«Трансфертне ціноутворення»… «контрольовані операції»… Багато хто з госпсуб’єктів знайомий з цими поняттями дуже поверхнево, але все частіше замислюється, а чи не підпадають вони самі під правила трансфертного ціноутворення. Тим більше що правила доволі часто змінюються. Про останні зміни у «трансфертній» ст. 39 ПКУ, що діють з 13.08.15 р., ми писали у «БТ», 2015, № 37, с. 25.
У листі, що коментується, податківці зробили декілька важливих акцентів:
• до Звіту про контрольовані операції за 2015 рік потраплять операції за весь 2015 рік, які є контрольованими за новими правилами (що діють з 13.08.15 р.);
• стаття 39 ПКУ на сьогодні не містить вимоги щодо подання відомостей про контрольовані операції одночасно з поданням декларації з податку на прибуток (додаток до декларації);
• операції з контрагентами-резидентами, навіть нехай і пов’язаними особами, не є контрольованими за жодних умов (також див. консультацію з категорії 137.01 ЗІР ДФСУ).
Також важливо розуміти: щоб операції вважалися контрольованими, усі критерії повинні виконуватися одночасно (обсяг доходу і операцій за кожним контрагентом, а також статус таких контрагентів). Якщо, припустимо, з «офшорним» контрагентом — пов’язаною особою здійснюються операції, які можуть потрапити до лав контрольованих, але загальний обсяг яких за рік не перевищив 5 млн грн., то вони не є контрольованими. Таке саме можна сказати і про операції з «пов’язаним» контрагентом-нерезидентом, обсяг яких уже перевищив 5 млн грн., але такий контрагент «родом» з «неофшорної» країни. Критерії «офшорності» прописані у п.п. 39.2.1.2 ПКУ, а відповідний перелік країн затверджений розпорядженням КМУ від 16.09.15 р. № 977-р.
