Бути чи не бути?
У платника ПДВ, до якого звертається контрагент з проханням надати ПН на товар, придбаний його працівником, відразу виникає запитання: чи правомірні такі вимоги?
Прямої відповіді на це запитання ви не відшукаєте. Хоча в п. 8 Порядку № 957 сказано, що продавець «зобов’язаний видати ПН на вимогу покупця».
Та чи говорить це про те, що продавець в усіх без винятку випадках на вимогу свого контрагента має видати ПН? На наш погляд, прямо застосовувати цю норму потрібно, коли в момент здійснення першої події (оплати за товар чи його відвантаження) продавець знає, що покупець є платником ПДВ.
Коли ж на момент здійснення операції продавець не володіє цією інформацією, то покупець вважається неплатником ПДВ, а отже, формально на дату здійснення операції підстав для видачі ПН не має. Адже продавець не знає даних платника ПДВ, які потрібно вказати у ПН. Тому будь-які спроби покупця в майбутньому отримати ПН за такими операціями є безпідставними.
Зовсім інша ситуація, коли продавець знав, що покупець — представник платника ПДВ, але помилково відніс його до неплатників ПДВ.
Водночас якщо продавець не хоче псувати відносини зі своїм контрагентом чи впевнений, що товар придбали саме у нього, то він може піти йому назустріч. Хоча робити це доведеться на свій страх і ризик.
Зауважимо! Якщо ви відмовляєтесь видати ПН, то будьте готові до того, що покупець може поскаржитись на вас (подати додаток Д8 до декларації) контролерам. І хоча це не врятує його ПК, та все ж зможе насолити вам.
Коли вашої вини у виникненні цієї ситуації немає (ви не знали про те, що продаєте товар платнику ПДВ) і про це свідчать первинні документи (операція проведена через РРО), а в них (у чеку РРО) не ідентифіковано покупця як представника платника ПДВ, то хвилюватися не варто.
Якщо ж це ваш недогляд, наприклад, у товарній накладній ви вказали покупця, який є платником ПДВ, а у ПН — «Неплатник», то краще вирішити цю ситуацію мирно і видати йому ПН. Як це зробити — читайте далі.
Помилка виникла через ваш недогляд
Помилка у підсумковій ПН. Помилкове включення операцій з постачання товарів платнику ПДВ до підсумкової ПН за день вимагає від продавця таких дій:
1) відкоригувати (зняти) помилкові дані з ПН, виписаної за щоденними підсумками. Здійснити таке коригування можна, склавши до такої ПН РК. У ньому ви маєте зі знаком «-» показати кількість і вартість того товару, який помилково включений до ПН (проданий платнику ПДВ).
Увага! При поверненні товарів у роздрібній торгівлі (див. нижче) податківці рекомендують не виписувати РК до підсумкової ПН, а зменшити обсяг виручки за день. Але це не означає, що виписувати РК до підсумкової ПН взагалі заборонено.
Такий РК слід зареєструвати в ЄРПН. При цьому, незважаючи на те, що РК виписується на зменшення суми ПДВ, реєструвати його в ЄРПН має продавець. Річ у тім, що у підсумковій ПН у ролі покупця виступає неплатник ПДВ (п. 12 Порядку № 957). А в цьому випадку, як ви знаєте, реєструє ПН саме продавець (детально про правила виписки РК читайте у «БТ», 2015, № 8, с. 13; № 10, с. 12 та № 18 — 19, с. 15);
2) виписати ПН на особу, яка придбала товар і є платником ПДВ. Датою виписки такої «запізнілої» ПН буде дата фактичного відвантаження товару чи отримання за нього оплати залежно від того, яка подія сталася раніше.
Зауважимо! «Запізнілу» ПН, як і всі інші ПН, продавець має зареєструвати в ЄРПН. При цьому якщо зареєструвати таку ПН у 15-денний строк від дати її складання, то жодних проблем не виникне. Якщо ви не вкладаєтесь у ці строки (покупець звернувся до вас із вимогою виписати ПН після закінчення 15 днів від дня здійснення операції), то вам доведеться сплатити штраф. Так би мовити, понести покарання за допущену помилку.
Розмір штрафу, як ви пам’ятаєте, залежить від того, коли саме ви зареєстрували цю ПН. Так, якщо від дня її виписки минуло:
— від 15 до 30 днів, то продавець змушений буде заплатити адмінштраф за ст. 1631 КпАП у розмірі від 85 до 170 грн. (при повторному порушенні протягом року — від 170 до 255 грн.) за порушення ведення податкового обліку, а також штраф у розмірі 10 % від суми ПДВ, вказаної у ПН (п. 1201.1 ПКУ).
Нагадаємо! Цей штраф буде накладатись тільки за операціями, які виникнуть після 01.07.15 р. До цієї дати за прострочення строку реєстрації ПН до 15 днів штраф не застосовується;
— більше 30 днів — разом з адмінштрафом продавець зобов’язаний буде сплатити штраф у розмірі 20 — 50 % від суми ПДВ, зазначеної в ПН.
Помилка у звичайній ПН на неплатника ПДВ. Якщо ви помилково віднесли свого покупця до неплатників ПДВ і виписали ПН на неплатника, то, щоб виправити таку помилку, вам потрібно:
1) анулювати дані ПН, виписаної на неплатника ПДВ. Щоб це зробити, складіть РК до такої ПН за правилами, передбаченими для повернення товарів. По суті, ви виправляєте помилку, але технічно це виглядає як повернення товару. Не лякайтеся того, що на таку операцію (повернення) у вас немає первинних документів. Адже первинних документів для складання ПН на постачання неплатнику у вас теж не було. Як саме виписати такий РК, читайте у «БТ», 2015, № 18 — 19, с. 15. Єдина особливість — причиною коригування буде виправлення помилки. Зазначте це у гр. 2 РК.
Пам’ятайте! Як і у попередньому випадку, реєструвати РК до ПН маєте саме ви (продавець товарів);
2) виписати нову ПН (за тією ж датою) на «нового-старого» контрагента, але вже платника ПДВ.
Ідемо назустріч (не)платнику ПДВ
Якщо невидача ПН виникла з вини покупця (підзвітна особа при придбанні товарів не повідомила, що вона придбала товар від імені платника ПДВ), то, щоб видати покупцю ПН, можна скористатися двома способами.
1. Виправити помилку у ПН. Цей спосіб ми розглянули вище. Його слід застосовувати в тому випадку, коли строк реєстрації ПН ще не порушений і штрафні санкції вам не загрожують. При цьому варто впевнитись, що товар у вас придбав працівник саме того підприємства, яке просить видати йому ПН. Підтвердженням цього факту може бути оригінал первинного документа, наприклад, чек РРО.
2. Повернути товар. Ви просите контрагента повернути вам раніше проданий товар (див. «БТ», 2013, № 43, с. 15). Тобто вам повертає товар фізична особа (неплатник ПДВ), а потім ви продаєте його платнику ПДВ.
Використовувати такий варіант радимо в тому випадку, коли строк реєстрації ПН у ЄРПН минув. Тому запізніла реєстрація ПН може призвести до штрафних санкцій. Щоб скористатися цим способом, вам слід:
1) оформити повернення раніше проданого товару і видачу готівки за нього. При цьому таку операцію для цілей коригування ПЗ можна оформити шляхом виписки РК (як це зробити — читайте вище).
Якщо перша операція потрапила до підсумкової ПН, то податківці (категорія 101.07 ЗІР ДФСУ) допускають коригування ПЗ і без виписки РК. Вони рекомендують проводити таке коригування простим вирахуванням вартості поверненого товару у день його повернення із загальної суми виручки, на яку буде складена підсумкова ПН за цей день. Справа в тому, що ПН за щоденними підсумками складається на підставі даних фіскального звіту РРО або касової книги. Тому якщо у день повернення товару ви покажете у ПН суму, зменшену на таке повернення, то ви автоматично відкоригуєте раніше включені ПЗ;
2) продати повернений товар контрагенту у статусі платника ПДВ. Для цього вам потрібно буде виписати ПН за загальними правилами (з новою датою складання) і зареєструвати її у ЄРПН.
Як саме діяти — вирішувати вам. Пам’ятайте тільки одне: якщо ви погодилися видати ПН заднім числом, то маєте бути готові до можливих негативних наслідків у вигляді штрафних санкцій.
Документи та скорочення статті
Порядок № 957 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом МФУ від 22.09.14 р. № 957.
ПН — податкова накладна.
РК — розрахунок коригування.
ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.
