«Прибуткова» декларація — 2015: відповіді на актуальні запитання

Запитання

Відповідь

Дохід підприємства за 2014 рік перевищував 20 млн грн., а за підсумками 2015 року отримано дохід менше 20 млн грн. Чи потрібно коригувати бухгалтерський фінрезультат на різниці з розд. III ПКУ?

У п.п. 134.1.1 ПКУ зазначено, що правом не коригувати фінрезультат на всі різниці (крім збитків минулих років) можуть скористатися ті платники, в яких бухгалтерський дохід за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн.

Таким чином, при визначенні 20-мільйонного критерію слід орієнтуватися на показники, отримані за підсумками 2015 року. І якщо дохід за 2015 рік не перевищив 20 млн грн., то підприємство має право прийняти рішення про непроведення коригувань фінрезультату до оподаткування на всі різниці з розд. III ПКУ (крім збитків минулих років і коригувань, передбачених підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).

Згодні з цим і податківці (див. «Вісник. Право знати все про податки та збори», 2015, № 8, с. 46)

Як правильно порахувати річний дохід для цілей дотримання 20-мільйонного критерію для непроведення коригувань фінрезультату до оподаткування?

Згідно з  п.п. 134.1.1 ПКУ до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) уключається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Підмогою для розрахунку 20-мільйонного критерію стане Звіт про фінансові результати за 2015 рік. Вказівка про те, що цей критерій розраховується за вирахуванням непрямих податків, наштовхує на думку, що орієнтуватися потрібно на ряд. 2000 Звіту про фінрезультати (чистий дохід). Стисло нагадаємо, що в ньому відображають чистий дохід від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг, тобто дохід (виручку) від реалізації за вирахуванням наданих знижок, вартості повернених товарів, непрямих податків (ПДВ, акцизу), інших податків і зборів, що сплачуються з обороту, доходів, які за договорами належать комітентам.

Крім того, у розрахунку критерію беруть участь:

• ряд. 2120 (оборот за Дт 71 з Кт 791);

• ряд. 2200 і ряд. 2220 (оборот за Дт 72, 73 з Кт 792);

• ряд. 2240 (оборот за Дт 74 з Кт 793) Звіту про фінрезультати

Як у «прибутковій» декларації правильно поставити позначку про незастосування коригувальних різниць?

У підкатегорії 102.23.02 ЗІР ДФСУ контролери роз’яснили, що в основній частині декларації в полі «Наявність рішення» платник проставляє позначку «Х», а в полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» — номер і дату розпорядчого документа підприємства, на підставі якого прийнято таке рішення (див. також «БТ», 2016, № 7, с. 44)

Чи можна відобразити в додатку ЗП до декларації за 2015 рік дивідендні аванси, які станом на 01.01.15 р. не були зараховані в рахунок зменшення податку на прибуток?

Податківці довгий час відмовляли підприємствам у можливості зарахувати не перекриту податковими зобов’язаннями частину дивідендного авансу наступного року (див. «Вісник. Право знати все про податки та збори», 2015, № 48, с. 9, лист ДФСУ від 04.01.16 р. № 102/7/99-99-19-02-01-17). Але Мінфін розкритикував таку позицію податківців. І вони переглянули свою точку зору. Тепер їх позиція звучить так: не враховані у зменшення податкового зобов’язання суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів станом на 01.01.15 р. повинні зараховуватися у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток у декларації за 2015 рік і наступні звітні (податкові) періоди до повного погашення (див. лист ДФСУ від 28.01.16 р. № 2779/7/99-99-19-02-01-17 // «БТ», 2016, № 6, с. 4).

При цьому податківці дозволяють частину непогашеної суми дивідендного авансу минулих років уключити до ряд. 16.3.1 додатка ЗП до декларації з податку на прибуток за 2015 рік (звичайно ж, з урахуванням відомого правила заповнення цього рядка: показник ряд. 16.3.1 не може перевищувати податок, що залишився, зменшений на щомісячні аванси та податок на нерухомість).

Крім того, на нашу думку, перехідні дивідендні аванси минулих років потрібно показати в повній сумі ще і в ряд. 16.3 декларації. Хоча податківці про це не говорять, ми вважаємо цілком логічним показати повну суму дивідендних авансів, що претендують на залік, щоб не втратити її в наступних роках.

І ще. Пам’ятайте! Якщо ви вирішили скористатися своїм правом на дивідендне перенесення, то, керуючись п. 46.4 ПКУ, повідомте про це податківців і розшифруйте суми, з яких сформовані показники рядків 16.3 і 16.3.1 додатка ЗП

Як у декларації за 2015 рік зарахувати сплачений за кордоном податок на прибуток, отриманий з іноземних джерел?

Згідно з  п.п. 141.4.9 ПКУ сплачений за кордоном податок на прибуток, отриманий з іноземних джерел, можна зараховувати при сплаті податку в Україні (ідеться про те, коли іноземний контрагент, виплачуючи вам дохід, утримав податок на репатріацію за законами своєї країни). У старій формі додатка ЗП для цього був відповідний рядок 13.1. На жаль, у новій формі аналогічного рядка немає. Невідомо, чим керувалися автори додатка ЗП, однак, на нашу думку, ПКУ дозволяє, як і раніше, зменшувати податок на прибуток на такі суми. Та й самі податківці неодноразово акцентували на цьому увагу (див. листи ДФСУ від 02.11.15 р. № 23177/6/99-99-19-02-02-15, від 08.12.15 р. № 26640/10/28-10-06-11).

Порадити тут можна хіба що подавати додаток ЗП за власною формою, ґрунтуючись на п. 46.4 ПКУ або «приліпити» суму іноземного податку до одного з показників додатка ЗП, щоб він потрапив до ряд. 16, і пояснити це в доповненні до декларації

Податківці стверджують, що податок на нежитлову нерухомість потрібно відносити на адміністративні витрати та не коригувати на суму податку фінрезультат. Чи не буде при цьому сума податку врахована двічі?

Дійсно, податківці в листі від 24.11.15 р. № 25897/10/28-10-06-11 вказали, що податок на нежитлову нерухомість слід відносити в адміністративні витрати. При цьому коригувати фінрезультат на суму податку не потрібно.

При такому підході сума нерухомого податку може бути врахована двічі: при розрахунку фінрезультату до оподаткування (ряд. 02 «прибуткової» декларації) і при зменшенні нарахованої суми податку на прибуток (ряд. 16.2 додатка ЗП).

Щоб цього не сталося, рекомендуємо в бухобліку нараховувати «нерухомий» податок наприкінці року записами:

Дт 641/ПНП — Кт 641/Податок на нежитлову нерухомість — на суму податку, зарахованого до зменшення податку на прибуток;

Дт 92 — Кт 641/Податок на нежитлову нерухомість — на суму податку, що залишилася не зарахованою.

Про те, як розподілити «нерухомий» податок між витратами та додатком ЗП, ви можете прочитати у «БТ», 2016, № 5, с. 34

Чи потрібно коригувати фінрезультат до оподаткування на суму сплачених штрафів (пені, неустойки)?

Ні, не потрібно. Таких коригувань ПКУ не передбачає.

Як роз’яснили податківці в листі від 05.10.15 р. № 21051/6/99-99-19-02-02-15 (ср. ), понесені витрати у вигляді визнаних штрафів, пені, неустойки за порушення правил провадження госпдіяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, беруть участь при визначенні фінрезультату до оподаткування за правилами бухобліку без подальшого його коригування на такі витрати

Підприємство з річним доходом менше 20 млн грн. вирішило не коригувати фінрезультат на різниці. Чи потрібно складати додаток РІ до декларації? Якщо потрібно, то які рядки заповнювати?

Підприємства-малодохідники мають право прийняти рішення про непроведення коригувань фінрезультату до оподаткування на всі різниці, передбачені розд. III ПКУ. Але вони повинні враховувати збитки минулих років і проводити коригування за підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Для цього їм доведеться скласти додаток РІ до декларації. У ньому, зокрема, заповнюють такі рядки.

Ряд. 3.2.4 додатка РІ — зменшує фінрезультат на суму збитків минулих років (ряд. 07 декларації за 2014 рік), у тому числі збитків від діяльності, що патентується, і непогашену суму «старих» збитків, що виникли на 01.01.12 р. (з урахуванням обмеження з  п. 3 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).

Ряд. 4.2.12 додатка РІ — зменшує фінрезультат на суму витрат на оплату відпусток та інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, які відшкодовані після 01.01.15 р. за рахунок резервів і забезпечень, сформованих до 01.01.15 р. згідно з П(С)БО або МСФО.

Рядки 4.1.12, 4.1.13, 4.1.14, 4.2.7, 4.2.8 і 4.2.9 додатка РІ — ці рядки заповнюють платники, які до 01.01.15 р. почали процедуру врегулювання сумнівної заборгованості за п. 159.1 ПКУ (у редакції, що діяла до 01.01.15 р.).

Ряд. 4.2.10 додатка РІ — в цьому рядку вказують суму поворотної фіндопомоги, отриманої до 01.01.15 р. від неплатників податку на прибуток або пільговиків і включеної до витрат на підставі п.п. 135.5.5 ПКУ (у редакції, що діяла до 01.01.15 р.), якщо така фіндопомога була повернена в 2015 році (див. категорію 102.13 ЗІР ДФСУ, лист ДФСУ від 18.06.15 р. № 12810/6/99-99-19-02-02-15).

Рядки 4.1.15 і 4.2.10 додатка РІ заповнюють ті платники, які до 01.01.15 р. визначали за касовим методом доходи та витрати відповідно

Як у декларації з податку на прибуток за 2015 рік врахувати норми нового п. 40 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ?

Закон України від 24.12.15 р. № 909-VIII уніс зміни до п.п. 140.4.1 ПКУ та доповнив підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ новим пунктом 40, згідно з яким фінрезультат 2015 року зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток, платників єдиного податку групи 4 та на суму нарахованих дивідендів, що підлягають виплаті від інших платників, які сплачують дивідендний авансовий внесок.

Це коригування зобов’язані проводити в тому числі й малодохідники.

У додатку РІ не передбачені рядки для зазначеного коригування. Тому підприємство не має іншого виходу, крім як скористатися п. 46.4 ПКУ та подати додаток РІ з додатковими рядками, унесеними туди самостійно. Або показати таку суму у вільному рядку додатка РІ та пояснити такі вільності в доповненні до декларації

Які особливості необхідно врахувати при відображенні амортизаційних різниць у декларації з податку на прибуток за 2015 рік?

1. Зверніть увагу! У підрахунку амортизаційних різниць беруть участь не лише основні засоби, а й інші необоротні матеріальні активи. А серед них у тому числі малоцінні необоротні матеріальні активи вартістю менше 6000 грн. (2500 грн. — до 01.09.15 р.). Хоча це і не відповідає положенням ПКУ, однак «маємо те, що маємо». Тому коригування в рядках 1.1.1 і 1.2.1 додатка РІ проводьте на суму нарахованої амортизації:

• бухгалтерської (збільшуюча різниця) — щодо об’єктів, які обліковуються на рахунках 10, 11 і 12;

• податкової (зменшуюча різниця) — щодо об’єктів, уключених до груп 1 — 16 з  п.п. 138.3.3 ПКУ.

2. Важливий нюанс! Податківці вважають, що витрати на ремонт (поліпшення) орендованих основних засобів у податковому обліку формують окремий об’єкт групи 9 «Інші основні засоби» (див. листи ДФСУ від 21.10.15 р. № 22220/6/99-95-42-03-15, від 21.10.15 р. № 23381/10/28-10-06-11, категорію 102.05 ЗІР ДФСУ). Тож і стосовно таких витрат також доведеться проводити коригування амортизації.

3. Безоплатно отримані основні засоби, які використовуються в госпдіяльності підприємства, у податковому обліку:

• підлягають амортизації — якщо вони отримані після 01.01.15 р.;

• не амортизуються — якщо вони отримані до 01.01.15 р. (див. категорію 102.05 ЗІР ДФСУ).

4. Податківці визнали, що основні засоби (нематеріальні активи), отримані у фінансовий лізинг після 01.01.15 р., підлягають амортизації в податковому обліку орендаря з проведенням відповідних коригувань фінрезультату (див. категорію 102.05 ЗІР ДФСУ).

5. Зверніть увагу! Невиробничі основні засоби не амортизують у податковому обліку ( п.п. 138.3.2 ПКУ). Однак, оскільки у бухобліку амортизація на них нараховується, її потрібно відкоригувати через ряд. 1.1.1 додатка РІ.

