Реєстраційний ліміт: які суми ПДВ він враховує

«Нас було шестеро…»

Спочатку нагадаємо, що РЛ розраховується за спеціальною формулою, наведеною в п. 200¹.3 ПКУ:

∑_Накл = ∑_{НаклОтр} + ∑_Митн + ∑_ПопРах - ∑_{НаклВид} - ∑_{Відшкод} - ∑_{Перевищ},

де ∑_{НаклОтр} — сума ПДВ за отриманими ПН/РК, зареєстрованими в ЄРПН;

∑_Митн — сума ПДВ, сплачена платником при імпорті товарів;

∑_ПопРах — сума поповнення ПДВ-рахунка з поточного рахунка платника ПДВ;

∑_{НаклВид} — сума ПДВ за виданими ПН/РК, зареєстрованими в ЄРПН;

∑_{Відшкод} — сума ПДВ, заявлена до БВ з урахуванням коригувань за результатами перевірок;

∑_{Перевищ} — сума перевищення задекларованих ПЗ над сумою ПДВ за складеними платником ПН/РК, зареєстрованими в ЄРПН.

Суму РЛ обчислює ДФСУ (п. 10 Порядку № 569). Дізнатися про розмір свого РЛ платник ПДВ може, направивши запит до ЄРПН про стан ПДВ-рахунка (J1301202). У відповідь ви отримаєте відповідний витяг (J1401202). Та сума, яка буде зазначена у ряд. 2 цього витягу, і буде сумою вашого РЛ.

Увага! Усі дані, що беруть участь у формулі, розраховуються наростаючим підсумком, починаючи з 1 лютого 2015 року (а не кожного разу для окремого звітного періоду). А це означає, що:

• суми ПДВ, що беруть участь у формулі, уключаються до розрахунку лише за тими ПН/РК, які складені після 01.02.15 р.;

• незважаючи на те, що до 01.07.15 р. СЕА функціонуватиме в тестовому режимі, РЛ все одно розраховуватиметься. Таким чином, 01.07.15 р. платники ПДВ почнуть роботу в загальному режимі не з «чистого аркуша», а з урахуванням результатів за лютий — червень цього року.

Після закінчення перехідного періоду ДФСУ автоматично збільшить розмір РЛ кожного платника ПДВ (п. 92 Порядку № 569):

• на суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних місяців / чотири квартали;

• на суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ. Суму такої переплати потрібно буде відобразити у ПДВ-декларації (зменшити суму, задекларовану до сплати, або ж збільшити суму ВЗ). У такому разі ця переплата вважатиметься погашеною (її не можна повернути на поточний рахунок у банку в порядку, передбаченому ст. 43 ПКУ).

Щоб для вас не став сюрпризом розмір РЛ до кінця тестового режиму роботи СЕА, давайте розглянемо, які суми та як уже сьогодні впливають на розмір РЛ у розрізі кожної його складової.

Отримані ПН/РК

Перша складова «суперформули» (∑_{НаклОтр}) уключає суми ПДВ за:

• отриманими ПН/РК;

• ПН/РК на «імпорт» послуг, складеними самим платником.

Зверніть увагу! Ці документи збільшують РЛ у момент їх реєстрації в ЄРПН незалежно від того, є реєстрація своєчасною чи запізнилася.

Це випливає з п. 200¹.3 ПКУ. Але чи враховуватимуться в цьому випадку суми ПДВ…

…які не включаються до ПК? Так. Оскільки з 01.02.15 р. реєстрації в ЄРПН підлягають всі виписувані ПН/РК, туди потраплять і ПН, отримані під час придбання товарів (робіт, послуг) для негосподарської діяльності або неоподатковуваних операцій.

Відповідно сума ПДВ за такими ПН також братиме участь у формулі (автоматично збільшить розмір РЛ покупця). Механізму його компенсації поки що немає.

Однак тут слід врахувати такий нюанс. На сьогодні такі ПН ми не можемо включити до ПК (пп. 198.3 та 198.4 ПКУ).

Така ситуація зберігатиметься лише до 01.07.15 р.

Починаючи із зазначеної дати незалежно від того, з якою метою придбані товари (роботи, послуги), покупець отримає право включити до ПК «вхідний» ПДВ за такими ПН (п. 198.3 ПКУ в редакції, яка діятиме з 01.07.15 р.). Проте за такими товарами (роботами, послугами) платник ПДВ зобов’язаний буде відразу ж провести «умовне постачання» (нарахувати ПЗ). ПН, складена на це «умовне постачання», відкоригує розмір РЛ.

Продемонструємо цю ситуацію в табл. 1.

Таблиця 1. Вплив негосподарських придбань на розмір РЛ

…підтверджені «замінниками» ПН (касовими чеками, проїзними квитками). Суми ПДВ за такими документами зменшують РЛ продавця (при реєстрації підсумкової ПН, в яку потраплять суми ПДВ з цих документів). А на розмір РЛ покупця не вплинуть, оскільки «замінники» ПН не реєструються в ЄРПН.

Їх роль ще попереду. Після того, як вони потраплять до Реєстру документів, які надають право на ПК без отримання ПН (п. 201.11¹ ПКУ), а потім до ПДВ-декларації звітного періоду. Після того як декларація буде подана, ПДВ з цих документів вплине на суму, сформовану в ПДВ-декларації до сплати (ряд. 25) або до відшкодування (ряд. 23.2). Але на розмір РЛ покупця вони вже не вплинуть (див. табл. 2).

Таблиця 2. Вплив «замінників» ПН на розмір РЛ

…щодо яких подана скарга на постачальника. На жаль, ні. Якщо постачальник не зареєструє ПН в ЄРПН, то жодні скарги на постачальника не виправлять ситуацію.

Дійсно, у разі відмови продавця товарів/послуг надати ПН або при порушенні ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН покупець таких товарів/послуг має право поскаржитися на такого постачальника.

Однак, на жаль, з 01.01.15 р. така скарга не буде підставою для включення сум ПДВ до ПК і для збільшення РЛ. Вона буде лише приводом для проведення документальної позапланової виїзної перевірки у недобросовісного продавця (п. 201.10 ПКУ).

Тому навіть якщо за результатами перевірки постачальнику донарахують ПЗ з ПДВ, це ніяк не позначиться на становищі покупця. А ось у разі коли постачальник усе ж зареєстрував ПН в ЄРПН (з правильним ІПН покупця), однак помилка, допущена в ній, не надає права покупцю скористатися правом на ПК, то РЛ усе одно буде збільшений.

…за «помилковими» ПН? Вони автоматично збільшують РЛ. А це у свою чергу впливає на процедуру виправлення допущеної помилки. У результаті залишити ПН, заповнену з помилками в ЄРПН, і виписати натомість нову (правильну) ПН, уже не можна. Це призведе до задвоєння даних у системі.

Для того щоб виправити ситуацію, постачальник повинен спочатку анулювати «помилкову» ПН за допомогою «зменшуючого» РК (майте на увазі, що реєструвати в ЄРПН його доведеться покупцю). А потім скласти і зареєструвати в ЄРПН другу ПН з правильними даними.

«Імпортні» суми ПДВ

Друга складова «суперформули» (∑_Митн) уключає суми ПДВ, сплачені платником ПДВ при імпорті товарів (за даними МД) після 01.02.15 р.

Тобто сюди потраплять суми «ввізного» ПДВ, які ви сплатите «на митниці» при оформленні імпортних товарів.

Увага! Сплачувати їх потрібно, як і раніше, безпосередньо до бюджету, а не на ПДВ-рахунок.

Адже згідно з п. 200¹.4 ПКУ на ПДВ-рахунок можуть надходити лише кошти:

• з власного поточного рахунка платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до п. 200¹.3 ПКУ;

• з власного поточного рахунка платника в сумах, яких бракує для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань за цим податком.

На момент фактичної сплати сум ПДВ (за даними баз митниці) сплачені суми ПДВ збільшать ваш РЛ.

Суми поповнення

Кожний платник ПДВ знає: якщо суми РЛ не вистачає для реєстрації чергової ПН (це буде актуальним лише з 01.07.15 р.), достатньо перерахувати гроші зі свого поточного рахунка на ПДВ-рахунок. Такі кошти враховує наступна складова «суперформули» — ∑_ПопРах.

Однак вона використовується не лише в цьому випадку. Нагадаємо, що з 01.02.15 р. платники ПДВ за підсумками звітного періоду відповідно до податкових декларацій уже не розраховуються з бюджетом самостійно. За них цю функцію виконують податківці.

Контролери не пізніш ніж за 3 робочих дня до граничного строку сплати ПДВ надсилають Казначейству реєстр платників ПДВ із сумами ПДВ, які підлягають перерахуванню до бюджету або на спецрахунок. На підставі цих реєстрів Казначейство не пізніше строк сплати перераховує ПДВ до бюджету та/або на спеціальні рахунки ПДВ з ПДВ-рахунків.

