Запитання | Суть відповіді податківців / наша позиція |
Заповнюємо ПН правильно (категорія 101.19 ЗІР ДФСУ) | |
Чи може бути складена зведена ПН не пізніше останнього дня місяця/кварталу у випадках, на які поширюються вимоги щодо складання ПН за щоденними підсумками операцій? | Постачальник може складати ПН за щоденними підсумками операцій (якщо раніше не були складені ПН на ці операції) при постачанні товарів/послуг за готівку особам — неплатникам ПДВ, розрахунки за які здійснюються через касу/РРО або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника). Зведена ж ПН може бути складена у випадках, коли операції з постачання товарів/послуг здійснюються неплатникам ПДВ за готівку, два та більше разів на місяць на підставі відповідного договору, в якому визначені періодичність постачання та порядок оплати таких товарів/послуг. Однак за умови, що раніше не були складені ПН на такі операції |
Усе правильно. Попри те, що і підсумкові, і зведені ПН можуть виписуватися на неплатників ПДВ, їх не можна плутати. Адже перші ви складаєте за даними Z-звіту. Зведені ж ПН ви виписуєте тільки у разі дотримання низки умов: • ритмічності (два та більше разів на місяць) або безперервності постачань товарів/послуг; • наявності відповідного договору на постачання товарів/послуг, в якому прописані умови та періодичність їх оплати. Причому зверніть увагу: тепер ПКУ дозволяє складати одну зведену ПН на всіх неплатників ПДВ, постачання для яких має безперервний або ритмічний характер | |
Який порядок заповнення реквізиту «податковий номер платника податку (продавця та покупця)» у разі постачання/придбання товарів/послуг філією (структурним підрозділом), яка від імені головного підприємства — платника податків є стороною договору? | До внесення відповідних змін до форми ПН/РК у разі постачання/придбання товарів/послуг філією (структурним підрозділом), яка фактично є від імені головного підприємства — платника ПДВ стороною договору, у ПН у реквізиті «податковий номер платника податку (продавця та покупця)» числовий номер такої філії (структурного підрозділу) не вказується |
Нагадаємо: нещодавно п.п. «г» п. 201.1 ПКУ поповнився новою вимогою — у разі постачання/придбання товарів/послуг філією, яка від імені головного підприємства є стороною договору, вказувати у ПН числовий номер такої філії. Однак виявилось, що місця для нього в нинішній формі ПН немає. Платники ПДВ залишилися перед вибором — вказувати номер філії в якомусь іншому полі ПН чи ж узагалі не вносити його до ПН. Ми наполягали на другому варіанті як на більш логічному («БТ», 2015, № 41, с. 42). Як бачите, контролери дійшли аналогічного висновку | |
Як працює система електронного адміністрування (категорія 101.08 ЗІР ДФСУ) | |
Яка сума ПЗ підлягає сплаті на ПДВ-рахунок при поданні платником ПДВ УР, за допомогою якого зменшені ПЗ з ПДВ, задекларовані у ПДВ-декларації за звітний період, якщо такий УР подано платником ПДВ до граничного строку сплати ПЗ? | Незалежно від того, що при поданні УР після граничного строку подання ПДВ-звітності, але до граничного строку сплати ПЗ, відбувається зменшення ПЗ з ПДВ, задекларованих у ПДВ-декларації за звітний (розрахунковий) період, розрахунки з бюджетом з ПДВ-рахунка будуть здійснені в сумі податку, зазначеній таким платником у ПДВ-декларації за звітний (податковий) період |
Так, дійсно, перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок платника податків підлягає сума, яка за результатами звітного податкового періоду задекларована до сплати до бюджету у ПДВ-декларації. Про це чітко зазначено у п. 20 Порядку № 569. Таке перерахування здійснюється на підставі реєстру, який формується ДФСУ на основі поданих ПДВ-декларацій і не пізніше ніж за 3 робочі дні до закінчення граничного строку для самостійної сплати ПЗ спрямовується Казначейству. Розрахунки з бюджетом за УР (у цьому випадку — повернення переплати) проходитиме повз ПДВ-рахунок. Це прямо передбачено в п. 25 Порядку № 966 | |
Заповнюємо ПДВ-декларацію (категорія 101.23 ЗІР ДФСУ) | |
Чи має право платник ПДВ змінити раніше обраний напрямок зарахування ВЗ суми ПДВ до БВ на рахунок платника у банку на зарахування до складу ПК наступного звітного (податкового) періоду? | Якщо платником ПДВ було вибрано напрямок зарахування ВЗ суми ПДВ до БВ на рахунок платника у банку, то зміна напрямку зарахування суми ВЗ до складу ПК наступного звітного (податкового) періоду не може розцінюватися як виправлення помилки. Тобто платник ПДВ не має права на зміну напрямку зарахування ВЗ суми ПДВ |
Так, ПКУ прямо не передбачає таких можливостей. І цим здавна користуються податківці, вважаючи відсутність прямих норм у ПКУ як заборону на зміну напрямку використання сум ПДВ, заявлених до БВ. По суті, у цьому випадку йдеться не про виправлення помилки відповідно до ст. 50 ПКУ, а про перегляд раніше прийнятого рішення про долю залишку ВЗ. Однак зверніть увагу! Якщо ви захочете змінити напрямок використання ВЗ із зарахування на зменшення ПЗ наступних податкових періодів на БВ на рахунок платника у банку, то немає проблем (підкатегорія 101.18.01 ЗІР ДФСУ). Для цього платнику достатньо подати УР до періоду, коли виникло право на БВ, але платник ним не скористався | |
Реєструємо ПН/РК в ЄРПН (категорія 101.20 ЗІР ДФСУ) | |
Чи має право особа, реєстрація платником ПДВ якої анульована, зареєструвати складені нею ПН та/або РК до ПН в ЄРПН, якщо з дати їх виписки ще не минуло 15 календарних днів? | Особа, реєстрація платником ПДВ якої анульована, не має права зареєструвати ПН та/або РК до ПН в ЄРПН незалежно від того, що з дати їх виписки ще не минуло 15 календарних днів |
Не згодні. Споконвіку позиція податківців була такою: з дати анулювання ПДВ-реєстрації життя платника ПДВ «закінчується» (не можна подати ПДВ-декларацію, якщо строк, встановлений для її подання, закінчився, не можна проводити коригування тощо). Проте зі строком реєстрації ПН в ЄРПН вони явно «перегнули палицю». Адже в п. 201.10 ПКУ чітко прописано: реєстрація ПН та/або РК до ПН в ЄРПН здійснюється не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх складання. Більше того, свої перші роз’яснення контролери будували саме на цій нормі, дозволяючи платникам ПДВ реєструвати ПН/РК в ЄРПН і після зміни ПДВ-статусу (категорія 101.20 ЗІР ДФСУ). Проте, як пояснили податківці, у зв’язку з доопрацюванням ЄРПН таке роз’яснення перейшло до складу нечинних. На підставі якого нормативно-правового документа це відбулося, невідомо. Та й жодних змін із цього приводу ні до ПКУ, ні до Порядку № 1246 не вносилося. Проте поки до ЄРПН не внесли відповідні зміни, на позицію контролерів доведеться зважити або оскаржити в суді їх відмову зареєструвати ПН/РК в ЄРПН | |
Формуємо ПК (категорія 101.16 ЗІР ДФСУ) | |
Яким чином може бути включена до складу ПК ПН, яка не була до нього включена в податковому періоді її складання/реєстрації та з дати складання якої не минуло 365 днів (шляхом уключення до ПК ПДВ-декларації або шляхом подання УР до ПДВ-декларації відповідного звітного періоду)? | Належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН протягом 180 днів ПН, яка не була включена до складу ПК у податковому періоді її складання/реєстрації і з дати складання якої не минуло 365 днів, може бути включена до складу ПК у наступних звітних (податкових) періодах протягом 365 календарних днів з дати її складання шляхом відображення сум податку в розділі II «Податковий кредит» ПДВ-декларації |
Нарешті ми дочекалися роз’яснення, в якому податківці не просто перерахували норми ПКУ, а дали чітку відповідь: ПН, які не були включені до складу ПК у періоді їх складання, можна відобразити в поточній ПДВ-декларації протягом 365 календарних днів з дати складання такої ПН. Отже, тепер відображати ПК «період у період» не потрібно, як і подавати величезну кількість УР для включення до ПК чергової забутої ПН | |
Використані документи та скорочення: Порядок № 1246 — Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.10 р. № 1246; Порядок № 966 — Порядок заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом МФУ від 23.09.14 р. № 966; ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних; ПН — податкова накладна; ПЗ — податкові зобов’язання; ПК — податковий кредит; ВЗ — від'ємне значення; БВ — бюджетне відшкодування; РК — розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної; УР — Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок. | |