6. Судячи з назви таблиці додатка АМ, в усіх її графах наводять суми амортизації, нарахованої (!) у звітному періоді. Причому не має жодного значення, визнані такі суми витратами цього періоду чи підлягають уключенню до витрат наступних звітних періодів.

7. До графи 3 додатка АМ вписуйте балансову вартість основних засобів і нематеріальних активів, яка була визначена на 31.12.14 р. за старими правилами ПКУ

Підприємство отримало передоплату, перебуваючи на єдиному податку. А відвантаження товару відбулося у 2015 році вже після переходу на загальну систему оподаткування. Чи вплине ця операція на «прибутковий» облік?

Податківці наполягають: якщо відвантаження відбулося після переходу підприємства на загальну систему, у «прибутковому» обліку відображається дохід (на суму відвантаження) і витрати (у вигляді собівартості реалізованих товарів). При цьому не має значення, що під час перебування на спрощеній системі зазначений дохід уже був обкладений єдиним податком (див. категорію 102.12 ЗІР ДФСУ). Податкових різниць для таких ситуацій теж не передбачено.

Звісно, з таким підходом погодитися важко. Перехідна заборгованість, яка вже була обкладена єдиним податком, вдруге обкладатися не повинна. Залишається сподіватися на те, що переможе здоровий глузд і податківці переглянуть свою позицію

Підприємство у 2015 році списало безнадійну дебіторську заборгованість за рахунок створеного резерву сумнівних боргів. Як це відобразити в податковому обліку із застосуванням коригувань на різниці?

На жаль, п. 139.2 ПКУ прописаний так, що витрати за безнадійною дебиторкою, списаною за рахунок резерву сумнівних боргів, ніколи не зменшать об’єкт обкладення податком на прибуток. На це неодноразово звертали увагу і податківці (див. листи ДФСУ від 29.10.15 р. № 22910/6/99-99-19-02-02-15, від 01.12.15 р. № 25677/6/99-99-19-02-02-15, роз’яснення в категорії 102.06.02 ЗІР ДФСУ).

Згідно з нормами ПКУ при нарахуванні резерву сумнівних боргів (Дт 944 — Кт 38) збільшується фінрезультат, а при його використанні (Дт 38 — Кт 36) підприємство для податкових цілей нічого не робить. Зменшити оподатковуваний прибуток можна лише на частину безнадійної дебіторки, яка відповідає ознакам п.п. 14.1.11 ПКУ та списується на витрати в разі браку резерву сумнівних боргів.

У такій ситуації для підприємств, які ведуть облік за П(С)БО, єдиний вихід — мінімізувати розмір резерву, щоб якомога більша сума безнадійної дебіторської заборгованості списувалася на витрати (див. «БТ», 2015, № 14, с. 11)

Як у декларації з податку на прибуток за 2015 рік виправити помилки, допущені в декларації за 2014 рік?

Помилки 2014 року (і попередніх років) не впливають на величину оподатковуваного прибутку, отриманого за 2015 рік. Такі помилки виправляють:

• або через уточнюючу декларацію зі сплатою 3 % самоштрафу;

• або через поточну декларацію зі сплатою 5 % самоштрафу.

Якщо ви виправляєте помилки 2014 року у звітній декларації за 2015 рік, то необхідно заповнити додаток ВП до декларації.

Зверніть увагу! Механізм заповнення «старої» і «нової» декларації з податку на прибуток значно відрізняється. Тому в разі виправлення помилок, допущених до 01.01.15 р., таблицю 1 додатка ВП заповнювати не потрібно (у її рядках ставлять прокреслення). Заповнюють тільки таблицю 2 додатка ВП, де показують результат помилки — збільшення чи зменшення податкового зобов’язання, а також розраховують суму 5-відсоткового самоштрафу та пені.

За логікою, аналогічний підхід слід застосовувати і до уточнюючої декларації, яку, до речі, подають за новою формою, затвердженою наказом Мінфіну від 20.10.15 р. № 897. Тобто у рядках 01 — 26 основної частини декларації потрібно поставити прокреслення, а заповнити тільки рядки 27 — 28