У разі якщо коштів на ПДВ-рахунку не вистачає, платник ПДВ повинен до граничного строку сплати перерахувати на ПДВ-рахунок кошти, яких бракує, з власного поточного рахунка (лист ДФСУ від 19.01.15 р. № 1403/7/99-99-19-03-01-17).

Суму поповнення ви зможете перевірити за ряд. 5 витягу з ПДВ-рахунка, яка позначиться і на ряд. 2 цього документа. Тобто вона збільшить ваш РЛ.

Зауважте. Навіть якщо підприємство має в запасі додатне значення РЛ, але не має реальних грошей на ПДВ-рахунку, то перерахувати таку «віртуальну переплату» до бюджету не вдасться. Погасити зобов’язання з ПДВ-декларації можна лише за рахунок сплати «живих» грошей, які «висять» на ПДВ-рахунку.

Річ у тім, що, як кажуть в Одесі, РЛ і ПДВ-рахунок це «дві великі різниці». ПДВ-рахунок — це лише одна зі складових РЛ. На ПДВ-рахунку, як і на банківському рахунку, зберігаються реальні гроші платника ПДВ, але можливості скористатися ними суттєво обмежені. А РЛ відображає поточний стан взаєморозрахунків платника ПДВ і бюджету.

Якщо ж на ПДВ-рахунку буде сума, що перевищує грошове зобов’язання на дату подання ПДВ-декларації, такі кошти платник може забажати повернути. Їх за заявою платника ПДВ:

• або зараховуються до бюджету в рахунок сплати інших податків;

• або на поточний рахунок платника ПДВ.

Відповідно на таку суму зменшиться і ваш РЛ.

Зверніть увагу! Списання коштів з ПДВ-рахунка в погашення зобов’язань перед бюджетом за декларацією не зменшує РЛ. Тому в ряд. 5 витягу з СЕА (J1401202) накопичується наростаючим підсумком сума, зарахована на ПДВ-рахунок. Цей показник може зменшуватися лише на суми, які повернені платнику за його заявою. А перерахування ПДВ до бюджету на показник цього рядка не впливає. Тому щоб знати реальний стан ПДВ-рахунка, платник повинен самостійно вести облік коштів на ПДВ-рахунку.

Продемонструємо це на прикладі (див. табл. 3 на с. 18).

Таблиця 3. Вплив поповнення ПДВ-рахунка на РЛ

У наведеному нами прикладі на 1 травня підприємство має:

• РЛ в сумі +430 грн.;

• загальну суму поповнення ПДВ-рахунка (ряд. 5 витягу), що складає 280 грн.;

• на ПДВ-рахунку значиться залишок 50 грн.

Сума зобов’язань з ПДВ-декларації (ряд. 25.1) за квітень становитиме 120 грн. (420 - 300). Незважаючи на наявні суми РЛ (430 грн.) і поповнення ПДВ-рахунка (280 грн.) для розрахунків з бюджетом за квітневою декларацією потрібно додатково перерахувати 70 грн. (120 - 50) на ПДВ-рахунок.

Видані ПН/РК

Першою (але не останньою) складовою «суперформули», яка зменшує розмір РЛ, є ∑_{НаклВид}. Вона включає суми ПДВ за всіма складеними вами ПН/РК, зареєстрованими в ЄРПН. А це означає, що суми ПДВ за ПН, виписаними:

• при постачаннях товарів/послуг навіть неплатникам ПДВ;

• на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання тощо

зменшать розмір вашого РЛ.

Зверніть увагу! Якщо дата виникнення ПЗ за ПН припадає на період до 01.02.15 р., а РК складений після цієї дати, то такий РК не бере участі у формуванні РЛ (п. 9 Порядку № 569).

Суми відшкодування

Наступна складова, яка зменшує розмір РЛ, це ∑_{Відшкод}. Згідно з «суперформулою» до неї входить загальна сума ПДВ, заявлена до БВ з урахуванням коригувань, проведених за результатами перевірок, починаючи з податкової звітності за:

• лютий 2015 року — для «місячників»;

• I квартал 2015 — для «квартальників».

Зауважте, що в п. 9 Порядку № 569 ідеться про суми ПДВ, заявлені до БВ, за операціями, здійсненими після 1 лютого 2015 року. Саме вона зменшить розмір вашого РЛ (у момент направлення квитанції № 2 про прийняття ПДВ-декларації). Тому заявляти до БВ необхідно суми ПДВ у межах РЛ (навіть незважаючи на те, що до 01.07.15 р. СЕА працює в тестовому режимі і показник РЛ не використовується під час реєстрації ПН).

Суми перевищення

Остання складова «суперформули» — ∑_{Перевищ}. До неї входить загальна сума перевищення ПЗ, задекларованих платником у деклараціях і УР (починаючи з податкової звітності за лютий 2015 року, а для квартальників — за I квартал) над сумою ПДВ, зазначеною у ПН/РК, зареєстрованих платником в ЄРПН.

Розраховують ∑_{Перевищ}, як і інші показники, наростаючим підсумком починаючи з 1 лютого. Отже, кожного разу при поданні чергової ПДВ-декларації має обчислюватись різниця між показником ряд. 9.1 декларації та загальною сумою ПН/РК, складених у звітному періоді та зареєстрованих в ЄРПН.

Приклад 1. Платник ПДВ уключив до декларації складену ПН, однак забув зареєструвати її в ЄРПН.

Сума ПДВ за такою ПН буде знята з РЛ саме через показник ∑_{Перевищ}.

Приклад 2. Платник помилково зареєстрував в ЄРПН дві ПН за однією й тією ж операцією. У декларації відобразив правильну суму ПДВ.

У такому разі показник ряд. 9.1 декларації буде менше суми ПДВ, зареєстрованої в ЄРПН. Тому показник ∑_{Перевищ} буде від’ємним. Таким чином, РЛ буде збільшений на суму ПДВ, яку зняли з РЛ при реєстрації помилкової ПН.

За нашими даними, в СЕА показник ∑_{Перевищ} зараз не розраховують. Схоже, що це пов’язано з технічними труднощами. Адже сума ПДВ за ПН, зареєстрованими в ЄРПН, постійно змінюється. Причому ПН можуть реєструватись несвоєчасно. Тому «прив’язати» їх до звітного періоду непросто.

Крім того, слід звернути увагу на вплив показників УР на розмір РЛ. Нагадаємо, що подати УР можна:

• або як самостійний документ. Тоді нарахування в інтегрованій картці платника проводиться датою його подання (п. 4 розд. ІІІ Порядку № 765);

• або як додаток до декларації. У такому разі нарахування узгоджених сум грошових зобов’язань в інтегрованій картці платника відбувається датою граничного строку сплати за декларацією (п. 4 розд. ІІІ Порядку № 765).

Однак момент нарахування в цьому випадку не визначає моменту відображення зазначених сум у складі РЛ. «Суперформула» не враховує зазначені вище нюанси.

Нагадаємо, що поповнювати ПДВ-рахунок для подання УР не потрібно. Навіть якщо УР з додатним значенням суми ПДВ був поданий як додаток до декларації, в якій було задекларовано від’ємне значення (категорія 101.28 ЗІР ДФСУ).

Пояснюється це тим, що розрахунки з бюджетом у зв’язку з (п. 25 Порядку № 569):

• поданням УР;

• сплатою ПЗ, визначених контролюючим органом;

• сплатою штрафних санкцій і пені

здійснюються лише зі свого поточного рахунка (як до 01.02.15 р., так і після цієї дати).

Отже, платник ПДВ повинен сплатити суму ПЗ, задекларовану в УР, і суму нарахованого штрафу та пені зі свого поточного рахунка.

«Сьомий елемент»

Як не дивно, але є ще один елемент, що впливає на розмір РЛ, хоча він і не наведений в «суперформулі». Це залишки «старого» ВЗ, сформовані на 01.02.15 р.

Збільшити РЛ може (п. 9 Порядку № 569):

1. Сума непогашених залишків сум ПДВ, які були:

• заявлені до БВ за звітні періоди до 1 лютого 2015 року;

• задекларовані до БВ за такі періоди в рахунок зменшення ПЗ наступних звітних періодів.

2. Суми ВЗ, зазначені в ряд. 20.2 і 24  декларації за січень 2015 року (IV квартал 2014 року), які потрапили до додатка Д2 лютневої декларації (декларації за I квартал).

Про вплив таких залишків ВЗ на РЛ ми детально розповідали у «БТ», 2015, № 11, с. 11; № 15, с. 12; № 18 — 19, с. 11.

У новій формі витягу з СЕА (J1401202) для «сьомого елемента» виділили окремий рядок (ряд. 9).

На жаль, це ще не кінець історії «сьомого елемента». З 01.07.15 р. з’являться додаткові його компоненти, але про них ми розповімо в наступних випусках.

Документи та скорочення статті

Порядок № 569 — Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.14 р. № 569.

Порядок № 765 — Порядок ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затверджений наказом Міндоходів України від 05.12.13 р. № 765.

БВ — бюджетне відшкодування.

ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.

ПН — податкова накладна.

ВЗ — від’ємне значення.

РК — розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

СЕА — система електронного адміністрування ПДВ.

УР — Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.