Товар відвантажили, після чого покупець зник: облікові наслідки для продавця

В обраному У обране
Друк
Дар’я КРАВЧЕНКО
Бухгалтерський тиждень Листопад, 2015/№ 45
Підприємство відвантажило товар фізичній особі — підприємцю (ФОП) без передоплати. Після цього знайти покупця та зв’язатися з ним телефоном виявилося нереальним завданням. Як відобразити цю подію у ПДВ- і ПНП-обліку? (м. Харків)

Якщо покупець не оплатив отримані від продавця товари (роботи, послуги) — далі йтиметься про заборгованість. Так у продавця виникне дебіторська заборгованість (ДЗ), у покупця — кредиторська.

Бухоблік. Поточна ДЗ за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю ( п. 6 П (С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»).

Поточна ДЗ, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів (РСБ).

Очевидно, що в нашому випадку мова йде про сумнівний борг − поточну ДЗ, щодо якої існує невпевненість в її погашенні боржником.

Тому підприємство повинне нарахувати РСБ. Для цього п. 8 П(С)БО 10 пропонує скористатися одним із двох методів:

1) методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;

2) методом застосування коефіцієнта сумнівності.

Детальніше про ці методи ви можете прочитати у «БТ», 2015, № 14, с. 11.

Витрати на створення РСБ відображають у бухобліку проводкою Дт 944 — Кт 38.

Коли ДЗ стане безнадійною* (найчастіша причина — сплив строку позовної давності**), її списують за рахунок сформованого РСБ проводкою: Дт 38 — Кт 36.

* Безнадійною вважають заборгованість, яка відповідає одній з ознак, перелічених у  п.п. 14.1.11 ПКУ.

** У цьому випадку застосовується загальний строк позовної давності, який становить 3 роки ( ст. 257 ЦКУ).

У разі недостатності нарахованого РСБ безнадійна ДЗ за товари, роботи, послуги списується до складу інших операційних витрат за допомогою запису Дт 944 — Кт 36.

Крім того, інформацію про суму списаної ДЗ фіксують за дебетом субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість». Тут ця сума обліковується не менше 3 років. Остаточно її списують із субрахунку 071:

• або одночасно з отриманням коштів від боржника у вигляді відшкодування заборгованості;

• або у зв’язку із закінченням строку обліку такої заборгованості.

Детальніше про це читайте у «БТ», 2015, № 12, с. 12.

Податок на прибуток. Підприємства з річним доходом менше 20 млн грн., які вирішили не проводити коригування, визначають податок на прибуток тільки на підставі бухгалтерського прибутку. Високодохідним підприємствам доведеться провести коригування на податкові різниці, передбачені п. 139.2 ПКУ, тобто:

1. Збільшити фінрезультат до оподаткування на:

• суму витрат на формування РСБ;

• суму витрат від списання ДЗ понад суму РСБ.

2. Зменшити фінрезультат до оподаткування на суму коригування (зменшення) РСБ, на яку збільшився фінрезультат до оподаткування ( п.п. 139.2.2 ПКУ).

ПДВ. Як завжди, на дату відвантаження товарів у продавця виникають податкові зобов’язання (ПЗ) з ПДВ згідно з правилом «першої події».

Якщо до того моменту, як сплине строк позовної давності за заборгованістю, покупець поверне товари, постачальник зможе відкоригувати нараховані ПЗ.

Проте після того, як сплине строк позовної давності (незалежно від того, була проведена процедура досудового врегулювання сумнівної ДЗ чи ні), продавець вже не має права на коригування суми ПЗ з ПДВ при списанні ДЗ (категорія 101.05 ЗІР ДФСУ). Причина в тому, що ст. 192 ПКУ просто не передбачає підстав для таких дій.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити