Теми статей
Обрати теми

Прощання зі спецрежимом з ПДВ: усе, про що потрібно знати

Децюра Сергій, податковий експерт
Усе йде до того, що з початку 2017 року звичні правила оподаткування сільськогосподарських товаровиробників суттєво зміняться. Головна «новинка», про яку всі давно знали, але сподівались, що і цього разу «пронесе», — скасування спецрежиму з ПДВ для аграріїв. Про те, як сільгосппідприємствам підготуватись до прощання зі своїми ПДВ-привілеями, ми розкажемо у цій статті.

Невже це станеться

До кінця року лишилися лічені дні, але про те, чи позбавлять аграріїв спеціального режиму обкладення ПДВ, сказати поки що ніхто з упевненістю не може. Достеменно відомо тільки те, що відповідно до п.п. 2 п. 2 розд. XIX Прикінцевих положень ПКУ спецрежим з ПДВ має припинити своє існування з 01.01.17 р. З цієї дати ст. 209 має бути виключена з ПКУ.

Але чи відбудеться так насправді? До появи тексту нормативно-правових актів, які традиційно щорічно коригують правила оподаткування, сказати складно. Річ у тім, що спеціальний режим оподаткування намагалися скасувати декілька останніх років. Водночас в останню мить законодавці змінювали гнів на милість і продовжували його дію.

Як буде цього разу, покаже час. Але, якщо вірити висловлюванням можновладців, на такий результат сподіватися не варто. Тому сільгосппідприємствам уже зараз час налаштовувати себе на оподаткування своїх сільгоспоперацій за загальними ПДВ-правилами. Звісно, найбільше запитань виникає щодо того, як же перелаштувати свій облік із «спецрежимних рейок» на загальні.

Зняття з реєстрації

Самостійно аграрії навряд чи захочуть покидати лави платників спецрежиму. Тому позбавляти спецрежимного статусу аграріїв будуть податківці в примусовому порядку. Водночас, як саме це відбуватиметься, поки що сказати складно.

Річ у тому, що у ст. 209 ПКУ, як і в Положенні № 1130, відсутні алгоритм і підстава, відповідно до якої аграріїв мають позбавити статусу платників спецрежиму з ПДВ (анулювати їх реєстрацію) у зв’язку із закінченням дії спецрежиму.

На наш погляд, робити це контролюючі органи будуть, спираючись на одну із діючих на сьогодні причин анулювання, яка найбільше підходить за змістом. Якщо заглянути до п. 209.12 ПКУ (в ньому прописані причини виключення аграріїв із лав спецрежимників), то найкраще під наш випадок підпадає п.п. «б» п. 209.12 ПКУ. Відповідно до нього аграріїв позбавляють спецрежимного статусу у зв’язку з тим, що таке підприємство підлягає реєстрації як платник податку на загальних підставах.

Спираючись на це, можемо стверджувати, що проводити анулювання будуть за алгоритмом, передбаченим у п. 209.11 ПКУ та п. 6.23 Положення № 1130 (ср. ). Але з урахуванням того, що підприємство позбавляється статусу платника ПДВ не через порушення ним правил роботи на цьому спецрежимі, а через виключення ст. 209 із ПКУ.

Тобто дата реєстрації аграріїв як платника ПДВ не зміниться, а датою виключення з Реєстру суб’єктів спецрежиму буде дата внесення відповідного запису до такого Реєстру. Оскільки ст. 209 ПКУ відійде в небуття з 01.01.17 р., то напевно і запис про анулювання буде здійснений цією датою. Саме з цього моменту аграрії вважатимуться тільки платниками ПДВ на загальних підставах та будуть зобов’язані подавати одну загальну ПДВ-декларацію (з позначкою «0110»).

Звертаємо увагу! Якщо сільгосппідприємство позбавлять статусу платника спецрежиму з ПДВ, то цей факт жодним чином не вплине на ваше право працювати на єдиному податку групи 4. Річ у тім, що спецрежим з ПДВ, як і сам факт віднесення такого підприємства до платників ПДВ, не є обов’язковою умовою для перебування на єдиному податку групи 4.

Що стосується єдиного податку на групі 3 (деякі аграрії обирають і таку систему оподаткування), то платниками ПДВ обов’язково мають бути лише ті суб’єкти господарювання із числа сільгосппідприємств, які обрали ставку 3 % (із сплатою ПДВ). Водночас для них важливим є лише статус «платник ПДВ», а не те, перебуває сільгосппідприємство на спецрежимі чи ні. Платник єдиного податку групи 3, якого позбавили спецрежиму, все одно залишається платником ПДВ, про це ми говорили вище, і цього вже буде достатньо, щоб залишатися на спрощеній системі.

Після того як вас виключать з Реєстру платників спецрежимного ПДВ, процедура прощання із спецрежимом не закінчується. Річ у тім, що вам ще слід розібратися із додатковими електронними ПДВ-рахунками, «спецрежимними» коштами, закумульованими на вашому спецрахунку, від’ємним значенням, яке могло у вас назбиратися за час роботи на спецрежимі. Звісно, потрібно буде подати останню спецрежимну ПДВ-декларацію.

Про все по порядку.

Додаткові електронні ПДВ-рахунки

На сьогодні у розпорядженні сільгосппідприємств залишається лише певна частина податкових зобов’язань з ПДВ (далі — ПЗ) ( п. 209.2 ПКУ). Тобто на спецрахунок, відкритий у банку або Держказначействі, зараховується не вся сума, визначена у ряд. 18 спецрежимної ПДВ-декларації, а лише її частина. Решта направляється в держбюджет. Пропорції розподілу спецрежимних коштів залежать від виду сільгоспоперацій, що проводить підприємство*. Наведені вони у п. 209.2 ПКУ.

* Нагадаємо! Якщо підприємство здійснювало операції:
із зерновими і технічними культурами — розподіл відбувається у пропорції 85 % ПЗ до бюджету і 15 % — на спецрахунок;
з продукцією тваринництва — 20 % коштів до бюджету і 80 % — на спецрахунок;
з іншими сільськогосподарськими товарами/послугами — 50 % ПЗ до бюджету і 50 % — на спецрахунок.

Для того щоб відбувався такий розподіл ПЗ, аграріям відкрили на початку 2016 року до основного еклетронного ПДВ-рахунку ще три спецрежимні електронні ПДВ-рахунки по кожному рахунку для відповідного виду сільгоспоперацій (3753, 3754 та 3755).

Після того, як вас позбавлять статусу платника спецрежиму, додаткові електронні рахунки, на яких відсутні кошти, як свідчать на сьогодні діючі норми, будуть закриті не раніше ніж протягом наступного робочого дня, що настає за днем виключення вас з Реєстру платників спецрежиму (п. 7 Порядку № 569 та п. 2 Порядку № 11).

Увага! Додаткові електронні ПДВ-рахунки закриватимуться без участі сільгосптоваровиробника. Ініціювати їх закриття буде ДФСУ.

Щоб це зробити, контролери надішлють Держказначейству реєстр платників податку, в якому будуть вказані найменування платника податку, його податковий номер та індивідуальний податковий номер, а також рахунки, які варто закрити.

На підставі такого реєстру Держказначейство закриває додаткові рахунки, на яких відсутні кошти, не раніше робочого дня, що настає за днем виключення суб’єкта спецрежиму з Реєстру. І після цього Держказначейство направить ДФСУ повідомлення про закриття таких електронних рахунків.

Всіх цікавить, коли ж фактично відбудеться таке закриття. Давайте розсудимо логічно. Статтю 209 ПКУ буде скасовано з 01.01.17 р. А тому з цієї дати всіх аграріїв мають виключити з Реєстру спецрежимників (про це ми писали вище). Спираючись на це та на строк закриття спецрахунків, виходить, що не пізніше ніж 02.01.17 р. всі додаткові електронні рахунки, які використовував аграрій протягом 2016 року для перерахування ПЗ, вказаних у спецрежимній декларації, на свій спецрахунок і до бюджету, будуть закриті.

Потрібно пам’ятати! Сільгосппідприємства, яких позбавили спецрежимного статусу, мають також відзвітувати за останній місяць роботи на спецрежимі (за грудень 2016 року/ IV квартал 2016 року). Це їм слід зробити не пізніше 20.01.17 р., якщо мова йде про місячних платників, або не пізніше 09.02.17 р., якщо сільгосппідприємство було квартальним платником ПДВ.

За результатами подання таких декларацій потрібно востаннє перерахувати задекларовані податкові зобов’язання (якщо такі будуть) до держбюджету і на спецрахунок. Виникає запитання: як це зробити, якщо додаткові електронні рахунки уже в перші дні 2017 року будуть закриті?

Відповідь міститься у п. 2 Порядку № 11. В ньому говориться про те, що, коли сільгосппідприємство виключать з Реєстру суб’єктів спецрежиму з ПДВ і сума коштів, зарахована на додаткові електронні рахунки зазначеного підприємства, є недостатньою для перерахування коштів до державного бюджету та на спеціальний рахунок згідно з поданими територіальному органові ДФС податковими деклараціями, в яких відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування, остаточний перерахунок коштів здійснюється таким підприємством:

• до державного бюджету — з власного поточного рахунка на електронний рахунок;

• на спеціальний рахунок — з власного поточного рахунка на спеціальний рахунок.

Тобто сільгосппідприємство за результатами роботи на спецрежимі за останній період буде перераховувати податкові зобов’язання до бюджету і на спецрахунок зі свого поточного рахунка. При цьому для перерахування коштів:

• на спецрахунок — достатньо оформити платіжне доручення на пряме перерахування коштів на спецрахунок, відкритий у Держказначействі;

• до бюджету — потрібно спочатку їх направити на свій загальний електронний ПДВ-рахунок, а потім звідти кошти будуть направлені до бюджету в загальному порядку. Тобто кошти перерахує Держказначейство на підставі реєстрів, отриманих від податківців, і направить у бюджет.

До відома! У законопроекті № 5132, щоб не допускати сплати ПЗ сільгосппідприємством із свого поточного рахунка, пропонується закрити додаткові ПДВ-рахунки з дня, наступного за граничним терміном сплати ПЗ за грудень 2016 року (для платників, які обрали квартальний податковий період, — за ІV квартал 2016 року). Якщо ця ініціатива буде погоджена, то за останній період перебування на спецрежимі податок буде сплачуватися за діючими на сьогодні правилами.

Спецрежимні кошти

Що стосується коштів, які будуть знаходитися на вашому спецрахунку після виключення сільгосппідприємства із Реєстру спецрежимників, то ані в ПКУ, ані в іншому нормативно-правовому акті не сказано, що з ними робити. Водночас у п. 4 Порядку № 11 міститься умова про те, що кошти, які акумулюються на спецрахунку, не підлягають вилученню до держбюджету і використовуються за цільовим призначенням, а починаючи з 01.01.17 р. перераховуються на поточний рахунок сільгосппідприємства.

Спираючись на це, вважаємо, що ці кошти залишаться у розпорядженні «екс»-спецрежимника. Коли має відбутись таке перерахування на поточний рахунок і коли потрібно закрити спецрежимні рахунки, жодних вказівок у нормативно-правових актах немає.

До внесення останніх змін у правила акумулювання спецрежимних коштів (це було ще у далекому 2015 року) у Порядку № 11 містилася вимога, що у разі виключення сільськогосподарського підприємства з Реєстру суб’єктів спеціального режиму таке підприємство зобов’язане в місячний строк закрити спецрахунок.

На сьогодні такої вимоги немає. Тому лише аграрію вирішувати, коли проводити закриття такого рахунка. На наш погляд, як мінімум, цей рахунок не можна закривати, доки не спливе граничний строк розрахунків за останньою спецрежимною декларацією. Якщо ви закриєте рахунок до цього періоду, то не зможете виконати вимоги ПКУ і перерахувати спецрежимні кошти на спецрахунок, відкритий у Держказначействі. Після цієї дати можете сміливо їх закривати, а кошти з них перераховувати на свій поточний рахунок.

До відома! У Порядку № 11 говориться лише про те, що після 01.01.17 р. ви можете спецкошти перерахувати на свій поточний рахунок. До цього такого права ви не мали. Кошти з цього рахунка перераховувалися виключно на спецрежимні цілі.

Тому ми вважаємо, що спецрахунок, відкритий у Держказначействі, ви можете не закривати до того часу, доки не використаєте закумульовані на ньому спецрежимні кошти або доки не приймете рішення про перерахування їх на свій поточний рахунок.

Декілька слів також слід сказати про кошти, що рахуються на такому спецрахунку. А саме про те, на які цілі ці кошти можна використовувати. На наш погляд, після того, як сільгосппідприємство позбавили спецрежимного статусу, їх ви можете використовувати на будь-які цілі. Річ у тому, що оскільки з початку 2017 року ст. 209 ПКУ припиняє своє існування, то цільове призначення цих коштів також скасовується. Адже така вимога передбачена тільки для суб’єктів спецрежиму. А аграрії після втрати спецрежимного статусу такими суб’єктами не вважаються.

Отже, на наш погляд, такі кошти можна використовувати на будь-які цілі, а не тільки на спецрежимні.

Водночас не факт, що контролери підтримають цю позицію. Річ у тому, що податківці стверджують (див. консультацію в категорії 101.24 ЗІР ДФСУ), що навіть після виключення сільгосппідприємства із спецрежимного Реєстру закумульовані кошти на спецрахунку слід використовувати виключено за цільовим призначенням. Також вони наполягають на тому, що за порушення цільового статусу цих коштів до сільгосппідприємства будуть застосовані штрафні санкції. Тому обережні платники мають мати це на увазі.

Водночас дотриматися такої вимоги після 01.01.17 р. навряд чи вдасться. Після того як сільгосппідприємство втратило спецрежимний статус (як ми сказали вище), кошти, що обліковуються на його спецрахунку, можна перерахувати на поточний рахунок. Якщо ви це зробити, то навряд чи зможете відрізнити, які кошти на цьому рахунку є спецрежимними, а які ні. Гроші «не пахнуть»!

Тому радимо: якщо ви збираєтесь дотримуватися цільового спрямування цих коштів, не перераховуйте їх на свій поточний рахунок, а використовуйте напряму із спецрахунку. Заборони на це не існує. Таким чином ви можете прямо довести контролерам, що цільове спрямування було дотримане.

Сміливі платники можуть перерахувати їх на свій поточний рахунок. І хай податківці доведуть, що ви використали ці кошти не за цільовим призначенням.

Товари, що не використані у спецдіяльності

Після того як аграріїв позбавлять спецрежиму з ПДВ, виникає також проблема із товарами/послугами/необоротними активами, які були придбані для використання у спецрежимній діяльності.

Справа в тому, що після позбавлення сільгосппідприємства спецрежимного статусу ці активи починають використовуватися у загальній діяльності. Отже, змінюється цільове використання таких активів. Тому виникає закономірне запитання: що роботи з ПК, сформованим при придбанні таких товарів (послуг, необоротних активів), який потрапив до спецрежимної декларації? Чи потрібно його переносити до загальної декларації?

Відразу скажемо, що на сьогодні у ПКУ чи інших нормативно-правових актах, так само як і в законопроектах, якими планується внести зміни до ПКУ, немає жодної згадки про це. Тому, щоб вирішити цю проблему, потрібно звернутися до загальних норм, що прописані у ПКУ.

Заглянемо до п.п. «а» п.п. 209.15.1 ПКУ, в якому вказано: коли товари/послуги/необоротні активи, ПК щодо яких було включено до спецрежимної ПДВ-декларації, починають використовуватися у загальній діяльності, то такий ПК слід перенести до загальної декларації з ПДВ.

Спираючись на цю норму, податківці стверджують (див. лист ДФСУ від 18.07.16 р. № 15382/6/99-99-15-03-02-15 та категорію 101.20 ЗІР ДФСУ): коли товари/послуги, необоротні активи, які було відображено у ряд. 10.1 спецдекларації з ПДВ (з позначкою «0121» — «0123»), змінюють напрям їх використання з діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства на іншу діяльність, у тому числі якщо з періоду придбання таких товарів/послуг, необоротних активів минуло 1095 днів, то підприємство має «перетягнути» ПК щодо таких активів у загальну ПДВ-декларацію (з позначкою «0110»).

Коли сільгосппідприємство втрачає спецрежимний статус, то всі товари/послуги/необоротні активи змінюють напрямок використання — зі спецрежимної діяльності переходять до загальної.

Тому, на наш погляд, ви маєте повне право перенести суми ПДВ, сплачені під час придбання таких товарів (послуг, необоротних активів), зі спецрежимної ПДВ-декларації до загальної ПДВ-декларації (з позначкою «0110»), поданої за останній період перебування на спецрежимі.

Щоб зробити такі маніпуляції, вам потрібно суму ПК, сформованого щодо товарів (послуг та необоротних активів), які не використані у сільгоспдіяльності, зазначити зі знаком «-» у ряд. 13 спецрежимної ПДВ-декларації і ряд. 8 відповідної таблиці додатка ДС10 до неї. А потім цю саму суму, але тільки зі знаком «+» — у ряд. 13 загальної ПДВ-декларації. Проведення таких дій оформлюється на підставі бухдовідки.

Оформлювати бухдовідку слід не пізніше 31.12.16 р. (останній день перебування на спецрежимі). Вона має бути складена згідно з податковими накладними, митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПКУ, які є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до ПК, і повинна містити вичерпний їх перелік.

Тобто, як мінімум, у ній треба зазначити номер і дату отриманої від постачальника ПН на придбання товару (послуги, необоротного активу), що не використані у спецрежимній діяльності та будуть з 01.01.17 р. використовуватися у загальній діяльності. Також бажано, щоб вона містила всі реквізити, передбачені для первинного документа. Детально про оформлення цього документа читайте у «БТ», 2015, № 22, с. 17.

При цьому, на наш погляд, переносити ПК із спецрежимної до загальної деки слід виходячи з балансової (залишкової) вартості необоротних активів (переносити ту частину ПК, що не зіграв при виробництві сільгосппродукції) та вартості залишків товарів, що використовуються (незавершене виробництво) чи підлягають використанню в сільськогосподарському виробництві, що склалися станом на кінець звітного (податкового) періоду (тобто на 31.12.16 р.).

Звертаємо увагу! Коли ви зробите таке коригування (перенесете ПК до загальної декларації), то у спецрежимній декларації (у відповідних таблицях додатка ДС10) може виникнути сума до сплати, а в загальній ПДВ-декларації — від’ємне значення. Це нормальна ситуація, тому не хвилюйтеся.

Правила сплати ВЗ, задекларованих у останній спецрежимній декларації, ми описали на с. 16.

Від’ємне значення

Не виключено також випадків, що у сільгосппідприємства після перенесення ПК із спережимної декларації до загальної все рівно залишиться задеклароване від’ємне значення (ряд. 21). Виникнути таке від’ємне значення може, зокрема, коли підприємство здійснювало збитковий продаж. Тобто продавало сільгосппродукцію/послуги за ціною нижче собівартості, але вище звичайної ціни.

Враховуючи це, виникає закономірне запитання: що робити з таким від’ємним значенням? На сьогодні у ПКУ чи інших нормативно-правових актах про це не сказано ані слова.

Ми вважаємо, що від’ємне значення ПДВ (ряд. 21), сформоване в останній спецрежимній декларації (з позначкою «0121» — «0123») за грудень (IV квартал) 2016 року, слід перенести в загальну декларацію. А саме відобразити у ряд. 16.1 декларації з ПДВ за січень (І квартал) 2017 року.

Аргументуємо це тим, що зникнути без сліду таке значення не може. Воно, як стверджує ст. 209 ПКУ, має перенестися у зменшення ПЗ наступного періоду. А оскільки спецрежимної декларації вже не існуватиме, то лишається тільки загальна декларація. Все доволі логічно.

Чи погодяться з цим підходом контролери, поки що не відомо. Вони свого бачення цієї ситуації не озвучували.

Хоча є варіант, що на думку податківців і зважати ніхто не буде. Річ у тім, що законопроектом № 5132 пропонується внести зміни до розд. ХХ ПКУ і легалізувати таке перенесення. А саме в цей розділ пропонують внести норму, згідно з якою сума від’ємного значення за операціями з постачання сільгосптоварів/послуг, сформована сільгосппідприємствами до 01.01.17 р. за результатами звітного (податкового) періоду за грудень 2016 року/IV квартал 2016 року, переноситься до податкової звітності наступного звітного (податкового) періоду, у якій відображаються розрахунки з бюджетом. Якщо ця норма буде вписана в ПКУ, то проблем із перенесенням від’ємного значення із спецдекларації у загальну у аграріїв не виникне.

Документи статті

Положення № 1130 — Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом МФУ від 14.11.14 р. № 1130.

Порядок № 569Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабміну від 16.10.14 р. № 569.

Порядок № 11Порядок акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затверджений постановою Кабміну від 12.01.11 р. № 11.

Законопроект № 5132проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році від 15.09.16 р. № 5132 (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60035).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі