Теми статей
Обрати теми

Списуємо «безнадію»: чи потрібно коригувати фінрезультат?

Біляєва Олена
Підприємство списує безнадійну заборгованість. Чи потрібно коригувати фінансовий результат до оподаткування, якщо резерв під неї не створювали?

Якщо вже пішла мова про коригування фінрезультату до оподаткування, то підприємство або належить до високодохідних платників податку на прибуток (річний дохід перевищує 20 млн грн.), або добровільно вирішило розраховувати всі різниці з розд. III ПКУ. Одна з таких різниць — різниця, яка виникає при формуванні резерву сумнівних боргів (далі — РСБ).

Уникнути «заморочок» з цією різницею можуть підприємства, які ведуть облік за МСФЗ. Вони мають право самі обирати, створювати чи не створювати РСБ (§ 63 МСФЗ 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка»). Для визначення суми дебіторської заборгованості у балансі їм слід протестувати заборгованість на предмет знецінення.

Важче тим, хто веде облік за П(С)БО. Їм резерв створювати слід обов’язково, але тільки для тієї дебіторки, яка відповідає одночасно таким вимогам:

• є фінактивом;

• не придбана та не призначена для продажу;

• не вважається безнадійною.

Тобто під резервування підпадає заборгованість, за якою мають бути отримані гроші. Обов’язковість створення резерву під таку дебіторку випливає з  П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість».

Суть РСБ-коригування зводиться до такого (див. рис. нижче).

img 1

Різниці при формуванні РСБ

Дивіться, що виходить.

Кредиторську заборгованість в податковому обліку відображають за бухгалтерськими правилами без будь-яких коригувань.

Коригування фінрезультату на «РСБ-різницю» проводять тільки за дебіторською заборгованістю, причому лише за тією, за якою РСБ у бухобліку створювався.

Суму дебіторської заборгованості, під яку в бухобліку не передбачено створення РСБ (тобто суму «негрошової» заборгованості), підприємство може сміливо залишити у складі витрат. При цьому жодних податкових коригувань бухгалтерського фінрезультату проводити не потрібно.

Єдина важлива умова — така заборгованість повинна відповідати ознакам безнадійної, наведеним у  п.п. 14.1.11 ПКУ. Інакше на суму небезнадійної заборгованості підприємству доведеться збільшити фінрезультат згідно з  п.п. 139.2.1 ПКУ.

Пощастило і тим підприємствам, які ведуть облік за МСФЗ та вирішили не створювати резерв під заборгованість. Вони на суму списаної заборгованості повноправно зменшують об’єкт обкладення податком на прибуток і не піклуються про коригування на «РСБ-різниці». Але це, знову ж таки, тільки якщо заборгованість, що виникла, вважається з позиції п.п. 14.1.11 ПКУ безнадійною.

Висновок. Коригувати фінрезультат на «РСБ-різниці» не потрібно:

• якщо під дебіторську заборгованість, що списується, у бухобліку не створювався РСБ (зокрема, при списанні «негрошової» дебзаборгованості);

• якщо підприємство веде облік за МСФЗ і прийняло рішення не створювати РСБ.

Підприємствам, які ведуть облік за П(С)БО і створюють РСБ, коригувань фінрезультату не уникнути (детальніше про створення РСБ і його вплив на податковий результат читайте у «БТ», 2015,  14, с. 11; 2016,  8, с. 15).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі