Що ж за звір такий «УКТ ЗЕД»
Якщо судити з податкової накладної (ПН), то про код УКТ ЗЕД нам відомо не так уже й багато. Тільки те, що ( п.п. «і» п. 201.1 ПКУ):
1. Це один з її обов’язкових реквізитів.
2. Він зазначається в разі постачання:
• підакцизних товарів;
• товарів, увезених на митну територію України.
Нюанс. Якщо ж одночасно поставляються імпортні та вітчизняні, підакцизні та непідакцизні товари, код УКТ ЗЕД ставлять тільки за тими товарними позиціями, що належать до підакцизних або ввезених на митну територію України.
З’ясувати, які товари належать до підакцизних, просто. Їх повний перелік наведено в п. 215.1 ПКУ. Це:
• спирт етиловий та інші спиртні дистиляти, алкогольні напої, пиво;
• тютюнові вироби, тютюн і промислові замінники тютюну;
• пальне;
• автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;
• електроенергія.
З імпортними товарами дещо складніше. Звичайно, якщо ви самі їх ввозите — проблем немає. При їх продажу ви, безумовно, зазначите код УКТ ЗЕД у гр. 3 ПН. Тобто перенесете суцільним порядком без жодних розділових знаків (пропусків, крапок тощо) 10-значний код* товару з митної декларації (МД) до ПН.
* Якщо в МД зазначена інша кількість знаків коду УКТ ЗЕД, до ПН переноситься аналогічний код без дописування нулів або інших знаків з вирівнюванням по правому краю поля (категорія 101.17 ЗІР ДФСУ).
А ось далі стає цікаво, оскільки п.п. 2 п. 16 Порядку № 1307 вимагає заповнювати гр. 3 ПН на всіх етапах постачання таких товарів. А це означає, що перепродаючи імпортний товар, кожен подальший продавець зобов’язаний внести до ПН той самий УКТ ЗЕД з МД. Але річ у тім, що:
1. У ланцюжку перепродажу може з’явитися неплатник ПДВ. Тому у його покупця не буде таких даних (він не отримає ПН).
Але навіть у цьому випадку можна знайти вихід. Наприклад:
• узяти ці дані з інших документів, оформлених на цей товар (наприклад, сертифікатів);
• або, як радять податківці, самостійно визначити код УКТ ЗЕД, використовуючи для цього Закон № 584 (категорія 101.17 ЗІР ДФСУ).
2. Товар може піддатися переробці, унаслідок чого його код УКТ ЗЕД зміниться.
Що робити в такій ситуації? Тут усе залежатиме від того, наскільки цей товар було перероблено.
Визначаємо ступінь переробки
Тут підхід такий: якщо проведена переробка товару була достатньою і останні операції з такої переробки виконувалися на території України, то саме Україна вважатиметься країною походження отриманого товару (п.п. 1 ст. 40 МКУ).
Відповідно куплені товари автоматично втратять статус «імпортованих» (перейдуть до розряду вітчизняних), і при їх подальшому продажу код УКТ ЗЕД у ПН зазначати не доведеться (категорія 101.17 ЗІР ДФСУ).
Але! Як дізнатися, чи достатньо товар був перероблений?
Для цього можна скористатися критеріями достатньої переробки, що наведені в ч. 2 ст. 40 МКУ. Таких критеріїв усього три:
1) виконані виробничі або технологічні операції, за результатами яких змінився класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;
2) змінилася вартість товару в результаті його переробки, коли відсоткова частка вартості використаних матеріалів або доданої вартості досягла фіксованої частки у вартості кінцевого товару (правило адвалорної частки);
3) виконані виробничі та/або технологічні операції, що в результаті переробки товару не ведуть до зміни його класифікаційного коду УКТ ЗЕД або вартості згідно з правилом адвалорної частки, але в разі дотримання певних умов вважаються достатніми для визнання товару походженням з тієї країни, де такі операції мали місце.
Критерії 2 і 3 встановлюються для конкретних товарів і визначаються відповідно до міжнародних договорів (п. 1 постанови № 1765). У додатку до постанови № 1765 наведено перелік операцій, за місцем проведення яких визначають країну походження. А для деяких з них наведено й адвалорну частку вартості імпортної сировини (50, 48, 40, 35 або 25 %).
Тому спочатку намагаємося застосувати до товарів правила адвалорної частки або виконання виробничих/технологічних операцій.
Якщо ж за зазначеним критерієм визначити достатність переробки не виходить, дотримуємося першого з перелічених критеріїв. Так, якщо перші чотири символи коду УКТ ЗЕД виробленого товару не змінилися порівняно з кодом використовуваних матеріалів, товар залишатиметься імпортним. Інакше — він перейде до складу вітчизняних.
Проте для такого зіставлення спершу необхідно визначити код УКТ ЗЕД товару, отриманого після переробки. У цій нелегкій справі вам знову ж таки допоможе Закон № 584 (ср. ). Хоча метод досить ризикований, оскільки деколи буває непросто визначитися, який саме код УКТ ЗЕД підходить у кожному конкретному випадку.
Для тих, хто не хоче грати з вогнем, є ще один варіант — звернутися до Торгово-промислової палати (ТПП) для одержання відповідного сертифіката про походження товару** (ч. 1 ст. 11 Закону № 671).
** До речі, достатня переробка товарів/послуг і подальше визнання її власною продукцією вплине на вибір мінбази обкладення ПДВ при продажу таких товарів/послуг. Отже, це буде не зайвим.
Зверніть увагу! МКУ також містить чіткий перелік операцій, що не відповідають критерію достатньої переробки (ч. 6 ст. 40 МКУ). Це:
• операції, пов’язані із забезпеченням збереження товарів під час зберігання або транспортування;
• операції з підготовки товарів до продажу та транспортування (роздрібнення партії, формування відправлень, сортування, перепакування);
• прості складальні операції;
• змішування товарів, що походять з різних країн, якщо характеристики кінцевої продукції істотно не відрізняються від характеристик товарів, які змішуються (монтаж, складання);
• забій тварин;
• комбінація двох або більше вищезазначених операцій.
З усього вищезазначеного можна зробити висновок, що просте складання товару з імпортних комплектуючих не гарантує вам перехід створеного товару до розряду вітчизняних. Тому зазначення коду УКТ ЗЕД у цьому випадку не уникнути.
На цьому наполягають і контролери, вимагаючи при постачанні імпортних та/або вітчизняних товарів у наборі (комплект) у гр. 3 «Код товару згідно з УКТ ЗЕД» вписувати код УКТ ЗЕД за тими товарними позиціями, що були ввезені на митну територію України (категорія 101.17 ЗІР ДФСУ).
Судити про походження товару за місцем розташування виробничих потужностей вашого постачальника також буде неправильно. На жаль, покупець тут повністю залежатиме від інформації, яку надасть йому продавець.
Помилки та їх наслідки
Звичайно, помилитися в коді УКТ ЗЕД можна по-різному:
• неправильно обрати код УКТ ЗЕД для створеного товару;
• просто зробити в ньому описку;
• зовсім не зазначити код УКТ ЗЕД (при постачанні імпортних та підакцизних товарів);
• або ж навпаки вписати код УКТ ЗЕД, коли він не потрібний (при постачанні вітчизняних товарів).
Для постачальника такі промахи в ПН самі по собі не несуть жодної загрози. Хіба що покупець на нього поскаржиться. Тоді йому загрожують штраф у розмірі 170 грн. ( п. 1201.4 ПКУ), а за зволікання з виправленням помилки ще додатковий штраф від 10 до 100 % суми ПДВ, зазначеної в помилковій ПН. Та ще й адмінштраф згідно зі ст. 1631 КпАП у розмірі 85 — 170 грн. (за повторне порушення протягом року 170 — 255 грн.).
Для покупця в перших трьох описаних випадках така ПН буде визнана заповненою з порушенням (лист ГУ ДФС у м. Києві від 24.02.16 р. № 1486/Д/26-15-12-02-14). Унаслідок цього сформувати ПК за такою ПН він уже не зможе.
Нагадаємо: помилка в коді УКТ ЗЕД не дозволяє сформувати ПК, навіть якщо вона не заважає ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що входять до комплекту), період, сторони та суму податкових зобов’язань ( п. 201.10 ПКУ).
Постачальник може виправити ситуацію: складе РК до «помилкової» ПН і зареєструє його в ЄРПН.
Тільки не забувайте:
• граничний строк реєстрації РК в ЄРПН — 180 календарних днів з моменту його складання (згідно з позицією податківців);
• граничний строк уключення ПН до ПК — 365 календарних днів з дня її складання ( п. 198.6 ПКУ)***.
*** Хоча його можна продовжити, якщо скористатися механізмом виправлення помилок протягом 1095 днів (лист ДФСУ від 09.02.16 р. № 2628/6/99-99-19-03-02-15).
Тож якщо виявили помилку в коді УКТ ЗЕД, не зволікайте з її виправленням.
Заповнити РК не становитиме труднощів****. Для цього достатньо:
**** Про особливості нової форми розрахунку читайте в «БТ», 2016, № 14, с. 12.
• повторити помилковий рядок. При цьому у гр. 7 і гр. 13 зазначити дані зі знаком «-», а гр. 9 і гр. 10 не заповнювати;
• унести правильні дані (зі знаком «+»).
Оскільки в цьому випадку сума ПДВ у результаті виправлення помилки не зміниться, РК повинен буде зареєструвати в ЄРПН постачальник ( п. 192.1 ПКУ).
Увага! Покупець може підштовхнути «забудькуватого» продавця до виправлення допущеної помилки за допомогою додатка Д8, поданого до ПДВ-декларації поточного періоду ( п. 201.10 ПКУ).
Таке право в нього зберігається протягом 365 календарних днів, що настають за граничним строком подання ПДВ-декларації за той період, в якому допущено порушення.
Наслідком цього буде документальна позапланова виїзна перевірка такого постачальника податковими органами та нарахування штрафів згідно з п. 1201.4 ПКУ (від 10 % до 100 % від суми ПДВ, зазначеної в «помилковій» ПН).
А ось в останньому випадку (коли постачальник зазначив код УКТ ЗЕД для вітчизняних товарів) така помилка не стоятиме на заваді для формування ПК покупця. При цьому не має значення, правильно зазначено цей код чи ні.
Для вітчизняних товарів код УКТ ЗЕД не є обов’язковим реквізитом ПН. Отже, продавець допустив помилку в необов’язковому реквізиті ПН, тому:
• покупець має право включити таку ПН до ПК (якщо вона зареєстрована в ЄРПН і в ній немає інших істотних помилок);
• немає підстав оскаржувати постачальника.
Висновки
- Зазначати код УКТ ЗЕД в ПН потрібно тільки в разі постачання підакцизних та імпортних товарів.
- Імпортний товар втрачає свій статус при достатній переробці. Її визначають спочатку за правилом адвалорної частки або за фактом зміни перших чотирьох символів коду УКТ ЗЕД.
- За помилки в коді УКТ ЗЕД у ПН можуть постраждати як покупець (втратить право на ПК), так і постачальник (понесе відповідальність за помилку в обов’язковому реквізиті).
Документи та скорочення статті
МКУ — Митний кодекс України від 13.03.12 р. № 4495-VI.
Закон № 584 — Закон України «Про Митний тариф» від 19.09.13 р. № 584-VII.
Закон № 671 — Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.97 р. № 671/97-ВР.
Порядок № 1307 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307.
Постанова № 1765 — постанова КМУ «Про порядок установлення та застосування правила адвалорної частки та виконання виробничих і технологічних операцій» від 20.12.06 р. № 1765.
ПК — податковий кредит.
ПН — податкова накладна.
ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.
РК — розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.
МД — митна декларація.
