Теми статей
Обрати теми

Ліквідація основних засобів без згоди платника ПДВ

Кравченко Дар’я, податковий експерт, d.kravchenko@id.factor.ua
Нещодавно ДФСУ в листі від 27.05.16 р. № 11679/6/99-95-42-01-15 висловила цікаву точку зору щодо нарахування податкових зобов’язань (ПЗ) у разі розкрадання основних засобів (ОЗ). Суть її в такому — незважаючи на звільнення, прописане в абзаці другому п. 189.9 ПКУ, платники ПДВ при ліквідації ОЗ все одно повинні нарахувати ПЗ. Але тепер відповідно до п. 198.5 ПКУ — у зв’язку з негосподарським використанням ОЗ! Погодитися з таким висновком досить важко. Свою точку зору з приводу цього «ноу-хау» ми вже виклали у «БТ», 2016, № 24, с. 5. Сьогодні детально розглянемо, чому такі вимоги контролерів є неправомірними.

Звідки «ноги ростуть»?

У загальному випадку база обкладення ПДВ операцій з постачання товарів / послуг / необоротних активів визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків і зборів ( п. 188.1 ПКУ). Додатково лише встановлена мінімальна межа для такої бази (ціна придбання — для товарів, звичайна ціна — для готової продукції, залишкова вартість — для необоротних активів).

Але! Є специфічні операції, для яких база обкладення ПДВ встановлюється зовсім інакше. І однією з них є саме ліквідація ОЗ. Проте з деякими застереженнями.

Так, наприклад, якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника ПДВ, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання ( п. 189.9 ПКУ), тобто обкладається ПДВ. При цьому є незначний нюанс — нараховувати ПЗ доведеться, орієнтуючись на звичайні ціни, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації ОЗ.

Інша річ, якщо на необхідність ліквідації ОЗ впливав не платник ПДВ, а зовнішні обставини. Так, в абзаці другому п. 189.9 ПКУ перелічені ситуації ліквідації ОЗ, на які вимоги про нарахування ПЗ не поширюються:

• ОЗ знищені або зруйновані внаслідок дії обставин непереборної сили;

• в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податків, у тому числі у разі їх розкрадання.

Погоджувалися з цим і самі податківці (листи ДПАУ від 27.04.11 р. № 11976/7/16-1517-15, МГУ ДФС ЦО ОВП від 18.11.15 р. № 25655/10/28-10-06-11, ДФСУ від 06.01.16 р. № 157/6/99-99-19-02-02-15). Ось тільки необхідно виконати одну умову — подати контролерам відповідний документ про знищення, розбирання або перетворення ОЗ іншим способом, щоб підтвердити, що ліквідовані ОЗ вже не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Форму підтвердних документів ПКУ не застерігає. Однак для цього підійдуть:

• сертифікат Торгово-промислової палати України, акти державних, правоохоронних або судових органів тощо;

• акти на списання ОЗ відповідної форми;

• висновки експертної комісії про неможливість використання в майбутньому цих засобів за первісним призначенням.

Увага! Для того, щоб перелічені документи стали підставою для ненарахування ПДВ, їх слід надати контролерам разом з ПДВ-декларацією за той звітний період, в якому виникли обставини, що стали причиною для ліквідації ОЗ, і відбулася сама ліквідація.

Раніше на цьому ПДВ-історія ліквідованих ОЗ закінчувалася.

Тепер податківці вирішили на цьому не зупинятися.

«Нова» позиція податківців

Хоча, правду кажучи, не така вона вже й нова. Як і в згаданому вище листі ДФСУ від 27.05.16 р. № 11679/6/99-95-42-01-15, у контролерів і раніше з’являлись роз’яснення, в яких вони не хотіли просто так відмовлятися від сум «вхідного» ПДВ. Їм дошкуляв податковий кредит (ПК), сформований від час придбання примусово ліквідованого об’єкта ОЗ.

І вони знайшли вихід — звернутися до п. 198.5 ПКУ.

Нагадаємо: згідно з п.п. «г» п. 198.5 ПКУ у разі якщо товари / послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, які не пов’язані з госпдіяльністю платника ПДВ, останній зобов’язаний нарахувати ПЗ, щоб компенсувати за допомогою їх ПК, сформований під час такої купівлі.

Дещо видозмінивши цю вимогу, фіскали заявили: якщо платник ПДВ при придбанні ОЗ (які були згодом викрадені) скористався правом на ПК, то у зв’язку з тим, що такі ОЗ уже не можна використати в госпдіяльності, він зобов’язаний «компенсувати» такий ПК.

Зробити це він може шляхом нарахування ПЗ у податковому періоді, в якому встановлений факт розкрадання ОЗ, виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (за відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни).

Відповідно такий платник ПДВ повинен скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому встановлений факт розкрадання ОЗ, зведену податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

Але чи так це насправді?

«А Баба-Яга — проти»

Звичайно, ми з такою позицією не згодні. Про жодні ПДВ-зобов’язання не може йтися. І для таких висновків ми маємо досить вагомі аргументи:

1. Ліквідація ОЗ без згоди платника ПДВ не є постачанням. Тобто в цьому випадку взагалі відсутній об’єкт для обкладення ПДВ.

Щоб переконатися в цьому, звернемося до п.п. 14.1.191 ПКУ, який ідентифікує постачання товарів як будь-яку передачу права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін або дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Сюди ж належать, зокрема:

а) усі перелічені дії платника ПДВ щодо матеріальних активів, якщо він мав право на віднесення сум ПДВ до ПК у разі придбання зазначеного майна або його частини. А саме:

• безоплатна передача майна іншій особі;

• передача в межах балансу платника ПДВ майна, яке використовується в госпдіяльності, для його подальшого використання в негоспдіяльності такого платника ПДВ;

• передача в межах балансу платника ПДВ майна, яке планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання у звільнених і необ’єктних операціях;

б) ліквідація за власним бажанням необоротних активів, що знаходяться у платника ПДВ.

Це є цілком співзвучним з позицією податківців. Але! Зверніть увагу, що п.п. 14.1.191 ПКУ чітко вказує на те, які операції не є постачанням товарів.

Це випадки, коли ОЗ ліквідуються у зв’язку:

• з їх знищенням або руйнуванням унаслідок обставин непереборної сили;

• в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку (у тому числі крадіжка необоротних активів, знищення, розбирання або перетворення іншим способом, унаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням).

Ну, звичайно ж, за умови надання органу ДФСУ відповідного підтвердного документа.

Звідси можна зробити тільки один висновок: оскільки ліквідація ОЗ для цілей обкладення ПДВ не розглядається як постачання, то об’єкт обкладення ПДВ у такому разі не виникає (немає постачання) і ПЗ з ПДВ не нараховуються.

До речі, у більшості нещодавніх роз’яснень контролерів щодо ліквідації ОЗ не було згадок про п. 198.5 ПКУ (лист МГУ ДФС — ЦОВПП від 18.11.15 р. № 25655/10/28-10-06-11, лист ДФСУ від 06.01.16 р. № 157/6/99-99-19-02-02-15).

Судячи з усього, автори листа ДФСУ від 27.05.16 р. № 11679/6/99-95-42-01-15 повелися на невдале формулювання законодавців. В абзаці другому п. 189.9 ПКУ зазначено: «Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку…». Якщо не вникати в суть визначення «постачання товарів», то можна зробити помилковий висновок — оскільки спецнорми з п. 189.9 ПКУ не поширюються на деякі операції (такі, як розкрадання ОЗ), то на ці операції повинні поширюватися загальні норми пп. 189.1 і 198.5 ПКУ.

Однак, як ми з’ясували, ліквідація ОЗ без згоди платника податків не є постачанням. Саме тому законодавець вивів їх з під дії п. 189.9 ПКУ.

2. Підпункт «г» п. 198.5 ПКУ зобов’язує нараховувати ПЗ з ПДВ у разі використання ОЗ у негосподарській діяльності.

Проте ліквідацію ОЗ без згоди платника ПДВ (наприклад, крадіжку, знищення внаслідок дії непереборної сили тощо) не можна розглядати як використання ОЗ.

Адже платник ПДВ у цілому втрачає ОЗ і про використання їх у будь-якій діяльності взагалі не йдеться.

Фактично податківці у своєму підході підміняють поняття: неможливість використання ОЗ в господарській діяльності вважають використанням в операціях, які не є господарською діяльністю.

Однак і з цим можна посперечатися, оскільки об’єкт ОЗ (навіть якщо він згодом викрадений, знищений або ін.) спочатку був придбаний для використання в госпдіяльності. Саме у процесі такої діяльності виникли обставини, в результаті яких знадобилася його ліквідація.

Але чи погодяться з такими аргументами контролери?

Чого чекати?

Що ж, інколи навіть за наявності «залізних» аргументів сперечатися з податківцями буває дуже важко. Адже навіть якщо ви на руках маєте індивідуальну податкову консультацію, що дозволяє не нараховувати ПЗ при ліквідації ОЗ і в ній немає жодного слова про нарахування ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ, то тут навіть сперечатися ні з чим. Адже якщо не сказано, це ще не означає, що цю норму не потрібно застосовувати.

Якщо під час податкової перевірки контролери спробують нарахувати «негосподарські» ПЗ на ліквідовані ОЗ, їх висновки можна оскаржити до суду.

Добре, що існує позитивна судова практика на захист платників ПДВ. Одним з прикладів тому є постанова Дніпропетровського окружного адмінсуду від 08.07.15 р. у справі № 804/6742/15.

У ній платник ПДВ оскаржував надану йому податкову консультацію, в якій контролери зобов’язували його нарахувати ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ при ліквідації ОЗ, розміщених у зоні АТО і знищених внаслідок військових дій.

Суд став на захист платника ПДВ, мотивуючи це тим, що:

а) підпункт «г» п. 198.5 ПКУ регулює зовсім інші правовідносини, ніж ті, що описані в п. 189.9 ПКУ, а саме: використання платником податків товарів (робіт, послуг), при придбанні або виготовленні яких суми ПДВ були включені до складу ПК, в операціях, які не є госпдіяльністю платника податків;

б) підпункт «г» п. 198.5 ПКУ регулює випадки свідомого використання платником податків товарів (робіт, послуг) в операціях, не пов’язаних з госпдіяльністю платника ПДВ. А абзаці другому п. 189.9 ПКУ регулює випадки вибуття товарів (робіт, послуг) унаслідок їх ліквідації (знищення, руйнування, викрадення), тобто за відсутності волі платника податків.

Висновки

  • Пункт 189.9 ПКУ звільняє платника ПДВ від нарахування ПЗ у разі ліквідації ОЗ без згоди останнього.
  • Ліквідація ОЗ у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок форс-мажорних обставин, а також без згоди платника податку, у тому числі в разі їх викрадення, не є постачанням для цілей обкладення ПДВ.
  • Разом із ПДВ-декларацією потрібно подати контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення ОЗ, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.
  • Якщо податківці наполягатимуть на нарахуванні «негосподарських» ПЗ згідно п. 198.5 ПКУ, їх висновок можна оскаржити до суду.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі