03-02-17). Отже, будьте уважні.

Якщо така ситуація все ж виникла, то виправити її можна за допомогою РК (як помилку в полі «підпис, ініціали та прізвище особи, яка склала податкову накладну»)

Як сплачувати ПДВ при імпорті товарів: через ПДВ-рахунок чи безпосередньо до бюджету?

Безпосередньо до бюджету. Адже процедура оплати ПДВ при ввезенні товарів на митну територію України із запровадженням СЕА не змінилася. А отже, як і раніше, суми «ввізного» ПДВ потрібно буде сплачувати «на митниці» при оформленні імпортних товарів безпосередньо до бюджету.

Підтвердженням тому є і п. 200¹.4 ПКУ, згідно з яким на ПДВ-рахунок можуть надходити лише кошти:

• з власного поточного рахунка платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до п. 200¹.3 ПКУ;

• з власного поточного рахунка платника в сумах, яких бракує для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку.

Сума ПДВ, сплачена при імпорті, братиме участь в розрахунку реєстраційного ліміту як складова ∑_Митн

26.01.15 р. податківці анулювали підпри­ємству реєстрацію платника ПДВ (без повідомлення). На 15-й день (09.02.15 р.) підприємство повернуло втрачений статус. Цього ж дня один з постачальників виписав підприємству ПН як неплатнику ПДВ. А наступного дня зареєстрував її в ЄРПН. Тепер, виходить, можна забути про ПК за такою ПН?

Ні, забувати не слід. Адже, як випливає із запитання, підприємству довелося пройти всю процедуру реєстрації платником ПДВ наново. А це означає, що спочатку дані підприємства були виключені з реєстру, а потім внесені повторно, але вже після подання відповідної заяви. У такому разі датою початку роботи підприємства у статусі платника ПДВ буде дата внесення його даних до Реєстру платників ПДВ (п. 3.1 розд. ІІІ Положення № 1130), тобто 09.02.15 р.

Очевидно, ваш постачальник не спромігся перевірити дані Реєстру та зробив помилку — виписав підприємству ПН як неплатнику ПДВ. Виправити таку помилку можна двома способами:

1. На підставі абз. 2 п. 192.1 ПКУ виправити помилку у ПН. Для цього постачальник повинен виписати два РК до «помилкової» ПН і зареєструвати їх в ЄРПН (лист ДФСУ від 17.02.15 р. № 5292/7/99-99-19-03-02-17):

• перший РК з помилковими даними про покупця, в якому дані про постачання будуть зі знаком «мінус» (повернення);

• другий РК з правильними даними покупця (зі знаком «плюс» в обсязі постачання).

2. Оформити повернення, склавши РК, який обнулить «неправильну» ПН, і нову ПН за новим постачанням.

Зауважте: реєструвати в ЄРПН такий РК буде постачальник, оскільки ПН була виписана на неплатника ПДВ (п. 22 Порядку № 1129)