Інколи для бізнесу банківський кредит — це єдиний варіант розвитку. Досить часто банки видають кредити під заставу майна. І за ситуації, коли суб’єкт господарювання не може повернути борг, предмет застави переходить у власність банку.
Ось і в листі, що коментується, податківці приділили увагу ПДВ-стороні цієї ситуації. Зауважимо, що з 01.01.16 р. тут з’явилося декілька нововведень, які врахувала ДФСУ.
Отже, передача заставленого майна у власність банку в рахунок погашення заборгованості розцінюється як операція з постачання такого майна ( п.п. «а» п. 185.1 ПКУ). І якщо заставодавець є зареєстрованим платником ПДВ, то він зобов’язаний визначити податкові зобов’язання (ПЗ) за такою операцією та скласти податкову накладну (ПН), яка підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.
Далі ДФСУ описала ПДВ-особливості з боку банку, який реалізує отримане заставне майно. Нагадаємо: податківці досить детально роз’яснювали цю ситуацію в УПК № 700*. Але відтоді «уже чимало води утекло», тому слід керуватися свіжими роз’ясненнями з листа, що коментується.
* Узагальнююча податкова консультація щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання банками заставного майна, затверджена наказом Міндоходів України від 22.11.13 р. № 700 («БТ», 2013, № 50, с. 4).
Отже, банк після 01.01.16 р. здійснює постачання майна, отриманого ним у власність від платника ПДВ у результаті звернення стягнення на таке майно. У такому разі банк зобов’язаний провести такі маніпуляції:
1. У частині вартості майна, за якою воно було придбано банком у власність у рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики), застосувати режим звільнення від обкладення ПДВ. Для цього є пряма підстава — абзац другий п. 197.12 ПКУ. До 01.01.16 р. звільнення працювало тільки для реалізації майна, отриманого від боржників — неплатників ПДВ. Тепер же нова норма стосується і майна, отриманого від платників ПДВ.
Отже, продовжимо. Банк складає та реєструє «звільнену» ПН в ЄРПН. Зауважимо, що покупець такого майна не отримає право на податковий кредит, оскільки операція звільнена від ПДВ.
Але пам’ятайте: звільнення стосується тільки тієї частини вартості, яка пішла в рахунок погашення заборгованості колишнього власника. Якщо банк продає предмет застави дорожче, то різниця обкладається ПДВ за загальними правилами. І тут покупець може сподіватися на ПК. Далі ДФСУ також зазначає, що банк повинен нарахувати ПЗ виходячи з різниці між ціною постачання та ціною придбання такого майна і скласти та зареєструвати ПН за такою операцією в ЄРПН. При цьому ціна придбання такого майна визначається з урахуванням ПДВ незалежно від того, уключив банк при придбанні такого майна суми ПДВ до складу ПК чи ні ( п. 189.15 ПКУ). Саме за цією ПН «на різницю» покупець отримує право на ПК.
2. Якщо під час придбання такого майна банк уключив суми ПДВ до складу ПК, тепер він повинен нарахувати ПЗ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, і скласти не пізніше останнього дня звітного періоду та зареєструвати в ЄРПН зведену ПН. Тут ДФСУ має на увазі «компенсуючі» ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ.
Зверніть увагу! Про нарахування «компенсуючих» ПЗ прямо сказано в абзаці другому п. 189.15 ПКУ**. Тому нараховувати ПЗ потрібно:
** Цим ситуація, що розглядається, докорінно відрізняється від розглянутої нами у «БТ», 2016, № 25, с. 12.
• або виходячи з ціни придбання (якщо майно спочатку призначалося банком для продажу — обліковувалося як товар),
• або виходячи із залишкової вартості (якщо воно було оприбутковано як необоротні активи).
